Рішення

від 10.09.2022 по справі 761/35788/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35788/21

Провадження № 2/761/1668/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Вербицького В.В. ,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справ за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 05.03.2021 р. позивача було прийнято на посаду начальника транспортного цеху з окладом 15 000,00 грн. зі строком випробування на три місяці. Наказом № 565-К від 11.08.2021 р. позивача звільнено з посади за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України). На момент звільнення оклад ОСОБА_1 становив 20 000,00 грн. Разом з тим за відповідачем виникла заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 36 916,03 грн., яку ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» відмовилось виплатити позивачу. Такі дії відповідача порушили звичний уклад життя позивача, що спричинило йому моральні страждання. Невиплата заробітної плати відбулась на тлі боротьби країни з COVID-19 і кожному необхідні були кошти не тільки на харчування, а і на придбання індивідуальних засобів захисту, ліків, необхідних для підтримання імунітету. За таких обставин представник позивача просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 36 916,03 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 33 549,60 грн. Та моральну шкоду, стягнути з відповідача судові витрати.

Провадження у справі відкрито 11.04.2022 року, відповідно до приписів ст. ст. 19,274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де зазначив наступне. Позивачем не додано будь - яких розрахунків середнього заробітку за час затримки розрахунку, а тому не можливо зрозуміти з чого ОСОБА_1 виходив, вказуючи 33 549,60 грн. Також відсутні і докази як наявності моральної шкоди так і її розміру. Отже вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими і не можуть бути задоволені.

У зв`язку із тим, що ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» протягом тривалого часу не здійснює повний розрахунок позивач вважав за необхідне збільшити позовні вимоги. Просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 256 894,08 грн. за період з 12.09.2021 р. по 29.08.2022 р. (день першого судового засідання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , його представник підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача пояснив, що не визнає позов. Разом з тим, зазначив, що визнає справжність довідки ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» № 773/20-02 від 01.09.2022 р. , наданої на вимогу суду. Крім того, за положеннями ст. 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку стягується в межах 6 місяців.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надавши належну оцінку наявним доказам, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Науково-технічний комплекс «Електронприлад».

Наказом № 565-К від 10.08.2021 р. трудовий договір між позивачем та відповідачем припинено та позивача звільнено з посади начальника транспортного цеху за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Як вбачається з наказу № 565-К від 10.08.2021 р. на день припинення трудового договору оклад позивача на день звільнення становив 20 000,00 грн.

За положеннями ст. 116 КЗпП України (в редакції на момент звільнення позивача з посади), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені непізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як свідчить довідка ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» № 773/20-02 від 01.09.2022 р., надана представником відповідача, станом на 01.09.2022 р. заборгованість із виплати заробітної плати перед звільненим працівником - ОСОБА_1 складає 36 916 грн. 03 коп.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про виконання роботодавцем вимог ст. 116 КЗпП України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 39 916 грн. 03 коп.

Відповідно до приписів ст. 117 КЗпП України (в редакції на день звільнення позивача з посади) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа , організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що ПАТ «Науково-технічний комплекс Елекстронприлад» не було здійснено відповідний розрахунок, вимоги позивача підлягають задоволенню і в частині стягнення середнього заробітку за період з дати звільнення по день прийняття рішення по суті справи.

При цьому суд не може покласти в основу рішення доводи представника відповідача, що таке стягнення має відбутися за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, виходячи з наступного.

Так, згідно вимог ст. 117 КЗпП України (в редакції, яка діє на момент розгляду справи) разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Разом з тим, така редакції статті КЗпП України встановлена Законом № 2352-IX від 01.07.2022 р.

Приписами ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже до правовідносин сторін мають застосовуватись положення КЗпП України, які діяли на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Визначаючи суму середнього заробітку, яка підлягає стягненню суд виходить з наступного.

Так, за положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними, відповідно до ст. 77 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При обчисленні розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу суд виходить з положень п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100

Так, на момент звільнення позивача, і дана обставина не було спростована представником відповідача, посадовий оклад ОСОБА_1 складав 20 000,00 грн., а середньоденний заробіток позивача, виходячи з розміру зарплати за два місяці, які передували звільненню, становив: 952 грн. 38 коп. ((20 000 + 20 000) / 42 робочих дні).

Таким чином, оскільки період вимушеного прогулу позивача з 11.08.2021 р. по 09.09.2022 р. включно, складає 276 робочих дні, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 262 856 грн. 88 коп. без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

В своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що дії відповідача щодо недотримання порядку розрахунку при звільнення спричинили і моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях у зв`язку із необхідністю зміни способу життя , необхідності докладати додаткових зусиль для утримання сім`ї. А тому відповідно компенсація має складати суму у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до положення статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За приписами ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Так, обставини встановлені під час розгляду справи, в розумінні положень ст. 23 ЦК України та 237-1КЗпП України дають підстави вважати, що дії відповідача, які полягають у неправомірності звільнення позивача, спричинили ОСОБА_4 моральну шкоду.

Разом з тим, пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано роз`яснення, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.12.2018 р. у справі № 640/14909/16-ц.

Отже з урахуванням тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах позивача, часу та зусиль, що знадобились позивачеві для відновлення для відновлення попереднього стану, суд приходить до висновку , що на користь позивача з метою компенсацію моральної шкоди з відповідача необхідно стягнути суму у розмірі 5 00,00 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст.116,117, 237-1 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (код ЄДРПОУ14312134, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, 27/29) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 36 916 грн. 03 коп. без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 262 856 грн. 88 коп. без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (код ЄДРПОУ14312134, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, 27/29) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 500 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (код ЄДРПОУ14312134, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, 27/29) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 90 грн. 80 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (код ЄДРПОУ14312134, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, 27/29) в дохід держави судовий збір у розмірі 2878 грн. 27 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2022 року.

Суддя: