Рішення

від 26.09.2022 по справі 360/1635/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 вересня 2022 року Справа № 360/1635/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 14 липня 2022 року №122950002309 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 06 липня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу періоди його роботи на шахті «Матроська» виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» з 10 січня 1993 року по 07 жовтня 1999 та у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 09 січня 2007 року по 27лютого 2009 року та до загального страхового стажу період роботи з 18 квітня 2005 року по 31 жовтня 2005 року в ГУП «МОСГОРТРАНС» місто Москва філіал «Служби дороги».

На обґрунтування позовної заяви зазначено, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії відповідач прийняв рішення від 14.07.2022 №122950002309 яким відмовив у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах в зв`язку з не зарахуванням до пільгового підземного стажу періоду роботи на шахті «Матроська» виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» з 10.01.1993 по 07.10.1999 та у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 09.01.2007 по 27.02.2009 в зв`язку з відсутністю довідок про підтвердження пільгового стажу, а також до загального страхового стажу періоду роботи з 18.04.2005 по 31.10.2005 в ГУП «МОСГОРТРАНС» м. Москва філіал «Служби дороги», у зв`язку з відсутністю довідки про заробітну плату (з розбивкою по місяцях).

Зазначив, що трудовій книжці маються всі записи щодо особливого характеру праці, всі спірні періоди мали бути зараховані до пільгового стажу без надання будь-яких інших підтверджуючих документів. До того ж позивач з об`єктивних причин не має змоги надати відповідні довідки через те, що м. Лисичанськ фактично перебуває під контролем окупаційних військ російської федерації.

Позивач не погодився з даними діями та прийнятим рішення, а тому звернувся до суду з даним позовом.

09.09.2022 до суду від Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що при зверненні за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивачем надано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 11.07.1989, та довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1/0407-п від 04.07.2022 виданою державним підприємством «Первомайськвугілля» відокремленим підрозділом шахта «Тошківська». За поданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу до страхового стажу роботи зараховані всі періоди роботи.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.07.2022 №122950002309 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV (за Списком № 1), у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи.

До страхового стажу не враховано період роботи в російській федерації з 18.04.2005 по 31.10.2005, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а саме згідно статті 6 Угоди зарахування до страхового стажу з 01.01.2004 періодів роботи на території Співдружності Незалежних Держав, необхідно здійснювати за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких проводилася трудова діяльність. Просив звернути увагу, що у зв`язку з військовою агресією Росії та введенням в країні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 повністю припинено співробітництво з країною - агресором. Поштові відправлення у цю країну не приймаються і не відправляються. Відповідно, головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не має можливості надати допомогу у витребуванні необхідної інформації.

До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 10.01.1993 по 07.10.1999 та з 09.01.2007 по 27.02.2009, оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки відповідно до Порядку №637, з вірним посиланням на списки виробництв, робіт, професій і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, накази про проведення атестацій робочих місць та переліки посад яким підтверджено право на пільгову пенсію.

Згідно наявних документів у пенсійній справі позивача страховий стаж становить 18 років 7 місяців 17 днів, пільговий стаж 1 рік 7 місяців 13 днів, яких недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1, відтак головним управлінням Пенсійного фонду України правомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідності до ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вище викладене, відповідач вважає своє рішення законним та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.08.2022 справу призначено до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 23.08.2022 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних документів.

Ухвалою суду від 26.09.2022 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

06.07.2022 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.07.2022 №122950002309 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

До загального стажу було враховано періоди з 01.09.1985 по 31.03.1989, з 11.07.1989 по 30.08.1990, з 31.08.1990 по 13.11.1990, з 14.11.1990 по 19.11.1990, з 20.11.1990 по 26.02.1991, з 27.02.1991 по 29.12.1992, з 10.01.1993 по 23.04.1993, з 24.04.1993 по 28.05.1993, з 29.05.1993 по 07.10.1999, з 09.01.2007 по 27.02.2009, з 19.08.2009 по 31.03.2022.

До страхового стажу не враховано період роботи в російській федерації з 18.04.2005 по 31.10.2005, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 .

До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 10.01.1993 по 07.10.1999 та з 09.01.2007 по 27.02.2009, оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки відповідно до Порядку №637.

В матеріалах справи наявні: диплом НОМЕР_3 від 01.04.1989, виписка до диплому, трудова книжка серії НОМЕР_4 від 11.07.1989, витяг з наказу від 23.02.2018 № 72, від 16.12.2020 № 387 про затвердження переліку посад яким підтверджено право на пільгову пенсію та індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за період з 1999 по 2022 роки, довідка від 04.07.2022 № 1/0407 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IVвизначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Абзацами 9, 10 частини 3статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діяла на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

За приписами пункту 1.6 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Відповідно до пункту 2.7 Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

За приписами пункту 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Частина перша статті 114 Закону № 1058-IV визначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Так, зокрема, частиною 2 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, страховий стаж, набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а страховий стаж, набутий після 01.01.2004, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідач не зарахував до пільгового стажу періоди роботи позивача з 10.01.1993 по 07.10.1999 та з 09.01.2007 по 27.02.2009, оскільки позивачем не надані уточнюючі довідки.

При цьому, відповідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 11.07.1989 усі записи проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58, які підтверджують, що позивач:

Шахта «Матроська»

- з 10.01.1993 (запис №7) - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею (наказ №1/к від 04.01.1993),

- з 18.01.1993 по 22.02.1993 (записи №№8, 9) навчався на курсах з відривом від роботи та отримав кваліфікацію гірника 2р. підземного з повним робочим днем під землею (наказ №№10/к від 15.01.1993, 80/к від 19.02.1993),

- з 23.04.1993 (запис № 10) переведений учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею (наказ №60/к від 23.04.1993),

- з 28.05.1993 (запис № 11) переведений. прохідником 4р. підземним з повним робочим днем під землею (наказ №76/к від 2805.1993),

- з 30.10.1994 (запис № 12) за результатами атестації робочих місць підтверджується право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 (наказ № 355 від 30.10.1994),

- з 07.10.1999 (запис № 13) звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №144/к від 08.10.1999),

Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»

- з 09.01.2007 (запис № 16) прийнятий прохідником 4р. підземним з повним робочим днем під землею (наказ №7/к від 09.01.2007),

- з 15.04.2005 (запис № 17) за результатами атестації робочих місць професія підземний прохідник з повним робочим днем під землею дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1 (наказ №280 від 15.04.2005),

- з 29.10.2007 (запис № 18) привласнений 5 розряд підземного прохідника з повним робочим днем під землею (наказ № 296к від 25.10.2007),

- з 27.02.2009 (запис № 19) звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №80/к від 27.02.2009).

Крім трудової книжки, в матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за період з 1999 по 2022 роки.

За приписами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Статтею 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", визначено, що державний реєстр створюється для забезпечення в тому числі ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.

За приписами статті 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", передбачено, які відомості містить реєстр застрахованих осіб. Зі змісту даної статті вбачається, що вказаний реєстр містить відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, в тому числі і відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов`язкового державного соціального страхування, відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

З вказаного реєстру вбачається, що з 1999 по 2022 рік позивач працював у роботодавців: за кодом ЄДРПОУ 00177247, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає Шахта «Матроська»; за кодом ЄДРПОУ 26349183, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає ВП "Шахта ім.Д.Ф. Мельникова" АТ "Лисичансьвугілля"; за кодом ЄДРПОУ 26403416, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає ВП «Шахта "Тошківська" ДП "Первомайськвугілля».

Вказані роботодавці звітували перед Пенсійним фондом щодо спецстажу позивача за кодами ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1 та ЗПЗ014А2.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1, ЗПЗ014А1, ЗПЗ014А2 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:

- код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам;

- код ЗПЗ014А1- працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року №202;

- код ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого.

Тобто, при здачі звітів страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами.

Таким чином, страхувальники звітували щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо стажу позивача в оскаржуваний період є в системі персоніфікованого обліку, а тому ці періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивача без будь-якого додаткового підтвердження.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що трудова книжка позивача та індивідуальні відомості про застраховану особу, позивача, за формою ОК-5 повністю підтверджують той факт, що період роботи з 10.01.1993 по 07.10.1999 та з 09.01.2007 по 27.02.2009 відносяться до пільгового стажу, а тому мають бути зараховані до пільгового стажу позивача та враховані при вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо вимоги позивача про зарахування до загального страхового стажу період роботи з 18 квітня 2005 року по 31 жовтня 2005 року в ГУП «МОСГОРТРАНС» місто Москва філіал «Служби дороги», суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Статтею 6 вказаної Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацом 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Аналіз наведеного вище вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Згідно з статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 №173-ФЗ "Про трудові пенсії в Російській Федерації", страховий стаж - враховувана при визначенні права на трудову пенсію сумарна тривалість періодів роботи і (або) іншої діяльності, протягом яких сплачувалися страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації, а також інших періодів, які зараховуються до страхового стажу.

Відповідно до частини першої статті 10 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 №173-ФЗ "Про трудові пенсії в Російській Федерації" до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

Водночас, ухвалою Конституційного Суду РФ від 10.07.2007 №9-П визнано пункт 1 статті 10 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації" таким, що не відповідає Конституції Російської Федерації у тій мірі, в якій нормативні положення, що містяться в них, у взаємозв`язку з іншими законодавчими розпорядженнями, що регламентують умови призначення та розміри трудових пенсій, - за відсутності в чинному регулюванні достатніх гарантій безперешкодної реалізації пенсійних прав застрахованих осіб, які працювали за трудовим договором та виконали передбачені законом умови для набуття права на трудову пенсію, на випадок несплати або неповної сплати страхувальником (роботодавцем) страхових внесків за певні періоди трудової діяльності цих осіб - дозволяють не включати такі періоди до їх страхового стажу, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, та знижувати при призначенні (перерахунку) трудової пенсії розмір її страхової частини.

Надалі до встановлення федеральним законодавцем відповідного правового регулювання Конституційним Судом РФ встановлено правовий механізм реалізації пенсійних прав зазначеної категорії громадян: право застрахованих осіб, які працювали за трудовим договором, на отримання трудової пенсії з урахуванням трудової діяльності, що передувала призначенню (перерахунку) пенсії, при несплаті або неналежній сплаті їх страхувальниками (роботодавцями) страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації має забезпечуватися державою у порядку виконання за страхувальника обов`язку по перерахуванню Пенсійному фонду Російської Федерації необхідних коштів у користь тих застрахованих осіб, яким призначається трудова пенсія (проводиться її перерахунок), за рахунок коштів федерального бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.14 Федерального закону №167-Ф3 від 15.12.2001 Про обов`язкове пенсійне страхування в Російській Федерації передбачено, що страхувальники зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати страхові внески в Пенсійний фонд Російської Федерації і вести облік, пов`язаний з нарахуванням і сплатою страхових внесків у вказаний Фонд.

Отже, як законодавством України, так і законодавством Російської Федерації передбачено зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу при умові сплати страхових внесків до Пенсійного фонду тієї країни, на території якої здійснювалась така діяльність.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 11.07.1989, позивач працював в російській федерації у період з 18.04.2005 по 31.10.2005 монтером шляху 5р капітального ремонту в ГУП «МОСГОРТРАНС» м. Москва філіал «Служби дороги» (наказ від 19.04.2005 № 393-к та від 31.10.2005 № 1585-к).

Записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаного товариства та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.

Єдиною підставою для неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи на території Російської Федерації слугувала обставина не підтвердження факту сплати страхових внесків за дані періоди роботи до Пенсійного фонду Російської Федерації.

Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Чинними міжнародними угодами визначено взаємне зарахування стажу роботи, набутого у країні учасниці угоди відповідно до законодавства країни-роботодавця. Сам факт офіційного працевлаштування позивача підтверджується записами в трудовій книжці. Будь-яких доказів, які б підтверджували не відрахування страхових внесків до пенсійних органів РФ, у суду немає.

При цьому ухвалою Конституційного Суду РФ від 10.07.2007 №9-П визнано пункт 1 статті 10 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації" таким, що не відповідає Конституції Російської Федерації в частині положення, при якому несплата або неповна сплата страхувальником (роботодавцем) страхових внесків за певні періоди трудової діяльності дозволяє не включати такі періоди до страхового стажу особи, що враховується при визначенні права на трудову пенсію.

Внаслідок відсутності інформації щодо сплати страхових внесків за спірний період позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за період роботи на вказаному товаристві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, доводи про відсутність відомостей щодо сплати страхових внесків, як єдиної підстави у відмові призначення пенсії, є протиправними, оскільки покладають на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар.

Крім цього, позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, оскільки за правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 та від 01 березня 2021 року по справі № 423/757/17, несплата страхувальником страхових внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Таким чином, увесь офіційно набутий трудовий стаж позивача на території РФ підлягає зарахуванню до страхового стажу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що доводи Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області є неприйнятними, як наслідок рішення Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області від 14.07.2022 №122950002309 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та таким, що не відповідає критеріям визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 10.01.1993 по 07.10.1999 та з 09.01.2007 по 27.02.2009 та до загального страхового стажу період роботи з 18.04.2005 по 31.10.2005 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При зарахуванні вказаних періодів пільговий стаж позивача буде відповідати вимогам частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Мотивам, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, що зазначені останнім у відзиві на позов, суд не надає оцінки та відхиляє, оскільки оцінка рішенню суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити з корегуванням способу захисту порушених прав позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Ухвалою від 08 серпня 2022 року відстрочено позивачу сплату судового збору в сумі 992,40 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.

Зважаючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.07.2022 №122950002309 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 липня 2022 року про призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового підземного стажу періоди його роботи на шахті «Матроська» виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» з 10 січня 1993 року по 07 жовтня 1999; у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 09 січня 2007 року по 27 лютого 2009 року, а також до загального страхового стажу період роботи з 18 квітня 2005 року по 31 жовтня 2005 року в ГУП «МОСГОРТРАНС» місто Москва філіал «Служби дороги».

Стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір у сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Тихонов