Постанова

від 27.09.2022 по справі 924/278/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року Справа № 924/278/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 (повний текст - 08.08.2022) у справі №924/278/22 (суддя Яроцький А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина"

до Приватного акціонерного товариства "Подільські Товтри"

про стягнення 202 319,95 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 у справі №924/278/22 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" до Приватного акціонерного товариства "Подільські Товтри" про стягнення 202319,95грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 178679,08 грн основного боргу, 1428,22 грн пені, 1260,44 грн 3% річних, 14162,05 грн інфляційних втрат та 2932,83 грн витрат по оплаті судового збору. У стягненні 6790,16 грн пені відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови у стягненні 6790,16 грн пені, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт зазначає, що лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не може бути підтвердженням форс-мажорних обставин, які зумовили невиконання договірних зобов`язань відповідача перед позивачем. ТПП України не уповноважена видавати документи універсальної дії.

У листі №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 ТПП України зауважує, що воєнна агресія Російської Федерації проти України є форс-мажором лише для тих зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок початку такої агресії. Доказів того, що воєнна агресія унеможливила виконання конкретних зобов`язань відповідача по правовідносинам з позивачем, що були предметом судового дослідження у справі №924/278/22, матеріали зазначеної справи не містять.

Як відомо, обов`язковим критерієм для можливості застосування до конкретних правовідносин правових наслідків форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між неможливістю виконання зобов`язання і непереборними обставинами, який на практиці визначається завжди щодо кожного спірного зобов`язання окремо.

Зазначене твердження випливає зі змісту ст.141 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо).

Звертає увагу, що Верховний Суд у своїй постанові від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 наголошує: «Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання».

Також апелянт вважає, що Господарським судом Хмельницької області безпідставно відхилено доводи позивача про порушення відповідачем порядку інформування про наявність форс-мажорних обставин.

Зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача про неналежну форму повідомлення про настання форс-мажорних обставин. Сканована копія листа відповідача від 08.04.2022 про настання форс-мажорних обставин, направлена на електронну адресу працівника позивача не була засвідчена електронним цифровим підписом. Наведений лист був направлений з електронної адреси tovtryverbka@gmail.com, в той час, як офіційною електронною адресою відповідача, що зазначена в ЄДР tovtry@gorprom.dp.ua.

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 у справі №924/278/22 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 6790,16 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, згідно з яким задовольнити вимоги про стягнення пені у сумі 6790,16 грн.

Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу суду апеляційної інстанції 09.08.2022.

Листом від 09.08.2022 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

15.08.2022 належним чином оформлені матеріали справи №924/278/22 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 у справі №924/278/22. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу у строк до 02.09.2022 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

06.09.2022 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (лист від 02.09.2022).

У відзиві відповідач, зокрема, зазначає, що Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Також звертає увагу, що внаслідок дії форс-мажорних обставин (воєнного стану) склалася складна ситуація з ринком вапняку в Україні, відбулася фактична зупинка металургійних підприємств, підприємств будівельної галузі в більшості регіонах держави, контрагенти, посилаючись на дію форс-мажорних обставин, порушують строки розрахунків по діючим договорам (контрактам), діють суттєві обмеження Укрзалізниці щодо постачання в деякі регіони України вапняку, були встановленні обмеження на проведення вибухових робіт на кар`єрі, проведено призив частини працівників підприємства на військову службу, а також прийняті заходи по збереженню життя та здоров`ю працівників підприємства тощо, фактично призвели до зупинки господарської діяльності ПрАТ «Подільські Товри» та, як наслідок, з 03 березня 2022 року було оголошено простій на підприємстві (наказ від 03.03.2022 №42аг «Про встановлення простою у зв`язку з введенням, воєнного стану»).

Вказані вище обставини призвели до неспроможності виконати платіжні зобов`язання підприємства не лише перед ТОВ "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" та іншими контрагентами, а й перед державою в частині сплати податків та інших обов`язкових платежів.

В подальшому, через тривалість вказаних вище обставини, позивач вимушений був призупинити дію трудових договорів з значною частиною своїх штатних працівників (більше 57% від штатної кількості працівників), про що свідчить наказ від 30.06.2022 №25К «Про припинення простою для окремих працівників підприємства та призупинення з ними дії трудового договору». Вказаний доказ не міг бути поданий в суді першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву або іншою заявою по сутті, оскільки на той час не був виданим.

Відповідач зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, жодним чином, не вчиняв жодних перешкод у розгляді цієї справи, визнавши основний борг в повному обсязі

Звертає увагу, що 04.08.2022, відповідач, не зважаючи на майже повне зупинення своєї діяльності, в повному обсязі добровільно виконав рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 по даній справі.

На підставі викладеного відповідач просить суд залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 у справі №924/278/22 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

02.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Подільські Товтри" (Покупець) було укладено Договір поставки товару на умовах відстрочення оплати №021121/СТЦ-КП-01, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар на умовах відстрочення оплати в асортименті, в кількості та за ціною, вказаними в Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, асортимент, кількість та ціна товару вказана в заявках покупця, остаточно узгоджуються сторонами у Специфікаціях на кожну окрему партію товару. Специфікація може містити також інформацію про строки та місце поставки товару. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття Покупцем Товару за видатковою накладною або за актом приймання-передачі, які після їх підписання Сторонами мають силу Специфікації в розумінні ст.266 Господарського Кодексу України.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що орієнтовна ціна договору складає 2000000 (два мільйони) гривень 00 копійок, та розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Сукупна вартість товару, вказана у видаткових накладних складає ціну договору.

Згідно з пунктом 2.2. Договору, покупець зобов`язаний оплатити ціну товару у строк не більше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати отримання замовленого товару від постачальника.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, товар за договором поставляється на умовах EXW, місце поставки - склад постачальника за адресою: м.Кам`янець-Подільський, вул.І.Франка, 40 у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року), з урахуванням особливостей, наведених у договорі.

Пункт 3.3. Договору встановлює, що дата отримання товару покупцем в місці поставки товару, вказаному в п. 3.1 Договору підтверджується підписанням видаткової накладної або акту приймання-передачі. Видаткова накладна або акт приймання-передачі підписуються уповноваженими представниками покупця та постачальника.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкового знищення чи пошкодження товару переходить до покупця в момент його передачі у місці поставки, вказаному у п.3.1 Договору.

За змістом пункту 3.6. Договору, приймання товару покупцем по кількості, асортименту, комплектності, якості, вимогам щодо упаковки (тари) товару здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість, асортимент, комплектність, якість, цілісність упаковки (тари), пломб на них (у разі наявності), а також відсутності ознак пошкодження товару.

Згідно п.5.1. Договору, в редакції протоколу розбіжностей №1 від 02.11.2021 у випадку порушення строків оплати товару покупець в першу чергу сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до положень п.п.8.1.-8.3. Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань по договору у випадку настання обставин непереборної сили, які виникли після укладення договору в результаті обставин надзвичайного характеру, яким сторони не могли запобігти. До форс-мажорних обставин відносяться: стихійні лиха, воєнні дії, страйки, заборона експорту/імпорту та інші обставини, які безпосередньо впливають на виконання умов договору.

Сторона, яка посилається на дію обставин непереборної сили, зобов`язана у строк, що не перевищує 3 (трьох) календарних днів з моменту їх настання, в письмовій формі інформувати іншу сторону про настання таких обставин та за власний рахунок підтвердити наявність таких обставин довідкою, виданою уповноваженим на це органом.

Якщо обставини непереборної сили продовжують діяти більше 30 (тридцяти) календарних днів, будь-яка із сторін має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши іншу сторону не менше, ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати розірвання.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині виконання зобов`язань за договором - до їх повного виконання. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 11.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору постачальник поставив, а покупець прийняв товару на загальну суму 1406800,48 грн, що вбачається з видаткових накладних, а саме: №13557 від 03.11.2021 на суму 16128,00 грн, №14314 від 11.11.2021 на суму 39402,00 грн, №16096 від 30.11.2021 на суму 271752,60 грн, №16139 від 01.12.2021 на суму 30726,00 грн, №18334 від 22.12.2021 на суму 217402,08 грн, №18339 від 22.12.2021 на суму 28719,00 грн, №18345 від 22.12.2021 на суму 2055,00 грн, №285 від 11.01.2022 на суму 217402,00 грн, №950 від 17.01.2022 на суму 13931,52 грн, №1600 від 21.01.2022 на суму 42000,00 грн, №2247 від 27.01.2022 на суму 108701,04 грн, №3201 від 03.02.2022 на суму 22500,00 грн, №3210 від 03.02.2022 на суму 217402,08 грн, №4651 від 14.02.2022 на суму 227,52 грн, №5163 від 17.02.2022 на суму 15400,00 грн, №5691 від 21.02.2022 на суму 163051,56 грн. Усі накладні підписано представниками ТОВ "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" та ПрАТ "Подільські Товтри".

З банківських виписок за період з 21.12.2021 по 18.02.2022 вбачається, що ПрАТ "Подільські Товтри" в межах виконання договору поставки №021121/СТЦ-КП-01 здійснив оплати товару частково на суму 1228121,40 грн: 21.12.2021 в сумі 358008,60 грн; 06.01.2022 року в сумі 248176,08 грн; 26.01.2022 в сумі 217402,08 грн; 01.02.2022 в сумі 13931,52 грн; 04.02.2022 в сумі 42000,00 грн; 11.02.2022 в сумі 108701,04 грн; 18.02.2022 в сумі 239902,08 грн.

З листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що "Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).".

03.03.2022 ПрАТ "Подільські Товтри" наказом №42аг встановлено початок простою на підприємстві з 00 год. 00 хв. 02 березня 2022 року до моменту закінчення воєнного стану.

08.04.2022 ПрАТ "Подільські Товтри" направило на електронну адресу представника позивача листа №181, щодо настання форс-мажорних обставин згідно листа №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків №425 від 18.04.2022 за період з 01.01.2022 по 18.04.2022 борг ПрАТ "Подільські Товтри" перед ТОВ "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" склав 178679,08 грн. Акт скріплений підписами та печатками сторін.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 202319,95 грн, з яких: 178679,08 грн основної заборгованості, 8218,38 грн пені, 1260,44 грн 3% річних за період з 19.11.2021 до 16.05.2022 та 14162,05 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по квітень 2021 року, нараховані на підставі неналежного виконання умов договору поставки товару №021121/СТЦ-КП-01 від 02.11.2021.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не вчиняв жодних перешкод у розгляді цієї справи, визнавши основний борг в повному обсязі.

04.08.2022 відповідач в повному обсязі добровільно виконав рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 у даній справі, що підтверджується долученими до відзиву платіжними дорученнями.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як встановлено ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами було укладено договір поставки товару на умовах відстрочення оплати.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1406800,48 грн.

В свою чергу, згідно акту звірки взаєморозрахунків та відзиву на позовну заяву, відповідач не оспорював отримання товару за договором поставки на зазначену суму.

У ст.526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з пунктом 2.2. Договору, покупець зобов`язаний оплатити ціну товару у строк не більше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати отримання замовленого товару від постачальника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно положення п.2.2. Договору відповідач зобов`язаний був оплатити товар, отриманий за видатковими накладними №13557 від 03.11.2021 у строк по 18.11.2021 включно, №14314 від 11.11.2021 у строк по 26.11.2021 включно, №16096 від 30.11.2021 у строк по 15.12.2021 включно, №16139 від 16.12.2021 у строк по 16.12.2021 включно, №18334, №18339 та №18345 від 22.12.2021 у строк по 06.01.2022 включно, №285 від 11.01.2022 у строк по 26.01.2022 включно, №950 від 17.01.2022 у строк по 01.02.2022 включно, №1600 від 21.01.2022 у строк по 07.02.2022 включно, №2247 від 27.01.2022 у строк по 11.02.2022 включно, №3201 та №3210 від 03.02.2022 у строк по 18.02.2022 включно, №4651 від 14.02.2022 у строк по 01.03.2022 включно, №5163 від 17.02.2022 у строк по 04.03.2022 включно, №5691 від 21.02.2022 у строк по 08.03.2021 включно.

При цьому, як підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками за період з 21.12.2021 по 18.02.2022, відповідач здійснював оплату за отриманий товар з пропуском строків визначених договором поставки №021121/СТЦ-КП-01 від 02.11.2021, а саме: 21.12.2021 в сумі 358008,60 грн; 06.01.2022 в сумі 248176,08 грн; 26.01.2022 в сумі 217402,08 грн; 01.02.2022 в сумі 13931,52 грн; 04.02.2022 в сумі 42000,00 грн; 11.02.2022 в сумі 108701,04 грн; 18.02.2022 в сумі 239 902,08 грн.

В порушення умов договору поставки №021121/СТЦ-КП-01 від 02.11.2021 відповідач здійснив оплату за поставлений товар лише частково на суму 1228121,40 грн, в результаті чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 178679,08грн, що також не заперечувалося відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 178679,08грн за спірним договором поставки на час розгляду судом першої інстанції позову в матеріалах справи були відсутні.

Враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язання з повної оплати товару за договором поставки №021121/СТЦ-КП-01 від 02.11.2021, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 178679,08 грн, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 178679,08 грн основного боргу.

З огляду на прострочення відповідачем грошових зобов`язань за договором №021121/СТЦ-КП-01 від 02.11.2021, позивач просив суд стягнути нараховані на підставі п. 5.1 Договору та ст.625 ЦК України 8218,38 грн пені, 1260,44 грн 3% річних за період з 19.11.2021 по 16.05.2022 та 14162,05 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року, про стягнення яких звернувся з вказаним позов до суду.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.5.1. Договору, в редакції протоколу розбіжностей №1 від 02.11.2021 у випадку порушення строків оплати товару покупець в першу чергу сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Позивачем було нараховано до стягнення з відповідача за порушення строків оплати товару за договором №021121/СТЦ-КП-01 від 02.11.2021 - 8218,38 грн пені за період з 19.11.2021 по 16.05.2022.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на те, що Торгово-промисловою палатою України визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Колегія суддів зазначає, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX. Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 23.08.2022 року.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч.2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст.218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень п.п.8.1.-8.2 Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань по договору у випадку настання обставин непереборної сили, які виникли після укладення договору в результаті обставин надзвичайного характеру, яким сторони не могли запобігти. До форс-мажорних обставин відносяться: стихійні лиха, воєнні дії, страйки, заборона експорту/імпорту та інші обставини, які безпосередньо впливають на виконання умов договору.

Сторона, яка посилається на дію обставин непереборної сили, зобов`язана у строк, що не перевищує 3 (трьох) календарних днів з моменту їх настання, в письмовій формі інформувати іншу сторону про настання таких обставин та за власний рахунок підтвердити наявність таких обставин довідкою, виданою уповноваженим на це органом.

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2022 ПрАТ "Подільські Товтри" наказом №42аг встановлено початок простою на підприємстві з 00 год. 00 хв. 02 березня 2022 року до моменту закінчення воєнного стану.

08.04.2022 ПрАТ "Подільські Товтри" направило на електронну адресу представника позивача листа №181, щодо настання форс-мажорних обставин згідно листа №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що введення воєнного стану впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків відповідачем.

Тому, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, судом правомірно відмовлено у задоволенні сум пені нарахованих позивачем до стягнення з відповідача після 24.02.2022, за видатковими накладними №4651 від 14.02.2022, №5163 від 17.02.2022 та №5691 від 21.02.2022, за період з 02.03.2022 по 16.05.2022 в розмірі 6790,16 грн, при цьому задоволено позовні вимоги в частині стягнення сум пені нарахованих позивачем до 24.02.2022, а саме - за прострочення виконання зобов`язань за видатковими накладними №13557 від 03.11.2021, №14314 від 11.11.2021, №16096 від 30.11.2021, №16139 від 16.12.2021, №18334, №18339 та №18345 від 22.12.2021, №285 від 11.01.2022, №950 від 17.01.2022, №1600 від 21.01.2022, №2247 від 27.01.2022, №3201 та №3210 від 03.02.2022, за період з 19.11.2021 по 20.12.2021 в сумі 1428,22 грн.

Щодо посилання апелянта на несвоєчасне повідомлення відповідачем про настання форс-мажорних обставин, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято останнє до уваги, оскільки питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не вчиняв жодних перешкод у розгляді справи, визнавши основний борг в повному обсязі. А також, відповідач 04.08.2022 в повному обсязі виконав рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 у даній справі, що підтверджується долученими до відзиву на апеляційну скаргу платіжними дорученнями.

Крім цього, колегія суддів вважає вірним, та таким, що відповідає положенням ст.625 ЦК України та правовій позиції Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №922/175/18, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 1260,44 грн 3% річних та 14162,05 грн інфляційних втрат.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України,)

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог на суму 178679,08 грн основного боргу, 1428,22 грн пені, 1260,44 грн 3% річних та 14162,05 грн інфляційних втрат та відмову у стягненні 6790,16 грн пені.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-технічний центр "Укравтозапчастина" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2022 у справі №924/278/22 залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 27.09.2022р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.