Ухвала

від 19.09.2022 по справі 753/806/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/806/19

провадження № 6/753/356/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Єрош Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.10.2021 року,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала справа за позовом Гаражно-будівельного кооперативу №2 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за несплачену компенсацію витрат кооператива.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року за наслідком розгляду зазначеної справи стягнуто з ОСОБА_2 на користь Гаражно-будівельного кооперативу №2 57 439 грн. 80 коп. в рахунок стягнення заборгованості за несплачену компенсацію витрат кооператива з урахування інфляційних втрат та 3%-річних, 1921 грн. судового збору, 5 063 грн. 28 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 64 424 грн. 08 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року скасовано в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 063,28 грн. та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу відмовити. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

26 липня 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року, посилаючись на те, що ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною з 24 лютого 2022 року була вимушена тимчасово переселитися за межі України в зв`язку з військовою агресією російської федерації, в відтак вона не має можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність та має скрутне фінансове становище. Зазначені обставини ускладнюють виконання рішення, в зв`язку з чим заявник просить відстрочити виконання рішення суду до закінчення військового стану в Україні, а в подальшому розстрочити виконання рішення суду в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати, яка буде діяти після закінчення військового стану, за один календарний місяць.

19 вересня 2022 року представником стягувача було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, відповідно до ч. 6 ст. 435 ЦПК України, оскільки відповідачем не виконається рішення суду, а відтак у стягувача є підстави вважати, що невжиття заходів позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Заявник та її представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представники позивача у судовому засіданні вимоги заяви про відстрочення та розстрочення рішення суду частково визнали та не заперечували проти розстрочення виконання рішення суду протягом 12 місяців з підстав викладених у запереченнях, при цьому підтримали заяву щодо забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши заяву про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 33 Закону України « Про виконавче провадження » передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Аналіз змісту наведених конституційних положень та законодавчих норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можливе лише за наявності виняткових обставин, що роблять виконання рішення суду неможливим або значно утрудненим у певний період часу, доведених належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05-30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Згідно останнього Указу Президента України дія воєнного стану в Україні буде тривати щонайменше до 21.11.2022 року.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на процесуальну позицію представників стягувачів, які не заперечували проти вимог боржника щодо відстрочення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.10.2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2022 року рівними частками протягом 12 місяців, зазначені у заяві обставини суд розцінює як виняткові і такі, що утруднюють виконання рішення.

Водночас суд враховує, що процесуальний закон встановлює обмеження розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення одним роком, а відтак правові підстави для відстрочення виконання рішення суду до закінчення воєнного стану відсутні.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 435 ЦПК України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Так, 19 вересня 2022 року представником стягувача було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зокрема гаражний бокс № НОМЕР_1 , та гаражний бокс № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі №2 (код ЄДРПОУ 24262650), розташованому в АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 151 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи наведені обставини заяви про забезпечення позову, взявши до уваги те, що заява відповідає вимогам стст. 149-151 ЦПК України, суддя вважає, що невжиття заходів, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, суд вважає, що вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на гаражниий бокс № НОМЕР_1 , та гаражний бокс № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі №2 (код ЄДРПОУ 24262650), розташованому в м. Києві, вул. Волго-Донська, 61, є не співмірними з задоволеними позовними вимогами, а відтак суддя дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 та 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі №2 (код ЄДРПОУ 24262650), розташованому в м. Києві, вул. Волго-Донська, 61.

Керуючись стст. 149, 151, 353-354, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.10.2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 6.07.2022 року шляхом стягнення з ОСОБА_5 на користь гаражно-будівельного кооперативу №2 (код ЄДРПОУ 24262650) 59 360 грн. 80 коп. рівними частками протягом 12 місяців, починаючи з дня вступу ухвали в законну силу, в задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Накласти арешт на 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 , площею 50,60 м2 в гаражно-будівельному кооперативі №2 (код ЄДРПОУ 24262650), розташованому в м. Києві, вул. Волго-Донська, 61, який належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору дарування гаражного боксу від 7.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрованого у реєстрі за №2220 та зареєстрованого 16.04.2010 року в комунальному підприємстві „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" за реєстровим №65403.

Накласти арешт на 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_2 , площею 46,30 м2 в гаражно-будівельному кооперативі №2 (код ЄДРПОУ 24262650), розташованому в м. Києві, вул. Волго-Донська, 61, який належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору дарування гаражного боксу від 16.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко Т.Б. та зареєстрованого у реєстрі за №1992 та зареєстрованого 16.04.2010 року в комунальному підприємстві „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" за реєстровим №65404.

В задоволенні решти вимог заяви гаражно-будівельного кооперативу №2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала в частині накладення арешту на частини майна ОСОБА_2 підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після проголошення вступної та резолютивної частини ухвали.

Суддя :