Постанова

від 16.06.2007 по справі 42/758-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/758-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2007 року          Справа № 42/758-06

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді    Карбань І.С.,

               судді    Бабакової Л.М.,

              судді   Шутенко І.А.- доповідач,

при секретарі - Міракові Г.А.  

за участю представників сторін:

позивача –Піскуна І.О. за довіреністю №11280/9/10009 від 30.08.2006р.,

відповідача –Сушка О.П. за довіреністю №10 від 21.12.2006р. та Тітова В.О. за довіреністю №44 від 11.05.2007р.,

третьої особи – не прибув,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1749 Х/2) ДПІ у Печерському районі м. Києва на рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2007р.  по справі № 42/758-06

за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва,

до АКБ „Європейський”, м. Харків,

3-тя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ПП „Грейн”, м. Київ,

про стягнення 1 706 434 грн. 17 коп., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача суму податкового боргу у розмірі 1706434,17 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2007р. (суддя Яризько В.О. ) по справі № 42/758-06 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, з рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2007р. по справі №42/758-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просив скасувати вищевказане рішення господарського суду Харківської області та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що згідно п.п.11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", платники податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на 30 день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу орану державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю, комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

В силу п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" комерційний банк який здійснив гарантійний напис на податковому і векселі   у   разі   непогашення   векселедавцем   у   тридцятиденний   строк   даного податкового векселя, на думку апелянта, зобов'язаний за будь-яких умов оплатити даний податковий вексель.

Апелянт вказує, що незважаючи на ту обставину, що до банка - аваліста доведена ситуація, що склалась у зв'язку з непогашенням векселедавцем сум податкових зобов'язань за виданими податковими векселями, поручитель обов'язку щодо оплати авальованих ним векселів ПП "Грейн", не виконав.

Крім того, апелянт зазначає, що законодавцем чітко визначено, що сума переплати яка заявлена підприємством до бюджетного відшкодування та обліковується в картці особового рахунку платника повинна бути в обов'язковому порядку підтверджена податковим органом, актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки.

Заявлена товариством сума бюджетного відшкодування ані на дату поставки податкових векселів органу митного контролю, ані дату звернення до Інспекції з відповідною заявою не була підтверджена податковим органом у встановленому законом порядку.

Також апелянт зазначає, що ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість приватного підприємства "Грейн" за періоди з 01.04.2004р. по 31.05.2004р., з 01.08.2004р. по 31.08.2004р. за результатами якої було складено акт №138/23-11-31405624 від 24.11.2005р. Даною перевіркою не встановлено джерело виникнення для відшкодування податку на додану вартість (сума бюджетного відшкодування не підтвердилась податковим органом), податковий кредит за квітень, травень та серпень 2004р. не підтверджено документально, а суми податку на додану вартість, заявлені ПП "Грейн" до відшкодування підлягають зменшенню.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без змін, а рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2007р. по справі №42/758-06 просив залишити без змін.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, у судове засідання представник третьої особи не з'явився, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2007р. про прийняття апеляційної скарги до провадження по даній справі, повернулась на адресу апеляційного господарського суду з поштовою відміткою на конверті „адресат вибув”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм  процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України звернувся до господарського суду м. Києва з адміністративним позовом про стягнення спірної суми з відповідача. Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.10.2006р. у справі №32/622-А було закрито провадження у такій справі на підставі п.1 ст.157 КАС України в зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Після чого позивач звернувся до господарського суду Харківської області в порядку господарського судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, філією відповідача - КФ АКБ "Європейський", як банківською установою було видано аваль-вексельне поручительство за податковим зобов'язанням ПП „Грейн" з податку на додану вартість.

Приватне підприємство "Грейн", код ЄДРПОУ 31405624, зареєстроване у Печерській районній державній адміністрації 12.03.2001р., взято на облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 29.03.2001р. за № 25426, видано свідоцтво платника податків на додану вартість № 37668269 від 02.11.04р.

У відповідності до пп.11.5 п.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Грейн" (Векселедавець) при імпорті товарів на митну територію України при оформленні митних декларацій за власним бажанням було надано органам митного контролю 28 податкових векселів за податковими зобов'язаннями підприємства на загальну суму 1 706 434,17 грн. зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, а саме:

-№3217234621     від 01.03.2006р.   на суму 52 520,00 грн.

-№3217234630     від 01.03.2006р.     на суму 54 918,18грн.

-№3217234623     від 02.03.2006р.    на суму 102 706,24грн.

-№3217234622     від 02.03.2006р.    на суму 39 586,27 грн.

-№ 3217234617    від 06.03.2006р. на суму 46 325,26 грн.

-№ 3217234616    від 06.03.2006р. на суму 95 118,23 грн.

-№3217234619     від 06.03.2006р. на суму 48 645,17 грн.

-№ 3217234618    від 06.03.2006р. на сумубЗ 619,78 грн.

-№3217234627     від 07.03.2006р. на суму 51 208,36 грн.

-№3217234625     від 07.03.2006р.   на суму 50 762,40 грн.

-№3217234620     від 07.03.2006р. на суму 51 177,56 грн.

-№ 3217234629     від 07.03.2006р.  на суму 51 083,36 грн.

-№ 3217234626     від 07.03.2006 на суму 51 208,36 грн.

-№ 3217234613     від 09.03.2006 на суму 51 083,36 грн.

-№3217234615     від 09.03.2006 на суму 88 969,31 грн.

-№3217234614     від 09.03.2006 на суму 58 896,73 грн.

-№ 3217234877     від 13.03.2006   на суму 94 832,43 грн.

-№ 3217234880      від 13.03.2006 на суму 47 714,40 грн.

-№ 3217234878     від 13.03.2006 на суму 27 771,99 грн.

-№ 3217234879      від 13.03.2006   на суму 94 307,06 грн.

-№ 3217234876      від 13.03.2006   на суму 94 998,62 грн.

-№ 3217234881      від 14.03.2006 на суму 50 671,88 грн.

-№3217234882       від 14.03.2006   на суму 50 772,88 грн.

-№ 3217234883       від 14.03.2006 на суму 50 810,88 грн.

-№ 3217234884      від 14.03.2006 на суму 51 208,36 грн.

-№ 3217234624      від 03.03.2006 на суму 95 004,71 грн.

-№ 3217234886      від 17.03.2006 на суму 46 340, 16 грн.

-№ 3217234885     від 17.03.2006 на суму 54 172,23 грн.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що у відповідності до п.1.16 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

У відповідності до абз.2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997р., якою затверджено "Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" (далі - Постанова) аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя, про що посадовими особами відповідача на кожному примірнику вказаних податкових векселів здійснено гарантійний напис, скріплений підписом цих осіб та печаткою банківської установи.

Пунктом 11.5 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість" зазначено, якщо платник податку на дату поставки податкового векселю органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий період), в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

Згідно абз. 3 п.19 Постанови КМУ №1104 від 01.10.97р. "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" зазначено, якщо платнику податку на дату подання податкового векселя органові митного контролю органом державної податкової служби підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша від суми зобов'язання за векселем, платник податку має право включити суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді.

З матеріалів справи, а саме з акту звірки розрахунків між ПП „Грейн" та держбюджетом з ПДВ, вбачається, що станом на 01.03.2006р. ПП „Грейн" мало переплату з ПДВ у сумі 3992776,13грн.

Податкові векселі, борг за якими є предметом розгляду даного позову, були видані у період з 01.03.2006р. по 17.03.2006р. таким чином, спірні податкові векселі були видані за наявності податкового кредиту з ПДВ у векселедавця.

Як свідчить податкова декларація з ПДВ ПП „Грейн" за березень 2006 року, яка отримана позивачем 30.03.2006р. підприємством в рядках 6, 18.1 та 19.1 даної декларації включено суму ПДВ по спірним авальованим векселям в розмірі 1970294,00грн., що підтверджується і відповідним переліком векселів до даної декларації.

В податковій декларації з ПДВ за квітень 2006 року, яка отримана позивачем 19.05.06р., в рядку 12.2 відображено суму ПДВ по погашеним податковим векселям в розмірі 2501526,0грн. Також вказана сума зазначена в рядках 17, 18.2, 21, 22.2.

Наведене свідчить, що ПП "Грейн" погасив свої зобов'язання з ПДВ по спірним авальваним податковим векселям у термін встановлений законодавством ( 30 днів) наявною переплатою з ПДВ.

Стосовно посилань апелянта на акт  перевірки ПП "Грейн" №138/23-11-31405624 від 24.11.2005р. правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за періоди з 01.04.2004р. по 31.05.2004р., з 01.08.2004р. по 31.08.2004р. за результатами якої не встановлено джерело виникнення для відшкодування податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується апелянтом, за результатами перевірки ПП „Грейн” правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за періоди з 01.04.2004р. по 31.05.2004р., з 01.08.2004р. по 31.08.2004р. та на підставі акту №138/23-11-31405624 від 24.11.2005р. ДПІ у Переському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №2412311/0 від 30.11.2005р.

Директор ПП "Грейн" не погоджуючись вищевказаним повідомленням-рішенням звернувся до ДПІ у Печерському районі м. Києва із скаргою №1-С від 08.12.2005р. в якій просив його скасувати.

Рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги №2786/10/25-011 від 06.02.2006р. первинну скаргу директора ПП "Грейн" залишено без задоволення.

Не погоджуючись із згаданим вище рішенням ДПІ у Печерському районі м.Києва про результати розгляду первинної скарги ПП "Грейн" було подано повторну скаргу від 22.02.2006р. до Державної податкової адміністрації у  м.  Києві  з  проханням  скасувати  повідомлення-рішення  ДПІ  у Печерському районі м. Києва від 30.11.2005р. №2412311/0 та Рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва №2786/10/25-011 від 06.02.2006р. Повторна скарга ПП „Грейн” залишена без задоволення.

Пунктом 5.2.3 ст. 5 Закону України  „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” визначено, що заява подана із дотриманням п.п. 5.2.2 цього пункту зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні на строк, від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Отже, сума податкового зобов'язання ПП „Грейн” була узгоджена лише з 21.04.2006р., тоді як податкові векселі  видавались з 01.03.2006р. по 17.03.2006р.

Відповідно до п.п.7.7.1 ст.7 Закону України "Про ПДВ", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що згідно матеріалів справи, в підтвердження своїх позовних вимог, позивач посилався на постанову господарського суду м. Києва від 06.11.2006р. по справі №46/393-А постанову Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2006р.

Так з постанови господарського суду м .Києва від 06.11.2006р. по справі №46/393-А, на яку позивач посилається як на встановлений факт заборгованості ПП „Грейн" по спірним авальованим векселям, вбачається, що до суми податкового боргу ПП „Грейн" з ПДВ у розмірі 4719509,57грн., входить сума заборгованості в розмірі по З податковим векселям (№3217234884 від 14.03.06р. на суму 51208,36грн., №3217234885 від 17.03.06р. на суму 54172,23грн., №3217234886 ( в постанові зазначено №32147234886) від 17.03.06р. на суму 46340,16грн., всього на суму 151720,75грн.) із 28 спірних податкових векселів. Тобто вказаним рішенням суду заборгованість ПП „Грейн" по решті 25 податкових векселів не встановлена.

Також даною постановою встановлено, що позивачем була направлена ПП "Грейн" перша податкова вимога від 17.04.06р. №1/2876, якою йому було визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 13192,18грн.

Друга податкова вимога ПП ”Грейн" за №2/4279 була направлена 26.05.2006р., в якій було визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 222210,57грн.

Тобто з даної постанови суду вбачається, що після останньої дати погашення спірних авальованих податкових векселів (15.04.2006р.) у ПП "Грейн" була податкова заборгованість лише в розмірі 13192,18грн., а станом на 26.05.2006р. - в розмірі 222210,57 грн., а не як вказує позивач в розмірі 1706434,17 грн.

З постанови Печерського районного суду м.Києва від 13.07.06р. вбачається, що власник ПП „Грейн" Михальчик Л.В., визнана винною у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.367 КК України, оскільки в результаті своєї службової недбалості в частині правомірності відображення господарських операцій в податковому обліку, призвела до несплати ПДВ до бюджету на загальну суму 497573,31грн.

Таким чином, з даних судових рішень, які набрали законної сили, не вбачається, що у ПП „Грейн" виникла заборгованість перед бюджетом внаслідок непогашення саме авальованих відповідачем податкових векселів, результатів документальної чи камеральної перевірки відповідних податкових декларацій з ПДВ за березень - квітень 2006р. відповідача позивач також не надав.

Колегія суддів, також не приймає заперечення апелянта стосовно того, що цивільне законодавство не застосовується до вексельного обігу, а тому неможливо розповсюджувати на аваль податкового векселю норми цивільного законодавства. Колегія суддів зазначає, що вексель –є одним із видів розрахунків у господарській діяльності, а тому поряд зі спеціальними законодавчими актами, які регулюють вексельний обіг, необхідно застосовувати цивільно-правові норми, які саме регулюють господарську діяльність суб'єктів господарювання.

Таким чином, між банком та ПП "Грейн" після авалювання податкових векселів виникають цивільні правовідносини стосовно прав та обов'язків поручителя у разі пред'явлення до нього вимог, та у разі виконання зобов'язань, що передбачені ст.ст.555, 556 ЦК України.

За таких обставин, при винесенні рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статтей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства.

Керуючись ч. 1 ст. 103, ст. 105,  ГПК України, колегія суддів одноголосно, -

постановила:

 Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

 Рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2007р. по справі № 42/758-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Карбань І.С.  

                                 Судді                                                                    Бабакова Л.М.  

                                                                                                               Шутенко І.А.