Рішення

від 26.09.2022 по справі 910/5414/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2022Справа № 910/5414/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури (11700, м. Новоград-Волинський, вул. Родини Косачів, 6-а) в інтересах держави в особі Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району (11762, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, село Ярунь, вулиця Миру, будинок 13), Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району (11774, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, село Романівка, вулиця Центральна, будинок 22), Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, Житомирська обл., місто Житомир, вулиця Леха Качинського, будинок 12-А) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5/ 01054, м. Київ, вул. Лисенка, 6) про стягнення 1 016 230,79 грн,

без повідомлення (виклику) сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.07.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району (далі - позивач-1), Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району (далі - позивач-2), Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - позивач-3) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 1 016 230,79 грн, та була передана 05.07.2022 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

У кварталі №30 відділах №220, 222, 233 захисного лісонасадження Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця», напрямку Коростень-Новоград-Волинський, перегону Рихальськ-Вершниця, прив`язка до залізничної колії: права та ліва сторона колії км 321+500м до км 322+050м, 22.12.2016 майстром лісу Коростенської виробничої дільниці виявлено самовільну рубку 35 дерев з них: 29 дуба та 6 дерев породи в`яз.

Указана рубка вчинена на території Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області за 5 км від села Вершниця, між селами Рихальськ-Вершниця на земельній ділянці з кадастровим номером 1824084000:01:000:0007, що у постійному користуванні AT «Українська залізниця».

Унаслідок вчиненої самовільної рубки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 259 948,36 грн;

У кварталі № 31 виділу № 255 захисного лісонасадження на землях, що у користуванні відповідача, у напрямку залізниці Коростень-Новоград-Волинський, перегону Вершниця-Новоград-Волинський, прив`язка до залізничної колії: ліва сторона колії від км 327+450м до км 327 + 630м, 15.11.2017 представником відповідача виявлено самовільну рубку 60 дерев різних порід (33 дуба, 9 ясені, 16 в`язу, 1 вишня, 1 вільха).

Указана рубка вчинена на території Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 1824084000:01:000:0008, що у постійному користуванні AT «Українська залізниця».

Унаслідок вчиненої самовільної рубки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 389 789,61 грн;

У масиві захисних лісонасаджень відповідача, а саме Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень по напрямку Новоград-Волинський-Шепетівка перегону Новоград-Волинський-Орепи, прив`язка до залізничної колії: права сторона колії від км 346 + 415м до км 346+880м квартал №46 виділ №22, що поблизу с. Орепи Новоград-Волинського району, представником відповідача 19.04.2017 виявлено самовільну рубку 54 дерев різних порід (7 дерев породи дуб, 20 акації, 27 ясен).

Указана рубка вчинена на території Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, поблизу залізничної станції Орепи, що поряд із селом з такою ж назвою, що входить до об`єднаної територіальної громади, на земельній ділянці з кадастровим номером 1824084200:05:000:0213, що у постійному користуванні АТ «Українська залізниця».

Унаслідок вчиненої самовільної рубки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 240 722,89 грн.;

У кварталі №46 виділу №23 захисного лісонасадження Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень по напрямку Новоград-Волинський-Шепетівка перегону Новоград-Волинський-Орепи, прив`язка до залізничної колії: ліва сторона колії від км 346+350м до км 346 + 515м, що поблизу с. Орепи Новограл-Волинського району, 01.01.2018 представником відповідача виявлено самовільну рубку 13 дерев різних порід (7 дерев породи дуб, 20 акації, 27 ясен).

Указана рубка вчинена на території Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, поблизу залізничної станції Орепи, що поряд із селом з такою ж назвою, що входить до об`єднаної територіальної громади, на земельній ділянці з кадастровим номером 1824084200:05:000:0214, що у постійному користуванні AT «Українська залізниця».

Унаслідок вчиненої самовільної рубки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 125 769,93 грн.

Оскільки відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, внаслідок чого лісовому фонду України заподіяно матеріальну шкоду, то він має відшкодувати заподіяну унаслідок указаних незаконних порубок лісу шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 1 016 230,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 відкрито провадження у справі № 910/5414/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.07.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній заперечує стосовно позовних вимог з наступних підстав.

Так, представник відповідача проаналізувавши матеріали, додані до позову прокурора в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність у прокурора законних підстав на звернення з даним позовом до суду в інтересах Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, Державної екологічної інспекції Поліського округу, оскільки не доведено, що останні дійсно не можуть чи не бажають самостійно здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до відповідача.

Окрім того представник відповідача зазначив, що всі випадки порубки дерев сталися у період з грудня 2016 року по лютий 2018 року. Якщо для кримінального правопорушення строки позовної давності залежать від ступеню тяжкості злочину і інших обставин, то Господарським кодексом України чітко врегульовано строк, протягом якого особа може звернутись до суду, а відтак, останній просить застосувати строк позовної давності.

03.08.2022 від прокурора надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікувалися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи погребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Стосовно строку позовної давності прокурор зазначив наступне.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислювалися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №59/2012/15-ц, від 20.11.2018 у справі №907/50/16.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на не особою (в тому числі прокурором), відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 по справі №359/2012/15-ц, від 05.06.2018 по справі №359/2421/15-ц та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 по справі №902/311/18, від 20.02.2019 по справі №916/1689/17, від 06.02.2019 по справі №902/1077/15, від 07.02.2018 по справі №32/5009/5385/11, від 10.04.2018 по справі №11/5009/77731/11, від 11.04.2018 но справі №30/5009/7730/11, від 16.04.2018 по справі № 18/5009/7393/1 1).

Як зазначає прокурор зі змісту відповідей позивачів на повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», направлених Новоград-Волинською окружною прокуратурою, зрозуміло, що вони не були обізнані про порушення природоохоронного законодавства, завданого шляхом незаконної рубки дерев. Відтак, з урахуванням позицій, викладених в постановах Верховного Суду, початок відліку строку позовної давності для звернення із даним позовом почався в липні 2021 року, після отримання позивачами повідомлень прокуратури.

09.08.2022 від представника відповідача через електронну пошту суду надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідно до яких останній просить:

Поновити строк відповідачу на подання заперечень;

Витребувати у керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури матеріали кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за номерами:

№12016060090002115 від 23.12.2016, №12017060090000643 від 19.04.2017, №12017060090001922 від 15.11.2017, №12018060090000168 від 01.02.2018;

Визнати Державну екологічну інспекцію Поліського округу неналежним позивачем;

Відмовити керівнику Новоград-Волинської окружної прокуратури у вимогах щодо стягнення з AT «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» на користь Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області шкоду, завдану навколишньому середовищу у розмірі 214 019,18 грн, провадження у цій частині справи закрити.

Так, клопотання про витребування у керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури матеріали кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за номерами: №12016060090002115 від 23.12.2016 року, №12017060090000643 від 19.04.2017 року, №12017060090001922 від 15.11.2017 року, №12018060090000168 від 01.02.2018 року, останній обґрунтовує тим, що відповідач не має можливості отримати інформацію з ЄРДР самостійно, так як не має доступу до реєстру. Крім того, в матеріалах вказаних кримінальних проваджень повинні бути докази дій, які вчиняли працівники правоохоронних органів. Враховуючи істотне значення цих документів для розгляду даної справи, вважаємо за необхідне витребувати ці матеріали кримінальних проваджень для огляду в суді.

Стосовно визнання Державної екологічної інспекції Поліського округу неналежним позивачем, відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102 територіальні органи Державної екологічної інспекції ліквідовано до 29.10.2018. У тому числі і Державна екологічна інспекція Житомирської області, а новостворена Державна екологічна інспекція Поліського округу, згідно її ж повідомлення від 09.07.2021 №54-84-1954вих-21, до березня 2018 року не існувала і не являється правонаступником Державної екологічної інспекції Житомирської області.

Стосовно клопотання про відмову керівнику Новоград-Волинської окружної прокуратури у вимогах щодо стягнення з AT «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» на користь Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області шкоду, завдану навколишньому середовищу у розмірі 214 019,18 грн, провадження у цій частині справи закрити, відповідач обґрунтовує наступним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №906/554/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, за обставинами заяви майстра лісу Коростенської виробничої дільниці від 22.12.2016, яким було виявлено незаконну порубку дерев породи дуб в кількості 26 одиниць та 4 дерева породи в`яз в кварталі № 30 виділах № 220, 222, 233 захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця», напрямку Коростень - Новоград-Волинський, перегону Рихальське - Вершиця (кримінальне провадження №12016060090002115 від 23.12.2016) стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01034, м. Київ, вулиця Лисенка, будинок 6, ідентифікаційний код: 40081221) 428 038 (чотириста двадцять вісім тисяч тридцять вісім) грн 36 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам: 128 411 (сто двадцять вісім тисяч чотириста одинадцять) грн. 51 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України, 85 607 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сім) грн 67 коп. до спеціального фонду Житомирського обласного бюджету, 214 019 (двісті чотирнадцять тисяч дев`ятнадцять) грн 18 коп. на користь Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (11744, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, село Нова Романівка, вулиця Рад, будинок 21; ідентифікаційний код: 04344043).

Стосовно клопотання про поновлення строку відповідачу на подання заперечень, останній обґрунтовує його наступним.

02.08.2022 на адресу AT «Українська залізниця» (вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5, м. Київ) надійшла відповідь на відзив керівника Новоград - Волинської окружної прокуратури №54-84-2585вих-22 від 28.07.2022. Робочим місцем представника залізниці, у відповідності до наказу від 30.07.2022 №223-Н (надається електронна форма), є виробничий підрозділ Козятинська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця», який розташований у місті Козятині Вінницької області. Час на надсилання вказаної відповіді зайняв два дні надійшла - 04.08.2022. Крім того, наказом директора регіональної філії №189 від 28.07.2022 у серпні 2022 року по Південно-Західній залізниці для працівників штату, які працюють за графіком п`ятиденного робочого тижні встановлено режим неповного робочого тижня з неробочим днем по п`ятницям. Таким чином, фактично для роботи над запереченнями робочий час склав частину дня 04 серпня та, з врахуванням часу на поштову відправку, частину 08 серпня 2022 року. При цьому, робочий час переривався 4 рази повітряними тривогами під час яких всі працівники ховались в укритті.

З врахуванням вищевикладеного, представник відповідача просить суд поновити строк на надання заперечень.

Суд розглянувши клопотання представника відповідача зазначає наступне.

Стосовно клопотання про поновлення строку відповідачу на подання заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої ст. 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною другою цієї статті передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущеного строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3).

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4).

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію (ч.5).

Пунктом 1 ст. 6 розділу I Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 7 ГПК України одним із принципів здійснення правосуддя в господарських судах є рівність усіх учасників господарського процесу перед законом і судом.

Положеннями частини першої статті 165 ГПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати до господарського суду першої інстанції відзив (заперечення) на позовну заяву в письмовій формі протягом встановленого судом першої інстанції строку.

У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96).

Враховуючи практику ЄСПЛ та керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції, суд не може позбавити відповідача можливості надати йому заперечення на відповідь на відзив по справі та не виконати свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

Оскільки заперечення на відповідь на відзив подано разом з заявою про поновлення строку, суд вважає за можливе поновити строк на подання заперечення на відповідь на відзив та прийняти їх до розгляду.

Стосовно клопотання про витребування у керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури матеріали кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 81 ГПК України , передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 3 ст. 80 ГПК України, передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Оскільки відзив на позовну заяву надійшов на адресу суду 26.07.2022 та не містив клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем заявлено клопотання про витребування з пропуском встановленого строку, а відтак суд залишає його без задоволення.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як зазначає прокурор, у кварталі №30 виділах №220, 222, 233 захисного лісонасадження Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця», напрямку Коросгснь-Новоград-Волинський, перегону Рихальськ-Вершниця, прив`язка до залізничної колії: права та ліва сторона колії км 321+500м до км 322+050м, 22.12.2016 майстром лісу Коростенської виробничої дільниці виявлено самовільну рубку 35 дерев, з них: 29 дуба та 6 дерев породи в`яз.

Указана рубка вчинена на території Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, за 5 км від села Вершниця, між селами Рихальськ-Вершниця, на земельній ділянці з кадастровим номером 1824084000:01:000:0007, що у постійному користуванні AT «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815).

Унаслідок вчиненої самовільної рубки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 259 948,36 грн, що обрахована працівником відповідача відповідно до Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 (далі - Такси №665).

Відповідно до повідомлення майстра лісу ОСОБА_1 , за указаним фактом незаконної порубки Новоград-Волинським відділом поліції Головною управління Національної поліції в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016060090002115 від 22.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (в ред. КК України на час вчинення діяння).

Висновком експертного дослідження від 26.06.2018 №710/17-903/904/18-25, що проведене у межах досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, встановлено шкоду навколишньому природньому середовищу у розмірі 259 948,36 грн, а також істотність такої шкоди для довкілля.

У кварталі № 31 виділу № 255 захисного лісонасадження на землях, що у користуванні відповідача, у напрямку залізниці Коростень-Новоград-Волинський, перегону Вершниця-Новоград-Волинський, прив`язка до залізничної колії: ліва сторона колії від км 327+450м до км 327+630м, 15.11.2017 представником відповідача виявлено самовільну рубку 60 дерев різних порід (33 дуба, 9 ясені, 16 в`язу, 1 вишня, 1 вільха).

Указана рубка вчинена на території Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 1824084000:01:000:0008, що у постійному користуванні AT «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815).

Унаслідок вчиненої самовільної рубки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 389 789,61 грн, що обрахована відповідальною посадовою особою відповідача відповідно до Такс №665.

Згідно повідомлення відповідача, за указаним фактом незаконної порубки Новоград-Волинським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017060090001922 від 15.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (в ред. КК України на час вчинення діяння).

Висновком експертного дослідження від 21.02.2019 №350/18-25, що проведене у межах досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, встановлено шкоду навколишньому природньому середовищу у розмірі 389 789,61 грн, а також істотність такої шкоди для довкілля.

У масиві захисних лісонасаджень відповідача, а саме Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень по напрямку Новоград-Волинський-Шепетівка перегону Новоград-Волинський -Орепи, прив`язка до залізничної колії: права сторона колії від км 346+415м до км 346+880м квартал №46 виділ №22, що поблизу с. Орепи Новоград-Волинського району, представником відповідача 19.04.2017 виявлено самовільну рубку 54 дерев різних порід (7 дерев породи дуб, 20 акації, 27 ясен).

Указана рубка вчинена на території Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, поблизу залізничної станції Орепи, що поряд із селом з такою ж назвою, що входить до об`єднаної територіальної громади, на земельній ділянці з кадастровим номером 1824084200:05:000:0213, що у постійному користуванні АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815).

Унаслідок вчиненої самовільної рубки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 240 722,89 грн, що обрахована посадовою особою відповідача відповідно до Такс №665.

Згідно повідомлення ОСОБА_2 , за указаним фактом незаконної порубки Новоград-Волинським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017060090000643 від 19.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (в ред. КК України на час вчинення діяння).

Висновком експертного дослідження від 06.07.2018 №713/17-25, що проведене у межах досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, встановлено шкоду навколишньому природньому середовищу у розмірі 240 722,89 грн, а також істотність такої шкоди для довкілля.

31.01.2018 представником відповідача виявлено самовільну рубку 13 дерев різних порід (7 дерев породи дуб, 20 акації, 27 ясен) у кварталі №46 виділу №23 захисного лісонасадження Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень по напрямку Новоград-Волинський-Шепетівка перегону Новоград-Волинський-Орепи, прив`язка до залізничної колії: ліва сторона колії від км 346+350м до км 346 + 515м, що поблизу с. Орепи Новоград-Волинського району.

Указана рубка вчинена на території Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, поблизу залізничної станції Орепи, що поряд із селом з такою ж назвою, що входить до об`єднаної територіальної громади, на земельній ділянці з кадастровим номером 1824084200:05:000:0214, що у постійному користуванні AT «Українська залізниця» (код СДРІ1ОУ 40075815).

Унаслідок вчиненої самовільної рубки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 125 769,93 грн, що обрахована самостійно представником відповідача відповідно до Такс 665.

Згідно повідомлення ОСОБА_2 , за указаним фактом незаконної порубки Новоград-Волинським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018060090000168 від 01.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України (в ред. КК України на час вчинення діяння).

Висновком експертного дослідження від 21.02.2019 №369/18-25, що проведене у межах досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, встановлено шкоду навколишньому природньому середовищу у розмірі 125769,93 грн, а також істотність такої шкоди для довкілля.

Таким чином, внаслідок указаних незаконних порубок лісу заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 1 016 230,79 грн (259 948,36 грн + 389 788,61 грн = 649 737,97 грн на території Брониківської сільської ради (позивача-2), а також 240 722,89 грн + 125 769,93 грн = 366492,82 грн на території Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району (позивача-1).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного обгрунтованого висновку.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні; функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження, за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Положеннями ст. 35 Закону України №Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища та зазначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, в тому числі, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Аналогічні положення наведені в ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Як встановлено судом, спір у справі виник у зв`язку з виявленням факту самовільної рубки дерев, що знаходяться в межах земельних ділянок за кадастровими № 1824084000:01:000:0007, №1824084000:01:000:0008, №1824084200:05:000:0213, № 1824084200:05:000:0214, які передані в постійне користування відповідачеві.

Відповідачем не заперечується, що на вищевказаних земельних ділянках на яких було виявлено факт самовільної рубки дерев, знаходяться в постійному користуванні відповідача.

Оскільки вказані земельні ділянки, на яких, за твердженням прокурора, відбувся факт незаконної рубки дерев, знаходяться на території Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, суд дійшов висновку, що Ярунська сільська рада та Брониківська сільська рада, як органи місцевого самоврядування, що уповноважені на здійснення в межах своєї території контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з огляду на заявлені предмет позову та підстави позову, є належним позивачем у справі.

Окрім того, з метою спонукання представницьких органів до відповідних дій щодо реалізації своїх функцій, 09.07.2021 до Ярунської (вих№54-84-1953вих21) та 10.09.2021 до Брониківської (вих№54-84-2731 вих21) сільських рад прокурором скеровано повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», у яких зазначено про указані у позові порушення, запропоновано вжити відповідних заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди тощо.

У відповіді на вказане вище повідомлення прокурора, Ярунська сільська рада у листі від 05.07.2021 №956, що надійшов до прокуратури 06.08.21 вх.2616-21 указала, що про самовільні рубки та неналежне виконання обов`язків щодо охорони лісу постійним лісокористувачем, а саме: Регіональною філією «Південно-Західна залізниця», їй нічого невідомо, заходи до відшкодування шкоди нею не вживались. Про намір самостійно звернутись до суду не зазначено.

16.08.2021 прокурором вдруге направлено до Ярунської сільської ради повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» де вкотре указано на порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, про необхідність вжиття заходів та інформування прокурора про строки реалізації наданих законом сільській раді повноважень.

У відповіді від 08.09.2021 №1040/1 Ярунська сільська рада вдруге повідомила про відсутність як фінансування, так і відповідної юридичної служби задля пред`явлення позову про відшкодування заподіяних самовільною рубкою дерев збитків.

На запит прокуратури від 22.06.2022 №54-84-2027 вих-22 Ярунська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області повідомила, що земельні ділянки квартал №46 виділ №22 захисних насаджень на землях Жмеринської дистанції перегону Новоград-Волинський Орепи, прив`язка до залізничної колії: права сторона колії від км 346 + 415м до 346 + 880м, що поблизу с. Орепи, квартал №46 виділу 323 захисних насаджень на землях Жмеринської дистанції перегону Новоград-Волинський Орепи, прив`язка до залізничної колії: ліва сторона колії від км 346 + 350м до 346 + 515м дійсно знаходяться поблизу с. Орепи Новоград-Волинського району Ярунської сільської територіальної громади.

Брониківська сільська рада на повідомлення прокурора від 10.09.2021 вих№54-84-2731 вих21 повідомила, що про указані самовільні рубки їй нічого невідомо, про указаний факт взнала лише із повідомлення прокурора, а у зв`язку з відсутністю бюджетною фінансування не має можливості самостійно звернутись до суду щодо стягнення заподіяних відповідачем збитків (лист від 22.09.2021 №931).

Суд критично ставиться до заявленого клопотання відповідача про визнання Державної екологічної інспекції Поліського округу неналежним позивачем, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекцїї, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, до повноважень Держекоінспекцїї належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Прокурором 09.07.2021 направлено до Державної екологічної інспекції Поліського округу повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №54-84-1954вих21, де указані зазначені у позові порушення, що допустив відповідач, прокурором звернута увага на необхідність вжиття заходів реагування на такі факти тощо. При цьому, позивачу-3 надано розумний строк для реалізації своїх функцій, у тому числі для звернення до суду з вимогою про відшкодування заподіяної довкіллю шкоди.

У відповіді від 26.07.2021 №2-06/3657 позивач-3 повідомив, що йому невідомо про указані прокурором порушення щодо незаконних порубок лісу, а питання щодо наміру вживати заходів до стягнення заподіяних довкіллю збитків інспекцією залишено без відповіді.

Оскільки Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у цій сфері, суд вважає, що Державна екологічна інспекція Поліського округу є належним позивачем у справі.

Випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті цього ж Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Отже, оскільки позивачами в інтересах яких звернувся прокурор після отримання повідомлення прокуратури, усвідомлюючи порушення інтересів держави, протягом розумного строку не вжили заходів щодо стягнення шкоди, що було розцінено прокурором як бездіяльність, при цьому незвернення вказаних органів до суду з відповідним позовом унеможливлює в подальшому вжиття заходів для відновлення порушених інтересів держави у спірних правовідносинах та стягнення з відповідача шкоди за таке порушення, суд дійшов висновку про те, що заявлений прокурором позов спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави, а відтак, цей позов поданий у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах держави.

Стосовно заявленого клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 256, ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислювалися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №59/2012/15-ц, від 20.11.2018 у справі №907/50/16.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 по справі №359/2012/15-ц, від 05.06.2018 по справі №359/2421/15-ц та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 по справі №902/311/18, від 20.02.2019 по справі №916/1689/17, від 06.02.2019 по справі №902/1077/15, від 07.02.2018 по справі №32/5009/5385/11, від 10.04.2018 по справі №11/5009/77731/11, від 11.04.2018 по справі №30/5009/7730/11, від 16.04.2018 по справі №18/5009/7393/11 викладена правова позиція стосовно позовної давності, зокрема, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (в тому числі прокурором), відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки позивачам 1, 2, 3 стало відомо про порушення природоохоронного законодавства у 2021 році, строк для подання позовної давності не закінчився.

Окрім того, суд звертає увагу представника відповідача, що відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 травня 2022 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно ст. 16, ст. 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною другою ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями ст. 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 частини першої ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом п. 5 частини другої ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.12.2016, 15.11.2017, 20.03.2017 та з15.01.2018 по 30.01.2018 на території, яка належить відповідачу, як постійному лісокористувачу, виявлено факт незаконної порубки дерев, про що свідчать акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, а також внесеними за вказаними фактами незаконної порубки відомостями до Єдиного реєстру досудових розслідувань відділом поліції Головною управління Національної поліції в Житомирській області.

Згідно висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 26.06.2018 №710/17-903/904/18-25, виконаного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, що проведене у межах досудового розслідування кримінального провадження №12016060090002115, встановлено шкоду навколишньому природньому середовищу внаслідок вчиненої самовільної рубки 35 дерев, з них: 29 дуба та 6 дерев породи в`яз у кварталі №30 виділах №220, 222, 233 захисного лісонасадження Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця», напрямку Коростень-Новоград-Волинський, перегону Рихальськ-Вершниця, прив`язка до залізничної колії: права та ліва сторона колії км 321 + 500м до км 322 + 050м - у розмірі 259 948,36 грн.

Згідно висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 21.02.2019 №350/18-25, виконаного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, що проведене у межах досудового розслідування кримінального провадження №12017060090001922, встановлено шкоду навколишньому природньому середовищу внаслідок вчиненої самовільної рубки 60 дерев різних порід (33 дуба, 9 ясені, 16 в`язу, 1 вишня, 1 вільха) у кварталі 31 виділу № 255 захисного лісонасадження на землях, що у користуванні відповідача, у напрямку залізниці Коростень-Новоград-Волинський, перегону Вершниця-Новоград-Волинський, прив`язка до залізничної колії: ліва сторона колії від км 327 + 450 м до км 327 + 630 м - у розмірі 389 789,61 грн.

Згідно висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 06.07.2018 №713/17-25, виконаного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, що проведене у межах досудового розслідування кримінального провадження №12017060090000643, встановлено шкоду навколишньому природньому середовищу внаслідок вчиненої самовільної рубки 54 дерев різних порід (7 дерев породи дуб, 20 акації, 27 ясен) квартал №46 виділ №22, що поблизу с. Орепи Новоград-Волинського району, у масиві захисних лісонасаджень, а саме Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень по напрямку Новоград-Волинський-Шепетівка перегону Новоград-Волинський-Орепи, прив`язка до залізничної колії: права сторона колії від км 346 + 415м до км 346 + 880м - у розмірі 240 722,89 грн.

Згідно висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 21.02.2019 №369/18-25, виконаного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, що проведене у межах досудового розслідування кримінального провадження №12018060090000168, встановлено шкоду навколишньому природньому середовищу внаслідок вчиненої самовільної рубки 13 дерев різних порід (7 дерев породи дуб, 20 акації, 27 ясен) у кварталі №46 виділу №23 захисного лісонасадження Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень по напрямку Новоград-Волинський-Шепетівка перегону Новоград-Волинський-Орепи, прив`язка до залізничної колії: ліва сторона колії від км 346 + 350м до км 346 + 515м. що поблизу с. Орепи Новоград-Волинського району у розмірі 125 769,93 грн.

Загальна сума збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу становить 1 016 230,79 грн.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» також унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з положеннями частин першої та другої ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

- наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

- вина особи, що завдала шкоду.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.12.2019 №906/133/18, від 09.08.2018 №909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17.

Стосовно клопотання представника відповідача про закриття провадження в частині стягнення з AT «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» на користь Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області шкоду, завдану навколишньому середовищу у розмірі 214 019,18 грн, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування вищевказаного клопотання представник відповідача зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №906/554/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, за обставинами заяви майстра лісу Коростенської виробничої дільниці від 22.12.2016, яким було виявлено незаконну порубку дерев породи дуб в кількості 26 одиниць та 4 дерева породи в`яз в кварталі № 30 видділах № 220, 222, 233 захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця», напрямку Коростень - Новоград-Волинський, перегону Рихальське - Вершиця (кримінальне провадження №12016060090002115 від 23.12.2016 року) стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01034, м. Київ, вулиця Лисенка, будинок 6, ідентифікаційний код: 40081221) 428 038 (чотириста двадцять вісім тисяч тридцять вісім) грн. 36 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам: 128 411 (сто двадцять вісім тисяч чотириста одинадцять) грн. 51 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України, 85 607 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сім) грн. 67 коп. до спеціального фонду Житомирського обласного бюджету, 214 019 (двісті чотирнадцять тисяч дев`ятнадцять) грн. 18 коп. на користь Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (11744, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, село Нова Романівка, вулиця Рад, будинок 21; ідентифікаційний код: 04344043).

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №906/554/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року, на яке посилається представник відповідача, судом було встановлено, що 22.12.2016 майстром лісу Коростенської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку дерев породи дуб в кількості 26 одиниць та 4 дерева породи в`яз в кварталі № 30 виділах № 220, 222, 233 захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця», напрямку Коростень - Новоград-Волинський, перегону Рихальське - Вершиця.

Відповідно до Порядку про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, проведено розрахунок шкоди, заподіяної лісовому господарству самовільною порубкою дерев, згідно якого заподіяна шкода становить 259 948,36 грн.

Отже, при розгляді справи №906/554/17, судом встановлено, що кварталі № 30 видділах № 220, 222, 233 захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця», напрямку Коростень - Новоград-Волинський, перегону Рихальське - Вершиця виявлено незаконну порубку дерев породи дуб в кількості 26 одиниць та 4 дерева породи в`яз.

Натомість у справі 910/5414/22, судом встановлено, що у кварталі №30 виділах №220, 222, 233 захисного лісонасадження Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця», напрямку Коросгснь-Новоград-Волинський, перегону Рихальськ-Вершниця, прив`язка до залізничної колії: права та ліва сторона колії км 321 + 500м до км 322 + 050м, 22.12.2016 виявлено самовільну рубку 35 дерев, з них: 29 дуба та 6 дерев породи в`яз.

Отже кількість самовільної рубки дерев у справі №906/554/17 та у справі №910/5414/22 у кварталі № 30 видділах № 220, 222, 233 є різною, а відтак суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» суми по справі №906/554/17 у розмірі 259 948,36 грн було саме в межах предмету та підстав позову у справі №910/5414/22.

Окрім того, представник позивача зазначає, що у справі №906/554/17, незаконна порубка дерев породи дуб в кількості 26 одиниць та 4 дерева породи в`яз в кварталі № 30 видділах № 220, 222, 233 захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця», напрямку Коростень - Новоград-Волинський, перегону Рихальське - Вершиця, за яким суд стягнув з відповідача заборгованість у розмірі 214 019,18 грн, було в межах кримінального провадження №12016060090002115 від 23.12.2016.

Однак у рішенні №906/554/17, судом не вказано вищевикладеного, а саме що незаконна порубка дерев породи дуб в кількості 26 одиниць та 4 дерева породи в`яз в кварталі № 30 видділах № 220, 222, 233 захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Коростенської виробничої дільниці Регіональної філії «Південно-Західна залізниця», напрямку Коростень - Новоград-Волинський, перегону Рихальське - Вершиця було в межах кримінального провадження №12016060090002115 від 23.12.2016.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що вимога позивача про стягнення 214 019,18 грн (початкові по справі №906/554/17 - 259 948,36 грн) є повторною та помилковою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив належну охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши незаконну порубку дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісу (навколишньому природному середовищу), яка становить в загальному розмірі 1 016 230,79 грн.

Станом на момент вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 1 016 230,79 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, заявленими у відповідності до норм чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності вини у завданні шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Не беруться до уваги і твердження відповідача, що прокурором не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, оскільки незаконна порубка дерев на земельних ділянках наданих відповідачеві у постійне користування відбулась. Тобто вжиті відповідачем заходи є недостатніми.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України. суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми грошових коштів, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, 01054/ м. Київ вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (11762, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, село Ярунь, ВУЛИЦЯ МИРУ, будинок 13, код ЄДРПОУ 04344146) шкоду завдану навколишньому природному середовищу у розмірі 366 492 (Триста шістдесят шість тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 82 коп.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, 01054/ м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (11774, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, село Романівка, вулиця Центральна, будинок 22, код ЄДРПОУ 04348800) шкоду завдану навколишньому природному середовищу у розмірі 649 737 (Шістсот сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн 97 коп.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, 01054/ м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, місто Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код: 02909950) судовий збір у розмірі 15 243 (П`ятнадцять тисяч двісті сорок три) грн 46 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 26.09.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ