Ухвала

від 26.09.2022 по справі 824/217/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 824/217/19-а

26 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про скасування наказу, про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №824/217/19-а за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.04.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправним та скасування рішення про скасування наказу, про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022 призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Боровицького О.А., суддів Сторчака В.Ю. та Граб Л.С.

Розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 задоволено заяви про самовідвід від розгляду адміністративної справи №824/217/19-а суддів: Боровицького О.А., Сторчака В.Ю. та Граб Л.С.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022 призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів Сушка О.О. та Сапальової Т.В.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 вказану вище справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

23.09.2022 на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судової колегії від участі у розгляді апеляційної скарги.

Подана заява обґрунтована тим, що в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України автоматизований перерозподіл справи №824/217/19 був проведений із зволіканням, тоді як процесуальне законодавство передбачає його невідкладне проведення.

Заявник вважає, що вказані обставини свідчать про упередженість нового складу судової колегії.

Дослідивши заявлені підстави та доводи для відводу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи утручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Окрім того, стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (§ 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Водночас колегія суддів підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів твердження про те, що судом було порушено строк повторного автоматичного розподілу судової справи не може свідчити про об`єктивно обґрунтоване побоювання щодо неупередженості колегії суддів при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.04.2022, а тому є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами.

Враховуючи доводи заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки позивачем не наведено обставин, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результатах розгляду цієї справи, а також викликали сумніви у неупередженості чи об`єктивності колегії суддів.

Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи приписи цієї статті та те, що справу призначено до розгляду в судовому засідання на 19.10.2022, колегія суддів вважає, що заяву про відвід необхідно передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в складі: Головуючого судді Кузьмишина Віталія Миколайовича, суддів: Сушка Олега Олександровича та Сапальової Тетяни Валентинівни від участі у розгляді адміністративної справи №824/217/19-а - визнати необґрунтованою.

Питання про вирішення відводу колегії суддів в складі: Головуючого судді Кузьмишина Віталія Миколайовича, суддів: Сушка Олега Олександровича та Сапальової Тетяни Валентинівни передати судді, який не входить до складу суду, для розгляду справи, і визначення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.