Ухвала

від 27.09.2022 по справі 916/4076/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/4076/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.М. Станкова,

за участю представників сторін:

від позивача: Курлович О.О.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2022 (суддя В.С. Петров, м.Одеса, повний текст складено 13.06.2022)

у справі № 916/4076/21

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Українського Державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»

про стягнення заборгованості в загальній сумі 442296,60 грн. та виселення з нежитлових приміщень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Українського Державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про:

-стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 56/37 від 11.12.2003 в сумі 18678,81 грн., пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2529,33грн. та неустойки в сумі 421088,46 грн.;

-виселення відповідача з частини нежитлових приміщень першого та другого поверхів, загальною площею 324,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.Дідріхсона, 3, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Позовні вимоги про виселення з нежитлових приміщень та стягнення неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта оренди обґрунтовані приписами статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ, частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України та мотивовані неповерненням об`єкта оренди після припинення дії договору оренди нежитлового приміщення № 56/37 від 11.12.2003 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та пені Департамент комунальної власності Одеської міської ради вказав, що у період дії договору оренди відповідачем не виконувались належним чином взяті на себе зобов`язання у частині повної та своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим у відповідача за період з 01.02.2021 по 20.03.2021 утворилась заборгованість у розмірі 18678,81 грн., на яку позивачем на підставі пункту 5.2 договору оренди та відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» нараховано пеню у розмірі 2529, 33 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.06.2022 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 18678,81 грн., пеню в сумі 2529,33 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 318,12 грн. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, встановивши факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати орендної плати за спірний період, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення основного боргу у заявленому позивачем розмірі. Врахувавши, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов`язання за договором оренди щодо внесення орендної плати, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на суму боргу зі сплати орендної плати у кожному місяці, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у розрахунковий період. Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені в розмірі 2529,33 грн., суд вказав на правильність його обрахунку та задовольнив позов в цій частині у повному обсязі. При цьому суд зазначив, що розмір спірної суми заборгованості по орендній платі і пені відповідач визнав під час розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виселення з нежитлових приміщень та стягнення неустойки, місцевий господарський суд виходив з того, що доводи позивача про припинення 20.03.2021 строку дії договору оренди нежитлового приміщення № 56/37 від 11.12.2003 є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується продовження сторонами на підставі додаткового договору №9 від 22.10.2019 про внесення змін до договору оренди № 56/37 від 11.12.2003 строку дії такого договору до 22.09.2022. За наведених обставин господарський суд, пославшись на пункт 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ, відповідно до якого договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені, дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення № 56/37 від 11.12.2003 не припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, зважаючи на що відсутні підстави для виселення відповідача з нежитлових приміщень та нарахування неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта оренди.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення і стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2022 в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги про виселення і стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник, зокрема, послався на те, що укладений між сторонами договір оренди не продовжувався в порядку, передбаченому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ, а припинив свою дію 20.03.2021 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Також апелянт зазначив, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, як уповноваженим органом в сфері оренди об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Одеси, додатковий договір №9 від 22.10.2019 про внесення змін до договору оренди № 56/37 від 11.12.2003 щодо продовження строку його дії до 22.09.2022 взагалі не укладався та відсутній в матеріалах орендної справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, а ухвалою суду від 05.09.2022 розгляд справи №916/4076/21 призначено на 27.09.2022 о 10:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу Українське Державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» просило оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач, серед іншого, зазначив, що додатковий договір №9 від 22.10.2019 сторонами укладався згідно із законодавством, яке діяло на час його укладення, підписаний уповноваженими представниками сторін та засвідчений печатками.

В судове засідання, яке відбулось 27.09.2022, представник відповідача не з`явився, проте надав клопотання про розгляд справи №916/4076/21 без його участі.

Представник скаржника Курленко О.О. в судовому засіданні 27.09.2022 наполягала на тому, що укладений між сторонами договір оренди припинив свою дію 20.03.2021 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, тоді як Департаментом комунальної власності Одеської міської ради додатковий договір №9 від 22.10.2019 про внесення змін до договору оренди № 56/37 від 11.12.2003 щодо продовження строку його дії до 22.09.2022 взагалі не укладався та відсутній в матеріалах орендної справи.

Згідно із частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, враховуючи посилання позивача на невчинення сторонами дій щодо укладення додаткового договору від 22.10.2019 №9 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 11.12.2003 №56/37, а також те, що в матеріалах справи є тільки копія зазначеного додаткового договору №9 від 22.10.2019, яка надана відповідачем, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати останнього надати оригінал вказаного доказу.

Враховуючи необхідність дослідження судом апеляційної інстанції оригіналу додаткового договору від 22.10.2019 №9 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 11.12.2003 №56/37, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи в судовому засіданні протокольною ухвалою оголошено перерву до 25.10.2022 о 12:30 год.

При цьому колегією суддів враховано, що викладені обставини виключають можливість розгляду апеляційної скарги у строки, визначені частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у розумний строк.

Згідно з частиною другою статті 281 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні; учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Частинами другою та третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання або вчинення іншої процесуальної дії повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, дату, час і місце її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов`язковою.

Про оголошення в судовому засіданні перерви до 25.10.2022 о 12:30 год. присутня в судовому засіданні представник скаржника Курлович О.О. повідомлена під розписку.

Про дату, час та місце проведення наступного судового засідання колегія суддів вважає за необхідне повідомити відповідача шляхом направлення цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 74, 120, 121, 216, 234-235, 270, 281 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Зобов`язати Українське Державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» надати у строк до 20.10.2022 оригінал додаткового договору від 22.10.2019 №9 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 11.12.2003 №56/37. Попередити Українське Державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», що у разі ненадання такого доказу суд може визнати обставину невчинення відповідної дії встановленою.

2.З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розглянути апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2022 у справі № 916/4076/21 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.

3.Повідомити Українське Державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про те, що судове засідання у справі №916/4076/21 відбудеться 25.10.2022 о 12:30 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду (м.Одеса, пр-т Шевченка, 29), зал судових засідань №1, 2-й поверх.

4.Явка учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

Суддя С.В. Таран