Постанова

від 21.09.2022 по справі 401/2199/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2022 року м. Кропивницький

справа № 401/2199/19

провадження № 22-ц/4809/659/22

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Кропивницький справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2022 року, у складі головуючого судді Андріянова С.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Созідатель» в особі голови товариства Дудник Олени Вікторівни та ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування право власності на садовий будинок та усунення перешкод в користуванні ним, -

В С Т А Н О В И В :

У липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Садівничого товариства «Созідатель» в особі голови товариства Дудник Олени Вікторівни про визнання в порядку спадкування право власності на садовий будинок та усунення перешкод у користуванні ним.

Судом першої інстанції відкрито провадження у даній справі та розпочато судовий розгляд даної справи по суті.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2022 року було застосовано відносно ОСОБА_1 заходи процесуального примусу.

Стягнуто з ОСОБА_1 штраф в розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744,30 грн. за зловживання процесуальними правами та обов`язками позивача.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, як незаконну.

Вважає, що до неї безпідставно застосовані заходи процесуального примусу, оскільки вона лише просила суд повернутися до підготовчого судового засідання, пославшись при цьому на судову практику, а суд визнав це як зловживання нею процесуальними правами.

Зазначає, що суд мав би оцінити її докази та зробити обґрунтований висновок, а не ухвалювати рішення про винесення штрафу.

Крім того, посилається на те, що заходи процесуального примусу застосовуються до учасника справи за неявку до суду, а вона постійно з`являлася до суду, за винятком поважних причин, тобто не затягувала розгляд справи.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду, з викликом позивача у судове засідання.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 вересня 2022 року залишено без розгляду клопотання ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки не надала документів, які підтверджують її повноваження як представника позивача.

Позивач чи її представник у судове засідання апеляційного суду не з`явилася.

Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали суду було допущено порушення норм процесуального права, а тому дана ухвала підлягає скасуванню з наступного.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі послався на те, що з 01 червня 2021 року позивач систематично зловживала та зловживає процесуальними правами та обов`язками, що передбачені ст.ст. 43, 49 ЦПК України та своїми діями затягує розгляд справи щодо з`ясування всіх обставин у справі.

Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою недопущення повторного зловживання процесуальними права та обов`язками, застосувати до позивачки заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів, не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка подала до суду уточнення до позовної заяви, з уточненими позовними вимогами ( том 2 а.с.236-240).

Ухвалою від 04 квітня 2022 року, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, судом було відмовлено у задоволенні поданих клопотань, з посиланням на те, що вказане клопотання подано з порушенням норм процесуального законодавства, оскільки позивач мала подавати на стадії підготовчого судового засідання їх, а повернення до стадії підготовчого судового засідання не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що заяви про збільшення позовних вимог подана без належного обґрунтування і її розгляд є неприпустимим виходячи з положення п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України.

Суд визнав, що позивачка, як учасник справи не виконує свої процесуальна обов?язки, а тому суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Згідно ст.143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно п.5 ч.1 ст.144 ЦПК України, одним із виду заходів процесуального примусу є штраф.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, судом було застосовано заходи процесуального примусу до учасника справи (позивача) у вигляді стягнення штрафу за невиконання процесуальних обов`язків, а саме за подання до суду клопотання не на тій стадії судового засідання, що спричиняє затягування розгляду даної справи та створює протиправні перешкоди у здійсненні судочинства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для застосування заходів процесуального примусу до позивачки, оскільки подання доповнень не на тій стадії не може вважатися систематичним зловживанням нею процесуальними правами.

Підставою вчинення незаконних процесуальних дій може бути: неякісна правова допомога з боку адвоката, необізнаність сторони з нормами ЦПК України, хибне уявлення у сторони про можливі способи захисту свого права.

Разом з цим у незаконності дій учасника процесу повинна обов`язково прослідковуватися послідовність та системність порушень передбачених ст.. 143 ЦПК України, які призвели до негативних процесуальних чи матеріальних наслідків, а цих обставин суд не встановив.

Згідно зі статтею 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до статті 144 ЦПК України одним із видів заходів процесуального примусу є штраф.

Згідно з частинами першою, другою статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, зазначені дії можна вважати такими, що перешкоджають здійсненню правосуддя.

В даному випадку позивачка свідомо не затягувала розгляд справи, оскільки є позивачем і безпосередньо зацікавлена в її вирішенні.

Вчинення непередбачених Законом процесуальних дій не обов?язково мають усвідомлюватися стороною, а з боку оточення судження про ступінь їх правомірності, зазначених дій носять оціночний характер.

Підставами вчинення непередбачених ЦПК України чи незаконних процесуальних дій може бути:

-неякісна правова допомога з боку адвоката;

-необізнаність сторони з нормами ЦПК України;

-хибне уявлення про способи захисту свого права.

Судом не в повній мірі з`ясовано обставини, що слугували причиною і підставами подання ОСОБА_1 заяв та клопотань неправомірного процесуального характеру.

Крім того, суд має достатні процесуальні механізми щодо реагування на незаконні чи непередбачені процесуальним законодавством дії учасника судового процесу.

У випадку оцінки дій позивачки вжиті до неї заходи щодо накладення штрафу ,колегія суддів вважає передчасними.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена без додержанням норм процесуального права, а тому на підставістатті 376 ЦПК Українипідлягає скасуванню.

Частиною п`ятою статті 268 ЦПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2022 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Созідатель» в особі голови товариства Дудник Олени Вікторівни та ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування право власності на садовий будинок та усунення перешкод в користуванні ним - направити до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний