Ухвала

від 12.09.2022 по справі 202/4545/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1359/22 Справа № 202/4545/22 Суддя у 1-й інстанції - Доценко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача Іванченка О.Ю.

суддів Коваленка В.Д., Пістун А.О.

за участю:

секретаря судового засідання Шестакової А.С.,

прокурора Гаподченка Є.Ю.

захисника Шклярука Д.С.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі матеріалидосудового розслідування№ 42022042010000037 від 02.05.2022 року, за апеляційною скаргою прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Матяша А.Ю. на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з вищою освітою, який не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, співзасновник ТОВ «Глемен», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2022 року, було частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Чечель А.О., погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Матяшем А.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто 13 жовтня 2022 року включно.

Визначено відносно ОСОБА_1 заставу у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, може знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для досудового розслідування, а таокж вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважав, що прокурором доведено, що більш м`який запобіжний захід обраний ОСОБА_1 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під домашнім арештом або під дією іншого більш м`якого запобіжного заходу, останній без будь-яких перешкод зможе переховуватися від слідства та суду та чинити вплив на свідків.

Слідчий суддя зазначив, що необхідно визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не є завідомо непомірним для нього.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 600 000 гривень.

Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.

Зазначає, що слідчим суддею належним чином не було оцінено обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного та його майновий стан.

Слідчий суддя, на думку апелянта не врахував дані про особу ОСОБА_1 , який повідомив у судовому засіданні що ним, через Благодійну організацію Благодійний фонд Освіта та здоров`я Української Нації оформлено виїзд за кордон.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинено під час воєнного стану та щодо майна, яке могло бути надано на користь осіб, які через військову агресію РФ залишились без житла, роботи та засобів існування.

Вказує, що слідчий суддя, при визначенні розміру застави не врахував матеріальне становище підозрюваного, який має у власності низку об`єктів нерухомості.

Крім того, на думку апелянта, слідчий суддя не врахував наявність ризику незаконного впливу з боку ОСОБА_1 на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор Гаподченко Є.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги прокурора Матяша А.Ю. та просив її задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 , та його захисник Шклярук Д.С. заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників процесу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Частина перша ст. 404 КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 370КПК передбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим. Законнимє рішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом.Обґрунтованим єрішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Як слідує з матеріалів, в провадженні СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042010000037 від 02 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

16 серпня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, що виразилось у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України; протокол обшуку ОСОБА_1 від 15.08.2022; протокол обшуку транспортного засобу марки «SKODA FABIA» VIN: НОМЕР_1 , сірого кольору, 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_2 від 15.08.2022; Протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом огляду мобільного телефону марки Xiaomi від 16.08.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_3 , протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності, доданими до клопотання.

Слідчий СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській областізвернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від

29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

З наведених обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри щодо останнього в обсязі, достатньому для застосування відносно нього запобіжного заходу, з яким колегія суддів погоджується.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії»,зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що

ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

Висновки слідчого судді є правильними щодо наявності відносно ОСОБА_1 ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України у виді переховування від органів досудового розслідування та суду, в тому числі на тимчасово непідконтрольних владі України територіях або на території країни-агресора, та продовження злочинної діяльності, з огляду на обгрунтованість підозри у скоєні кримінального правопорушення, яке за правилами ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі від 5 до 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, може знищити, спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який одружений, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, має місце реєстрації та місце мешкання, раніше не судимий,

Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до більш детального обговорення обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, доведеності та вагомості встановлених щодо нього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів з огляду на те, що вказані обставини достатньою мірою підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються в апеляційному порядку.

Обговорюючи апеляційній доводи прокурора щодо розміру застави, колегія суддів вважає їх нобґрунтованими з огляду на наступне.

Так, ЕСПЛ, 13 січня 2022 року виніс рішення у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

ЕСПЛ у справі Mangouras v. Spain, п. 79 рішення, вказав, що влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Слідчий суддя з дотриманням вищевказаних вимог закону, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного його майновий стан, визначив необхідний та співмірний розмір застави, а доводи, наведені прокурором в апеляційній скарзі не містять достовірних доводів про те, що обраний запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що за правилами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір альтернативної застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, оскільки це нівелює саму сутність цього запобіжного заходу. При цьому стороною обвинувачення не надано доказів наявності у підозрюваного достатніх матеріальних можливостей для внесення застави у запропонованому розмірі.

Крім того приймається до уваги, що ОСОБА_1 , будучи звільненим під заставу 19 серпня 2022 року, до суду апеляційної інстанції з`явився, свої процесуальні обов`язки виконує, відомості про вчинення ним будь-яких дій на шкоду слідству або інші обставини, які свідчили б про недостатню дієвість визначеного слідчим суддею розміру застави, стороною обвинувачення не надані.

Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170,172, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Матяша А.Ю., залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

О.Ю. Іванченко В.Д. Коваленко А.О. Пістун