Постанова

від 26.09.2022 по справі 925/1122/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2022 р. Справа№ 925/1122/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційні скарги Фермерського господарства "Зелений Хутір"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2022 р. (повний текст складено 10.02.2022 р.) та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2022 р. (повний текст складено 04.03.2022 р.)

у справі № 925/1122/21 (суддя - Дорошенко М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань"

до Фермерського господарства "Зелений Хутір"

про стягнення 84344,45 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" звернулось з позовом до Фермерського господарства "Зелений Хутір" про стягнення 84344,45 грн заборгованості за укладеним між сторонами договором поставки від 01.03.2019 р. № 266-280319/ззр КЮ, з яких: 78733,91 грн заборгованості за поставлений товар, 5610,54 грн - 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.08.2021 р. відкрито провадження у справі № 925/1122/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.02.2022 р. у справі № 925/1122/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" задоволено повністю.

14.02.2022 р. до Господарського суду Черкаської області від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36000,00 грн.

Додатковим рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2022 р. заяву представника позивача задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства "Зелений Хутір" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8434,45 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та додатковим рішенням, Фермерське господарство "Зелений Хутір" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі та відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що договір поставки від 01.03.2019 р. № 266-280319/ззр КЮ та видаткові накладні є підробленими, оскільки керівник Фермерського господарства "Зелений Хутір" ОСОБА_1. не підписував вказані документи та не скріплював їх печаткою, тому у відповідача відсутній обов`язок сплачувати заборгованість.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 925/1122/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 р. витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1122/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Зелений Хутір" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2022 р. та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 925/1122/21.

До суду 30.05.2022 р. надійшли матеріали справи № 925/1122/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 925/1122/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

На електронну адресу суду 06.06.2022 р. від Фермерського господарства "Зелений Хутір" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 р. задоволено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2022 р. (повний текст складено 10.02.2022 р.) та додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2022 р., відкрито апеляційне провадження у справі № 925/1122/21, вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2022 р. та додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2022 р. у справі № 925/1122/21.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

01.03.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" (далі - постачальник) та Фермерським господарством "Зелений Хутір" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 266-280319/ззр КЮ (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2 договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також умови, визначаються в додаткових угодах (специфікаціях), які є невід`ємними частинами даного договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2019 року, а щодо невиконаних до цього дня зобов`язань та відповідальності до повного їх виконання (п. 2.1 договору).

Як передбачено п. 2.2 договору, поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INKOTERMS 2010. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі договору доручення.

За п. 2.3 договору поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього договору.

У відповідності до п. 2.4 договору поставка товару здійснюється покупцеві лише після зарахування на розрахунковий рахунок постачальника 100% вартості товару, передбаченої у відповідній додатковій угоді (специфікації) до цього договору та за умови наявності у покупця належним чином оформленого доручення (довіреності) на отримання товару, передбаченого додатковою угодою (специфікацією) до цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору вартість товару повинна бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

За умовами п. 5.1 договору постачальник зобов`язаний передати товар покупцю у строки та у місці призначення, визначені у додаткових угодах (специфікаціях).

Покупець зобов`язаний прийняти товар в строки та на умовах цього договору та своєчасно здійснити 100% оплату за товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору постачальник має право на дострокову поставку товару за договором.

Вказаний договір було підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро Умань" ОСОБА_2. і керівником Фермерського господарства "Зелений Хутір" ОСОБА_1. та скріплено печатками цих юридичних осіб.

Також 25.03.2019 р. між сторонами було підписано додаткову угоду (специфікацію) № 1, у якій сторони визначили: найменування (асортимент) товару, його кількість, одиниці виміру, валюту, еквівалентну вартості товару, курс відповідної іноземної валюти для відповідного товару, еквівалент вартості одиниці товару у відповідній іноземній валюті (без ПДВ), ціну одиниці товару без ПДВ грн., суму (загальну) без ПДВ грн., строк оплати, строк поставки (за умови оплати), умови поставки за ІНКОТЕРМС 2010, місце поставки.

Вказана додаткова угода (специфікація) від 25.03.2019 р. № 1 до договору також містить підписи директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро Умань" ОСОБА_2. і керівника Фермерського господарства "Зелений Хутір" ОСОБА_1. та скріплена печатками цих юридичних осіб.

На виконання умов укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро Умань" здійснило поставку товару відповідачу на загальну суму 150553,80 грн, за адресою: 19112, Черкаська область, Монастирищенський район, село Долинка, вулиця Л. Українки, будинок 1А, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна від 25.03.2019 р. № 386 на суму 12100,00 грн з ПДВ;

- видаткова накладна від 25.03.2019 р. № 410 на суму 17371,28 грн з ПДВ;

- видаткова накладна від 27.03.2019 р. № 462 на суму 12100,00 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 27.03.2019 р. № 463 на суму 11169,72 грн з ПДВ;

- видаткова накладна від 29.03.2019 р. № 505 на суму 6100,01 грн з ПДВ;

- видаткова накладна від 29.03.2019 р. № 512 на суму 5737,50 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 29.03.2019 р. № 532 на суму 7241,38 грн з ПДВ;

- видаткова накладна від 04.04.2019 р. № 586 на суму 6533,96 грн з ПДВ;

- видаткова накладна від 05.04.2019 р. № 603 на суму 4750,00 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 11.04.2019 р. № 725 на суму 7233,60 грн з ПДВ;

- видатковою накладною від 15.04.2019 р. № 847 на суму 60216,35 грн з ПДВ.

Вказані видаткові накладні містять підписи: від імені постачальника директора ОСОБА_2., скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро Умань", і від імені отримувача товару підписи невказаної особи, скріплені печаткою Фермерського господарства "Зелений Хутір".

Також на підтвердження здійснення позивачем поставки товару відповідачу за вказаними видатковими накладними товару в матеріалах справи містяться податкові накладні з податку на додану вартість від 25.03.2019 р. № 275, від 25.03.2019 р. № 270, від 27.03.2019 р. № 313, від 27.03.2019 р. № 314, від 29.03.2019 р. № 338, від 29.03.2019 р. № 339, від 29.03.2019 р. № 340, від 04.04.2019 р. № 61, від 05.04.2019 р. № 97, від 11.04.2019 р. № 194, від 15.04.2019 р. № 278 і квитанції про реєстрацію цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 09.04.2019 р. по 25.04.2019 р.

В свою чергу, на виконання умов укладеного договору відповідач перерахував позивачу 71819,89 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 03.04.2019 р. № 11.

Вартість товару на суму 78733,91 грн, переданого за видатковими накладними від 25.03.2019 р. № 386, від 25.03.2019 р. № 410, від 27.03.2019 р. № 462, від 27.03.2019 р. № 463, від 29.03.2019 р. № 505, від 29.03.2019 р. № 512, від 29.03.2019 р. № 532, від 04.04.2019 р. № 586, від 05.04.2019 р. № 603, від 11.04.2019 р. № 725, від 15.04.2019 р. № 847 відповідач не оплатив.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не здійснив повну оплату товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за укладеним договором поставки.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено вище, відповідачем було здійснено поставку товару на загальну суму 150553,80 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами без зауважень та скріплені відбитками їх печаток.

Однак відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару на суму 71819,89 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 03.04.2019 р. № 11.

Підсумовуючи викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем поставки у строк, передбачений умовами укладеного договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 78733,91 грн за договором поставки від 01.03.2019 р. № 266-280319/ззр КЮ є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що договір поставки від 01.03.2019 р. № 266-280319/ззр КЮ та видаткові накладні є підробленими, оскільки керівник Фермерського господарства "Зелений Хутір" ОСОБА_1. не підписував вказані документи та не скріплював їх печаткою, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Як передбачено п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (далі - Положення), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього положення.

За п. п. 2.1, 2.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

У відповідності до п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Крім цього, відповідно до п. 64 постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998 р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов`язковою до застосування для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство.

Відповідно до п. 65 вказаної постанови особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

Отже, особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт господарювання, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема при засвідченні договору поставки від 01.03.2019 р. № 266-280319/ззр КЮ та видаткових накладних.

При цьому, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про обставини втрати печатки Фермерського господарства "Зелений Хутір", її підробку чи інше незаконне використання цієї печатки третіми особами всупереч волі відповідача, тому відтиск печатки підприємства, наявний на первинних документах, є свідченням отримання поставленого товару на загальну суму 150553,80 грн.

Крім цього, для встановлення обставини щодо підроблення підпису ОСОБА_1. і відтиску печатки Фермерського господарства "Зелений Хутір" Господарський суд Черкаської області ухвалами від 11.11.2021 р., 09.12.2021 р., 11.01.2022 р. витребовував від відповідача вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису голови Фермерського господарства "Зелений Хутір" ОСОБА_1. і вільні та експериментальні зразки відтиску печатки цього фермерського господарства.

Проте відповідач ухилився від надання суду таких матеріалів, необхідних для проведення експертизи із запропонованих ним самим питань, тому судом першої інстанції у відповідності до ч. 4 ст. 102 ГПК України було відмовлено відповідачу у визнанні підробленими підпису ОСОБА_1 і відтиску печатки Фермерського господарства "Зелений Хутір"

За прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 05.04.2019 р. по 19.08.2021 р. позивач нарахував 3% річних у сумі 5610,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов`язання, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5610,54 грн за період з 05.04.2019 р. по 19.08.2021 р. є обґрунтованою, розмір розрахований арифметично правильно та у відповідності до норм чинного законодавства, тому підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Патрікєєвою І.В., в сумі 36000,00 грн, позивач надав суду:

- копію укладеного між позивачем і адвокатом Патрікєєвою І.В. договору про надання юридичних послуг від 18.10.2021 р. № 12/21;

- ордер від 18.10.2021 р. серія ЧК № 154391 на надання адвокатом Патрікєєвою І.В. правничої допомоги позивачу;

- копію підписаного позивачем і адвокатом Патрікєєвою І.В. акта приймання передачі наданих послуг від 09.02.2022 р. № 1 до договору про надання юридичних послуг від 18.10.2021 р. № 12/21 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Патрікєєвою І.В.;

- копії платіжних доручень від 20.10.2021 р. № 1847, від 12.11.2021 р. № 1998, від 09.12.2021 р. № 2134, від 12.01.2022 р. № 19, від 02.02.2022 р. № 104 і від 07.02.2022 р. № 138 про перерахування позивачем адвокату Патрікєєвій І.В. плати за юридичні послуги за договором про надання юридичних послуг від 18.10.2021 р. № 12/21 на загальну суму 36000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як передбачено ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вбачається, що відповідач звернувся до суду першої інстанції із запереченнями проти задоволення заяви позивача, в обґрунтування яких вказав на завищеність та неспівмірність заявленої позивачем до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу з обсягом наданих послуг адвоката.

Згідно з п. 1 ч. 4. ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача;

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вбачається, що подані позивачем документи підтверджують отримання позивачем від адвоката Патрікєєвої І.В. правничої допомоги під час розгляду цієї справи Господарським судом Черкаської області на суму 36000,00 грн. При цьому позивач дотримався порядку, передбаченого статтями 124, 129 ГПК України щодо подання попереднього розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і очікує понести у зв`язку із розглядом справи та щодо надання суду доказів на підтвердження розміру таких судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36000,00 грн не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, оскільки справа № 925/1122/21 не є складною, ціна позову у цій справі є незначною та наявні інші подібні справи (№ 925/1123/21, № 925/1124/21) за участю тих самих сторін, які розглядалися Господарським судом Черкаської області.

Також заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію співмірності до предмета спору з урахуванням ціни позову (становлять понад 42,6% від ціни позову).

Визначаючи суму відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

Враховуючи викладене, колегія суддів поргоджуєтья з висновком місцевогоо суду про те, що заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36000,00 грн підлягає частковому задоволенню у розмірі 10% від ціни позову, що становить 8434,45 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2022 р. та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2022 р. у справі № 925/1122/21 прийняті з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фермерського господарства "Зелений Хутір" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Зелений Хутір" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2022 р. та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2022 р. у справі № 925/1122/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2022 р. та додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2022 р. у справі № 925/1122/21.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фермерське господарство "Зелений Хутір".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран