Ухвала

від 26.09.2022 по справі 910/9657/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.09.2022Справа № 910/9657/22

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріс-Форм»

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними рішення, актів, свідоцтва, договору та результатів прилюдних торгів,

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріс-Форм» (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - відповідач-3), ОСОБА_3 (далі - відповідач-4) про:

- скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, який складається з нежилих та підсобних приміщень площею 313, 2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 817634580361), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича від 11.04.2016 №29192850 та припинити право власності за відповідачем-1;

- визнання недійсним рішення загальних зборів засновників відповідача-1, оформлене протоколом від 12.01.2016 № 01 в частині внесення відповідачем-2 в рахунок свого вкладу у статутний капітал нерухомого майна, а саме будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з нежилих та підсобних приміщень, загальною площею 313, 2 кв.м., вартістю 370 000, 00 грн.;

- визнання недійсним акту прймання-передачі об`єкта нерухомого майна до статутного капіталу відповідача-1 від 21.01.2016, відповідно до якого відповідач-2 передав, а відповідач-1 прийняв до статутного капіталу нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Ямська, 48 та складається з нежилих та підсобних приміщень, загальною площею 313, 2 кв. м., вартістю 370 000, 00 грн. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 817634580361);

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.03.1997, укладеного між відповідачем-3 та відповідачем-4 на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вулиця Ямська, 46, посвідчений Сиволобовою Г.С., заступником Генерального директора - начальником юридичного відділу Товарної біржі «Українська біржа «Десятинна» від 15.03.1997 № 0459-312, зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації м. Києва 29.03ю.1997 та записаний в реєстрову книгу під № 137;

- визнання недійсними результатів прилюдних торгів, оформлених протоколом 12/13/2 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить відповідачу-3, затвердженого генеральним директором ПП «Нива-В.Ш.» від 13.02.2013;

- визнання недійсним акту державного виконавця про проведені прилюдні торги від 14.02.2013, затверджений начальником відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петровим С.І.;

- визнання недійсним свідоцтва серії НАС № 996342 від 24.12.2015 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., яке зареєстровано в реєстрі за № 809;

- скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення площею 313, 2 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. Ямська, 48 (реєстраційний номер 817634580361), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни від 24.12.2015 № 27491809 та припинити право власності за відповідачем-2 із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем в якості доказу направлення відповідачеві-1 копії позовної заяви разом з доданими до неї документами було додано опис вкладення у цінний лист від 22.09.2022, який містить адресу одержувача: 03039, м. Київ, вулиця Голосіївська, 17-Б, офіс 1. Вказана адреса також зазначена позивачем в реквізитах відповідача в позовній заяві.

Водночас, за змістом статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача-1 є: 03038, місто Київ, вулиця Ямська, будинок 46.

Крім того, пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481, 00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вісім немайнових вимог при звернення до суду з якими позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 19 848, 00 грн.

Проте, до позовної заяви Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не долучено будь-яких доказів сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався окремих вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду доказів відправлення позовної заяви разом з доданими до неї документами на адресу відповідача-1, а саме: 03038, місто Київ, вулиця Ямська, будинок 46;

- подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 19 848, 00 грн.

4. Роз`яснити Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака