Рішення
від 07.11.2022 по справі 160/13207/22
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року Справа № 160/13207/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2022 року (27 серпня 2022 року направлена засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості № UA403030/2022/000026/2 від 17.08.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці UA 403030/2022/000537.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що під час здійснення митного контролю за МД № UA403030/2022/016128 від 17.08.2022 року митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою, а заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Після цього декларанту було запропоновано надати повністю усі документи, які підтверджують митну вартість товару. В цей самий день, тобто 17.08.2022 року, декларантом до митниці були направлені листи-пояснення за вих. № 1/08 , за вих. № 2/08, за вих. № 3/08 та за вих. № 17/08/22 та зауважено, що до митного органу з метою митного оформлення товару був наданий вичерпний перелік документів за запитом для підтвердження заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2022 року № UA403030/2022/000026/2, яким визначив вартість імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 2,92 дол. США/кг. (1469,0620 дол. США/шт.). У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА403030/2022/000537. Вказане рішення, так само як і картка відмови у прийнятті митної декларації не можуть вважатися правомірними з огляду на те, що ТОВ «ТД «Тракторний Завод» було визначено митну вартість товарів за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі).На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (серед іншого: контракт №002021 від 09.09.2021 року, додаток №2022-1 від 15.10.2021 до контракту № 002021 від 09.09.2021 року, інвойс № 002022-1 від 15.10.2022 року, пакувальний лист від 22.12.2021 року, прайс-лист від 01.10.2021 року, комерційну пропозицію від 10.10.2021 року, виписку із загальної калькуляції від 22.12.2021 року, накладну ЦІМ № 002249 від 28.07.2022 року, накладну ЦІМ № 002269 від 28.07.2022 року, сертифікат про походження товару № 22С3201С1609 від 17.05.2022 року, митну декларацію країни виробника від 23.12.2021 року, лист пояснення митної вартості №1/08 від 17.08.2022 року, лист пояснення умов поставки №2/08 від 17.08.2022 року, лист пояснення умов оплати №3/08 від 17.08.2022 року, сертифікат якості від 22.12.2021 року, декларацію про відповідність технічному регламенту від 27.07.2022 року). Відтак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили.

21.09.2022 від Тернопільської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому митний орган заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. На виконання зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2021 №DD2021, укладеного між компанією «SHANDONG DADE YONGSHENG MACHINERY CO. LTD» (Китай) та ТОВ «Торговий дім «Тракторний завод» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 15.10.2021 № DD2022-1 Позивачем на митну територію України ввезено товари: «мінітрактори Terra Force Т16052, грунтофрези Terra Force Т12052, мінітрактори Terra Force Т18052, грунтофрези Terra Force Т14052». 17 серпня 2022 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403030/2022/016128, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари. Товар 1: «Трактори для сільськогосподарських робіт, потужністю двигуна не більш як 18 кВт, нові, 2021 року виготовлення, колісні. Товар 2: «Машини сільськогосподарські для підго товки або оброблення грунту: грунтофреза Terra Force 12052 - 15 шт., грунтофреза Terra Force 14052 - 72 шт. Торговельна марка Terra Force. В частково розібраному стані для зручності транспортування. Виробник SHANDONG DADE YONGSHENG MACHINERY CO. LTD. Країна виробництва CN». До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 22.12.2021; пакувальний лист № б/н від 22.12.2021; рахунок-фактура (інвойс) № DD2022-1 від 15.10.2021; накладна ЦІМ № 002249 від 28.07.2022; накладна ЦІМ № 002269 від 28.07.2022; сертифікат про походження товару № 22С3201С1609/00974 від 17.05.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.10.2021; розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 22.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток № 2022-1 від 15.10.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № DD2021 від 09.09.2021; договір про надання послуг митного брокера № 1607/1 від 16.07.2019; інші некласифіковані документи - комерційна пропозиція від 10.10.2021; інші некласифіковані документи - технічні паспорти Terra Force від 15.10.2021; інші некласифіковані документи - технічні характеристики Terra Force від 15.10.2021. Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АС АУР).

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: «101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; «103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 року № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Товар (и) № 2: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.». Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом із цим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно із частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Положеннями ч. 3 ст. 363 МК України визначено, що автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами, є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів. Автоматизована система управління ризиками функціонує на центральному рівні та передбачає застосування випадкового відбору. Автоматизована система управління ризиками забезпечує визначення однакового обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якому митному органу подано митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до цього Кодексу), для здійснення митних формальностей. У разі якщо посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками прийнято рішення про необхідність проведення певної митної формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, інформація про прийняття такого рішення невідкладно вноситься такою посадовою особою до

автоматизованої системи управління ризиками.

Згідно із п. 4 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.07.2015 № 684, розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків митними органами використовуються такі джерела інформації, зокрема: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або Держмитслужби; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужбою та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Під час здійснення митного контролю за МД № UА403030/2022/016128 від 17.08.2022 року митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні; декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, зокрема: згідно із умовами п. 3.3 контракту № DD2021 від 09.09.2021 поставка здійснюється морським транспортом 40HQ футовим контейнером.

Відповідно до товаросупровідних документів, зокрема, накладних ЦІМ №№ 002249, 002269 від 28.07.2022 товар переміщувався морським видом транспорту у контейнерах № MSDU5463970 та № TXGU7019829. Однак, декларантом для підтвердження даного перевезення не надано коносамент (документ, що видається морським перевізником, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення). Згідно із п. 3 додатку від 15.10.2021 № 2022-1 до контракту від 09.09.2021 № DD2021 оплата кожної партії товару - 100 % протягом 365 днів з моменту надання телекс релізу Коносамента. Проте, декларантом до митного оформлення не надано телекс релізу Коносамента, згідно із яким має бути здійснена оплата за придбану партію товару. Таким чином, у сукупності перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З огляду на означені розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що Позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, а саме: фактурну вартість, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Відповідно до п. 2 ст. 264 МКУ від 13 березня 2012 року №4495-VI слід представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів. У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числове значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару: якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: виписку з бухгалтерської документації: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс -листи) виробника товару: копію декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Слід надати додаткові документи для підтвердження класифікації товару згідно вимог пункту 3 статті 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495- VI.». Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці було додатково надано: лист пояснення митної вартості № 1/08 від 17.08.2022; лист пояснення митної вартості № 2/08 від 17.08.2022: лист пояснення митної вартості № 3/08 від 17 08.2022: копію митної декларації країни відправлення №Е20210000762820181 від 23.12.2021: декларацію відповідності від 27.07.2022. Інших документів, зазначених у вимозі митниці, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарі додатково не було надано. Також, листом № 17/08/2022 від 17.08.2022 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що додаткових документів більше немає. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 1 від 17.08.2022 № UА403030/2022/000026/2, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів; якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. Встановлено, що товар переміщувався морським видом транспорту у контейнері № MSDU5463970, № TXGU7019829, однак для підтвердження даного перевезення декларантом не надано коносамент (документ, що видається морським перевізником, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення). Крім того, згідно додатку від 15.10.2021 №2022-1 до контракту від 09.09.2021 № DD2021 передбачено умови розрахунків з експортером товару з моменту надання телекс релізу коносамента. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару № 1 та «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 17.08.2022 надіслано лист №17/08/2022 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про

неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 08.08.2022 № UА100130/2022/282971 на рівні 2,92 дол. США/кг(1469,0620 дол. США/шт.).».

Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від17.08.2022 № UA403030/2022/000026/2 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів згідно ЕМД від 08.08.2022 № UA100130/2022/282971 на рівні 2,92 дол. США/кг (1469,0620 дол. США/шт.). Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 17.08.2022 № UA403030/2022/000026/2 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

У своїй позовній заяві позивач зазначає «…для здійснення митного оформлення товарів ТОВ «Торговий дім «Тракторний завод» було, серед інших документів, надано відповідачу митну декларацію країни відправника від 23.12.2021 року, відомості з якої не надавали відповідачеві жодних підстав для здійснення коригування митної вартості.». Водночас, митна декларація країни виробника від 23.12.2021 не є належним документом, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки такий не є перекладеним на українську мову. При цьому, слід зазначити, що ні вказаною статтею, ні Митним кодексом України не визначено критеріїв чи способу обґрунтування числового значення. Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 р. за № 883/21195). Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів передбачено, що в Графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Дане положення стосується заповнення рішення, при визначенні митної вартості за трьома методами: стаття 59 МК України - Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, стаття 60 МК України - Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, стаття 64 - резервний метод.

Частиною 5 статті 59 МК України визначено, що у разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. Частиною 5 статті 60 МК України визначено, що у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними)

товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. Статтею 64 МК України (резервний метод), на підставі якої здійснювалося визначення митної вартості митним органом по даній справі не передбачено здійснення коригування ціни товарів, які беруться за основу при визначенні митної вартості за цим методом, а тому положення Поряду № 598 в частині необхідності зазначення в графі 33 рішення пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не підлягають до застосування при визначенні вартості за резервним методом. Це також підтверджується і самим формулюванням означеної норми у спірній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних

засобів комерційного призначення № UA403030/2022/000537 наведено чіткі причини, з яких митне оформлення не може бути здійснене, а саме: «В зв`язку з прийняттям рішення про визначення митної вартості товару від 17.08.2022 № UA403030/2022/000026/2. Неподання повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості (МКУ №4495-VI від 13.03.12 р.; ст. 53, ст. 55, п. 12 ст. 264)…». Також, у спірній картці відмови наведено чіткі вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зокрема, «Подати нову митну декларацію на підставі рішення про визначення митної вартості товару від 17.08.2022 № UA403030/2022/000026/2 з врахуванням строків, передбачених ст. 263

МК України 4495-VI від 13.03.2012.». Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2022/000537 прийнята обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України, є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування немає.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 31.08.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов`язано Тернопільську митницю надати до суду у строк до 30.09.2022 року: засвідчені належним чином копії усіх документів, які подавались товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод» до митного оформлення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року у задоволенні клопотання представника відповідача Васильчук І.Б. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Торговий дім «Тракторний завод» є зареєстрованим у встановленому законом порядку суб`єктом господарювання яке займається наступними видами економічної діяльності:

Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний) (код 46.61);

Торгівля іншими автотранспортними засобами (код 45.19);

Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код 45.20);

Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код 45.31);

Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код 45.32);

Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (код 45.40);

Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками (код 46.14)

Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код 46.19);

Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.вд.у. (кс^д 82.99); руд

Неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90);

Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (код 33.12);

Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (код 33.17);

Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування (код 33.19).

Вказані відомості підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Керівником підприємства та його єдиним засновником є ОСОБА_2 .

09.09.2021 року ТОВ «ТД «Тракторний Завод», від імені якого діяв керівник Шкуропат Олег Миколайович (покупець), та компанія SHANDONG DADE YONGSHENG MACHINERY CO., LTD (Китай), від імені якої діяв директор Ms. Liu xiao cui (продавець), укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів № DD2021, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно з контрактом № DD2021 від 09.09.2021 року та додатком № 2022-1 від 09.09.2021 року до нього товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний завод», придбало у компанії SHANDONG DADE YONGSHENG MACHINERY CO., LTD (Китай) наступні товари: 1) міні трактор Terra Force Tl6052 y кількості 15 штук; 2) ґрунтову фрезу Terra Force 12052 у кількості 15 штук; 3) міні трактор Terra Force Tl8052 у кількості 72 штуки; 4) ґрунтову фрезу Terra Force 14052 у кількості 72 штуки.

Країна виробництва означеного товару: Китайська Народна Республіка, виробник: SHANDONG DADE YONGSHENG MACHINERY CO., LTD, China.

Згідно із умовами контракту, а також комерційного інвойсу № DD2022-1, продавцем товар постачається на умовах СРТ - Тернопіль, Україна, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

На вказаних умовах, продавець - SHANDONG DADE YONGSHENG MACHINERY CO., LTD, China, оплатив витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) № DD2021 від 09.09.2021 року, додатку № 2022-1 від 15.10.2021 року до нього, укладених між ТОВ «ТД «Тракторний завод» та компанією SHANDONG DADE YONGSHENG MACHINERY CO., LTD (Китай), а також згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) № 2022-1 від 15.10.2021 року, сукупна вартість товару становила 74 987,64 доларів США.

Таким чином, на підставі вказаного контракту ТОВ «ТД «Тракторний Завод» 08 серпня 2022 року було ввезено на митну територію України придбаний товар, а саме: 15 міні тракторів Terra Force Т16052 за сукупною ціною 9900 дол. США; 15 грунтових фрез Terra Force 12052 за сукупною ціною 2475,00 дол. США; 72 міні трактора Terra Force TI 8052 за сукупною ціною 49233,60 дол. США; 72 ґрунтові фрези Terra Force 14052 за сукупною ціною 13379,04 дол. США.

TOB «ТД «Тракторний Завод» з метою митного оформлення придбаного у Китайській Народній Республіці та ввезеного на територію України товару уклало договір із ТОВ «КИЙ БРОКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 33295941) про надання послуг митного оформлення (декларування) вантажів від імені Товариства.

17.08.2022 року уповноваженою особою до Тернопільської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію UA 403030.2022.016128 на придбаний товар: 1) міні трактор Terra Force TI6052 у кількості 15 штук; 2) ґрунтову фрезу Terra Force 12052 у кількості 15 штук; 3) міні трактор Terra Force TI 8052 у кількості 72 штуки; 4) ґрунтову фрезу Terra Force 14052 у кількості 72 штуки. Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 74987,64 USD відповідно.

Під час здійснення митного контролю за МД № UA403030/2022/016128 від 17.08.2022 року митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою, а заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана.

Після цього декларанту було запропоновано надати повністю усі документи, які підтверджують митну вартість товару.

В цей самий день, тобто 17.08.2022 року, декларантом до митниці були направлені листи-пояснення за вих. № 1/08 , за вих. № 2/08, за вих. № 3/08 та за вих. № 17/08/22 та зауважено, що до митного органу з метою митного оформлення товару був наданий вичерпний перелік документів за запитом для підтвердження заявленої митної вартості (копії листів додаються до позову у належним чином завірених копіях).

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2022 року № UA403030/2022/000026/2, яким визначив вартість імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 2,92 дол. США/кг. (1469,0620 дол. США/шт.).

Вказане рішення обґрунтоване наступними обставинами.

Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана митним органом у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталогів, специфікацій виробника товару; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписок з бухгалтерської документації.

Встановлено, що товар переміщувався морським видом транспорту у контейнерах № NSDU5463970, № ТХGU19829, однак для підтвердження даного перевезення декларантом не було надано коносамент (документ, що видається морським перевізником, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення).

Крім того, згідно додатку від 15.10.2021 року № 2022-1 до контракту від 09.09.2021 року № DD2021 передбачено умови розрахунків з експортером товару з моменту надання телекс релізу коносамента. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару № 1 та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно, митним органом було розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак декларантом 17.08.2022 року було надіслано лист № 17/08/2022 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

За результатом перевірки та проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, орган митного контролю дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ, а тому митна вартість товарів була визначена митницею за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. При цьому, за основу для обрахунку митної вартості товару було взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснювалося в попередніх періодах за ЕМД від 08.08.2022 № UA100130/2022/282971 на рівні 2,92 дол. США/кг. (1469,0620 дол. США/шт).

У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2022/000537.

Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В частині 2статті 19 Конституції Українизакріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно ж достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1статті 4 МК Українимитне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Статтею 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості.

Відомості про документи, визначені частини третьої статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Статтею 49 Митного Кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VIIГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу приписів частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктом 3.16 та пунктом 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Суд зазначає, що у рішенні Тернопільської митниці Державної митної служби України 17.08.2022 року № UА403030/2022/000026/2 про коригування митної вартості товарів зазначено, що: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено, а також, у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності (не вказано які конкретно).

Вказане рішення, так само як і картка відмови у прийнятті митної декларації не можуть вважатися правомірними з огляду на те, що ТОВ «ТД «Тракторний Завод» було визначено митну вартість товарів за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку- фактурі (інвойсі).

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (серед іншого: контракт №002021 від 09.09.2021 року, додаток №2022-1 від 15.10.2021 до контракту № 002021 від 09.09.2021 року, інвойс № 002022-1 від 15.10.2022 року, пакувальний лист від 22.12.2021 року, прайс-лист від 01.10.2021 року, комерційну пропозицію від 10.10.2021 року, виписку із загальної калькуляції від 22.12.2021 року, накладну ЦІМ № 002249 від 28.07.2022 року, накладну ЦІМ № 002269 від 28.07.2022 року, сертифікат про походження товару № 22С3201С1609 від 17.05.2022 року, митну декларацію країни виробника від 23.12.2021 року, лист пояснення митної вартості №1/08 від 17.08.2022 року, лист пояснення умов поставки №2/08 від 17.08.2022 року, лист пояснення умов оплати №3/08 від 17.08.2022 року, сертифікат якості від 22.12.2021 року, декларацію про відповідність технічному регламенту від 27.07.2022 року).

При цьому, слід звернути увагу, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З аналізу наданих для митного оформлення документів чітко убачається, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари - сільськогосподарську техніку, а рішення про корегування митної вартості не містить посилань на конкретні розбіжності щодо митної вартості товару.

Так, крім митної декларації, міжнародного контракту з додатками, що підтверджують вартість придбаного товару, підприємством до митного органу також були подані: інвойс № 002022-1 від 15.10.2022 року, пакувальний лист від 22.12.2021 року, прайс-лист від 01.10.2021 року, комерційну пропозицію від 10.10.2021 року, виписку із загальної калькуляції від 22.12.2021 року, накладну ЦІМ № 002249 від 28.07.2022 року, накладну ЦІМ № 002269 від 28.07.2022 року, сертифікат про походження товару № 22С3201С1609 від 17.05.2022 року, митну декларацію країни виробника від 23.12.2021 року, лист пояснення митної вартості №1/08 від 17.08.2022 року, лист пояснення умов поставки №2/08 від 17.08.2022 року, лист пояснення умов оплати №3/08 від 17.08.2022 року, сертифікат якості від 22.12.2021 року, декларацію про відповідність технічному регламенту від 27.07.2022 року, з яких митний орган мав можливість з`ясувати митну вартістю товарів, які ввозилися на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, тобто встановити реальну ціну, за наведені у декларації товари, які продані на експорт в Україну.

При цьому, слід урахувати, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України № 31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017 рахунок-фактура може бути складена у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які надають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка-фактури.

У інвойсі від 15.10.2021 року міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, його предмет та ціну товару, що цілком дає можливість ідентифікувати господарську операцію, її ціну та її учасників.

Копія митної декларації країни відправлення від 23.12.2021 року є додатковим документом, що подавався декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і ця митна декларація була належним чином оформлена відповідно до чинного законодавства Китайської Народної Республіки.

Надані ТОВ «ТД «Тракторний Завод» до оформлення основні документи узгоджені між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже вказані у сукупності відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), жодним чином не давали митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

При цьому ТОВ «ТД «Тракторний Завод» з 2011 року на постійні основі здійснює діяльність щодо ввезення на митну територію України сільськогосподарської техніки, в тому числі і по контрактам з SHANDONG DADE YONGSHENG MACHINERY CO., LTD (Китай), відтак, у відповідача була додаткова інформація щодо вартості товарів, які ввозились декларантом.

В той же час митницею у оскаржуваних рішеннях не було обґрунтовано, яким чином зазначення чи не зазначення умов поставки у митній декларації країни відправлення впливає на числові значення митної вартості товару, що підлягає митному оформленню. Умови поставки товару були зазначені у зовнішньоекономічному контракті, додатках, в інвойсі та інших документах, які були надані ТОВ «ТД «Тракторний Завод» відповідачу для здійснення митного оформлення товарів.

Слід зазначити, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура (англ, invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handelsfaktura) вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, у якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використана як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно із загальносвітовою практикою рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також у рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

При співставленні усіх наданих ТОВ «ТД «Тракторний Завод» документів до митного органу видно, що жодних розбіжностей, як указано в оскаржуваному рішенні, зокрема щодо найменування товарів, їх кількості, комплектності та вартості, не убачається, усі показники є абсолютно однаковими.

Відтак, висновок відповідача, що сформований у рішенні про те, що надані документи мають розбіжності, є абсолютно безпідставним, а тому, у відповідача не було жодних передбачених законом підстав для визначення вартості імпортованого товару за резервним методом.

Надані відповідачеві для здійснення митного оформлення документи надавали йому повне право під час такого оформлення застосовувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, для здійснення митного оформлення товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод» було, серед інших документів, надано відповідачу митну декларацію країни відправника від 23.12.2021 року, відомості з якої не надавали відповідачеві жодних підстав для здійснення коригування митної вартості.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції, зокрема у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15, про те, що основним методом визначення вартості митної продукції, яка ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод - за ціною договору (вартість операцій).

Кожен наступний метод використовують лише у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.

Слід також вказати, що митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного митним органом розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.

За таких обставин, митним органом безпідставно не було взято до уваги вартість товару за ціною контракту.

При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та це не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до статей 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально- технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Натомість, як убачається із тексту рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2022 року № UA403030/2022/000026/2 та картки-відмови, жодних розбіжностей щодо ціни товару у них взагалі не зазначено.

Таким чином, ТОВ «ТД «Тракторний Завод» для оформлення товару за першим методом було надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. З огляду не це у відповідача були відсутні жодні підстави для коригування митної вартості імпортованого товару.

При цьому, слід зауважити, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт та додатки до нього.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17 Верховний Суд зробив висновок, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що ненадання повного переліку додатково витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (така ж позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 810/4296/16, у справі № 815/143/17, від 27.02.2019 у справі № 814/1647/16, від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А.

Крім цього, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 05.03.2019 у справі № 813/1532/17 тау постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, є цілком необґрунтованими зроблені відповідачем висновки про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом, тобто за ціною договору (контракту).

При цьому, відповідач під час декларування спірних товарів не вказав на конкретні документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України і подані ТОВ «ТД «Тракторний Завод» як декларантом при митному оформленні товарів, у яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Отже, з викладених правових норм Митного кодексу України слідує, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності умов:

- подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

- ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

- виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

- обґрунтування можливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Зважаючи на наведені фактичні обставини, у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортувалися та відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Вказане свідчить про необґрунтованість сумнівів в достовірності проведеного ТОВ «ТД «Тракторний Завод» розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої підприємством митної вартості товару оскаржувані рішення не містять, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення вимог статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а зі застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те правових підстав.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в пункті 7.1. та пункті 7.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 (далі - Порядок № 631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Слід звернути увагу, що спірна картка відмови не є вмотивованою, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме: відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.

При цьому, раніше митним органом визнавалася митна вартість аналогічного товару за основним методом, що постачався згідно за аналогічним контрактом та на таких самих умовах. Відповідач до цієї партії товару застосував основний метод визначення митної вартості та визнав його вартість відповідно до заявленої декларантом в митних деклараціях. Жодних зауважень щодо цих партій товару відповідачем не заявлено.

Отже, в даному випадку, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім цього, неподання декларантом запитуваних відповідачем документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, у чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення вимог статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те правових підстав.

Подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, оскаржуване рішення є неправомірним, оскільки в ньому не надано належних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних товарів, умов поставки, комерційних умов та не зазначено детальної інформації та джерел, що використовувалися при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Оскільки відповідно до пункту 7.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 р., у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, то такі, з огляду на визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч.3ст.318 Митного кодексу Українимитний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Згідно з ч.1ст.256 Митного кодексу Українивідмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA403030/2022/000026/2 від 17.08.2022 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.08.2022 року UA 403030/2022/000537 - є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2ст.6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положеньст.9 Конституції Українита ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених уконституціїчи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1ст.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 7534,02 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №137391 від 23.08.2022 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 7534,02 грн. підлягає стягненню з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від № UA403030/2022/000026/2 від 17.08.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.08.2022 року UA 403030/2022/000537.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод» (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9 код ЄДРПОУ 37989515) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ43985576) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 7534,02 грн. (сім тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні дві копійки), сплачені згідно платіжного доручення №137391 від 23.08.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.11.2022
Оприлюднено11.11.2022
Номер документу107199388
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/13207/22

Ухвала від 23.03.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Ухвала від 09.01.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Ухвала від 14.12.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Рішення від 07.11.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 26.09.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 04.09.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні