Постанова

від 30.11.2022 по справі 824/217/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/217/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

30 листопада 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національна академія внутрішніх справ про скасування наказу, про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2019 у справі №824/217/19-а.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.04.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 824/217/19-а Чернівецького окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, про скасування наказу, про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 11:10 год. 23 листопада 2022 року.

Крім того, ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

23 листопада 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, яке було обґрунтовано тим, що в місці проведення відеоконференції було відсутнє живлення, а також оголошена повітряна тривога.

Враховуючи заявлене клопотання розгляд справи відкладено на 30 листопада 2022 року на 11:00 в режимі відеоконференції.

У вказаний час заброньований майданчик в залі №201 Центрального апеляційного господарського суду перебував в режимі офлайн, що стало перешкодою для проведення судового засідання.

Враховуючи положення статті 311 КАС України та те, що в матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких її може бути вирішено, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Національної академії внутрішніх справ, в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ Національної академії внутрішніх справ №243 о/с від 26.12.2018 р.; поновити ОСОБА_1 на попередньо займаній посаді; стягнути з Національної академії внутрішніх справ середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідно до вимог Постанови №988 КМУ; зобов`язати Національну академію внутрішніх справ здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови 988 КМУ України за період з 07.11.2015 р. по 05.12.2018 р.; зобов`язати Національну академію внутрішніх справ здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови 988 КМУ України за період з 06.12.2018 р. по 26.12.2018 р.; стягнути з Національної академії внутрішніх справ моральну шкоду, що була завдана у зв`язку із незаконним звільненням у розмірі 100000 грн; стягнути з Національної академії внутрішніх справ матеріальну шкоду у вигляді транспортних витрат та витрат на листування, що були понесені під час розгляду справи №824/217/19-а.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року в справі № 824/217/19-а в задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 року в справі № 824/217/19-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.10.2020 року в справі № 824/217/19-а відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, про скасування наказу, про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На думку заявника питання оплати праці повинно було бути вирішено саме під час розгляду справи № 824/217/19-а за період з 08.06.2016 року по теперішній час.

Так, Верховний Суд у справі №640/28393/20 від 28.10.2021 дійшов висновку, про необґрунтованість доводів скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.09.2019 року у справі № 815/4508/15, а також у рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі № 4-рп/2012, оскільки наведені у вказаних справах висновки стосуються застосування положень статті 233 КЗпП України при зверненні з вимогами щодо оплати праці, в той час як у справі, що розглядається вимоги стосуються проходження публічної служби.

Також, заявник звертає увагу суду, на протиправність наказу про його звільнення на підставі пункту 64 "б" Положення № 114, з огляду на те, що підставою його винесення слугувало не дійсне свідоцтво про хворобу № 12 від 03.02.2016 року. Відтак, на думку останнього судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи по суті, не врахованого зазначеної обставини.

Окрім іншого заявник вважає, що під час обрахунку середнього заробітку під час вимушеного прогулу, судом не застосовано спеціальну норм у вказаних правовідносинах, зокрема наказ Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 року, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, при цьому посилався на висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Мотивувальна частина.

Статтею 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частинами другою та третьою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Приписами частини четвертої статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Таким чином, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

При цьому, слід зауважити, що такі обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показами свідків тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.

Отже, істотні для справи обставини це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Також, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти та нові докази, як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи. Перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі необґрунтованого ствердження про відкриття нових обставин не припустимий.

Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 12 серпня 2021 року у справі №814/2015/17.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, свою заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами позивач обґрунтовував тим, що, на його думку, є підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Надаючи правову оцінку обставинам, на які посилається ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно зазначив, що вони не є істотними для розгляду і вирішення спору, адже знаходяться поза межами предмету доказування та не є такими, що впливають на зміст ухваленого рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 398/3000/16-а, істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Водночас заявником були повідомлені обставини, які не стосуються тих фактів, що покладено в основу рішення суду від 12.09.2019 року і не спростовують їх.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві та докази на підтвердження таких підстав не є нововиявленими обставинами у розумінні ч. 2 ст. 361 КАС України та з огляду на вимоги ч. 4 ст. 361 КАС та не можуть бути підставою для перегляду рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2019 за нововиявленими обставинами.

Судова колегія зазначає, що зміна судової практики або прийняття судових рішень по іншим справам, в т.ч. і Верховним Судом після винесення рішення по даній справі, де позивач не є стороною також не можуть бути підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки це не передбачено ч. 2 ст. 361 КАС України.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Доводи, які наводяться позивачем в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.