Ухвала

від 23.09.2022 по справі 711/4560/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4560/22

Провадження № 2/711/2091/22

У Х В А Л А

23.09.2022 м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада (позивач) звернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів у розмірі 118871грн. 79коп. та витрат по сплаті судового збору.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Між тим, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що вона подана з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 (далі- Конвенція), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Право на доступ до суду є невід`ємною складовою права на справедливий суд, передбачений частиною першою статті 6 Конвенції.

Устатті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зістаттею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно-правових відносин, якщо інший порядок їх розгляду не передбачено законом.

При визначенні предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у порядку якого розглядається визначена категорія справ.

З позовної заяви та долучених матеріалів вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майна від 14.06.2007р. є власником нежитлових приміщень профілакторію, що по АДРЕСА_1 .

Рішенням Черкаської міської ради №3-1832 від 25.07.2013р. надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що по АДРЕСА_1 для подальшого продажу шляхом викупу під нежитлові приміщення профілакторію. Відповідно, рішенням Черкаської міської ради від 13.11.2013р. №4-227 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою для подальшого продажу шляхом викупу під нежитлові приміщення і проведено грошову оцінку земельної ділянки, площею 0,0711га.

Рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019р. №2-4690 затверджено Положення та ставки місцевих податків і зборів на території міста Черкаси. Крім того, рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010р. №5-657 визначено розмір плати за оренду землі тощо.

За даними розрахунку заборгованості за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою (категорія землі землі промисловості), - сума заборгованості (орендна плата) за період з 13.07.2019р. по 13.07.2022р. становить 33429грн. 97коп.

ФОП ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність 26.12.2017р.

Таким чином, суд вважає, що спірні правовідносини виникли між Черкаською міською радою (власник нерухомого майна) щодо земельної ділянки (землі промисловості) за адресою: АДРЕСА_1 , якою користувалася ФОП ОСОБА_1 як в період її діяльності як ФОП, так і в період часу, коли вона вже не мала статусу фізичної особи-підприємця.

Між тим, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України,юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно доп.4ч.1ст.1Закону України«Про державнуреєстрацію юридичнихосіб тафізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань»), державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Фізична особа-підприємець абоуповноважена неюособа -у разіподання документівдля проведенняінших реєстраційнихдій щодофізичної особи підприємця(абз.13п.8ч.1ст.1Закону України«Про державнуреєстрацію юридичнихосіб тафізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань» далі-Закон). Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців (ч.1 ст.3 Закону).

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (п.9 ст.4 Закону).

Право наздійснення підприємницькоїдіяльності,яку незаборонено законом,має фізичнаособа зповною цивільноюдієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюютьсяКонституцією Українита законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленомузаконом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою (ч.ч.1-2 ст.50 ЦК України).

До підприємницькоїдіяльності фізичнихосіб застосовуютьсянормативно-правовіакти,що регулюютьпідприємницьку діяльністьюридичних осіб,якщо іншене встановленозаконом абоне випливаєіз сутівідносин (ч.1ст.51ЦК України).

Фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч.1 ст.52 ЦК України).

Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (ч.ч.1-2 ст.158 ЗК України).

Велика Палата Верховного Суду дотримується правової позиції, що викладена нею у постанові від 16.02.2021р. у справі №911/2390/18 та полягає у наступному. Так, відповідно до частин першої, другоїстатті 27 ГПК Українипозов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цьогоКодексумісцезнаходження юридичноїособи тафізичної особи-підприємця визначаєтьсязгідно зЄдиним державнимреєстром юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань(п.7.11). Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені устатті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає (п.7.12).

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені устаттях 27-29ГПК України (п.7.13). Відповідно до частини першоїстатті 181 ЦК Українидо нерухомихречей (нерухомемайно,нерухомість)належать земельніділянки,а такожоб`єкти,розташовані наземельній ділянці,переміщення якихє неможливимбез їхзнецінення тазміни їхпризначення (7.14).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третійстатті 30 ГПК Українинеобхідно розумітитаким чином,що правилавиключної підсудностіпоширюються набудь-якіспори,які стосуютьсяправ таобов`язків,що пов`язаніз нерухомиммайном.У такихспорах нерухомемайно необов`язкововиступає якбезпосередньо об`єктспірного матеріальногоправовідношення (п.7.25). Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьоїстатті 30ГПК України (п.7.26).

Варто зазначити,що виходячиіз суб`єктногоскладу тазмісту правовідносиняк таких,що виниклиіз господарськогодоговору,зобов`язання заяким увідповідача ізвтратою йогостатусу якфізичної особи-підприємцяне припинилися відноситьсядо господарськоїюрисдикції.Таким чином, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті20 ГПК Україниспорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем. Такої правової позиції дотримується Велика палата Верховного Суду, виклавши її у постанові від 09.10.2019р. №127/23144/18.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів, не підлягає розгляду місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Статтями 4 та 5 ГПК України передбачено право особи на звернення до господарського суду та способи судового захисту.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються матеріали (ст. 186 ЦПК України). Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 5 ст. 186 ЦПК України).

Таким чином, у відкритті провадження по справі за позовом Черкаської міської ради слід відмовити, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. При цьому, слід роз`яснити право звернення з даним позовом до господарського суду, відповідно до ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ГПК України, ст.ст. 4, 5, 19, 186, 353, 354 ЦПК України суддя, -

у х в а л и в :

У відкритті провадження по цивільній справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів, - відмовити.

Роз`яснити Черкаській міській раді право звернення з даним позовом до господарського суду, відповідно до ГПК України.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повне судове рішення складено 23.09.2022.

Суддя: С. М. Позарецька