Рішення

від 28.09.2022 по справі 360/1423/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2022 року Справа № 360/1423/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом представника позивача Дашко Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача Дашко Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, представник позивача) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач І), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач ІІ), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.12.2021 №121630009815 про відмову позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву позивача та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 26.03.2021 (з наступного дня після досягнення пенсійного віку), та врахувати при цьому до пільгового стажу за Списком №2 періоди його роботи у ВАТ «УКРХІМЕНЕРГО» з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440, а також періоди роботи в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» з 30.07.1984 по 20.09.1984 та в Сєвєродонецькому ордена Леніна виробничому об`єднанні «АЗОТ» з 07.04.1988 по 13.08.1988, за виключенням періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, та період навчання з 01.09.1981 по 16.07.1984 у Міському професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне Ворошиловградської області.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 30 листопада 2021 року позивач звернулася до управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Заява була обумовлена тим, що на момент свого звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 досяг віку 55 років та має загальний страховий стаж понад 26 років, з яких більше ніж 16 років - на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. З заявоюдо пенсійного органу позивач надав такж такі документи: трудова книжка, диплом, військовий квиток, відповідні довідки про підтвердження наявного пільгового трудового стажу, витяги з наказів про проведення та про результати атестації робочих місць, інші підтверджуючі проведення атестації робочих місць документи, довідка про відпустку без збереження заробітної плати, довідка про заробітну плату, довідка про зміну назви роботодавця, інші документи. Розгляд заяви здійснював відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За результатами розгляду заяви ГУПФУ в Донецькій області було прийняте рішення від 07.12.2021 №121630009815 про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком. ГУПФУ в Луганській області в оскаржуваному рішенні послався на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців, як то передбачено пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ГУПФУ в Донецькій області визначив пільговий стаж позивача за Списком №2 у розмірі 12 років 2 місяці 22 дні, при цьому не зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на ВАТ «УКРХІМЕНЕРГО» з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 згідно з відомостями довідок про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440, оскільки відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач за вказані періоди постійно працював на Малому приватному підприємстві «ЗОДІАК» код ЄДРПОУ 19080467. Також ГУПФУ в Донецькій області в оскаржуваному рішенні зазначив про те, що позивач не має права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю 28 років 6 місяців страхового стажу. Наявність необхідного страхового стажу для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 він обґрунтовує посиланням на вимоги пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що має застосовуватися до спірних правовідносин. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, що є підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 02 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 05 вересня 2022 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 360/1423/22 здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі.

20.06.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що 30.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. На підставі поданих позивачем документів за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області обґрунтовано було винесено рішення від 07.12.2021 №121630009815 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Також зазначено, що відповідно до наданих документів та відомостей, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж ОСОБА_1 склав - 26 років 04 місяці 17 днів та пільговий стаж за Списком №2 - 12 років 02 місяці 22 дні. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області до пільгового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди роботи на підприємстві ВАТ УКРХІМЕНЕРГО: з 01.01.1999 по 31.12.1999; з 01.02.2003 по 28.02.2005 на підставі наданих довідок про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440, оскільки згідно з відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування особа за вказані періоди постійно працювала на Малому Приватному підприємстві Зодіак код ЄДРПОУ 19080467.

Щодо зарахування до пільгового стажу періодів з 30.07.1984 по 20.09.1984 в ПМК треста Рубіжанськхімбуд та з 07.04.1988 по 13.08.1988 в Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні ордена Леніна «АЗОТ» відповідач зазначає, що неможливо визначити, чи надавались особою пільгові довідки за вказані періоди, оскільки відсутня можливість перегляду завантаженого переліку документів в електронній пенсійній справі для їх повного аналізу. Згідно зі статтею 38 Закону України Про професійно-технічну освіту час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Аналіз стажу в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 свідчить про те, що період навчання з 01.09.1981 по 16.07.1984 у Міському професійнотехнічному училищі №11 м. Рубіжне Ворошиловградської області не може бути зарахувано до пільгового стажу роботи, оскільки період роботи позивача з 30.07.1984 по 20.09.1984, тобто після закінчення навчання, не є пільговим.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області також зазначає, що по суті взагалі не розглядало заяву позивача від 30.11.2021, та відповідно не виносило з цього приводу будь-якого рішення. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

29.06.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що 30.11.2021 звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви позивачем, встановлено, що його пільговий стаж становить 12 років 2 місяці 22 дні. Не зараховані до пільгового стажу періоди роботи на ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 згідно довідок про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440, оскільки згідно з відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 за вказані періоди постійно працював на Малому приватному підприємстві «ЗОДІАК» код ЄДРПОУ 19080467. У зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийняте рішення від 07.12.2021 №121630009815 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

На думку відповідача І, Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні. Тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 06.03.2012 та картки платника податків.

30 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. До заяви були надані такі документи: військовий квіток, диплом про навчання, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудова книжка, довідка про відпустку без збереження з/п від 10.07.2014 № 126. № 127; довідка про підтвердження пільгового стажу роботи від 10.07.2014 № 439. № 440; довідка про заробітну плату від 07.07.2014 № 260; довідка від 03.02.2014 № 5-к; накази про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці та перелік професій до них від 04.07.1995 № 80, від 22.07.2002 № 11/2981, від 22.02.2005 № 11/0741-33: довідка про зміну назви організації від 10.07.2014 № 442.

Отже, на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії, йому виповнилось 55 років.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії та надані документи позивачем, після автоматичного розподілу направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Цей факт визнають сторонами.

Рішенням ГУПФУ в Донецькій області № 121630009815 вiд 07.12.2021 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсiї за вiком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», оскільки необхідний страховий стаж позивача складає 28 років.

В рішенні зазначено, що відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За доданими документами до страхового стажу зараховані усі періоди, до пільгового стажу роботи не зараховано: періоди роботи на підприємстві ВАТ УКРХІМЕНЕРГО з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2003 по 28.02.2005 згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 № 439. № 440, оскільки згідно з відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування особа за вказані періоди постійно працювала на МАЛОМУ ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ЗОДІАК" код ЄДРГІОУ 19080467. Документи про пільговий стаж від 10.07.2014 № 439, № 440 потребують перевірки щодо обґрунтованості видачі та підтвердження зайнятості повний робочий день на підприємстві ВАТ УКРХІМЕНЕРГО.

Отже відповідач дійшов висновку про наявність у позивача страхового стажу 26 років 4 місяці 17 днів, пільгового стажу роботи за списком №2 12 років 2 місяці 22 дні.

Наявність в позивача станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії - 30 листопада 2021 року загального страхового стажу 26 років 4 місяці 17 днів визнають сторони і ця обставина не є для них спірною.

Тому спірними періодами пільгового стажу позивача є період навчання з 01.09.1981 по 16.07.1984 у Міському професійнотехнічному училищі №11 м. Рубіжне Ворошиловградської області, оскільки період роботи з 30.07.1984 по 20.09.1984 після закінчення навчання, не є пільговим; періоди роботи з 30.07.1984 по 20.09.1984 в ПМК треста Рубіжанськхімбуд та з 07.04.1988 по 13.08.1988 в Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні ордена Леніна «АЗОТ», оскільки, на думку відповідачів, неможливо визначити чи надавались позивачем пільгові довідки за вказані періоди, оскільки в них відсутня можливість перегляду завантаженого переліку документів в електронній пенсійній справі для їх повного аналізу, а також з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 на підприємстві ВАТ УКРХІМЕНЕРГО на підставі довідок про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440, оскільки згідно з відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач за вказані періоди постійно працював на Малому Приватному підприємстві Зодіак код ЄДРПОУ 19080467.

Відповідно до копії диплома НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 01.09.1981 по 16.07.1984 навчався в міському середньому професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне за професією електрозварник ручної зварки (електрозварювальник на полуавтоматичних машинах; газозварювальник; контролер зварювальних робіт), здобув загальну середню освіту та присвоєна кваліфікація 4 (четвертого) розряду.

Записи трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 , заповнення якої розпочато 30.07.1984, містить такі записи щодо спірних періодів роботи:

Пересувна механізована колона тресту «Рубіжанськхімбуд»:

запис №1 - 30.07.1984 - прийнятий електрозварювальником четвертого розряду;

запис №2 - 20.09.1984 - звільнено у зв`язку із зарахуванням на навчання;

запис №3 - 01.04.1985 31.09.1986 - служба в Радянській армії;

Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Азот»:

запис №7 - 07.04.1988 - прийнятий газозварювальником 4 розряду дослідної установки центральної лабораторії об`єднання;

запис №8 - 13.08.1988 - звільнено за власним бажанням у зв`язку зі вступом на навчання;

Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Укрхіменерго»:

запис №9 - 01.09.1988 прийнятий в цех по виготовленню запасних частин №10 електрозварювальником ручної зварки 3-го розряду котельно-зварювальної дільниці;

запис №10 - 01.11.1989 переведений в цех по виробництву енергозапчастин №9, електрозварювальником ручної зварки 3-го розряду;

запис №11 - 23.05.1990 привласнений 4 розряд кваліфікації;

запис №12 містить інформацію щодо перейменування за наказом Міністерства промисловості України №224 від 22.09.1993 Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Укрхімременерго» у Державне виробництво об`єднання «Укрхіменерго».

запис №13 містить інформацію, що згідно з наказом Міністерства промисловості України №16 від 28 січня 1994 року Державне виробниче об`єднання «Укрхіменерго» перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Укрхіменерго»;

запис №14 - 04.12.1997 привласнений 5 розряд кваліфікації;

запис №15 - містить інформацію, що атестацією робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку 2 (наказ №80 від 04.07.1995);

запис №16 06.12.2001 привласнений 6 розряд кваліфікації;

запис №17 01.08.2002 переведений електрозварювальником ручної зварки 6 розряду котельної дільниці цеху №9;

запис №18 26.08.2003 переведений електрозварювальником ручної зварки 6 розряду котельної дільниці цеха;

запис №19 14.03.2006 звільнений за згодою сторін.

Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи.

Крім того, на підтвердження спірних періодів роботи позивачем надано уточнюючі довідки: № 439 та № 440 від 10.07.2017, видані ПАТ «Укрхіменерго», № 100 від 10.02.2022 та додаткову довідку №100 від 10.02.2022, видану ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот».

Згідно з довідкою №439 від 10.07.2014, виданою ПАТ «Укрхіменерго», ОСОБА_1 працював повний робочий день на (в) ВО «Укрхімременерго» і за період з 01.09.1988 по 03.07.2000 виконував протягом повної робочої зміни в шкідливих умовах праці електрозварювальні роботи у виробництві «Загальні професії» за професією: електрозварювальник ручного зварювання, що передбачено Списком 2 розділ XXXIII підрозділ код 23200000-19906, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994.

Відповідно до довідки № 440 від 10.07.2014 ОСОБА_1 працював повний робочий день на (в) ВАТ «Укрхіменерго» і за період з 16.07.2002 по 14.03.2006 виконував протягом повної робочої зміни в шкідливих умовах праці електрозварювальні роботи у виробництві «Загальні професії» за професією електрозварювальник ручного зварювання, що передбачено Списком 2 розділ XXXIII підрозділ код 33, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.

Згідно з довідкою ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» №100 від 10.02.2022 ОСОБА_1 працював повний робочий день на Сєвєродонецькому ордена Леніна виробничому об`єднанні «АЗОТ» з 07.04.1988 по 13.08.1988 за професією газозварник дослідної установки центральної лабораторії об`єднання, що передбачена Списком 2 розділу XXXII за період з 07.04.1988 по 13.08.1988 0 років 3 місяці 14 днів.

Відповідно до додаткової довідки №100 від 10.02.2022, ОСОБА_1 в період з 22.07.1988 по 12.08.1988 згідно з наказом №58 від 26.07.1988 перебував у відпустці без збереження заробітної плати 22 дні.

Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містить відомості, що позивач в період з 01.01.1998 по 14.03.2006 дійсно працював на підприємстві ВАТ «Укрхіменерго», код 05744691, також весь цей період роботи позивача в реєстрі наявні відомості про спеціальний стаж його роботи за кодом ЗП301ЗБ1.

Отже відомості трудової книжки позивача за спірний період щодо його роботи з 01.01.1998 по 14.03.2006 на підприємстві ВАТ «Укрхіменерго», а також наданих ним уточнюючих довідок повністю підтверджені відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), в тому числі щодо наявності в позивача спеціального стажу роботи за Списком №2.

Також відомостями диплому НОМЕР_3 від 16.07.1984 та трудової книжки серії НОМЕР_4 від 30.07.1984 підтверджено той факт, що позивач після здобуття освіти в міському середньому професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне за професією електрозварник ручної зварки (електрозварювальник на полуавтоматичних машинах; газозварювальник; контролер зварювальних робіт), кваліфікація 4 (четвертого) розряду, де навчався в період з 01.09.1981 по 16.07.1984, протягом місяця працевлаштувався до підприємства Пересувна механізована колона тресту «Рубіжанськхімбуд» на роботу за здобутою спеціальністю електрозварювальник четвертого розряду.

Копії зазначених документів містять додатки до позову.

Необхідність підтвердження відомостей трудової книжки позивача щодо періодів його роботи електрозварювальником з 30.07.1984 по 20.09.1984 в ПМК трест Рубіжанськхімбуд та газозварювальником 4 розряду дослідної установки центральної лабораторії об`єднання з 07.04.1988 по 13.08.1988 в Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні ордена Леніна «АЗОТ» шляхом надання уточнюючих довідок взагалі не обґрунтовує відповідач в оскаржуваному рішенні, тому, враховуючи наявність всіх необхідних записів та їх реквізитів в трудовій книжці позивача, суд визнає такі аргументи рішення пенсійного органу незмістовними.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991№ 1788-XII та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003№ 1058-IV.

Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ від 05.11.1991 у редакції чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 02.03.2015 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон №213-VІІІ від 02.03.2015), який набув чинності з 01.04.2015, ст. 13 Закону №1788-ХІІ була викладена у новій редакції, зокрема змінами до п. «б» ст. 13 Закону №1788-ХІІ був збільшений необхідний стаж роботи чоловікам з 25 років до 30 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника стажу роботи.

Натомість за приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 (у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. В силу спеціальної вказівки у Законі № 2148-УШ від 03.10.2017 наведені вище норми закону підлягали застосуванню з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ від 05.11.1991у редакції Закону №213-УІІІ від 02.03.2015 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 у редакції Закону № 2148-УІІІ від 03.10.2017. Положення згаданих законів щодо умов призначення пенсії за віком були повністю уніфікованими (ідентичними).

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Коснтитуційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Тому фактично з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ від 05.11.1991 у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ від 02.03.2015, та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.

Аналогічного висновку дійшла у своїй постанові від 03.11.2021 року Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, розглядаючи справу про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020.

Щодо не зарахування періодів роботи на ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 до пільгового стажу за списком № 2 у зв`язку з тим, що згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 за вказані періоди постійно працював на Малому приватному підприємстві «ЗОДІАК» код ЄДРПОУ 19080467, суд зазначає, що згідно положень ст. 48 КЗпП України (в редакції, що діяла в спірний період) та п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінітесрства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі Інструкція №58), основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Згідно абз. 7 пункту 2.14 Інструкції №58 робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком.

Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Як слідує із вищезазначених норм права та положень розділу 2 Інструкції №58 трудові книжки ведуться за основним місцем роботи, а записи про роботу за сумісництвом робиться в трудовій книжці окремим рядком і вноситься за бажанням працівника. Відповідно до п. 1 положень Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. З Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_4 , заповнення якої розпочато 30.07.1984, містить записи щодо роботи ОСОБА_1 у період з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 у Відкритому акціонерному товаристві «Укрхіменерго». Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи на підставі яких зроблені відповідні записи.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 є дані щодо роботи позивача на Малому приватному підприємстві «Зодіак» у спірний період 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 і у Відкритому акціонерному товаристві «Укрхіменерго» одночасно. Пільговий стаж позивача за списком №2 в цей період також підтверджено відомостями з реєстру.

Проте записи трудової книжки свідчать про те, що основним місцем роботи ОСОБА_1 в спірний період було саме Відкрите акціонерне товариство «Укрхіменерго». Трудова книжка ОСОБА_1 не містять жодних записів щодо того, що ОСОБА_1 приймався на роботу у Відкрите акціонерне товариство «Укрхіменерго» з режимом неповного робочого дня, або ж переводився на режим неповного робочого дня.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 почав працювати в ВАТ «Укрхіменерго» з 01.09.1988. Відомості про роботу в МПП «Зодіак» та про нарахування зазначеним підприємством заробітної плати ОСОБА_1 згідно даних Реєстру застрахованих осіб Днержавного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування розпочинаються з травня 1999 року. При цьому жодних записів про звільнення з ВАТ «Укрхіменерго» або переведення на роботу на інше підприємство, як і записів про прийняття на роботу до МПП «Зодіак» трудова книжка позивача не містить.

Крім того, відповідно до довідки про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440 ОСОБА_1 в періоди з 01.09.1988 по 03.07.2000 та з 06.01.2002 по 14.03.2006 працював повний робочий день та виконував роботу протягом повної робочої зміни в шкідливих умовах праці.

За таких обставин спірний період роботи позивача з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком № 2 (3 роки 27 днів).

Щодо не зарахування до пільгового стажу за списком №2 період роботи позивача з 30.07.1984 по 20.09.1984 на посаді електрозварювальника в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» та період роботи з 07.04.1988 по 13.08.1988 на посаді газозварювльника дослідної установки центральної лабораторії об`єднання в Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот», суд зазначає, що основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Атестація робочих місць була введена Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Таким чином до 21.08.1992 зарахування періоду роботи до пільгового стажу здійснювалось без проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Професії електрозварювальника та газозварювальника згідно розділу XXXII Загальні професії Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, який діяв на період роботи ОСОБА_1 в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» та Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот», дає право на зарахування вищезазначених періодів до пільгового стажу за Списком №2 без проведення атестації робочих місць та без будь-яких уточнюючих пільговий стаж довідок, оскільки на той період законодавством не було передбачене проведення атестації робочих місць.

Крім того, згідно з довідкою ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» №100 від 10.02.2022 ОСОБА_1 працював повний робочий день на Сєвєродонецькому ордена Леніна виробничому об`єднанні «АЗОТ» з 07.04.1988 по 13.08.1988 за професією газозварник дослідної установки центральної лабораторії об`єднання, що передбачена Списком 2 розділу XXXII.

В додатковій довідці №100 від 10.02.2022 зазначено, що ОСОБА_1 в період з 22.07.1988 року по 12.08.1988 згідно наказу №58 від 26.07.1988 перебував у відпустці без збереження заробітної плати у кількості 22 дня.

Отже період роботи позивача з 07.04.1988 по 13.08.1988 (3 місяці 14 днів) також слід зарахувати до пільгового стажу за списком № 2.

Аргументи відповідача щодо не зарахування періоду навчання позивача в міському середньому професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне з 01.09.1981 по 16.07.1984 до пільгового стажу за списком № 2 з посиланням на статтю 38 Закону України Про професійно-технічну освіту від 10.02.1998 також є незмістовними, оскільки ОСОБА_1 навчався в училищі до прийняття та набрання чинності Законом України «Про професійно - технічну освіту» від 10.02.1998.

Конституційний суд України, у своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі Порядок № 590).

Так, відповідно до п.п. «з» п. 109 розд. VIII Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» від 03.08.1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами частини 3 п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором хто звернувся за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що для зарахування спірного періоду навчання до пільгового стажу особа, після завершення навчання, має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюються обмеження щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії.

Запис трудової книжки ОСОБА_1 свідчать про те, що після закінчення 16.07.1984 навчання в училищі позивач 30.07.1984 працевлаштувався електрозварювальником четвертого розряду в Пересувну механізовану колону треста «Рубіжанськхімбуд».

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування періоду навчання з 01.09.1981 по 16.07.1984 (2 роки 8 місяців 15 днів) у Міському професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне до пільгового стажу за списком №2.

Тому суд дійшов висновку, що позивач має право за заявою від 30.11.2021 на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при стажі роботи більше 26 років, з них більше 18 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.12.2021 №121630009815 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та має бути скасоване за рішенням суду, а позовні вимоги слід задовольнити та зобов`язати відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за списком №2 за його заявою від 30.11.2021.

Оскільки позивач з заявою про призначення пенсії звернувся до відповідача після спливу трьох місяців з дати отримання права на таку пенсію (з 26.03.2021 - наступного дня після досягнення пенсійного віку 55 років), то відповідно до вимог статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку 22-1 пенсія йому має бути призначена з часу звернення.

Щодо позиції відповідача ІІ стосовно того, що фактично рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу виносилося відповідачем І головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області і такі дії є правомірними, суд зазначає таке.

Пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно частини першої статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Таким чином, нормами ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 44 Закону № 1058 прямо визначено, що звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду.

Пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (далі також Положення № 280), передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, серед іншого, щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, «призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій», щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Згідно пункту 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку «територіальні органи».

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485 (далі також Положення № 28-2) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення).

Підпунктом 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, серед іншого, визначено, що Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком.

Відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» у Луганській області Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську, Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку, Управління Пенсійного фонду в Попаснянському районі, Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 внаслідок реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України в Луганській області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську, Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку, Управління Пенсійного фонду в Попаснянському районі, Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області покладені функції з призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.

Згідно відомостей офіційного сайту, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області має такі структурні підрозділи: 1)Сектор обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян (сервісний центр), місце розташування місто Сєвєродонецьк; 2)Відділ обслуговування громадян № 1 (сервісний центр), місце розташування смт Біловодськ, смт Мілове; 3)Відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр), місце розташування смт Білокуракине, смт Новопсков; 4)Відділ обслуговування громадян № 3 (сервісний центр), місце розташування м Кремінна; 5)Відділ обслуговування громадян № 4 (сервісний центр), місце розташування м Лисичанськ; 6)Відділ обслуговування громадян № 5 (сервісний центр), місце розташування смт Марківка; 7)Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр), місце розташування смт Новоайдар, м Щастя; 8)Відділ обслуговування громадян № 7 (сервісний центр), місце розташування м. Попасна; 9)Відділ обслуговування громадян № 8 (сервісний центр), місце розташування м. Рубіжне; 10)Відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр), місце розташування м. Сєвєродонецьк; 11)Відділ обслуговування громадян № 10 (сервісний центр), місце розташування м Сватово, смт Троїцьке; 12)Відділ обслуговування громадян № 11 (сервісний центр), місце розташування смт Станиця Луганська; 13)Відділ обслуговування громадян № 12 (сервісний центр), місце розташування м. Старобільськ.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, що призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області має 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області.

Також згідно змісту Положення про Пенсійний фонд України у останнього зовсім відсутні функції щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.

У Пенсійного фонду України наявні повноваження стосовно організації, координації та контролю «роботи» саме «територіальних органів», серед іншого, щодо здійснення контролю за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, «призначення (перерахунку) і виплатою пенсій», щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Аналіз зазначених норм законів та нормативно-правових актів свідчать про те, що Пенсійний фонд України безпосередньо не наділений повноваженнями щодо «призначення (перерахунку) і виплати пенсій», а в силу положень пункту 7 Положення № 280 здійснює такі повноваження виключно через утворені в установленому порядку «територіальні органи».

Пунктом 1.1. розділу I Порядку 22-1 визначено, що заява про призначення пенсії подається заявником до «територіального органу» Пенсійного фонду України (далі «орган, що призначає пенсію») через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі «сервісний центр»).

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень «органу, що призначає пенсію».

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає пенсію», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником «органу, що призначає пенсію» (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів «органом, що призначає пенсію», приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів саме «органом, що призначає пенсію».

Виключно «орган, що призначає пенсію», не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Як зазначає сам відповідач ІІ, заява позивача прийнята управлінням та зареєстрована.

Тобто, ГУПФУ в Луганській області як «орган, що призначає пенсію», правильно виконав положення пункту 4.1. розділу ІV Порядку 22-1.

Як вже зазначалося, пункт 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 визначає, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає пенсію», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідач ІІ пояснив, що з урахуванням пунку 4.2 Порядку 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на призначення пенсії від 30.11.2021 винесло рішення від 07.12.2021 №121630009815 про відмову в призначенні пенсії позивачу.

Зазначені дії як відповідача І, так і відповідача ІІ не відповідають положенням пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1, оскільки згідно вказаної норми засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ саме «органу, що призначає пенсію».

Тобто, після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів відповідач І зобов`язаний засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначити структурний підрозділ саме «органу, що призначає пенсію», яким і є відповідач 1 - ГУПФУ в Луганській області.

ГУПФУ в Луганській області має 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області.

Саме серед 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності повинен був визначений один структурний підрозділ, який повинен був сформувати атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу позивача.

Натомість, таким структурним підрозділом був визначений відповідач І ГУПФУ в Донецькій області.

Зазначені дії не регламентовані жодною правовою нормою, які регулюють відносини в сфері пенсійного забезпечення.

ГУПФУ в Донецькій області не є структурним підрозділом ГУПФУ в Луганській області, оскільки є територіальним органом Пенсійного фонду України і має свої окремі структурні підрозділи.

Пенсійний фонд України в силу приписів норм законодавства та Положення про Пенсійний фонд України не наділений повноваженнями призначати пенсії, відповідно серед його територіальних органів (якими є як ГУПФУ в Луганській області, так і ГУПФУ в Донецькій області) не може визначатися «структурний підрозділ», який в силу приписів пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) та електронну пенсійну справу.

Таким чином, відповідач І не мав правових підстав для розгляду заяви та прийняття рішення стосовно позивача, який звернувся із заявою про призначення пенсії до відповідача ІІ.

В силу приписів пункту 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 саме керівник ГУПФУ в Луганській області повинен підписати рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, оскільки ГУПФУ в Луганській області і є тим «органом, що призначає пенсію».

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 визначає, що саме «орган, що призначає пенсію» (за спірних правовідносин - ГУПФУ в Луганській області) повинен всебічно, повно і об`єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Враховуючи вище викладені обставини, відповідач ІІ допустив грубе порушення пунктів 4.2., 4.3. та 4.7. розділу ІV Порядку 22-1, неправомірно допустивши після реєстрації заяви позивача визначення засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головного управління ПФУ в Донецькій області як структурного підрозділу, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу позивача.

У зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути визнане судом протиправним та скасоване.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 22 лютого 2022 року № 8862-2148-2987-2806, що надана разом з позовом.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 992,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Дашко Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.12.2021 №121630009815 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 за заявою від 30.11.2021 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 30.11.2021, зарахувавши до пільгового стажу за списком №2 періоди його роботи у ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440, а також періоди роботи в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» з 30.07.1984 по 20.09.1984 та в Сєвєродонецькому ордена Леніна виробничому об`єднанні «АЗОТ» з 07.04.1988 по 13.08.1988, за виключенням періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, а також періоду навчання з 01.09.1981 по 16.07.1984 у Міському професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Шембелян