Рішення
від 30.08.2022 по справі 911/3721/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3721/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент»

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Батюк І.В. (посвідчення № 067354 від 30.05.22 року);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Каніковський О.О. (довіреність б/н від 10.01.2022 року);

Шевчук О.В. (довіреність б/н від 10.01.2022 року).

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент», в якій прокурор просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та зобов`язати відповідача повернути земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2020 року у справі № 911/3721/20 позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки повернуто заявнику без розгляду.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.12.2020 року у справі № 911/3721/20 матеріали справи № 911/3721/20 були надіслані до Північного апеляційного господарського суду для перегляду вищезазначеної ухвали в апеляційному порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.12.2020 року задоволено, ухвалу від 29.12.2020 року скасовано, а справу № 911/3721/20 повернуто до Господарського суду Київської області для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Після повернення матеріалів справи № 911/3721/20 до Господарського суду Київської області, справу № 911/3721/20 передано для розгляду судді Карпечкіну Т.П.

Ухвалою від 19.04.2021 року позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без руху.

У встановлений судом строк, на виконання вимог ухвали суду від 19.04.2021 року, прокурором подано письмові пояснення.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку, що вони є достатніми для прийняття її до розгляду та відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 26.05.2021 року.

25.05.2021 року представником відповідача подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підготовче засідання 26.05.2021 року відкладалося на 23.06.2021 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання, окрім того в наступне судове засідання представників сторін викликано ухвалою від 26.05.2021 року.

У зв`язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року у справі № 911/3721/20 до Господарського суду Київської області від Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала № 911/3721/20 від 28.05.2021 року про витребування матеріалів справи № 911/3721/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2021 року у відповідності до п. 17.12 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 911/3721/20 було зупинено до завершення перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року у справі № 911/3721/20 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.

Постановою Верховного суду від 29.06.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року скасовано, справу № 911/3721/20 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 29.12.2020 року у справі № 911/3721/20 скасовано, матеріали справи № 911/3721/20 повернуто до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2022 року поновлено провадження у справі № 911/3721/20, підготовче засідання призначено на 07.02.2022 року.

У зв`язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року у справі № 911/3721/20 до Господарського суду Київської області від Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала № 911/3721/20 від 17.01.20222 року про витребування матеріалів справи № 911/3721/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2022 року зупинено розгляд справи 911/3721/20 до завершення перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2022 року поновлено провадження у справі № 911/3721/20, підготовче засідання призначено на 15.06.2022 року.

В підготовче засідання 15.06.2022 року учасники справи не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2022 року підготовче засідання відкладалось на 13.07.2022 року.

До Господарського суду Київської області 12.07.2022 року представником відповідача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про відкладення підготовчого засідання, яким останній просить надати додатковий строк для подання доказів.

Представник позивача в підготовче засідання 13.07.2022 року не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Розглянувши клопотання представника відповідача суд дійшов висновку про його задоволення. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2022 року підготовчне засідання відкладалось на 03.08.2022 року.

Київською обласною прокуратурою 28.07.2022 року до Господарського суду Київської області надіслано пояснення по суті спору.

Відповідачем подано до канцелярії суду 03.08.2022 року клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 03.08.2022 року прокурор позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав у повному обсязі, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що повідомлено всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Представники відповідача в судовому засіданні 03.08.2022 року проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві, поданому 25.05.2021 року. Зазначили, що докази на які вони посилаються у відзиві додані до нього. Також зазначили і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі. Позивач в підготовче засідання 03.08.2022 року не з`явився.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.08.2022 року.

В судовому засіданні 31.08.2022 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав, представник позивача в судове засідання не з`явився, представники відповідача позовні вимоги заперечували в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 31.08.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Київської обласної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент» про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки, зокрема, просить:

-скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Чеботар С.І. від 07.04.2017 року за індексним номером 34677075 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,4362 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0093 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент» з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент» на земельну ділянку площею 0,4362 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0093;

-скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Чеботар С.І. від 07.04.2017 року за індексним номером 34678040 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0094 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент» з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент» на земельну ділянку площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0094;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Чеботар С.І. від 07.04.2017 року за індексним номером 34678703 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,3385 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0095 з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент» на земельну ділянку площею 0,3385 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0095;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Чеботар С.І. від 04.04.2017 року за індексним номером 34605509 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,4228 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0096 за ТОВ «Резорт Інвесі Девелопмент» з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент» на земельну ділянку площею 0,4228 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0096;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Мельник М.В. від 04.04.2017 року за індексним номером 34604950 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,2928 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0102 за ТОВ «Резорт Інвеет Девелопмент» з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Резорт Інвеет Девелопмент» на земельну ділянку площею 0,2928 та з кадастровим номером 3223155400:03:029:0102;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Мельник М.В. від 04.04.2017 року за індексним номером 34605334 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104 за ТОВ «Резорт Інвеет Девелопмент» з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Резорт Інвеет Девелопмент» на земельну ділянку площею 0,3002 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0103;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Мельник М.В. від 04.04.2017 року за індексним номером 34605145 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104 за ТОВ «Резорт Інвеет Девелопмент» з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Резорт Інвеет Девелопмент» на земельну ділянку площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104.

- зобов`язати ТОВ «Резорт Інвеет Девелопмент» повернути у власність держави в особі Козинської селищної ради земельні ділянки: площею 0,4362 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0093, площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0094, площею 0,3385 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0095, площею 0,4228 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0096, площею 0,2928 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0102, площею 0,3002 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0103, площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104, які розташовані по вул. Старокиївеькій в смт. Козин Обухівського району Київської області.

Відповідно до викладених у позові доводів прокурора рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 «Про затвердження технічної документації по матеріалах інвентаризації і передачу земельних ділянок у приватну власність» затверджено технічну документацію по матеріалах інвентаризації земельних ділянок, що входять до складу рекреаційно-житлового комплексу Акціонерного банку «Ажіо» та передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 4,5 га для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків громадянам згідно додатку. Зокрема, на підставі вказаного вище рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 передано у приватну власність земельні ділянки:

- ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,156 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117088;

- ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,155 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117078;

- ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,155 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117100;

- ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,155 га та видано Державний акт на право приватної власні на землю серії ІІ-КВ № 117084;

- ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117080;

- ОСОБА_6 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117089;

- ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ№ 117093;

- ОСОБА_8 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117079;

- ОСОБА_9 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117082;

- ОСОБА_10 - земельну ділянку площею 0,149 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117102;

- ОСОБА_11 - земельну ділянку площею 0,149 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117099;

- ОСОБА_12 - земельну ділянку площею 0,149 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117670;

- ОСОБА_13 - земельну ділянку площею 0,149 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117094;

- ОСОБА_14 - земельну ділянку площею 0,149 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117081;

- ОСОБА_15 - земельну ділянку площею 0,149 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117083;

- ОСОБА_16 - земельну ділянку площею 0,150 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117087;

- ОСОБА_17 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117095;

- ОСОБА_18 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117091;

- ОСОБА_19 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117103;

- ОСОБА_20 - земельну ділянку площею 0,157 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117085;

- ОСОБА_21 - земельну ділянку площею 0,158 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117075;

- ОСОБА_22 - земельну ділянку площею 0,158 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117092;

- ОСОБА_23 - земельну ділянку площею 0,158 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117098;

- ОСОБА_24 - земельну ділянку площею 0,158 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117097;

- ОСОБА_25 - земельну ділянку площею 0,158 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117086;

- ОСОБА_26 - земельну ділянку площею 0,156 га та видано Державний акт па право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117074;

- ОСОБА_27 - земельну ділянку площею 0,154 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117077;

- ОСОБА_28 - земельну ділянку площею 0,152 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117090;

- ОСОБА_29 - земельну ділянку площею 0,151 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 117101;

- ОСОБА_30 - земельну ділянку площею 0,150 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії Ш-КВ № 117096.

Крім цього, рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 26.10.2000 року №7/1 «Про затвердження технічної документації по інвентаризації та передачу земельних ділянок у приватну власність» затверджено технічну документацію по матеріалах інвентаризації земельних ділянок, що входять до складу рекреаційно-житлового комплексу Акціонерного банку «Ажіо» та передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 2,55 для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків га громадянам згідно додатку, а саме:

- ОСОБА_31 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076232;

- ОСОБА_32 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076233;

- ОСОБА_33 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076234;

- ОСОБА_34 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076235;

- ОСОБА_35 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076236;

- ОСОБА_36 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076237;

- ОСОБА_37 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076238;

- ОСОБА_38 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076239;

- ОСОБА_39 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076240;

- ОСОБА_40 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076241;

- ОСОБА_41 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076242;

- ОСОБА_42 надано у власність земельну ділянку і площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076243;

- ОСОБА_43 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії; ІІ-КВ № 076080;

- ОСОБА_44 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076081;

- ОСОБА_45 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076082;

- ОСОБА_46 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076083;

- ОСОБА_47 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076084.

Копії вказаних вище рішень та додатків до них наявні в матеріалах справи.

За викладеними у позові доводами прокурора:

- на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок вказані вище громадяни відчужили належні їм земельні ділянки Акціонерному банку «Ажіо», який в свою чергу, отримав Державний акт на право власності на землю загальною площею 7,1956 га серії КВ № 021011 від 29.08.2002 року та відчужив вказану земельну ділянку по вул. Старокиївській у смт. Козин Київської області Дочірньому підприємству «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВАЕ № 986232 від 03.04.2003 року;

- рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 12.11.2008 року № 17 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки та складання державного акту на право власності на земельну ділянку, зокрема надано дозвіл Дочірньому підприємству «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» скласти Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 7,196 га за адресою: смт. Козин, вул. Старокиївська Обухівського району Київської області на зміну раніше виданого Державного акта на право власності серія КВ № 021099 від 24.05.2003 року з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

У зв`язку з цим, 11.08.2009 року Козинською селищною радою Обухівського району Київської області видано 2 державних акти на право власності на земельні ділянки, а саме:

- Державний акт серія ПЛ № 056567 на право власності на земельну ділянку загальною площею 5,2357 га Дочірньому підприємству «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010995000004;

- Державний акт серія ЯЗ № 193710 на право власності на земельну ділянку загальною площею 1,9605 га Дочірньому підприємству «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» з кадастровим номером 3223155400:03:029:0069, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010995000003.

Як зазначено прокурором у позовній заяві, за наслідками вказаного вище 11.08.2009 року Козинською селищною радою Обухівського району Київської області видано Дочірньому підприємству «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дайнфорд Інвестментс Лімітед» два Державних акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЗ № 193710 на земельну ділянку площею 1,9605 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0069 та серії ПЛ № 056567 на земельну ділянку площею 5,2357 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068.

В подальшому, земельну ділянку за Державним актом серія ПЛ № 056567 на право власності на земельну ділянку загальною площею 5,2357 з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068, що розташована по АДРЕСА_1 поділено на 15 земельних ділянок та 06.09.2012 року Козинською селищною радою Обухівського району видано 15 державних актів на право власності на земельні ділянки, а саме:

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0091 площею 0,3000 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400340;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0092 площею 0,3985 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400311;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0093 площею 0,4362 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400312;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0094 площею 0,3985 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400313;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0095 площею 0,3385 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400314;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0096 площею 0,4228 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400315;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0097 площею 0,3836 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400316;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0098 площею 0,2879 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400317;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0099 площею 0,4542 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400318;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0100 площею 0,3171 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ 400319;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0101 площею 0,3000 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400320;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0102 площею 0,2982 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400321;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0103 площею 0,3002 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400322;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104 площею 0,3000 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400323;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0105 площею 0,3000 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400324.

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Дочірнє підприємство «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»:

- на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2017 року № 435 відчужило земельну ділянку площею 0,4362 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0093 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент». На підставі вказаного договору приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Чеботар С.І. 07.04.2017 року прийнято рішення за індексним номером 34677075 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,4362 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0093 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент».

- на підставі договору купівлі продажу від 07.04.2017 року № 438 відчужило земельну ділянку площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0094 на користь ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент». На підставі зазначеного договору приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Чеботар С.І. 07.04.2017 року прийнято рішення за індексним номером 34678040 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0094 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент».

- на підставі договору купівлі продажу від 07.04.2017 року № 441 відчужило земельну ділянку площею 0,3385 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0095 на користь ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент». Як наслідок, приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Чеботар С.І. 07.04.2017 року прийнято рішення за індексним номером 34678703 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,3385 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0095 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент».

- на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2017 № 858 відчужило земельну ділянку площею 0,4228 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0096 на користь ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент». Як наслідок, приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Чеботар С.І. 04.04.2017 прийнято рішення за індексним номером 34605509 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,4228 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0096 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент».

- на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2014 року № 2329 відчужило на користь ОСОБА_48 земельну ділянку площею 0,2928 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0102, який у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2017 року № 864 відчужив її на користь ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент». Як наслідок, приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Мельник М.В. 04.04.2017 року прийнято рішення за індексним номером 34604950 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,2928 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0102 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент».

- на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2014 року № 2334 відчужило на користь ОСОБА_48 земельну ділянку площею 0,3002 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0103, який у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2017 року № 860 відчужив її на користь ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент». Як наслідок, приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Мельник М.В. 04.04.2017 року прийнято рішення за індексним номером 34605334 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,3002 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0103 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент».

- на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2014 року № 2339 відчужило на користь ОСОБА_48 земельну ділянку площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104, який у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2017 року № 862 відчужив її на користь ТOB «Резорт Інвест Девелопмент». Як наслідок, приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Мельник М.В. 04.04.2017 року прийнято рішення за індексним номером 34605145 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104 за ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент».

Як наслідок, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Резорт Інвест Девелопмент» (відповідачем) було зареєстровано земельні ділянки: площею 0,4362 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0093, площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0094, площею 0,3385 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0095, площею 0,4228 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0096, площею 0,2928 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0102, площею 0,3002 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0103, площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Водночас, як зазначає прокуратура в позові, вищезазначені земельні ділянки входять до складу земельних ділянок, які були відведені у приватну власність на підставі рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 № 7/1 і відносяться до земель водного фонду, які в силу вимог чинного законодавства не можуть надаватися у приватну власність, та як наслідок останні підлягають поверненню територіальній громаді селища Козин в особі Козинської селищної ради.

В обґрунтування відповідних обставин прокуратура посилається на обставини, встановлені постановою Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 372/772/16, де частково задоволено позов прокуратури Київської області в інтересах держави до Козинської селищної ради, Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед», ТОВ «Золотий острів», ОСОБА_48 про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на землю, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Вказаним рішенням суду визнано недійсними рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28.12.1999 року № 2 «Про затвердження технічної документації по матеріалах інвентаризації і передачу земельних ділянок у приватну власність» в частині затвердження технічної документації: ОСОБА_19 , ОСОБА_49 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та від 26.10.2000 року № 7/1 «Про затвердження технічної документації по інвентаризації та передачу земельних ділянок у приватну власність» в частині затвердження технічної документації: ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 .

Під час розгляду вказаної справи Верховним Судом встановлено, що земельні ділянки, які передані рішеннями виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 року № 7/1 у приватну власність вищенаведених громадян, є землями водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим.

В розрізі вказаного вище прокурор зауважив, що:

- надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, суперечить нормам Земельного кодексу України та Водного кодексу України, тоді як згідно наданих Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» інформаційного листа і схеми накладення земельних ділянок встановлено накладення, зокрема, спірних земельних ділянок на землі водного фонду;

- постановою Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 372/772/16 встановлено передання спірних земельних ділянок у приватну власність за рахунок земель водного фонду 100 метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро Канівського водосховища та водної поверхні, а також визнано недійсними рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 року № 7/1 тому відсутня правова підстава для виникнення права власності на такі земельні ділянки, як наслідок останні підлягають поверненню титульному власнику у порядку ст. 391 Цивільного кодексу України.

До позовної заяви прокурором долучено копію листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» № 01-01/1072 від 17.12.2015 року з доданою до нього схемою накладення земельних ділянок на землі водного фонду.

Згідно інформаційного листа та схеми накладення земельних ділянок на землі водного фонду, наданих Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 17.12.2015 року №01-01/1072 встановлено накладення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0093, 3223155400:03:029:0094, 3223155400:03:029:0095, 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0097, 3223155400:03:029:0098, 3223155400:03:029:0099, 3223155400:03:029:0100, 3223155400:03:029:0101, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104, 3223155400:03:029:0105 на землі водного фонду.

За доводами прокурора, наразі спірні земельні ділянки перебувають у приватній власності відповідача - ТОВ «Резорт Інвест Девелопмент», в підтвердження чого прокурором надано інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

З огляду вказаного вище, в розрізі обраного способу захисту порушених прав, прокурор зазначив, що у спірних правовідносинах ним заявлено негаторний позов з метою: усунення перешкод, які створює відповідач територіальній громаді селища Козин в особі Козинської селищної ради у користуванні та розпорядженні землями водного фонду.

Водночас, оскільки метою негаторного позову є захист інтересів держави та забезпечення введення власника у володіння майном, яким він позбавлений користуватись, тоді як з урахуванням ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду про повернення нерухомого майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заступник керівника Київської обласної прокуратури вважає, що внаслідок задоволення заявлених вимог територіальна громада селища Козин в особі Козинської селищної ради матиме змогу поновити свої порушені права на землі водного фонду лише після визнання недійсними державних актів на право власності.

Поряд з тим прокурор вказав, що необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах обгрунтовано порушенням інтересів територіальної громади в особі Козинської селищної ради, як власника, поза волею якого спірні земельні ділянки вибули з користування та якого позбавлено можливості розпоряджатися такими земельними ділянками.

Однак, за доводами прокурора, уповноважений на представництво інтересів територіальної громади орган Козинська селищна рада, яка була відповідачем у справі № 372/772/16, не вжила протягом тривалого часу жодних заходів з метою захисту інтересів територіальної громади щодо користування землями водного фонду, а тому заступник керівника Київської обласної прокуратури вважає наявними підстави для представництва інтересів громади та подання вказаного позову в особі Козинської селищної ради.

В ході розгляду спору відповідач подавав клопотання про залишення позову без розгляду, яке було відхилено судом.

Також відповідачем було подано відзив, в якому позовні вимоги заперечено. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що висновки у справі № 372/772/16-ц побудовано на єдиному доказі листі ДП «Київгеоінформатика» № 01-01/1072 від 17.12.2015 року та схемі накладення земельних ділянок на землі водного фонду, тоді як на момент розгляду такої справи не було відомо про те, що викладена у такому листі та схемі інформація є недостовірною та не відповідає дійсності, зокрема фактичним даним конфігурації спірних земельних ділянок та берегової лінії згідно діючих картографічних матеріалів 1999-2020 років.

Так, стосовно вказаних вище обставин відповідач зауважив, що схема накладення земельних ділянок отримана шляхом викопіювання з топографічної карти масштабу 1:10000 1993 року видання, а спірні земельні ділянки передано у приватну власність громадянам у 1999 та 2000 роках та, надалі, отримавши у власність земельні ділянки відповідач здійснив ряд погоджених з усіма контролюючими органами робіт щодо встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги вздовж належної йому земельної ділянки, а також робіт щодо укріплення берегів та облаштування смуги відведення каналу вздовж належних відповідачу земельних ділянок.

Також, відповідач в ході розгляду спору пояснив, що всі спірні земельні ділянки придбані ним за цивільно-правовими угодами у Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед», які не оспорюють ся по суті. Тому для вирішення даного спору мають значення всі обставини щодо статусу таких земельних ділянок та обставин їх первинної передачі у приватну власність як первісним власникам, так івсім послідуючим, в тому числі Дочірньому підприємству «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед», щодо якого у справі Господарського суду Київської області № 911/3720/20 розглядався аналогічний спір. За результатами вирішення спору у справі № 911/3720/20 рішенням від 12.10.2021 року в задоволенні позовних вимог прокуратури відмовлено з підстав недоведеності факту накладення земельних ділянок на землі водного фонду.

Також, в ході розгляду справи № 911/3720/20 були встановлені обставини, які мають значення і для вирішення цього спору, оскільки стосуються особи, у якої відповідач придбав спірні земельні ділянки, зокрема:

- рішенням Козинської селищної ради № 34 від 17.10.2008 року надано дозвіл на проведення інвентаризації належної відповідачу на підставі акта на право власності на землю серії КВ № 021099 від 24.05.2003 року земельної ділянки загальною площею 7,196 га, яка розташована за адресою смт. Козин, Обухівського району Київської області, за результатами чого складено проект впорядкування землеволодіння та змінено його конфігурацію, а ділянку поділено на дві із відповідним виданням державних актів на такі земельні ділянки, зокрема видано державний акт серії ПЛ № 056567 на право власності на земельну ділянку загальною площею 5,2357 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068, яку надалі поділено на 15 земельних ділянок, якими, зокрема, є наразі три спірних земельних ділянки;

- стосовно технічної документації із землеустрою щодо земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки загальною площею 7,196 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 12.12.2008 року № 16-784е про відповідність такої документації вимогам чинного законодавства, і така технічна документація була погоджена Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі від 06.11.2008 року № 05-02/6101, Обухівським районним відділом містобудування і архітектури від 06.11.2008 року б/н, Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів від 11.04.2007 року № ІД/8-479.

До поділу земельної ділянки площею 5,2357 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068 на 15 окремих земельних ділянок виконувались берегоукріплювальні роботи та облаштування смуги відведення каналу, у тому числі шляхом розробки відповідного технічного проекту на підставі рішень Козинської селищної ради №№ 14, 15 від 15.06.2011 року, №№ 18, 19 від 15.09.2011 року та, зокрема, рішенням Козинської селищної ради № 15 від 26.02.2013 року затверджено «Робочий проект кріплення берегів та облаштування смуги відведення каналу вздовж земельних ділянок ДП «Інтер`єр» в смт. Козин, внесено до проекту нового Генерального плату смт. Козин дані щодо затвердженого робочого проекту для врахування їх при подальшій розробці містобудівної документації;

- рішенням Козинської селищної ради № 11 від 11.09.2013 року Дочірньому підприємству «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення прибережної смуги вздовж земельних ділянок площами 4,2449 га, 2,6837 га, 5,2357 га, що перебувають у власності та в оренді ДП «Інтер`єр» і розташовані за адресою смт. Кози вул. Старокиївська Обухівського району Київської області;

- рішенням Козинської селищної ради № 25 від 29.11.2013 року: затверджено «Проект землеустрою щодо встановлення прибережної смуги вздовж водного об`єкту прилеглої до земельної ділянки Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» за адресою смт. Кози вул. Старокиївська Обухівського району Київської області» розроблений ТОВ «Кадастровий квартал» у 2013 році (далі - проект землеустрою щодо встановлення прибережної смуги); вирішено внести до проекту нового Генерального плану смт Козин дані щодо затвердженого проекту землеустрою та врахувати їх при подальшій розробці містобудівної документації.

Матеріали вказаного вище проекту землеустрою щодо встановлення прибережної смуги водного об`єкту містять довідку Головного управління Держземагентства у Київській області № 03-15/7279 від 30.09.2013 року про те, що земельна ділянка площею 2,3309 га відноситься до земель водного фонду, яка суміжна з земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» за адресою смт. Кози вул. Старокиївська Обухівського району Київської області, намічена для встановлення меж прибережної захисної смуги з елементами берегоукріплення водного об`єкту р. Дніпро.

Отже, на переконання відповідача, наведені вище документи свідчат, що до земель водного фонду відноситься земельна ділянка площею 2,3309 га, яка є прибережною захисною смугою р. Дніпро і передбачена затвердженим Детальним планом території смт. Козин, однак така земельна ділянка є суміжною з земельними ділянками, що перебували у власності та користуванні Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» за адресою смт. Кози вул. Старокиївська Обухівського району Київської області і були придбані відповідачем.

Також, відповідач зазначив, що за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою було складено Висновок експертів № 16-12/20 від 28.12.2020 року. На вирішення відповідної експертизи було поставлено наступні питання, які стосуються статусу спірних земельних ділянок:

1) чи накладаються земельні ділянки, зокрема, з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0093, 3223155400:03:029:0094, 3223155400:03:029:0095, 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0097, 3223155400:03:029:0098, 3223155400:03:029:0099, 3223155400:03:029:0100, 3223155400:03:029:0101, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104, 3223155400:03:029:0105 на землі водного фонду, які були визначені і встановлені Проектом землеустрою щодо встановлення прибережної смуги вздовж водного об`єкту прилеглої до земельних ділянок ДП «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед», за адресою: см. Козин, вул. Старокиївська, Обухівського району Київської області, виготовлений ТОВ «Кадастровий квартал» (код ЄДРПОУ 34911231) в 2013 році та затверджений рішенням Козинської селищної ради № 25 від 29.11.2013 та з урахуванням містобудівної документації?

2) чи входять земельні ділянки, зокрема, з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0093, 3223155400:03:029:0094, 3223155400:03:029:0095, 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0097, 3223155400:03:029:0098, 3223155400:03:029:0099, 3223155400:03:029:0100, 3223155400:03:029:0101, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104, 3223155400:03:029:0105 до земель водного фонду станом на дату складання експертизи?

3) чи відповідає конфігурація берегової лінії р. Дніпро вздовж земельних ділянок, зокрема, з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0093, 3223155400:03:029:0094, 3223155400:03:029:0095, 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0097, 3223155400:03:029:0098, 3223155400:03:029:0099, 3223155400:03:029:0100, 3223155400:03:029:0101, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104, 3223155400:03:029:0105 на викопіюванні з топографічної карти 1993 року, наданої Київським ДП геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА» згідно листа №01/01-1072 від 17.12.2015, конфігурації берегової лінії, зазначеної в існуючих картографічних матеріалах в 1999-2020 років?

Згідно Висновку експертів № 16-12/20 від 28.12.2020 року:

- по першому питанню експертами встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0093, 3223155400:03:029:0094, 3223155400:03:029:0095, 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0097, 3223155400:03:029:0098, 3223155400:03:029:0099, 3223155400:03:029:0100, 3223155400:03:029:0101, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104, 3223155400:03:029:0105 не накладаються та не перетинають межі земель водного фонду, межі якого визначені в кадастровому плані земельної ділянки на землі водного фонду Козинської селищної ради із обмеженнями (код 05.02) прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, що складений ТОВ «Кадастровий квартал» станом на 2013 рік та затверджений рішенням Козинської селищної ради № 25 від 29.11.2013 року та з урахуванням містобудівної документації;

- по другому питанню експертами встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0093, 3223155400:03:029:0094, 3223155400:03:029:0095, 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0097, 3223155400:03:029:0098, 3223155400:03:029:0099, 3223155400:03:029:0100, 3223155400:03:029:0101, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104, 3223155400:03:029:0105 до земель водного фонду станом на дату складання експертизи не входять;

- по третьому питанню експертами встановлено, що конфігурація берегової лінії р. Дніпро вздовж земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0093, 3223155400:03:029:0094, 3223155400:03:029:0095, 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0097, 3223155400:03:029:0098, 3223155400:03:029:0099, 3223155400:03:029:0100, 3223155400:03:029:0101, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104, 3223155400:03:029:0105 на викопіюванні з топографічної карти 1993 року, наданої Київським ДП «Київгеоінформатика» згідно листа № 01/01-1072 від 17.12.2015 року, не відповідає конфігурації берегової лінії, зазначеної в існуючих картографічних матеріалах 1999-2020 років.

В розрізі проведеного експертами дослідження по третьому питанню відповідач зазначив, що висновком також встановлено, зокрема, невідповідність обрисів берегової лінії за даними додатку до листа ДП «Київгеоінформатика» згідно листа № 01/01-1072 від 17.12.2015 року фактичним даним наведеного аеро-фотознімку за 1993 рік, а також те, що схема накладення земельних ділянок, що міститься в додатку до листа ДП «Київгеоінформатика» згідно листа № 01/01-1072 від 17.12.2015 року не відображає фактичне місцезнаходження зазначених земельних ділянок відповідно до їх координат, як і не враховує та не відображає містобудівну документацію смт Козин.

Також в ході розгляду спору відповідач надав лист від 20.09.2021 року № 20/09-2021р Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика», в якому викладено пояснення, що ДП «Київгеоінформатика» згідно листа № 01/01-1072 від 17.12.2015 року ДП «Київгеоінформатика» було надано на запит прокуратури викопіювання з топографічних матеріалів, зокрема з топографічної карти масштабу 1:10000 1993 року видання, при цьому співставлення з фактичним положення берегової лінії не здійснювалось, контрольні геодезичні виміри не проводились.

Наведене свідчить про неналежність та неспроможність листа № 01/01-1072 від 17.12.2015 року ДП «Київгеоінформатика» як доказу.

З огляду на вказане, не погоджуючись з вимогами прокурора, відповідач зауважив на неналежності доводів прокурора про віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду станом на 1993 рік, а також на те, що лист ДП «Київгеоінформатика» згідно листа № 01/01-1072 від 17.12.2015 року не є належним доказом та не підтверджує обставин віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду.

Стосовно посилань прокурора на встановлені судами у справі № 372/772/16-ц преюдиційні обставини передання в приватну власність земель водного фонду відповідач зазначив, що постановою Верховного Суду від 16.06.2020 року у відповідній справі:

- визнано недійсними рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 року № 7/1 лише в частині затвердження технічної документації певним громадянам, тоді як в частині передання у приватну власність земельних ділянок такі рішення недійсними не визнано;

- не скасовано правову підставу набуття відповідачем права власності на спірні земельні ділянки та зазначено, що рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради не були підставою для набуття права власності на земельні ділянки, оскільки відповідач набув відповідні права на підставі цивільно-правових угод у осіб, право власності яких ніким не оспорювалось, а їхні державні акти недійсними не визнавались.

До того ж, на переконання відповідача, під час розгляду справи № 372/772/16-ц судами не досліджувалась проектна документація, в тому числі проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж водного об`єкту, та рішення про її затвердження, як і не надавалась оцінка таким доказам, а тому висновки судів у справі № 372/772/16-ц не можуть мати беззаперечно преюдиційного значення у даній справі без дослідження усіх наявних у ній доказів у сукупності.

Окремо, в основу заперечень проти заявлених прокурором вимог відповідачем покладено обставини відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді, з посиланням на викладені у заяві про залишення позову без розгляду мотиви, а також обставини відсутності суспільного інтересу та непропорційності втручання у мирне володіння майном, оскільки саме відповідачем за власні кошти здійснено усі визначені законом роботи по встановленню прибережної захисної смуги р. Дніпро та недопущенню підтоплення відповідних земель, тобто фактично відповідачем задоволено соціальну потребу у збереженні прибережної захисної смуги.

Водночас, за доводами відповідача, попередньому власнику спірних земельних ділянок АБ «Ажіо» у 1997 році Козинською селищною радою народних депутатів було надано Акт вибору земельної ділянки для відведення землі під дачне будівництво, а вибрана земельна ділянка розташована в південно-східній частині адміністративної території Козинської селищної ради на землях держзапасу в районі захисної дамби, приблизною площею ділянки 10 га.

З огляду наведених вище заперечень та покладених у їх основу обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради у повному обсязі.

Не погодившись із відповідними запереченнями відповідача, прокурор зазначив, що інформація та картографічні матеріали ДП «Київгеоінформатика» № 01/01-1072 від 17.12.2015 року визнано Верховним Судом у справі № 372/772/16 належним, допустимим, достатнім і достовірним доказом, тоді як правовий статус ДП «Київгеоінформатика» є нормативно-визначеним і таке підприємство уповноважено державою на надання інформації про межі земельних ділянок згідно відомостей картографо-геодезичного фонду, шляхом проведення відповідних досліджень з обробкою топографо-геодезичної, картографічної, гідрографічної, землевпорядної, кадастрової інформацій.

Щодо наданого відповідачем висновку експертів № 16-12/20 від 28.12.2020 року прокурор зауважив на тому, що накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду досліджувалось експертами станом на дату складання експертизи, тоді як спірні земельні ділянки відведено протягом 1999-2000 років, а тому у спірних правовідносинах підлягає дослідженню питання накладання земельних ділянок саме на момент їх відведення у приватну власність.

Також, як зазначив прокурор, під час дослідження експертами за допомогою Google Earth Pro досліджено історичні аеро-фотознімки місця знаходження спірних ділянок, тоді як згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судову експертизу» застосовані експертом методики мають пройти атестацію та державну реєстрацію, а жодна методика не передбачає визначення геодезичних даних на підставі публічно-доступних зображень з допомогою Google Earth Pro, як наслідок висновок експертів про невідповідність конфігурації берегової лінії р. Дніпро є лише припущенням.

Отже, на переконання прокурора, висновок експертів не спростовує факт накладання спірних земельних ділянок на землі водного фонду, а згаданий проект землеустрою встановлення прибережної смуги розроблено і затверджено у 2013 році, тобто після відведення спірних земельних ділянок у приватну власність.

Також прокуров зазначив, що:

- згідно зі ст. 88 Водного кодексу України для великих річок встановлюється 100 метрова прибережна захисна смуга, тоді як згідно зазначеного вище проекту землеустрою встановлено розмір прибережної захисної смуги не шириною від урізу води, а площею виміру в гектарах, яка залишилась вільною від урізу води після їх відведення у приватну власність;

- згідно загальнодоступного аналітичного шару «умовна прибережна захисна смуга» Публічної кадастрової карти України спірні земельні ділянки повністю накладаються на землі водного фонду.

Надаючи заперечення на вказані вище доводи прокурора, зокрема щодо інформації та картографічних матеріалів ДП «Київгеоінформатика» № 01/01-1072 від 17.12.2015 року, відповідачем зауважено на тому, що такі відомості фактично відображають схему накладення земельних ділянок, сформовану у 1993 році, тоді як земельні ділянки передавались у власність громадянам у 1999-2000 роках.

В розрізі інформації з листа ДП «Київгеоінформатика» № 01/01-1072 від 17.12.2015 року, відповідач зазначив, що експертом встановлено невідповідність обрисів берегової лінії за даними такого листа Детальному плану території смт Козин, а тому надані ДП «Київгеоінформатика» відомості не відповідають дійсним обставинам справи, тоді як статутні види діяльності такого підприємства не свідчать про належну якість виготовлення матеріалів або надання інформаційних довідок.

Окремо відповідач звернув увагу на те, що згідно відомостей Публічної кадастрової карти України спірні земельні ділянки межують на з р. Дніпро, а з іншими земельними ділянками водного фонду, частина яких перебуває в користуванні відповідача. В підтвердження зазначеного відповідачем надано витяги з Публічної кадастрової карти України.

Також, за доводами відповідача, з долученого ним до матеріалів даної справи генерального плану смт Козин станом на 1998 рік слідує, що до моменту передачі спірних земель у власність громадянам у 1998 році, межі земельної ділянки було чітко визначено, такі межі не накладалися на землі водного фонду та було віднесено як землі резерву, а зі збільшеного формату карти смт Козин 1998 року слідує, що спірну земельну ділянку виділено банку «Ажіо» приблизно площею 10,0 га із земель резерву.

Стосовно виділеної банку «Ажіо» земельної ділянки, з погодженого 09.12.1999 проекту детального планування рекреаційно-житлової забудови комплексу АБ «Ажіо» вбачається, що така земельна ділянка не накладається на землі водного фонду, а межі водоохоронної зони та комплексу АБ «Ажіо» чітко розмежовано. Про що також свідчить проектний детальний план території смт Козин, проект детального планування рекреаційно-житлової забудови комплексу АБ «Ажіо», детальний план території житлової забудови північної частини смт Козин, плани розміщення спірних земельних ділянок, витяг з Детального плану території смт Козин (пояснювальна записка, вихідні дані для проектування) 2013року, витяг з детального плану території смт Козин, частина населеного пункту, внесення змін по вул. Старокиївська (пояснювальна записка, вихідні дані для проектування) 2015 року.

На вказані вище заперечення прокурором повторно зауважено, що під час розгляду справи № 372/772/16 Верховним Судом встановлено факт передачі на підставі рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 року № 7/1 у приватну власність громадян земельних ділянок, які є землями водного фонду і в силу закону щодо яких установлено спеціальний правовий режим, а інформація та картографічні матеріали ДП «Київгеоінформатика» № 01/01-1072 від 17.12.2015 року досліджувались Верховним Судом під час розгляду вказаної справи.

Поряд з тим, на переконання прокурора, різниця в масштабуванні відомостей у вказаному вище листі та доданих до нього схемах накладання не впливають на суть відображеної інформації.

Стосовно ж долучених відповідачем витягів з Публічної кадастрової карти України, детальних планів територій, генерального плану смт Козин, прокурор зазначив, що такі документи не стосуються спірних у даній справі правовідносин та їх подано з порушенням процесуального строку, що свідчить про неможливість прийняття таких доказів судом.

Водночас, за доводами прокурора, єдиним законодавчо визначеним випадком можливості зменшення нормативно закріпленої ширини прибереженої захисної смуги водного об`єкта в межах населеного пункту з урахування містобудівної документації є приписи ч. 6 ст. 88 Водного кодексу України, однак ч. 7 вказаної статті дозволяє реалізувати таку можливість виключно на підставі проекту землеустрою щодо встановлення такої смуги з іншим розміром, але права змінити категорію та цільове призначення земель водного фонду на підставі генерального плану населеного пункту, плану зонування чи детального плану території органу місцевого самоврядування не надає жодний законодавчий акт.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово прокурора та відповідача, суд дійшов таких висновків.

З огляду на приписи ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду, а тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (відповідачами).

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами.

Поряд з тим, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тобто, предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку, тоді як саме позивач визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а також обирає предмет та зазначає відповідні підстави позову, а оцінка предмету заявленого позову, відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Так, звертаючись у даній справі до суду в інтересах держави в особі Козинської селищної ради, предметом негаторного позову прокурор обрав вимоги про скасування реєстраційних записів на спірні земельні ділянки та зобов`язання відповідача повернути такі земельні ділянки в державну власність в особі територіальної громади, яка є власником та володільцем таких земельних ділянок, як земель водного фонду.

Підставами ж відповідно заявлених вимог прокурором, з посиланням на ст. ст. 79, 85, 88, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 373, 391 Цивільного кодексу України, визначено обставини набуття відповідачем права власності на землі водного фонду згідно рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 року № 7/1, що визнані недійсними постановою Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 372/772/16.

Відповідно до приписів ст. ст. 317, 391 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З огляду на зміст наведених правових норм власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, правом вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою наділені лише власники, землекористувачі та особи, які мають інші речові права на земельну ділянку, тобто передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Тобто, звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження.

Отже, у спірних правовідносинах дослідженню підлягають обставини перебування, станом на момент звернення прокурора до суду, у власності та володінні Козинської селищної ради спірних земельних ділянок як земель водного фонду, а також відповідно обставини незаконного користування відповідачем такими земельними ділянками.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 58, ч. ч. 1, 2 ст. 59, ч.ч. 1, 2 ст. 60 Земельного кодексу України, в редакції від 09.11.2013 року, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови; землі водного фонду.

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Поряд з тим, приписами ч. 7 ст. 87, ст. 88 Водного кодексу України, в редакції від 27.07.2013 року, унормовано, що виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно пункту 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (в редакції від 11.09.2007 року), затвердженого наказом Мінприроди України від 05.11.2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Пунктами 4, 5, 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (в редакції від 30.10.2013 року), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486, у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

З огляду вказаного вище слідує, що:

- землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування, а такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України;

- законодавчо визначені межі прибережних захисних смуг існують для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги у передбаченому законом порядку згідно землевпорядної документації, та, як наслідок, віднесення цієї території до земель водного фонду;

- інформування усіх заінтересованих осіб щодо меж водоохоронних зон виконує з одного боку функцію захисту прав та інтересів громади, а з іншого - конкретної особи, яка бажає отримати земельну ділянку, що межує з землями водного фонду.

За приписами статтей 73, 74, 76, 86 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:

- надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та достатності, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами;

- обов`язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, як наслідок повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, виключення зайвих доказів;

- належність доказів спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Приписами ст.ст. 98, 101, 102 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

З аналізу вказаних вище приписів слідує, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі.

Відповідно до наданого відповідачем та здійсненого на його замовлення висновку експертів № 16-12/20 від 28.12.2020 року за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою зроблено, зокрема, такі висновки:

В розрізі проведеного експертами дослідження по третьому питанню висновком також встановлено, зокрема, невідповідність обрисів берегової лінії за даними додатку до листа ДП «Київгеоінформатика» згідно листа № 01/01-1072 від 17.12.2015 року фактичним даним наведеного аеро-фотознімку за 1993 рік, а також те, що схема накладення земельних ділянок, що міститься в додатку до листа ДП «Київгеоінформатика» згідно листа № 01/01-1072 від 17.12.2015 року не відображає фактичне місцезнаходження зазначених земельних ділянок відповідно до їх координат, як і не враховує та не відображає містобудівну документацію смт Козин.

Своєю чергою, прокурором не надано належних, допустимих та достатніх доказів як на спростування вказаних вище обставин, так і на підтвердження того, що на час звернення до суду із відповідним позовом у даній справі вказані вище, спірні земельні ділянки накладаються на землі водного фонду та, відповідно, перебувають у фактичному володінні Козинської селищної ради, а остання має всі визначені в ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України повноваження власника таких земельних ділянок.

Судом оцінюються критично доводи прокурора про те, що визначений проектом землеустрою щодо встановлення прибережної смуги розмір останньої є меншим від нормативно передбаченого розміру 100 метрів, та зазначений в одинці виміру га, а не в метрах від урізу води, оскільки доказів визнання незаконним та скасування рішення Козинської селищної ради № 25 від 29.11.2013 року, яким затверджено такий проект землеустрою, суду не надано, а зміст вказаного проекту містить відомості щодо середньої, визначеної в метрах, ширини прибережної смуги.

Посилання прокурора на неможливість прийняття вказаного вище висновку експертів у якості доказу з огляду на застосування експертами неатестованої методики визнаються судом неспроможними з огляду на відповідність такого висновку вимогам ст.ст. 98, 101, 102 ГПК України, у тому числі і щодо обізнаності експерта та фахівця про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тоді як прокурор не скористався правом на заявлення судовому експерту відводу, що унормовано приписами ч. 7 ст. 101 ГПК України, згідно яких за заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Стосовно заперечень прокурора щодо часового проміжку, станом на який експертами перевірялось накладання земельних ділянок, та, відповідно необхідності визначення такого накладення станом на момент відведення земельних ділянок у приватну власність, суд вважає за необхідне зазначити, що обставини незаконного вибуття майна від першого володільця підлягають дослідженню і встановленню у правовій конструкції віндикаційного позову, тоді як за правовою конструкцією негаторного позову, який і заявив прокурор, встановленню підлягають обставини наявності у володільця майна відповідного права станом на момент звернення до суду, що хоча і здійснюється в часовій ретроспективі, попри те з урахуванням останніх змін прав володільця земельної ділянки.

В розрізі зазначеного вище судом також оцінюються критично надані прокурором лист Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» № 01-01/1072 від 17.12.2015 року з доданою до нього схемою накладення земельних ділянок, оскільки відповідно наявна у зазначених листі та схемах інформація, сформована на основі топографічної карти 1993 року, не підтверджує обставин накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду та, відповідно, їх перебування у фактичному володінні Козинської селищної ради на час звернення прокурора до суду із відповідним позовом у даній справі.

Отже, з урахуванням наявних у господарському процесі принципу змагальності та стандарту доказування «вірогідності доказів», який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, що надають позивач та відповідач, судом не приймається вказаний вище лист № 01-01/1072 від 17.12.2015 року з доданою до нього схемою накладення земельних ділянок, як належний, достовірний та більш вірогідний доказ наявності обставин, необхідних у правової конструкції негаторного позову.

Суд звертає увагу прокурора на те, що:

- принцип змагальності, який передбачає покладання тягаря доказування на сторони, забезпечує повноту дослідження обставин справи, які підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;

- достовірність властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина, як наслідок достовірність - не є тотожною істинності, оскільки відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі.

До того ж доводи прокурора про те, що вказаний вище лист та додані до нього схеми накладення земельних ділянок оцінено судами у справі № 372/772/16 як належний та допустимий доказ накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду та, як наслідок, встановлено відповідні обставини, що є преюдиційними для даної справи визнаються неспроможними з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Водночас звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 року у справі № 910/2360/19.

Так, предметом позову у справі №372/772/16 були, зокрема, вимоги про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 № 7/1 «Про затвердження технічної документації по інвентаризації та передачу земельних ділянок у приватну власність» в частині затвердження технічної документації, а судами досліджувались обставини незаконності вказаних рішень з огляду на накладення земельних ділянок на землі водного фонду.

Згідно з приписами ст. ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, в редакції станом на дату видачі спірних державних актів, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку, який лише посвідчує відповідне право.

З огляду вказаного вище слідує, що визнані недійсними у справі № 372/772/16 рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 року № 7/1 не були підставою набуття права власності відповідачем на спірні земельні ділянки та видачі відповідачу спірних державних актів на право власності на такі земельні ділянки.

Отже, встановлені у справі № 372/772/16 обставини незаконності передання у власність громадянам земельних ділянок водного фонду на підставі рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 року № 7/1 не є преюдиційними у даній справі в розрізі предмету та підстав такого позову і необхідності встановлення обставин перебування, станом на момент звернення прокурора до суду, у власності та володінні Козинської селищної ради спірних земельних ділянок як земель водного фонду, а також обставини незаконного користування відповідачем такими земельними ділянками.

Решта ж посилань прокурора на наявні в Публічній кадастровій карті України відомості, у тому числі з урахуванням аналітичного шару «умовна прибережна захисна смуга», щодо накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду визнаються судом доказово не підтвердженими доводами, що не можуть бути покладені в основу обгрунтування заявлених вимог у розумінні закріплених процесуальними нормами принципів доказування.

В розрізі зазначеного вище судом також визнаються неспроможними доводи прокурора про відсутність правової підстави для виникнення у відповідача права власності на спірні земельні ділянки, тоді як обставин незаконності рішення Козинської селищної ради № 17 від 12.11.2008 року та недійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1-214 від 03.04.2003 року, на підставі яких відповідачу видано спірні державні акти, прокурором не обгрунтовано та доказово не доведено, що свідчить про нормативну недоведеність наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Суд також вважає за необхідне вказати, що:

- згідно визнаних недійсними у справі № 372/772/16 рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 року № 2 та від 26.10.2000 року № 7/1 громадянам передано у власність земельні ділянки загалом площею 7,05 га, тоді як спірні уданій справі земельні ділянки сформовано за результатами поділу земельної ділянки, зовнішні межі якої узгоджено у результаті проведеної земельно-кадастрової інвентаризації у зв`язку з виявленою технічною помилкою в конфігурації земельної ділянки згідно державного акта 24.05.2003 року серія КВ № 021099, який своєю чергою видано на земельну ділянку площею 7,196 га на підставі договору купівлі-продажу № 1-214 від 03.04.2003 року, доказів визнання недійсним якого суду не надано;

- з огляду на встановлені вище обставини та підстави відповідно поданого позову, як негаторного, також не може бути застосована до спірних правовідносин передбачена для віндикаційного позову правова конструкція, за якої не є необхідним визнання недійсними усіх рішень та правочинів, наступних після первинного вибуття майна з володіння законного власника.

З огляду вказаного вище суд дійшов висновку про те, що прокурором не доведено належниим, допустими та достатніми доказами як обставин накладання спірних земельних ділянок на землі водного фонду станом на момент звернення прокурора до суду та, відповідно, наявності у Козинської селищної ради будь-яких прав власника щодо таких земельних ділянок, так і обставин незаконного заволодіння та користування відповідачем цими землями.

Отже, виходячи з наведених вище законодавчих положень, аналізу суб`єктного складу та характеру правовідносин, а також враховуючи недоведеність прокурором обставин, наявність яких необхідна для задоволення негаторного позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог.

Поряд з тим, заявлені відповідачем підстави для відмови у задоволенні позову прокурора в розрізі недотримання ним процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не знайшли свого підтвердження з огляду на зазначені в описовій частині даного рішення висновки про дотримання прокурором вказаного вище порядку повідомлення позивача про здійснення захисту інтересів держави і територіальної громади у спірних правовідносинах, що попри те не спростовує встановленої вище необгрунтованості та безпідставності заявлених прокурором вимог та, відповідно, зробленого судом висновку про відмову у їх задоволенні.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.09.2022 р.

Суддя Т.П. Карпечкін


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	30.08.2022
Оприлюднено	26.09.2022
Номер документу	106398743
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права власності на земельну ділянку

Козир Т.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.08.2022 по справі 911/3721/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/3721/20

Рішення
від 30.08.2022 по справі 911/3721/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ