Постанова

від 21.09.2022 по справі 924/1008/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року Справа № 924/1008/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ільчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Господарський двір" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.05.2022 р. у справі № 924/1008/21 (суддя Крамар С.І., повний текст рішення складено 02.06.2022 р.)

за позовом Фермерського господарства "Обрій-2008"

до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, 2) Фермерського господарства "Господарський двір", 3) Полонської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1

про визнання недійсним та скасування протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 116 від 18.10.2018р.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. №166/57-18-ДО; скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО

за участю представників сторін:

позивача - Беребелюх Б.М.;

відповідача - 1 - Кореняк Ю.В.

відповідача - 2 - Васильченко В.О.;

відповідача - 3 - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Обрій-2008" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Фермерського господарства "Господарський двір", Полонської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 116 від 18.10.2018 р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. №166/57-18-ДО, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач через організацію ГУ Держгеокажастру у Хмельницькій області земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 13709 лот №26662) та надання ОСОБА_1 у користування згідно договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. №166/57-18-ДО позбавлений права користуватися спірною земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності. Посилаючись на норми статей 203, 215 ЦК України, позивач вважає, що протокол № 116 від 18.10.2018 р. про проведення земельних торгів у формі аукціону, з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення підлягає скасуванню, а договір оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО визнанню недійсним. Вказує, що оскільки вимога про визнання недійсним договору оренди землі не зможе забезпечити відновлення законних прав позивача в повному обсязі, тому просить також скасувати реєстрацію за ФГ "Господарський двір" права оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.05.2022 р. у справі №924/1008/21 позов задоволено.

Визнано недійсними результати земельних торгів (протокол проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення №116 від 18.10.2018 р.) у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 13709 лот № 26662). Відомості про земельну ділянку: місце розташування - Хмельницька область, Полонський район, Полонська міська рада ОТГ (Великоберезнянська сільська рада) (за межами населеного пункту), площа 10,4179 га, кадастровий номер 6823681500:10:004:0038, цільове призначення 01.02, для ведення фермерського господарства.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_2 .

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6823681500:10:004:0038 номер запису про інше речове право № 28626230 від 24.10.2018 р., яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив наступне:

- із висновку судової земельно-технічної експертизи № 928/021 від 28.01.2022 р. земельна ділянка за кадастровим номером 6823681500:10:004:0038, яку передано в оренду ОСОБА_1 згідно договору № 166/57-18-ДО від 18.10.2018 р. повністю накладається на земельну ділянку площею 12,9195 га, яку передано в оренду ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 19.02.2007 р.;

- ОСОБА_4 , як спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 та за яким судом визнано право власності з правами засновника на фермерське господарство "Обрій-2008" в порядку спадкування за законом, через організацію 18.10.2018 р. Головним управлінням Держгеокажастру у Хмельницькій області земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 13709 лот № 26662) та надання ОСОБА_1 у користування згідно договору оренди земельної ділянки № 116/57-18-ДО позбавлений охоронюваного законодавством права користуватися земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності;

- укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою, тому суд першої інстанції дійшов висновку визнати недійсними результати земельних торгів (протокол проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 116 від 18.10.2018 р.) у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 13709 лот № 26662). При цьому, оскільки договір оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. №166/57-18-ДО було укладено на підставі протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 116 від 18.10.2018 р., які визнані судом недійсним, похідна вимога про визнання його недійсним також підлягає задоволенню;

- щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО, то судом прийнято до уваги те, що позивач вказує, що належним забезпеченням відновлення його законних прав в повному обсязі є не лише вимога про визнання недійсним договору оренди землі, а й необхідність скасування реєстрації за ФГ "Господарський двір" права оренди земельної ділянки за оспорюваним договором, тому підлягає задоволенню вимога про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6823681500:10:004:0038 номер запису про інше речове право № 28626230 від 24.10.2018 р., яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "Господарський двір" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- обставини формування та реєстрації земельної ділянки площею 12.9195 га, а також можливого присвоєння їй кадастрового номеру 6823681500:10:004:0037 в установленому законом порядку встановлені не були;

- судом не встановлено і матеріали справи не містять жодного доказу проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 12.9195 га із кадастровим номером 6823681500:10:004:0037- факт здійснення державної реєстрації договору оренди землі від 19.02.2007р. у даній справі підтверджено виключно непрямим доказом - відповідною відміткою у тексті договору;

- всупереч вимог ст. 79-1, 126 ЗК України та п. 2 Розділу VII Закону України "Про Державний земельний кадастр" із жодними зверненнями щодо реєстрації земельної ділянки площею 12,9195 га не звертались ні фізична особа ОСОБА_3 (як замовник документації із землеустрою щодо відведення ділянки площею 12,9195 га), ні фізична особа ОСОБА_4 (як спадкоємець ОСОБА_3 ), ні юридична особа ФГ "Обрій-2008" (як особа, що за твердженням позивача, набула прав орендаря), а ні особа, що реалізовувала повноваження власника земель. Відповідно, жодна реєстрація права власності та інших речових прав на вказану земельну ділянку також не проводилась і не могла бути проведена;

- незалежно від часу та підстав виникнення правовідносин (чи то за договором від 19.02.2007 р. чи за договором від 18.10.2018 р.) усі редакції ЗК України передбачали, що об`єктом права власності (об`єктом цивільних прав) є і може бути виключно конкретна земельна ділянка, як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами. Судом не було враховано того факту, що об`єктом земельних торгів та договору оренди земельної ділянки № 116/57-18-ДО (щодо яких заявлено позовні вимоги) є земельна ділянка 6823681500:10:004:0038 площею 10,4179 га, право власності на яку зареєстровано 17.08.2018 року. Зазначена земельна ділянка, як окремий об`єкт цивільних прав, сформований в порядку встановленому законом і законність формування якої ніким не оспорювалась. До проведення торгів та укладення оспорюваного договору оренди від 18.10.2018 року зазначена ділянка жодним третім особам у володіння і користування не передавалась, будь-які обмеження та/або обтяження щодо неї не встановлювались. Очевидним у даній справі є факт, що договори оренди від 19.02.2007 р. та від 18.10.2018 р. укладені відносно різних об`єктів цивільних прав, що вбачається навіть із різного розміру земельних ділянок, які передавались в оренду;

- застосування обраного позивачем способу захисту не лише не відповідає змісту права, за захистом якого він звернувся та характеру його порушення та/або невизнання, а й є неефективним - не призведе до відновлення права оренди, яке позивач вважає порушеним без необхідності вчинення додаткових дій та повторного звернення до суду з іншими вимогами;

- розмір судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції визначається на момент звернення до суду з апеляційною скаргою орієнтовно в сумі 20 000 грн. В подальшому, остаточне визначення розміру зазначених витрат буде здійснено виходячи із фактичного обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, а також суми здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2022 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Господарський двір" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.05.2022 р. у справі № 924/1008/21; розгляд справи призначено на 21.09.2022 р. об 14:30 год.

Фермерське господарство "Обрій-2008" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність у ФГ "Обрій-2008" права оренди на спірну земельну ділянку, а сумніви апелянта щодо наявності у позивача права оренди на земельну ділянку площею 12,9195 га з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037 є необґрунтованими та спростовуються доказами у справі. Також необґрунтованими є доводи апелянта щодо відсутності об`єкта оренди - сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037. На думку позивача, доводи апелянта про неефективність обраного способу захисту є безпідставними, а рішенням суду першої інстанції забезпечено захист та відновлення права оренди ФГ "Обрій-2008" на земельну ділянку з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037. Також, як вказує позивач, відсутні правові підстави для пред`явлення ФГ "Обрій-2008" віндикаційного позову про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037, оскільки позивач є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна. Окрім того, позивач звертає увагу суду, що витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн є явно завищеними.

Полонська міська рада надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотримання норм матеріального та процесуального права, а відтак відсутні підстави для його скасування.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню. Зазначає, що висновком суду про те, що договір оренди від 19.02.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та Полонською районною державною адміністрацією, є чинним до 20.03.2056 р. є необґрунтованим. Також суд зазначає, що ОСОБА_4 як спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 позбавлений права користуватися земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності. Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не отримав свідоцтво про право на спадкування права оренди земельної ділянки, яку орендувала померла, та не звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо переукладання (внесення змін щодо нового орендаря) договору оренди земельної ділянки. В свою чергу, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19.02.2007 р. стосується права власності на ФГ "Обрій-2008", а не права оренди даної земельної ділянки.

Відповідач зазначає, що ним було правомірно здійснено дії щодо організації, проведення та визначення переможця земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 13709 лот 26662) від 18.10.2018 р. та в подальшому, правомірно укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0038. У зв`язку з чим, відсутні підстави для визнання недійсним та скасування протоколу проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Також державним кадастровим реєстратором було правомірно внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером 6823681500:10:004:0038; були відсутні законні підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації вказаної земельної ділянки.

Відповідач звертає увагу суду на те, що Головне управління Держгеокадатсру г Хмельницькій області не є розпорядником спірної земельної ділянки з 27.05.2021 р. (із дня набрання чинності ЗУ № 1423-ІХ).

Полонська міська рада надіслала до суду клопотання, в якому просить суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача, доводи апеляційної скарги не підтримує.

В судовому засіданні 21.09.2022 р. представники відповідача - 1,2 підтримали доводи апеляційної скарги, просять її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В судовому засіданні 21.09.2022 р. представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач-3 та третя особа не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 21.09.2022 р., хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому порядку.

Враховуючи те, що судом вчинено необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи клопотання відповідача-3 про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації від 18.12.2006 р. передано в оренду громадянці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 12,919 га строком на 49 років для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради.

19.02.2007 р. між ОСОБА_3 та Полонською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі, площею 12.9195 га строком на 49 років для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради Полонського району Хмельницької області.

Відповідно до п. 40 договору оренди землі від 19.02.2007 р. право оренди земельної ділянки після смерті орендар переходить до спадкоємців.

Договір зареєстрований у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2007р. за № 040775900002.

25.07.2008 р. проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Обрій-2008", с.Велика Березна Полонського району Хмельницької області (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №438031 Серія А01).

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом першої черги та прийняв після смерті матері ОСОБА_3 спадщину, має намір продовжити діяльність фермерського господарства та переоформити на себе права засновника, рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 03.04.2018 р. визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 право власності з правами засновника на Фермерське господарство "Обрій-2008", ідентифікаційний код 36009610, місце знаходження юридичної особи 30530 Хмельницька область, Полонський район, село Велика Березна, державна реєстрація здійснена 25.07.2008 р. Полонською районною державною реєстрацією, свідоцтво серії НОМЕР_1 .

Згідно витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є керівником Фермерського господарства "Обрій-2008", с.Велика Березна Полонського району Хмельницької області з 29.05.2018 р.

18.10.2018 р. організатором - Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області - проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 13709 лот № 26662). Відомості про земельну ділянку: місце розташування - Хмельницька область, Полонський район, Полонська міська рада ОТГ (Великоберезнянська сільська рада) (за межами населеного пункту), площа 10,4179 га, кадастровий номер 6823681500:10:004:0038, цільове призначення 01.02, для ведення фермерського господарства.

На підставі протоколу земельних торгів від 18.10.2018 р. № 116 було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 116/57-18-ДО між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області для ведення фермерського господарства загальною площею 10,4179 га, за кадастровим номером 6823681500:10:004:0038, строком на 7 років, яка розташована на території Полонської міської ОТГ (Великоберезнянська сільська рада).

Із листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.12.2021 р. №22-0.395-666/34-21 вбачається, що згідно даних книг записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди на території колишньої Великоберезнянської сільської ради станом на 01.01.2013 р. здійснено запис від 20.03.2007 р. №040775900002 між Полонською районною державною адміністраціею та ОСОБА_3 з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037. Записи у Книзі про припинення дії вищезазначеного договору оренди земельної ділянки відсутні.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 928/021 від 28.01.2022 р., земельна ділянка за кадастровим номером 6823681500:10:004:0038, яку передано в оренду ОСОБА_1 згідно договору № 166/57-18-ДО від 18.10.2018 р. повністю накладається на земельну ділянку площею 12,9195 га, яку передано в оренду ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 19.02.2007 р.

Предметом розгляду даної справи є вимога позивача про визнання недійсним та скасування протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який був укладений на підставі результатів вказаного аукціону та скасування державної реєстрації договору оренди.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч. ч. 1-3, 5, в ст. 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Під час проведення земельних торгів виконавець торгів, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення, та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями визначають переможця торгів та ставку річної суми орендної плати на земельну ділянку за визначеним лотом, в результаті чого переможець торгів набуває право отримати в оренду земельну ділянку шляхом укладення відповідного договору оренди.

Результатом проведення земельних торгів є визначення переможця, який набуває право на оренду земельної ділянки та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором, організатором, переможцем, який одержує право на отримання земельної ділянки в оренду. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбаний лот та оформлення на цій підставі відповідних договірних відносин з власником земельної ділянки або органом розпоряджатися такою земельною ділянкою.

З огляду на положення ст. 202 ЦК України, аукціон (земельні торги) за своєю правовою природою є правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи притаманні правочину.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Отже, вирішуючи спір про визнання земельних торгів недійсними, необхідно встановити: чи мало місце порушення вимог ЗК України, та інших норм законодавства під час проведення торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює їх результати.

Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 р. у справі № 910/10136/17 зазначив, що проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч. ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 19.02.2007 р.) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В силу ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Згідно ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 р. по справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19) звертає увагу на те, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника, та зазначила, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.

У відповідності до ст. 35 Закону України "Про фермерське господарство" однією з підстав припинення діяльності фермерського господарства є відсутність жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжувати діяльність господарства.

Отже, законодавством визначено, що правове становище фермерського господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства. Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві перелік яких є вичерпним.

Судом враховується, що у спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц та від 23.06.2020 у справі № 922/989/18., від 08 вересня 2021 року у справі № 924/677/20).

Судом також враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, про те, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана, зокрема, з укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації фермерського господарства; відповідно до ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства; за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась; після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі Закону України "Про фермерське господарство", відбувається фактична заміна орендаря, й обов`язки користувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення ст. 141 ЗК України (у редакції, чинній на час проведення земельних торгів 18.10.2018 р.), якою передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як підтверджується матеріалами справи, на підставі розпорядження Полонської районної державної адміністрації від 18.12.2006 р. було передано в оренду громадянці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 12,919 га строком на 49 років для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради.

В подальшому, між ОСОБА_3 та Полонською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі від 19.02.2007 р., площею 12.9195 га строком на 49 років для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради Полонського району Хмельницької області. Даний договір зареєстрований у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2007 р. за № 040775900002.

Судом було встановлено, що 25.07.2008 р. проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Обрій-2008" (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 438031 серія А01).

Також згідно рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 03.04.2018 р. визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 право власності з правами засновника на ФГ "Обрій-2008".

Із встановлених судом обставин у справі вбачається те, що договір оренди від 19.02.2007 р. між ОСОБА_3 та Полонською районною державною адміністрацією було укладено на підставі розпорядження Полонської районної державної адміністрації від 18.12.2006 р. з додержанням вимог чинного на час його укладення законодавства, у справі відсутні докази визнання вказаного договору недійсним у встановленому порядку або розірвання його сторонами чи за рішенням суду, а також судом не встановлено визначених законодавством підстав (ст. 141 ЗК України) для припинення права користування ФГ "Обрій-2008" земельною ділянкою, що доводить те, що договір оренди від 19.02.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та Полонською районною державною адміністрацією є чинним до 20.03.2056 р. включно.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у ФГ "Обрій-2008" наявне право користування земельною ділянкою площею 12,9195 га згідно договору оренди землі від 19.02.2007 р., а доводи апелянта про відсутність у позивача такого права суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються доказами у справі.

Також суд враховує, що листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.12.2021 р. № 22-0.395-666/34-21 підтверджується, що згідно даних книг записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди на території колишньої Великоберезнянської сільської ради станом на 01.01.2013 р. здійснено запис від 20.03.2007 р. №040775900002 між Полонською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037. Записи у книзі про припинення дії вищезазначеного договору оренди земельної ділянки відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037 є об`єктом цивільних прав щодо якої можуть виникати цивільні права та обов`язки, а доводи апелянта про те, щодо відсутності об`єкта оренди - сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037 - безпідставні.

Матеріалами справи стверджується, що 18.10.2018 р. ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, площа 10,4179 га, кадастровий номер 6823681500:10:004:0038, цільове призначення 01.02, для ведення фермерського господарства.

На підставі протоколу земельних торгів від 18.10.2018 р. № 116 було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 116/57-18-ДО між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, загальна площа земельної ділянки 10,4179 га, за кадастровим номером 6823681500:10:004:0038.

Із висновку судової земельно-технічної експертизи № 928/021 від 28.01.2022 р. вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 6823681500:10:004:0038, яку передано в оренду ОСОБА_1 згідно договору № 166/57-18-ДО від 18.10.2018 р. повністю накладається на земельну ділянку площею 12,9195 га, яку передано в оренду ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 19.02.2007 р.

Суд апеляційної інстанції вказує, що укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20.03.2019 р. у справі №587/2110/16-ц, від 10.04.2019 р. у справі № 587/2135/16-ц, від 02.10.2019 р. у справі № 587/2331/16-ц та від 15.01.2020 р. у справі № 587/2326/16-ц).

З огляду на викладене, ФГ "Обрій-2008" внаслідок організації ГУ Держгеокажастру у Хмельницькій області спірних земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки та наданні ОСОБА_1 у користування згідно договору оренди №166/57-18-ДО від 18.10.2018 р. земельної ділянки, фактично було позбавлено права користування земельною ділянкою площею 12,9195 га згідно договору оренди землі від 19.02.2007 р.

Таким чином, беручи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання недійсними результатів земельних торгів, оформлених протокол № 116 від 18.10.2018 р., а також договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО, який був укладений на підставі вказаного протоколу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО, то судом враховано наступне.

Відповідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Право власності на земельні ділянки та інші речові права в силу вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухомё майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 частини 1 статті 2 цього Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020 р.), визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За визначенням, наведеним у п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", реєстраційною дією є державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

В розумінні положень ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи, зокрема, є судове рішення про скасування державної реєстрації прав (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.10.2020 р. у справі № 910/10963/19).

Під час розгляду справи керується (та відповідно вказує) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Надаючи оцінку предмету та підставам, визначеним позивачем у заяві, слід керуватись принципом jura novit curia ("суд знає закони"), відповідно до якого суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін та з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію таких правовідносин та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. (Тотожну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Судом також враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає належним забезпеченням відновлення його законних прав у повному обсязі є не лише вимога про визнання недійсним договору оренди землі, а й необхідність скасування реєстрації за ФГ "Господарський двір" права оренди земельної ділянки за оспорюваним договором.

Суд вказує, що при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6823681500:10:004:0038 номер запису про інше речове право № 28626230 від 24.10.2018 р., яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 18.10.2018 р. № 166/57-18-ДО підлягає задоволенню.

Щодо доводів скаржника про те, що визнавши недійсними земельні торги та договір оренди, право позивача поновлено не буде, оскільки, на думку відповідача-2, визнання недійсним договору та скасування його реєстрації з будь-якої підстави недійсності правочину не породить для ФГ "Обрій-2008" жодних юридичних наслідків, адже земельна ділянка з кадастровим номером 6823681500:10:004:0038 площею 10,4179 га не перейде у його володіння/користування, через об`єктивну відсутність у позивача будь-яких прав щодо неї, то суд вказує наступне.

Захист прав на землю здійснюється шляхом застосування передбачених законом способів і, зокрема, Цивільним кодексом України. Позивач, якому належить на праві користування (суборенди) земельна ділянка (право користування, як вид речових прав на чуже майно, ст. 395 ЦК України), має право на захист цього права, відповідно до положень цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який передбачено нормою матеріального права. Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. При цьому, обрання способу захисту порушеного права є прерогативою виключно позивача, що становить зміст позовних вимог.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач, як особа, яка у встановленому законом порядку має право користування земельною ділянкою площею 12,9195 га згідно договору оренди землі від 19.02.2007 р. та права якої були порушені через виставлення на торги цієї земельної ділянки та передачу у оренду іншій особі, не позбавлений права на звернення до суду для захисту такого права в загальному порядку, зокрема, у такий спосіб як визнання правочину недійсним.

Так, зі змісту позовних вимог, судом не встановлено порушень в частині визначення позивачем способу захисту порушеного права; позивачем доведено суду обставини того, що оскаржуваними протоколом земельних торгів та договором оренди земельної ділянки порушено його законне право користування земельною ділянкою.

В свою чергу, необґрунтованими є доводи апелянта про необхідні пред`являння позивачем віндикаційного позову про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0037, оскільки обрання способу захисту порушеного права є прерогативою виключно позивача, що становить зміст позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.05.2022 р. у справі № 924/1008/21 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Господарський двір" - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Господарський двір" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.05.2022 р. у справі № 924/1008/21 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2022

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.