Постанова

від 20.09.2022 по справі 710/417/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 710/417/21Провадження № 22-ц/821/1027/22категорія: 301030200

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря - Мунтян К. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: староста села Водяне Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади - ОСОБА_4 , Державний реєстратор Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області - Чепур Тетяна Олексіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Різник Вікторії Павлівни на додаткове рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 30 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: староста села Водяне Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади - ОСОБА_4 , Державний реєстратор Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області - Чепур Тетяна Олексіївна, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, у складі головуючої судді Симоненко О. В., повний текст рішення складено 04 липня 2022 року,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд із даним позовом.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

20 червня 2022 року від ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Зазначав, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року не було вирішено питання щодо стягнення із позивача понесених відповідачем судових витрат.

Вказував, що відповідачем у відзиві та запереченні була заявлена вимога щодо стягнення з позивача понесених витрат, зокрема витрат на правничу допомогу. Крім того, разом із відзивом відповідачем подано до суду договір про надання правової допомоги з додатками (актом, калькуляцією, квитанцією).

Просив суд ухвалити додаткове рішення у справі і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 8000 грн.

Додатковим рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 30 червня 2022 року стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 стягнуто витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Додаткове рішення мотивоване тим, що надані докази є достатніми та такими, що підтверджують дійсні витрати відповідача ОСОБА_2 на правничу допомогу, сума заявлених позивачем до відшкодування судових витрат не є завідомо перевищеною або неспівмірною із складністю цієї справи, а тому вказані витрати підлягають стягненню з позивача на користь ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі, поданій 04 липня 2022 року, ОСОБА_1 , вважаючи, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 .

Скасувати додаткове рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 30 червня 2022 року та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн з позивача ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Тобто, вказана норма процесуального закону встановлює, визначає та регламентує підстави вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Цей перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Суд не вправі під видом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв`язати нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.

У справі, що переглядається, суд відмовив в задоволенні позову. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відзиві на позов наведений попередній розрахунок суми судових витрат, які він поніс на правову допомогу. У письмових запереченнях адвокат Булатецький А. А. просив стягнути понесені відповідачем судові витрати. Суд, вважаючи надані докази достатніми та такими, що підтверджують дійсні витрати відповідача на правничу допомогу дійшов висновку про необхідність їх стягнення з позивача.

Слід зауважити, що постановою Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Різник В. П. задоволено частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року - скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - староста села Водяне Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади - ОСОБА_4 , Державний реєстратор Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області - Чепур Тетяна Олексіївна, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності - задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано рішення Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області № 42-4/VIІ (41-5/VІ) від 08.10.2020 (07.10.2020) «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадян».

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54810428 від 28.10.2020, внесене ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7125782000:01:001:0192.

В решті вимог відмовлено.

При цьому, виходячи з положень ч. 13 ст. 141 ЦПК України, вказаною постановою відповідно змінено розподіл судових витрат, а саме: стягнуто із Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 1362 грн судового збору за подачу позову в суді першої інстанції та по 2043 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнуто із Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 1687,50 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції та по 1875 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2000 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції та 1000 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення, колегія суддів враховує і наступне.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 16.04.2018 у справі № 923/631/15.

Враховуючи зміст постанови Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, підстав для ухвалення додаткового судового рішення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що враховуючи скасування апеляційним судом рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року, є підстави для скасування додаткового рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 30 червня 2022 року.

Керуючись ст. ст. 270, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Різник Вікторії Павлівни - задовольнити.

Додаткове рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 30 червня 2022 року - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 20 вересня 2022 року

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко