Постанова

від 20.09.2022 по справі 910/10112/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2022 р. Справа№ 910/10112/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши клопотання Приватного підприємства "Мірабель Люкс" про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги

Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 (повний текст рішення складено 02.12.2021)

у справі № 910/10112/21 (суддя Плотницька Н.Б.)

За позовом Приватного підприємства "Мірабель Люкс"

до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

за участі третьої особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1

за участі третьої особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

про визнання недійсними результатів аукціону, -

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році Приватного підприємства "Мірабель Люкс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними результатів аукціону.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними результати аукціону з продажу нежитлових приміщень (літ. А) загальною площею 37,8 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 60, що оформлені протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-06-26-000093-3, який було затверджено наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.07.2020 року № 37/4-ПР. Присуджено до стягнення з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Приватного підприємства "Мірабель Люкс" судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 року апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі №910/10112/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі № 910/10112/21 залишено без змін.

15.02.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного підприємства "Мірабель Люкс" надійшло клопотання про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги.

Супровідним листом 09.1-14/151/22 від 18.02.2022 року витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10112/21.

Ухвалою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 27.07.2022 року касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі № 910/10112/21 закрито.

09.08.2022 року до Північного апеляційного господарського суду з Верховного суду у складі Касаційного господарського суду надійшло повідомлення про направлення матеріалів справи до суду першої інстанції.

Супровідним листом № б/н від 10.08.2022 року витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10112/21.

15.08.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/10112/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 року розгляд клопотання про прийняття додаткового рішення, щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Мірабель Люкс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі №910/10112/21 призначено на 21.09.2022 року.

21.09.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Також, 21.09.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли заперечення на клопотання про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 21.09.2022 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що представники сторін повідомлені про дату та час судового засідання належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, а також заяву позивача про розгляд справи без участі представника, колегія суддів вирішила розглянути клопотання Приватного підприємства "Мірабель Люкс" про прийняття додаткового рішення у справі №910/10112/21 в даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання Приватного підприємства "Мірабель Люкс" про прийняття додаткового рішення у справі №910/10112/21 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 09.02.2022 року подав заяву про подання доказів судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. (т.1, а.с. 238).

Згідно зі ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як вже було зазначено вище, 15.02.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного підприємства "Мірабель Люкс", позивача у справі, надійшла заява про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення суду. Колегія суддів зазначає, що вказана заява була надіслана поштою та з поштової накладної вбачається, що позивач надіслав її на адресу суду 11.02.2022 року, тобто протягом п`яти днів з дня ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 року у справі №910/10112/21.

Дана заява мотивована тим, що позивачем були сплачені кошти на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000, 00 грн., що не було враховано Північним апеляційним господарським судом в постанові.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Дане клопотання мотивовано тим, що позивач не надав до суду детальний опис витраченого часу та виконаних робіт (наданих послуг), а тому Департамент немає змоги спростувати ймовірну не співмірність витрат на професійну правничу допомогу, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №911/3156/19, від 09.02.2021 у справі №910/15201/17, від 03.03.2021 у справі №912/354/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Колегія суддів зазначає, що неподання позивачем, на користь якого ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавило відповідача можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

В контексті наведених відповідачем доводів колегія суддів вважає, що наведені висновки стосуються необхідності встановлення фактичних обставин справи (зокрема співмірності витрат, фактичного надання послуг) на основі належного дослідження та оцінки доказів.

Так, у даній справі, що розглядається, необхідно встановити наявність доказів фактичного надання послуг та їх обсягу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами.

Колегією суддів зазначає, що позивачем надано договір про надання правової допомоги від 11.12.2020 року укладений між адвокатським об`єднанням «Віра» та ПП «Мірабель Люкс» відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в питаннях захисту прав клієнта наданих Конституцією України.

Відповідно до п. 3.1. договору клієнт сплачує адвокату гонорар за фактично виконану роботу, яка підтверджується актами виконаних робіт.

Також, позивачем долучено додаткову угоду №4 від 22.11.2021 року до договору про надання правової допомоги від 11.12.2020 року, якою сторони погодили, що гонорар адвоката за повне юридичне супроводження та представлення інтересів клієнта у судовій справи №910/10112/21 за позовом клієнта до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання недійсним результатів аукціону в апеляційній інстанції складає 13 000, 00 грн.

Актом приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2022 року до договору про надання правової допомоги від 11.12.2020 року сторони підтвердили, що адвокатом було належним чином надано повне юридичне супроводження та представлення інтересів клієнта у судовій справі №910/10112/21 за позовом клієнта до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання недійсним результатів аукціону в апеляційній інстанції, вартість яких складає 13 000, 00 грн.

Позивачем долучено платіжне доручення №5 від 03.12.2021 року про сплату 13 000, 00 грн. адвокатських послуг.

В матеріалах справи наявний ордер серії АІ №1126263 виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 11.12.2020 року адвокату Радченковій А.В. для представництва в Північному апеляційному господарському суді. (т.1, а.с. 227).

Також в матеріалах справи наявне свідоцтво серії КС №9039/10 про право на заняття адвокатською діяльністю Радчекновою А.В. (т.1, а.с. 226).

Колегія суддів звертає увагу, що відзив на апеляційну скаргу підписаний адвокатом Радченкова А.В. (т.1, а.с. 223-225).

Також, Радченкова А.В. приймала участь в судовому засіданні, що вбачається з протоколу судового засідання від 09.02.2022 року (т.1, а.с. 242).

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 року апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі №910/10112/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі № 910/10112/21 залишено без змін.

Також, ухвалою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 27.07.2022 року касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі № 910/10112/21 закрито.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Колегія суддів зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

З огляду на подані заперечення відповідача, фактичний об`єм наданих юридичних послуг (один відзив та участь представника в одному судовому засіданні), співмірність суми витрат із складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем, у відповідності до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому адвокатом послуг на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення понесених позивачем судових витрат за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції до 6 500, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Мірабель Люкс" про прийняття додаткового рішення у справі №910/10112/21 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 10, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 19020407) на користь Приватного підприємства "Мірабель Люкс" (вул. Карпенка-Карого, 60, кімната 28, м. Запоріжжя, 69084, ідентифікаційний код 35147353) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот гривень) 00 коп.

3. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10112/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 21.09.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз