Ухвала

від 28.09.2022 по справі 924/437/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"28" вересня 2022 р.Справа № 924/437/22

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області

до Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережна 11", Хмельницька область, м. Нетішин; комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання", Хмельницька область, м. Нетішин; Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережна 15", Хмельницька область, м. Нетішин,

про визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017 року №28/1564 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" житлового будинку №15, що на вул. Набережна" з актом списання багатоквартирного будинку, що розміщений по вул. Набережна, 15 у м. Нетішин, датований жовтнем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 678,5 кв.м.,

про визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017 року №28/1566 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" житлового будинку №11, що на вул. Набережна" з актом списання багатоквартирного будинку, що розміщений по вул. Набережна, 11 у м. Нетішин, датований жовтнем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 875,8 кв.м.,

за участю представників учасників справи:

прокуратури: Худенко І.О. - на підставі посвідчення №059944 від 25.02.2021р.;

відповідача: Косік О.В. - згідно даних з ЄДРЮО, ФОП та ГФ;

третіх осіб: ОСББ "Набережна 11" та "Набережна 15": Григор`єв Р.І. (в режимі ВКЗ);

третьої особи: КП "ЖКО": не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 12.07.2022 року відкрито провадження у справі №924/437/22 за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області до Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області про визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017 року №28/1564 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" житлового будинку №15, що на вул. Набережна" з актом списання багатоквартирного будинку, що розміщений по вул. Набережна, 15 у м. Нетішин, датований жовтнем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 678,5 кв.м., та у справі №924/443/22 за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області до Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області про визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017 року №28/1566 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" житлового будинку №11, що на вул. Набережна" з актом списання багатоквартирного будинку, що розміщений по вул. Набережна, 11 у м. Нетішин, датований жовтнем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 875,8 кв.м., призначено підготовчі засідання.

Ухвалою суду від 02.08.2022 року об`єднано справи №№924/437/22 та 924/443/22 в одне провадження з присвоєнням №924/437/22. Ухвалою суду від 02.08.2022 року залучено до участі в справі №924/437/22 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережна 11", 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Набережна, 11, код 40737510; комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання", 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, проспект Незалежності, 31, код 31345419; Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережна 15", 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Набережна, буд. 15, код 40665567.

27.09.2022 року від представника третіх осіб ОСББ "Набережна 11" та "Набережна 15" надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, у якому треті особи просять суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог прокурора про визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017 року за номерами 28/1564 та 28/1568 на підставі п. 1. ч. 1 ст. 231 ГПК України. Клопотання мотивоване тим, що спір в цій частині стосується передання приміщення на баланс, який, в свою чергу, не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, тому спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в адміністративних судах.

З приводу клопотання про закриття провадження у справі в частині судом враховується, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб`єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 у справі № 757/1660/17-ц.

Із позовної заяви стверджується, що прокурор мотивує необхідність визнання недійсними оскаржуваних рішень відповідача неправомірністю вибуття з комунальної власності споруд цивільного захисту згідно таких рішень. Тобто, прокурор вбачає порушення у наслідках, які спричинені рішенням органу місцевого самоврядування, які він вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, та мають майновий характер.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про приватноправовий характер даного спору, тому він має розглядатись за правилами господарського судочинства. Вказане має наслідком відмову в задоволенні клопотання представника третіх осіб - ОСББ "Набережна 11" та "Набережна 15" від 21.09.2022 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

28.09.2022 року від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову, у якій прокурор додатково просить суд зобов`язати Нетішинську міську раду вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на приміщення протирадіаційного укриття №86141, що розташоване в житловому будинку №11 на вул. Набережна в м. Нетішин, площею 875,8 кв.м., та радіаційного укриття №86191, що розташоване в житловому будинку №15 на вул. Набережна в м. Нетішин, площею 678,5 кв.м. В обґрунтування заяви посилається на необхідність вжиття заходів по державній реєстрації права комунальної власності на спірні протирадіаційні укриття, що є обов`язком відповідача, з метою використання його за цільовим призначенням.

Розглянувши подану прокурором заяву, суд дійшов висновку про її прийняття з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 року у справі №910/18389/20 зауважив, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.

Позивач, подавши до суду заяву про зміну предмету позову, визначив такі свої процесуальні дії саме як зміну предмету позову, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

При цьому, заяву про зміну предмету або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Натомість, як вбачається, первісні основні підстави позову прокурор залишив незмінними (неправомірність вибуття об`єктів цивільного захисту з комунальної власності) та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову, оскільки ці обставини є складовими процесу захисту правовідносин, які прокурор вважає порушеними, та спрямовані на повернення спірних об`єктів у комунальну власність.

Відтак, подана прокурором заява від 27.09.2022 року про зміну предмету позову відповідає положенням ст. 46 ГПК України, тому приймається судом.

Прокурором також подано клопотання про визнання поважними причини неподання доказів у встановлений законом строку, поновлення строку подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи, у якому прокурор просить суд визнати причини пропуску строку подання доказів у справі №924/437/22 - запиту Шепетівської окружної прокуратури від 18.08.2022 року, листа КП НМР "Житлово-комунального об`єднання" від 31.08.2022 року з додатками, запиту Шепетівської окружної прокуратури від 02.09.2022 року, листа Управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької обласної військової адміністрації з додатками від 12.09.2022 року, листа Нетішинської міської ради з додатками від 16.09.2022 року, поважними, поновити строк на подання вказаних доказів та приєднати їх до матеріалів справи. Клопотання мотивує істотним значенням вказаних доказів для правильного вирішення спору та виникненням необхідності їх подання після з`ясування правової позиції третій осіб та відповідача.

З даного приводу судом враховується, що за приписами ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В розумінні ст. 119 ГПК України пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06 та від 21.02.2019 у справі №911/4590/13.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

Водночас, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. ст. 2, 4 ГПК України, стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відтак, з метою дотримання принципів господарського судочинства, враховуючи наведені підстави пропуску строків для подання доказів, суд дійшов висновку про задоволення клопотання від 22.09.2022 року прокурора про поновлення строку для подання доказів та поновлення прокурору строк для подання доказів.

Керуючись ст.ст. 46, 119, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання представника третіх осіб - ОСББ "Набережна 11" та "Набережна 15" від 21.09.2022 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Прийняти заяву від 27.09.2022 року прокурора про зміну предмету позову.

Задовольнити клопотання прокурора від 22.09.2022 року про поновлення строку для подання доказів. Поновити прокурору строк для подання доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

повний текст ухвали складено 28.09.2022 р.

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 6 прим.: 1 - до справи; 2 - Шепетівська окружна прокуратура (ел. адреса: shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua); 3 - Хмельницька обласна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua); 4 - третій особі 2 (в електронний кабінет); 5 - відповідачу (miskrada@netishynrada.gov.ua); 6 - адвокату Григор`єву Р.І. (ІНФОРМАЦІЯ_1)