Ухвала

від 21.09.2022 по справі 914/703/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

21.09.2022 Справа № 914/703/22

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ, про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 в сумі 1743628,05 грн.

у справі за заявою: ОСОБА_1 , м. Львів

про: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Суддя Артимович В.М.

секретар судового засідання Когут Н.Р.

За участю представників:

від боржника: не з`явився;

від АТ «Альфа-Банк»: не з`явився;

від ОСОБА_2 : не з`явився;

від ДПС України в особі Головного управління ДПС у Львівській області: Підгайний О.І.;

керуючий реструктуризацією: Данілін С.В. арбітражний керуючий.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 26.05.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Даніліна С.В., прилюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , текст якого додається, попереднє засідання суду призначено на 06.07.2022.

07.06.2022 від Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 1743628,05 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2022 заяву Акціонерного товариства Альфа-Банк про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 в сумі 1743628,05 грн. прийнято до розгляду.

30.06.2022 керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Даніліним С.В. подано клопотання, у якому викладено пояснення щодо кредиторських вимог АТ «Альфа-Банк» до боржника. У клопотанні також просить зобов`язати АТ «Альфа-Банк» надати інформацію та копію документів про суму реалізації іпотечного майна поручителя ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Галагромікс» до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); а також витребувати у Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідну інформацію та копію документів на її підтвердження.

Ухвалою суду від 06.07.2022 зобов`язано АТ «Альфа-Банк» надати повний текст рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків у справі № 860/13 від 16.10.2013 та надати інформацію та копії підтверджуючих таку інформацію документів про суму реалізації іпотечного майна поручителя ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Галагромікс та отриманих коштів від такої реалізації та розрахунок розміру кредиторських вимог до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); витребувано у Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) копію акту про реалізацію предметів іпотеки (нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 ) від 14.05.2015; копії банківських виписок про перерахунок вартості предметів іпотеки на банківські реквізити АКБ СР Укрсоцбанк; копії документів, підтверджуючих інформацію щодо ціни, за якою були реалізовані з прилюдних торгів нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , які належали майновому поручителю ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Галагромікс; відкладено попереднє засідання суду на 03.08.2022.

14.07.2022 на електронну адресу суду від АТ «Альфа-Банк» надійшли письмові пояснення у зв`язку із ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.07.2022 у цій справі. У поясненнях зазначено, що іпотечне майно поручителя ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Галагромікс за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором відновлювальної кредитної лінії від 25.10.2007 № 602/25-208 було продано 30.04.2015 у межах виконавчого провадження № 46476201 та сума від реалізації такого нерухомого майна відображається у розрахунку заборгованості, долученого до заяви про грошові вимоги до боржника. Також до вказаних письмових пояснень долучено копію рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 16.10.2013 № 860/13.

18.07.2022 на електронну адресу суду від АТ «Альфа-Банк» надійшли додаткові письмові пояснення, у яких зазначено, що грошові кошти в сумі 302775,98 грн, які отримані від реалізації нерухомого майна, майнового поручителя ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Галагромікс за зобов`язаннями ОСОБА_1 розподілені наступним чином: 155085,83 грн на погашення відсотків; 147690,15 грн на погашення простроченої заборгованості (тіла кредиту).

26.07.2022 керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Даніліним С.В. подано відзив на заяву АТ «Альфа-Банк» від 01.06.2022 з кредиторськими вимогами до боржника, у якому частково визнає грошові вимоги банку в частині заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом з врахуванням коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна майнового поручителя, в частині пені за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом та за відсотками. Керуючий реструктуризацією просить відхилити вимоги щодо нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, у зв`язку з тим, що такі розраховані невірно, оскільки нараховані на суму, яка включає пеню, тобто штрафні санкції, які не є грошовим зобов`язанням, що суперечить положенням ст. 625 Цивільного кодексу України.

12.08.2022 керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Даніліним С.В. подано доповнення до відзиву на заяву від 01.06.2022 з кредиторськими вимогами на суму 1743648,05 грн, де визнає кредиторські вимоги АТ «Альфа-банк» в розмірі 1656303,44 грн, з яких: 1508360,36 грн друга черга, 142981,08 грн третя черга, 4962,00 грн судовий збір.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» слід визнати частково, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частина 2 вказаної статті передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є і договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на матеріали справи, між ОСОБА_1 (позичальник) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (кредитор) 25.10.2007 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 602/25-208 (далі договір кредиту), відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та пільгового характеру використання.

Як стверджує заявник та не заперечує боржник, на виконання умов вказаного договору позичальнику були надані кошти в сумі 900000,00 грн. зі сплатою процентної ставки за кредитом 15 % процентів річних з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 25.10.2017р. відповідно до графіку зниження максимального ліміту заборгованості, передбаченому в п.1.1.1. договору.

Відповідно до п.2.6 договору нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/260). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата комісій здійснюється в порядку та в терміни, визначені цим договором.( п.2.8. договору). В п.2.9 договору зазначено, що позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання з рахунків позичальника в останній день кожного періоду, визначеного в п.1.1.1 цього договору сум, що підлягають сплаті за кредитом.

Як стверджує заявник, свої договірні зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків не виконував належним чином.

Так, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 860/13 від 16.10.2013 стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 1599936,42 грн.

Зокрема, у рішенні встановлено, що неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором кредиту призвело до виникнення заборгованості, яка становить 1599936,42 грн: заборгованість за кредитом в розмірі 837819,19 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 613033,70 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 59489,46 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 83491,62 грн та інфляційні втрати 6102,45 грн, що підтверджується відповідним розрахунком, наданим третейському суду.

На підставі вказаного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 07.07.2014 № 755/15484/14-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 1599936,42 грн. та третейського збору в сумі 16399,36 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суд міста Києва від 19.02.2016 у справі № 755/15484/14-ц поновлено Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» строк для пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа. Відповідно до цієї ухвали також видано дублікат такого виконавчого листа. У виконавчому листі, виданому Дніпровським районним судом м. Києва, від 07.07.2014 № 755/15484/14-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 1599936,42 грн. та третейського збору в сумі 16399,36 грн встановлено, що рішення набрало законної сили 07 липня 2014 року.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 01.12.2009 у справі № 6/196, яке також набрало законної сили, звернуто стягнення на заставлене згідно іпотечного договору № 4506 від 05.09.2007 (реєстровий № 4506) майно, яке належить ТзОВ «ВКП Галагромікс», вул.Привокзальна, 10, м.Яворів Львівської області (ідентифікаційний код 13804243), а саме: нежиле приміщення, нежитлові будівлі, загальною площею 5186,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, вул. Вокзальна, буд.10, для задоволення грошових вимог АКБ «Укрсоцбанк»(м.Київ, вул.Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) в особі Львівської філії (м.Львів, пл.Міцкевича,10, ідентифікаційний код 09325011) за договором відновлювальної кредитної лінії № 602/25-208 від 25.10.2007р. в сумі 1666632 грн. 01 коп.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19).

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

АТ «Альфа-Банк» зазначає, що іпотечне майно поручителя ТзОВ Виробничо-комерційне підприємство Галагромікс за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором відновлювальної кредитної лінії від 25.10.2007 № 602/25-208 було продано 30.04.2015 у межах виконавчого провадження № 46476201, відкритого ВДВС Яворівського РУЮ. Заявник вказує, що сума від реалізації такого нерухомого майна, яка становить 302775,98 грн, відображається у розрахунку заборгованості, долученого до заяви про грошові вимоги до боржника та розподілена наступним чином: 155085,83 грн на погашення відсотків, 147690,15 грн на погашення простроченої заборгованості (тіла кредиту).

Отже, як стверджує заявник у заяві про грошові вимоги до боржника, заборгованість за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 860/13 від 16.10.2013 становить 1296760,44 грн.

Слід зазначити, що вказана сума заборгованості не заперечується керуючим реструктуризацією боржника.

З огляду на викладене, враховуючи рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 860/13 від 16.10.2013 та встановлені обставини, заявлена сума 1296760,44 грн кредиторських вимог підлягає визнанню, з яких: 690129,04 грн заборгованість за кредитом, 457547,87 грн відсотки за користування кредитом, 6102,45 грн інфляційні втрати за рішенням суду, 59489,46 грн пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом та 83491,62 грн пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за відсотками.

Приписами ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

АТ «Альфа-Банк» у заяві про грошові вимоги до боржника, виходячи із загальної суми частково погашеної заборгованості за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 860/13 від 16.10.2013, також нараховує 330159,17 грн інфляційних втрат та 116708,44 грн - 3 % річних. Як вбачається із розрахунку вимог банку, долученого до заяви з кредиторськими вимогами до боржника, заявник нараховує вказані інфляційні втрати та три відсотки річних на суму 1296760,44 грн за період з 24.02.2019 по 24.02.2022.

Керуючий реструктуризацією у відзиві на заяву від 01.06.2022 з кредиторськими вимогами зазначає, що розрахунок заявника інфляційних втрат в сумі 330159,17 грн та трьох відсотків річних в сумі 116708,44 грн є невірним, оскільки заявник їх нараховує на суму за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 860/13 від 16.10.2013, з врахуванням часткового погашення, яка включає і пеню за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом та за несвоєчасну сплату заборгованості за відсотками.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Суд звертає увагу на те, що вказаними нормами закону чітко визначено, що пеня та штраф не включаються до грошових зобов`язань, а ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України чітко передбачає, що боржник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) та три відсотки річних у випадку прострочення власне грошового зобов`язання.

Таким чином судом встановлено, що заявником невірно нараховано інфляційні втрати та три відсотки річних на суму 1296760,44 грн, яка включає і пеню.

З огляду на викладене, враховуючи наведені положення законодавства, суд здійснив перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних витрат на суму 1153779,36 грн (сума за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 860/13 від 16.10.2013, з врахуванням часткового погашення, без пені за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом та за несвоєчасну сплату заборгованості за відсотками) за період з 24.02.2019 по 24.02.2022. Здійснивши перерахунок, суд встановив, що слід визнати грошові вимоги в частині нарахованих інфляційних втрат в сумі 252290,52 грн. та трьох відсотків річних в сумі 103934,97 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що керуючим реструктуризацією визнаються кредиторські вимоги АТ «Альфа-Банк», куди включено 16399,36 грн третейського збору за рішенням суду. Однак, з огляду на зміст заяви про грошові вимоги до боржника та долученого до неї розрахунку заявником не заявлено до визнання вказану суму третейського збору, також ця сума третейського збору не включена при розрахунку заявником інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи, заяву про визнання кредиторських вимог до боржника з доданими до неї документами, пояснення заявника, беручи до уваги відзив та доповнення до відзиву керуючого реструктуризацією на заяву з кредиторськими вимогами, дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» слід визнати частково в сумі 1652985,93 грн., з яких: 1510004,85 грн. (основна заборгованість) друга черга, 142981,08 грн (пеня) третя черга.

Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства).

Витрати на оплату судового збору в сумі 4962,00 грн. покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Грошові вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код 23494714) визнати частково в сумі 1652985,93 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), з яких: 1510004,85 грн. (основна заборгованість) друга черга, 142981,08 грн (пеня) третя черга.

2.Решта грошових вимог відхилити.

3.Витрати на оплату судового збору в розмірі 4962,00 грн. покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

4.Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.

5.Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 28.09.2022.

Суддя Артимович В.М.