Ухвала

від 28.09.2022 по справі 911/1814/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1814/22

Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» від 22.09.2022 про забезпечення позову

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м. Бахмут Донецької області

до відповідача:Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни, м. Васильків Київської області

про стягнення 342 625,98 грн.,

без виклику представників,

ВСТАНОВИВ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м. Бахмут Донецької області, 26.09.2022 звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 22.09.2022 до відповідача Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни, м. Васильків Київської області, в якому просить суд стягнути заборгованість за договором №08/09/20-1 від 08.09.2020 на виготовлення обладнання у загальному розмірі 342 625,98 грн., з яких: 287 778,80 грн. основного боргу; 4 948,50 грн. 3% річних; 29 321,38 грн. інфляційних збитків; 20 578,10 грн. пені.

Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» подано до господарського суду Київської області заяву від 22.09.2022 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Семенець Л.І., а саме:

частка магазину продовольчих та промислових товарів «Сільпо», що знаходиться за адресою: м. Боярка, Боярське лісництво, квартал 103, виділ 9, буд.1;

частка земельної ділянки, кадастровий номер 3210700000:12:009:0022, площа 0,2495 га, що знаходиться за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, буд. 64/1;

частка нежитлового приміщення, офісно-торгівельний центр, що знаходиться за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, буд. 64/1,

та накласти арешт на рахунки, що належать відповідачу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття заходів щодо накладення арешту на нерухоме майно та на банківські рахунки, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Також позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує, що накладення арешту на нерухоме майно, а також на банківські рахунки відповідача є необхідним і відповідає критерію співмірності.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно із статті 136 Господарського процесуального кодексу України правом господарського суду є вжиття за заявою учасника справи визначених у ст. 137 заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Системний аналіз законодавства, що регулює інститут забезпечення позову, дає підстави для висновку, що такі заходи можуть вживатися виключно у випадках, коли їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Подана заявником заява про забезпечення позову взагалі не містить обґрунтованих доводів щодо реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального підтвердження наявності таких обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову не є засобом додаткового тиску на боржника або додатковою мірою відповідальності. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У даному випадку, всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з частиною 2 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Відповідно до частини 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Будь-яких пропозицій щодо зустрічного забезпечення заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» взагалі не містить.

Враховуючи все вище наведене, суд дійшов висновку, що заявником не наведено належних доказів на підтвердження своїх вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно із частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» від 22.09.2022 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала господарського суду про відмову у забезпеченні позову у справі №911/1814/22 підписана 28.09.2022, в порядку ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, передбачених ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх