Постанова

від 16.10.2007 по справі 22/7-07-248

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/7-07-248

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 жовтня 2007 р.                                                                                   № 22/7-07-248  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

за участю представників:

ДП "Дельта-лоцман"Миронюк К.Г.

розглянув касаційну скаргу

ТОВ "Глобал"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду  від 26 червня 2007 року

у справі№ 22/7-07-248 господарського суду Одеської області

за позовомДержавного підприємства "Дельта-лоцман"

доТОВ "Глобал"

третя особаДП "Дніпро-Бузький  морський торговельний порт"

простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2007 (суддя: Л.Торчинська) у позові про стягнення заборгованості та пені за несвоєчасні розрахунки відмовлено. З позивача стягнуто судові витрати в сумі 9500 грн. за послуги адвоката.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 (судді: М.Мирошниченко, В.Бєляновський, В.Шевченко) рішення господарського суду змінено, виключено з резолютивної частини пункту щодо стягнення з позивача витрат за послуги адвоката.

В частині відповідних змін апеляційна постанова мотивована порушенням господарським судом вимог ст. 84 ГПК України через в зв'язку з відсутністю належного обґрунтування підстав стягнення з позивача 9500 грн. та тими обставинами, що матеріалами справи підтверджено сплату адвокату лише 5000 грн., а не 9500 грн. Крім того, апеляційна інстанція зазначила, що положення ст. 49 ГПК України в частині розподілу судових витрат стосуються лише витрат, понесених особою, яка звернулася до суду з позовом та понесла такі витрати, тоді як відповідач вправі вимагати стягнення таких понесених ним витрат в іншому ініційованому ним позові.  

Відповідач у касаційній скарзі просить апеляційну постанову скасувати, оскільки вважає, що апеляційна інстанція неправильно застосувала норми ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Скаржник вказує на те, що нормою ст. 49 ГПК України встановлений порядок розподілу судових витрат, зокрема, визначено, що при відмові в позові такі витрати покладаються на позивача, у матеріалах справи були відповідні докази понесення відповідачем витрат на послуги адвоката в сумі 9500 грн., тому господарський суд першої інстанції правомірно стягнув понесені відповідачем витрати з позивача.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що скарга   підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки скаржник оскаржує апеляційну постанову в частині розподілу судових витрат, тому оскаржувана апеляційна постанова переглядається касаційною інстанцією в межах заявлених касаційних вимог.

Касаційна інстанція не погоджується із правовою позицією господарського суду апеляційної інстанції щодо застосування норм ст. 49 ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини п'ятої ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при відмові в позові - на  позивача.

Як вбачається з рішення та апеляційної постанови, позивачу було відмовлено в позові по суті розгляду його позовних вимог до відповідача.  

За таких обставин, понесені відповідачем витрати, зокрема, на послуги адвоката підлягають стягненню з позивача, про що господарський суд першої інстанції правомірно зазначив в рішенні.

Доводи апеляційної постанови в частині застосування положення с. 49 ГПК України лише щодо витрат, які поніс позивач не відповідають наведеним приписам ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Разом з тим, висновок суду про понесення відповідачем витрат на послуги адвоката у задоволеній сумі не ґрунтується на доказах, що наявні у матеріалах справи, оскільки відповідні платіжні документи чи їх копії відсутні, що не відповідає вимогам ст. 43 ГПК .

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга  (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги щодо пред'явлення суду першої інстанції доказів оплати послуг адвоката та їх відсутності в матеріалах справи відноситься до фактичних обставин, які підлягають встановленню, а відтак їх встановлення не відноситься до компетенції касаційної інстанції, що позбавляє суд касаційної інстанції визначити суму понесених відповідачем витрат на послуги адвоката.  

Зазначені обставини підлягають встановленню чи спростуванню в судовому засіданні за правилами розгляду справи в суді першої інстанції.      

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 у справі         № 22/7-07-248 господарського суду Одеської області в частині виключення пункту щодо стягнення з позивача витрат на послуги адвоката та рішення  господарського суду Одеської області від 06.04.2007 у цій справі в частині стягнення з позивача судових витрат, які складаються з витрат на послуги адвоката скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Одеської області для розгляду в межах розподілу судових витрат, які складаються з витрат на послуги адвоката.

Головуючий                                        В. Овечкін                    

судді                                         Є. Чернов

                                          В. Цвігун