Ухвала

від 26.09.2022 по справі 160/13207/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 вересня 2022 рокуСправа №160/13207/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника відповідача Васильчук Ірини Богданівни про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2022 року (27 серпня 2022 року направлена засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості № UA403030/2022/000026/2 від 17.08.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці UA 403030/2022/000537.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що під час здійснення митного контролю за МД № UA403030/2022/016128 від 17.08.2022 року митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою, а заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Після цього декларанту було запропоновано надати повністю усі документи, які підтверджують митну вартість товару. В цей самий день, тобто 17.08.2022 року, декларантом до митниці були направлені листи-пояснення за вих. № 1/08 , за вих. № 2/08, за вих. № 3/08 та за вих. № 17/08/22 та зауважено, що до митного органу з метою митного оформлення товару був наданий вичерпний перелік документів за запитом для підтвердження заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2022 року № UA403030/2022/000026/2, яким визначив вартість імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 2,92 дол. США/кг. (1469,0620 дол. США/шт.). У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА403030/2022/000537. Вказане рішення, так само як і картка відмови у прийнятті митної декларації не можуть вважатися правомірними з огляду на те, що ТОВ «ТД «Тракторний Завод» було визначено митну вартість товарів за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (серед іншого: контракт №002021 від 09.09.2021 року, додаток №2022-1 від 15.10.2021 до контракту № 002021 від 09.09.2021 року, інвойс № 002022-1 від 15.10.2022 року, пакувальний лист від 22.12.2021 року, прайс-лист від 01.10.2021 року, комерційну пропозицію від 10.10.2021 року, виписку із загальної калькуляції від 22.12.2021 року, накладну ЦІМ № 002249 від 28.07.2022 року, накладну ЦІМ № 002269 від 28.07.2022 року, сертифікат про походження товару № 22С3201С1609 від 17.05.2022 року, митну декларацію країни виробника від 23.12.2021 року, лист пояснення митної вартості №1/08 від 17.08.2022 року, лист пояснення умов поставки №2/08 від 17.08.2022 року, лист пояснення умов оплати №3/08 від 17.08.2022 року, сертифікат якості від 22.12.2021 року, декларацію про відповідність технічному регламенту від 27.07.2022 року).

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 31.08.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов`язано Тернопільську митницю надати до суду у строк до 30.09.2022 року: засвідчені належним чином копії усіх документів, які подавались товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод» до митного оформлення.

20.09.2022 року через систему «Електронний суд» представником відповідача Васильчук Іриною Богданівною подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Аргументи означеного клопотання зводяться до того, що предметом спору у даній справі є правомірність, законність та обґрунтованість прийняття посадовою особою Тернопільської митниці рішення про коригування митної вартості товару № UA403030/2022/000026/2 від 17.08.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2022/000537. Питання коригування митної вартості товарів, на думку митниці, є складним та потребує спеціальних знань. Окрім цього, для з`ясування всіх обставин справи окрім надання суду письмових заперечень, необхідно також заслухати усні пояснення учасників справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Представник відповідача не навіла обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання предсатвника відповідача Васильчук І.Б. про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Васильчук Ірини Богданівни про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник