Ухвала

від 26.09.2022 по справі 295/9240/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/9240/22

Категорія 75

2/295/2234/22

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

26 вересня 2022 року

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1

до дочірнього підприємства «Металіст» приватного акціонерного товариства «Атмашбуд»

про стягнення коштів, не виплачених при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 30600,00 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 56834,20 грн; грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3884,76 грн.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі суддею встановлено наступне.

Згідно з ч.4ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позові посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, окрім вимоги про стягнення заробітної плати, позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 56834,20 грн.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина першастатті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третястатті 24 КЗпП України).

Припинення, розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника.

За змістом норм чинного законодавства, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за затримку виплати розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку виплати розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу майнового характеру, пред`явлену фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи те, що заявлено вимогу майнового характеру на суму 56834,20 грн, позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставками на 01.01.2022 в сумі 992,40 на рахунок: отримувач: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходівбюджету 22030101, та надати до суду докази його сплати або повідомити суду відповідною заявою щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, що має бути підтверджено належними доказами.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивач у позові посилається на те, що відповідачем не виплачено заробітну плату за березень-травень 2022 року, однак у позові відсутнє посилання на докази, які підтверджують вказані обставини, та до позову такі докази не долучені.

Крім того, відповідно до п.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позові наведено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.05.2022 по 21.09.2022, де вказано, що заробітна плата за останні два місяці роботи становить 14280,00 грн та 112751,25 грн. При цьому, згідно зі структурою і штатною чисельністю на 2021 рік ДП «Металіст», посадовий оклад заступника директора (посади, на якій працював позивач) становить 10200,00 грн, та виходячи із суми заборгованості по заробітній платі, яку позивач просить стягнути, у розмірі 30600,00 грн, така заборгованість нарахована виходячи саме з розміру посадового окладу.

Таким чином, у позові відсутнє посилання на докази, які підтверджують, що розмір заробітної плати позивача за останні два місяці роботи становить 14280,00 грн та 112751, 25 грн, та до позову такі докази не долучені.

Частинами 1,2 статті 84 ЦПК України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та вказаних вище недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючисьстаттями 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Металіст» приватного акціонерного товариства «Атмашбуд» про стягнення коштів, не виплачених при звільненні - залишити без руху.

Встановити позивачустрок дляусунення недоліків - упродовж7(семи) днів змоменту отриманнякопії цієїухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Воробйова Т.А.