Ухвала

від 28.09.2022 по справі 456/3861/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 456/3861/20

провадження № 61-8959ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє

адвокат Коровяк Богдан Едуардович, на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року у справі за позовом Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед Іванна Володимирівна, про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору дарування та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Львівська обласна державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В., про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору дарування та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого

2022 року позовні вимоги Львівської обласної державної адміністрації задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 20 вересня 2016 року № 13-8864/16-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 13 жовтня 2016 року № 13-9570/16-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».

Визнано недійсним договір дарування від 13 лютого 2017 року № 461, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі, в особі Львівської обласної державної адміністрації, земельні ділянки площею 0,6153 га - кадастровий номер 4625382000:02:000:0226; площею 0,1783 га - кадастровий номер 4625382000:02:000:0227; площею 0,4564 га - кадастровий номер 4625382000:02:000:0228, які знаходиться на території Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2022 року залишено без змін.

12 вересня 2022 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Коровяк Б. Е., звернуласядо Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті

389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті

389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Крім того, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Коровяк Б. Е., не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Коровяк Богдан Едуардович, на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк