Рішення

від 07.09.2022 по справі 907/860/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/860/21

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Нагібіної І.В.,

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Берегове в інтересах держави

в особі Берегівської міської ради, м. Берегове Закарпатської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнат 2020", м. Ужгород

за участю ОСОБА_1 , м. Рівне як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

про витребування земельної ділянки,

представники:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

за участі прокурора Андрейчик А.М., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури

Прокурор звернувся до суду з даним позовом про витребування від відповідача на користь позивача земельної ділянки кадастровий номер 2120489200:01:000:0029, площею 2 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради (далі оспорювана земельна ділянка), яка придбана відповідачем за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 616 від 02.04.2020 від ОСОБА_1 , який, у свою чергу, придбав зазначену земельну ділянку, на думку прокурора, незаконно всупереч приписів Земельного кодексу України, оскільки повторно одержав у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Представник прокуратури у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Позивач участі уповноваженого представника в ході судового розгляду справи не забезпечив, клопотань суду не подав.

Відповідач та третя особа відповідно відзиву на позов та письмових пояснень суду не надали, участі уповноважених представників у судовому засіданні також не забезпечили. До суду повернута без вручення адресатам кореспонденція, яка була надіслана відповідачу за його адресою зазначеною у позовних матеріалах АДРЕСА_1 , та яка згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є їх офіційною адресою (ухвала суду у справі від 08.12.2021, 24.01.2022, 15.02.2022, 10.05.2022).

У зв`язку з наведеним згідно ухвали суду від 08.12.2021 повідомлення відповідача та третьої особи у справі про дату, час та місце розгляду справи судом здійснювалося шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення за змістом ст. 122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).

За наведених обставин вважається, що учасники справи не скористалися своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 165 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами справи докази у справі, заслухавши у ході судового розгляду пояснення прокурора, суд встановив наступне.

На підставі п.4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 2022-сг від 02.09.2019 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок» галасу Олександру Олександровичу третій особі у даній справі - передано безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер - 2120489200:01:000:0029) площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Четфалвівської сільської ради Берегівського району.

20.09.2020 на підставі зазначеного пункту наказу реєстратором Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області Сіка Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку, яку останній на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 616 від 02.04.2020 відчужив на користь ТОВ Укрнат 2020 відповідача у справі, - що підтверджується долученою до матеріалів справи інформаційною довідкою № 273500149 від 06.09.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Разом з тим, встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 1845/14-19-сг від 26.04.2019 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» гр. ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 3523881300:02:000:5110, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Новомиргородського району Кіровоградської області і 07.05.2019 державним реєстратором Підлісненської сільської ради Смалиус В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку.

Отже, ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки уже було використано право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, тобто зазначеним громадянином фактично двічі реалізовано право на безоплатне отримання земельної ділянки одного виду цільового призначення.

Наведені обставини не заперечуються та не спростовані ніким з учасників процесу.

Приписами ст.116 Земельного кодексу України (ЗК України) врегульовано, зокрема, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до приписів ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектарів.

Таким чином, всупереч наведених норм 3К України, ОСОБА_1 незаконно набуто повторно безоплатно у власність земельну ділянку кадастровий номер-2120489200:01:000:0029, площею 2 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту, в результаті чого зазначений громадянин отримав безоплатно у власність дві земельні ділянки загальною площею 4 га для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 616 від 02.04.2020 укладеному ОСОБА_1 та ТОВ Укрнат 2020, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2120489200:01:000:0029, площею 2 га перейшло до вказаного товариства, що підтверджено долученою до матеріалів справи інформаційною довідкою № 258732139 від 27.05.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

14.06.2021 Берегівська окружна прокуратура звернулася з листом № 07.50-101-1195вих.21 до Берегівської міської ради, яким повідомила, що ОСОБА_1 вдруге отримав безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Четфалвівської сільської ради Берегівського району в прикордонній смузі, що є порушенням норм чинного законодавства, та пропонувала міській раді вжити заходи щодо повернення земельної ділянки в державну власність, зазначивши, що у разі невжиття заходів щодо витребування земельної ділянки до 21.06.2021, на підставі ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Берегівською окружною прокуратурою самостійно буде подано позов до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради.

16.06.2021 Берегівська міська рада повідомила прокуратуру про те, що такому не було відомо про зазначене порушення законодавства, тому заходи щодо витребування земельної ділянки на користь територіальної громади не вживалися.

Про відсутність повноважень територіальних органів Держгеокадастру щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, якими є землі про витребування яких йдеться у даному позові, з передачею останніх відповідним сільським, селищним, міським радам у зв`язку з набранням чинності 27.05.2021 більшості норм закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» прокуратуру повідомило також Головного управління Держгеокадасгру в Закарпатській області (лист №10-7.161-3749/2-21 від 11.05.2021).

Наведене передувало та послугувало підставою звернення Берегівської окружної прокуратури звернулась до Господарського суду Закарпатської області з даним позовом в інтересах держави в особі Берегівської міської ради.

Суд, вирішуючи дану справу, виходячи з предмету спірних правовідносин, їх суб`єктного складу, керується наступними приписами чинного законодавства.

Приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, зокрема, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом , зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

Приписами ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даній справі позовній заяві прокурор обґрунтовує наявність підстав для подання позову в інтересах держави в особі Берегівської міської ради порушенням інтересів держави, яке полягає в незаконному вибутті з державної власності земельної ділянки (кадастровий номер 2120489200:01:000:0029), вартість якої становить 1093600,00 грн., оскільки ні Берегівська міська рада, ні територіальний орган Держгеокадастру як уповноважені суб`єкти владних повноважень, наділені відповідними повноваженнями, у спірних правовідносинах не вчиняють жодних дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту.

Земля відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України, приписів Земельного кодексу України є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За наведених обставин суд вважає наявними та обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави у даній справі в особі Берегівської міської ради шляхом звернення з позовом про витребування незаконно набутої земельної ділянки.

Аналізуючи питання правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, витребування якої від відповідача, є предметом даного спору, суд керується такими приписами земельного законодавства.

Так, відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами ст. ст. 22, 116, 118, 121 ЗК України.

За приписами ст. 22, 116, 118, 122 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства,

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України.

Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Як встановлено судом у даній справі ОСОБА_1 , маючи у власності за наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 1845/14-19-сгг від 26.04.2019 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» земельну ділянку, кадастровий номер - 3523881300:02:000:5110, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Новомиргородського району Кіровоградської області, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з питанням одержання безоплатно у власність земельної ділянки площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Четфалвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області та одержав таку у власність із наведеним видом використання, чим порушено вищенаведені приписи земельного законодавства щодо незаконності повторного одержання громадянином у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та з перевищенням норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Суд приймає до уваги, що основними завданнями Держгеокадастру, територіальний підрозділ якого надав ОСОБА_1 повторно спірну земельну ділянку, згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 29.09.2016 № 333 є, зокрема, реалізація державної політики у сфері земельних відносин. Так, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством; здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації.

Порядком ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи; надання відомостей з Державного земельного кадастру, здійснюється державними кадастровими реєстраторами відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр".

З огляду на наведені приписи земельного законодавства та надані ними органам державної влади повноваження, зокрема, в частині ведення Державного земельного кадастру, вбачається, що ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області під час розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення мав можливість здійснити перевірку наданих ОСОБА_1 документів та відомостей стосовно одержання ним у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення з метою додержання вимог Земельного кодексу України, однак ним такого здійснено не було, в результаті чого зазначений громадянин незаконно повторно у порядку безоплатної приватизації одержав у власність земельну ділянку із земель державної власності..

Приписами ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), то згідно ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У ході судового розгляду справи встановлено, що оскільки ОСОБА_1 своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства використав раніше, спірна земельна ділянка кадастровим номером 2120489200:01:000:0029, площею 2 га одержана ним незаконно, тому і подальше її відчуження на користь ТОВ Укрнат 2020 відбулось з порушенням вимог законодавства.

Таким чином встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, волі на вибуття вказаної землі з державної власності з огляду на неправомірність дій територіального підрозділу Держгеокадастру по передачі цієї землі у власність. Відтак - власник майна, з дотриманням вимог статті 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави становить пропорційне втручання у право власності ТОВ Укрнат 2020 з дотриманням рівноваги між інтересами держави та інтересами особи, яка зазнала такого втручання. При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не позбавлений права отримати кошти, сплачені ним за спірну земельну ділянку від продавця у порядку двосторонньої реституції.

Таким чином, з огляду на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2120489200:01:000:0029 вибула з державної власності поза волею власника - Українського народу, суд дійшов висновку про те, що подальше її відчуження ОСОБА_1 та набуття у власність ТОВ Укрнат 2020 відбулося з порушенням вимог ст.ст. 328, 330 ЦК України, відтак, земельну ділянку належить витребувати у зазначеного товариства на користь держави в особі позивача, задоволивши повністю заявлений позов.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73- 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнат 2020" (вул. Проектна, 1 А, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 43509440) на користь держави в особі Берегівської міської ради (вул. Б. Хмельницького, 7, м. Берегово, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053683) земельної ділянки кадастровий номер 2120489200:01:000:0029, площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, вартістю 1093600,00 грн, що розташована за межами населеного пункту на території Берегівської міської ради.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнат 2020" (вул. Проектна, 1 А, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 43509440 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури (м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2 А, код ЄДРПОУ 02909967) витрати зі сплати судового збору в розмірі 17539, 00 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять гривень 00 копійок).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 23.09.2022

Суддя Ушак І.Г.