Постанова

від 22.03.2023 по справі 360/1423/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року справа №360/1423/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 360/1423/22 (головуючий І інстанції Шембелян В.С.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУПФУ в Донецькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі ГУПФУ в Луганській області, відповідач 2), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Донецькій області від 07.12.2021 року № 121630009815 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язати ГУПФУ в Луганській області повторно розглянути заяву позивача та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788 з 26.03.2021 року, зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи у ВАТ «УКРХІМЕНЕРГО» з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 року № 439, № 440, періоди роботи в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» з 30.07.1984 року по 20.09.1984 року, в Сєвєродонецькому ордені Леніна виробничого об`єднання «АЗОТ» з 07.04.1988 року по 13.08.1988 року, за виключенням періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати та період навчання з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року у Міському професійно-технічному училищі № 11 м. Рубіжне Ворошиловградської області.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ в Донецькій області від 07.12.2021 року № 121630009815 про відмову позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язано ГУПФУ в Луганській області призначити позивачу за заявою від 30.11.2021 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30.11.2021 року, зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи у ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 року № 439, № 440, період роботи в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» з 30.07.1984 року по 20.09.1984 року, в Сєвєродонецькому ордені Леніна виробничого об`єднання «АЗОТ» з 07.04.1988 року по 13.08.1988 року, за виключенням періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, періоду навчання з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року у Міському професійно-технічному училищі № 11 м. Рубіжне.

Відповідач 1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. За принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглядати заяву позивача про призначення пенсії. Апелянт зазначив, що період роботи у ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 року № 439, № 440 не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач в цей період працював на Малому підприємстві «Зодіак», ЄДРПОУ 19080467. Через відсутність необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців за п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 114 Закону № 1058 спірним рішенням відповідача 1 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач 2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів посилався на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області по заяві позивача про призначення пенсії рішення не приймало, заяву не розглядало, тому не є належним відповідачем у справі. За принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглядати заяву позивача про призначення пенсії, тому відсутні правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити пенсію.

Щодо зарахyвання до пiльгового стажу перiодiв з 30.07.1984 року по 20.09.1984 року в ПМК треста «Рубiжанськхiмбуд», з 07.04.1988 року по l3.08.1988 року в Сєвєродонецькому виробничому об`єднанi ордена Ленiна «АЗОТ» неможливо визначити чи надавались особою пільгові довідки за вказаний перiод, оскільки відсутня можливість перегляду завантаженого переліку докуентів велектронній пенсійній справі для їх повного аналізу.

Аналiз стажу в електроннiй пенсiйнiй справi позивача свідчить про те, що перiод навчання з 01.09.198l року по l6.07.1984 року у Міському професійно-технічному училищі № 11 м. Рубіжне не пiдлягає зарахуванню до пiльгового стажу роботи, оскiльки перiод роботи з 30.07.1984 по 20.09.1984, що йде пiсля закiнчення навчання, не є пiльговим.

Апелянт зазначив, що період роботи у ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 року № 439, № 440 не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач в цей період працював на Малому підприємстві «Зодіак», ЄДРПОУ 19080467.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/1423/22, однак листом суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді у зв`язку з тимчасовим захопленням міста Сєвєродонецьк, в якому знаходиться будівля суду. Також повідомлено, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».

Листом від 19.08.2022 року № 2097/0/2-22 Верховний Суд на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

Також, у вказаному листі Верховний Суд щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначив, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 року № 15-14040/18, від 13.09.2018 року № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему «Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018 року. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Таким чином, наявність електронних копій матеріалів судової справи, паперовий примірник якої фактично втрачено, не є підставою для визнання судового провадження втраченим, а тому електронні матеріали судових справ, які сформовано в підсистемі «Електронний суд» у повному обсязі є достатніми для подальшого розгляду таких справ.

Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 30 листопада 2021 року звернувся до управління УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. До заяви були надані такі документи: військовий квіток, диплом про навчання, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудова книжка, довідка про відпустку без збереження з/п від 10.07.2014 № 126. № 127; довідка про підтвердження пільгового стажу роботи від 10.07.2014 № 439. № 440; довідка про заробітну плату від 07.07.2014 № 260; довідка від 03.02.2014 № 5-к; накази про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці та перелік професій до них від 04.07.1995 № 80, від 22.07.2002 № 11/2981, від 22.02.2005 № 11/0741-33: довідка про зміну назви організації від 10.07.2014 № 442.

За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ ГУПФУ в Донецькій області, який розглянув заяву позивача про призначення пенсії.

Рішенням ГУПФУ в Донецькій області № 121630009815 вiд 07.12.2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсiї за вiком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», оскільки необхідний страховий стаж позивача складає 28 років. Страховий стаж позивача - 26 років 4 місяці 17 днів, пільговий За списком № 2 12 років 2 місяці 22 дні. За доданими документами до страхового стажу зараховані усі періоди. До пільгового стажу роботи не зараховано: періоди роботи на підприємстві ВАТ «УКРХІМЕНЕРГО» з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 року № 439, № 440, оскільки згідно з відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування особа за вказані періоди постійно працював на МП «Зодіак» код ЄДРГІОУ 19080467. Документи про пільговий стаж від 10.07.2014 року № 439, № 440 потребують перевірки щодо обґрунтованості видачі та підтвердження зайнятості повний робочий день на підприємстві ВАТ «УКРХІМЕНЕРГО».

Згідно копії диплома НОМЕР_1 позивач з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року навчався в міському середньому професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне за професією електрозварник ручної зварки (електрозварювальник на полуавтоматичних машинах; газозварювальник; контролер зварювальних робіт), здобув загальну середню освіту та присвоєна кваліфікація 4 (четвертого) розряду.

Записи трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , заповнення якої розпочато 30.07.1984, містить такі записи щодо спірних періодів роботи:

Пересувна механізована колона тресту «Рубіжанськхімбуд»:

запис №1 - 30.07.1984 - прийнятий електрозварювальником четвертого розряду;

запис №2 - 20.09.1984 - звільнено у зв`язку із зарахуванням на навчання;

запис №3 - 01.04.1985 31.09.1986 - служба в Радянській армії;

Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Азот»:

запис №7 - 07.04.1988 - прийнятий газозварювальником 4 розряду дослідної установки центральної лабораторії об`єднання;

запис №8 - 13.08.1988 - звільнено за власним бажанням у зв`язку зі вступом на навчання;

Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Укрхіменерго»:

запис №9 - 01.09.1988 прийнятий в цех по виготовленню запасних частин №10 електрозварювальником ручної зварки 3-го розряду котельно-зварювальної дільниці;

запис №10 - 01.11.1989 переведений в цех по виробництву енергозапчастин №9, електрозварювальником ручної зварки 3-го розряду;

запис №11 - 23.05.1990 привласнений 4 розряд кваліфікації;

запис №12 містить інформацію щодо перейменування за наказом Міністерства промисловості України №224 від 22.09.1993 Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Укрхімременерго» у Державне виробництво об`єднання «Укрхіменерго».

запис №13 містить інформацію, що згідно з наказом Міністерства промисловості України №16 від 28 січня 1994 року Державне виробниче об`єднання «Укрхіменерго» перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Укрхіменерго»;

запис №14 - 04.12.1997 привласнений 5 розряд кваліфікації;

запис №15 - містить інформацію, що атестацією робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку 2 (наказ №80 від 04.07.1995);

запис №16 06.12.2001 привласнений 6 розряд кваліфікації;

запис №17 01.08.2002 переведений електрозварювальником ручної зварки 6 розряду котельної дільниці цеху №9;

запис №18 26.08.2003 переведений електрозварювальником ручної зварки 6 розряду котельної дільниці цеха;

запис №19 14.03.2006 звільнений за згодою сторін.

Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи.

Позивачем надано уточнюючі довідки: № 439, № 440 від 10.07.2017 року, видані ПАТ «Укрхіменерго», № 100 від 10.02.2022 року та №100 від 10.02.2022, видану ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот».

За довідкою № 439 від 10.07.2014 року, виданою ПАТ «Укрхіменерго», позивач працював повний робочий день на ВО «Укрхімременерго» і за період з 01.09.1988 року по 03.07.2000 року виконував протягом повної робочої зміни в шкідливих умовах праці електрозварювальні роботи у виробництві «Загальні професії» за професією: електрозварювальник ручного зварювання, що передбачено Списком 2 розділ XXXIII підрозділ код 23200000-19906, затвердженому Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року.

За довідкою № 440 від 10.07.2014 року позивач працював повний робочий день у ВАТ «Укрхіменерго» і за період з 16.07.2002 року по 14.03.2006 року виконував протягом повної робочої зміни в шкідливих умовах праці електрозварювальні роботи у виробництві «Загальні професії» за професією електрозварювальник ручного зварювання, що передбачено Списком 2 розділ XXXIII підрозділ код 33, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.

За довідкою ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» №100 від 10.02.2022 року позивач працював повний робочий день на Сєвєродонецькому ордена Леніна виробничому об`єднанні «АЗОТ» з 07.04.1988 року по 13.08.1988 року за професією газозварник дослідної установки центральної лабораторії об`єднання, що передбачена Списком 2 розділу XXXII за період з 07.04.1988 року по 13.08.1988 року - 0 років 3 місяці 14 днів.

За довідкою №100 від 10.02.2022 року позивач в період з 22.07.1988 року по 12.08.1988 року згідно з наказом № 58 від 26.07.1988 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати 22 дні.

Згідно витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивач в період з 01.01.1998 року по 14.03.2006 року працював на підприємстві ВАТ «Укрхіменерго», код 05744691, також весь цей період роботи позивача в реєстрі наявні відомості про спеціальний стаж роботи за кодом ЗП301ЗБ1.

Таким чином, відомості трудової книжки позивача за спірний період щодо роботи з 01.01.1998 року по 14.03.2006 року на підприємстві ВАТ «Укрхіменерго», уточнюючих довідок підтверджені відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), в тому числі щодо наявності в позивача спеціального стажу роботи за Списком №2.

Крім того, дипломом Д № 198208 від 16.07.1984 та трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 30.07.1984 року підтверджено, що позивач після здобуття освіти в міському середньому професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне за професією електрозварник ручної зварки (електрозварювальник на полуавтоматичних машинах; газозварювальник; контролер зварювальних робіт), кваліфікація 4 (четвертого) розряду, де навчався в період з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року, протягом місяця працевлаштувався до підприємства Пересувна механізована колона тресту «Рубіжанськхімбуд» на роботу за здобутою спеціальністю електрозварювальник четвертого розряду.

Суд зазначає, що в спірному рішенні пенсійний орган не обґрунтовує необхідність підтвердження відомостей трудової книжки позивача щодо періодів роботи електрозварювальником з 30.07.1984 року по 20.09.1984 року в ПМК трест «Рубіжанськхімбуд» та газозварювальником 4 розряду дослідної установки центральної лабораторії об`єднання з 07.04.1988 року по 13.08.1988 року в Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні ордена Леніна «АЗОТ» шляхом надання уточнюючих довідок, тому, враховуючи наявність всіх необхідних записів та їх реквізитів в трудовій книжці позивача, суд визнає такі аргументи рішення пенсійного органу незмістовними.

За ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За ч. 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 року Закон № 1058 доповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

За п. «б» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, в редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон №213-VІІІ від 02.03.2015 року), який набрав чинності з 01.04.2015 року, ст. 13 Закону №1788-ХІІ викладено в новій редакції, зокрема змінами до п. «б» ст. 13 Закону №1788-ХІІ збільшено необхідний стаж роботи чоловікам з 25 років до 30 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника стажу роботи.

За ст. 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

За п. 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 року) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. В силу спеціальної вказівки у Законі № 2148-УШ від 03.10.2017 наведені вище норми закону підлягали застосуванню з 01.10.2017.

Отже, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції Закону № 213-VІІІ та п. 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV в редакції Закону № 2148-VІІІ. Положення законів щодо умов призначення пенсії за віком були повністю уніфікованими (ідентичними).

За п.п. 1, 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «бг» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Отже, фактично з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV в редакції Закону № 2148-VIII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.

Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 в постанові від 03.11.2021 року розглянула справу про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020.

Щодо незарахування періодів роботи на ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року до пільгового стажу за Списком № 2 у зв`язку з тим, що згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач за вказані періоди постійно працював на Малому приватному підприємстві «Зодіак» код ЄДРПОУ 19080467, суд зазначає, що згідно положень ст. 48 КЗпП України (в редакції, що діяла в спірний період) та п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінітесрства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі Інструкція №58), основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

За п. 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Згідно абз. 7 пункту 2.14 Інструкції №58 робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком.

Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Отже, трудові книжки ведуться за основним місцем роботи, записи про роботу за сумісництвом робиться в трудовій книжці окремим рядком і вноситься за бажанням працівника. Відповідно до п. 1 положень Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Трудова книжка позивача містить записи щодо роботи позивача в період з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року у Відкритому акціонерному товаристві «Укрхіменерго». Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи на підставі яких зроблені відповідні записи.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 наявні дані щодо роботи позивача на Малому приватному підприємстві «Зодіак» у спірний період 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року і у Відкритому акціонерному товаристві «Укрхіменерго» одночасно. Пільговий стаж позивача за Списком № 2 в цей період також підтверджено відомостями з реєстру.

Проте записи трудової книжки свідчать про те, що основним місцем роботи позивача в спірний період було саме Відкрите акціонерне товариство «Укрхіменерго». Трудова книжка не містять жодних записів щодо того, що позивач приймався на роботу у Відкрите акціонерне товариство «Укрхіменерго» з режимом неповного робочого дня, або ж переводився на режим неповного робочого дня.

Судом встановлено, що позивач почав працювати в ВАТ «Укрхіменерго» з 01.09.1988 року. Відомості про роботу в МПП «Зодіак» та про нарахування зазначеним підприємством заробітної плати позивачу згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування розпочинаються з травня 1999 року. При цьому жодних записів про звільнення з ВАТ «Укрхіменерго» або переведення на роботу на інше підприємство, як і записів про прийняття на роботу до МПП «Зодіак» трудова книжка позивача не містить.

Крім того, відповідно до довідки про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440 ОСОБА_2 в періоди з 01.09.1988 року по 03.07.2000 року, з 06.01.2002 року по 14.03.2006 року працював повний робочий день та виконував роботу протягом повної робочої зміни в шкідливих умовах праці.

Таким чином, спірний період роботи позивача з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2 (3 роки 27 днів).

Щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача з 30.07.1984 року по 20.09.1984 року на посаді електрозварювальника в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» та період роботи з 07.04.1988 по 13.08.1988 на посаді газозварювльника дослідної установки центральної лабораторії об`єднання в Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот», суд зазначає, що основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Атестація робочих місць була введена Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Таким чином до 21.08.1992 зарахування періоду роботи до пільгового стажу здійснювалось без проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Професії електрозварювальника та газозварювальника згідно розділу XXXII Загальні професії Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, який діяв на період роботи ОСОБА_2 в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» та Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот», дає право на зарахування вищезазначених періодів до пільгового стажу за Списком №2 без проведення атестації робочих місць та без будь-яких уточнюючих пільговий стаж довідок, оскільки на той період законодавством не було передбачене проведення атестації робочих місць.

За довідкою ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» № 100 від 10.02.2022 року позивач працював повний робочий день на Сєвєродонецькому ордена Леніна виробничому об`єднанні «АЗОТ» з 07.04.1988 року по 13.08.1988 року за професією газозварник дослідної установки центральної лабораторії об`єднання, що передбачена Списком 2 розділу XXXII.

В додатковій довідці №100 від 10.02.2022 року зазначено, що позивач в період з 22.07.1988 року по 12.08.1988 року згідно наказу № 58 від 26.07.1988 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати у кількості 22 дня.

Таким чином, період роботи позивача з 07.04.1988 року по 13.08.1988 року (3 місяці 14 днів) підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.

Доводи пенсійного органу щодо незарахування періоду навчання позивача в Міському середньому професійно-технічному училищі № 11 м. Рубіжне з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року до пільгового стажу за Списком № 2 з посиланням на статтю 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» є необгрунтованими, оскільки позивач навчався в училищі до прийняття та набрання чинності Законом України «Про професійно - технічну освіту» від 10.02.1998 року.

Конституційний суд України в рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі Порядок № 590).

За п.п. «з» п. 109 розд. VIII Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» від 03.08.1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Згідно абз. 3 п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором хто звернувся за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Отже, для зарахування спірного періоду навчання до пільгового стажу особа, після завершення навчання, має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюються обмеження щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії.

За трудовою книжкою позивач після закінчення 16.07.1984 року навчання в училищі 30.07.1984 року працевлаштувався електрозварювальником четвертого розряду в Пересувну механізовану колону треста «Рубіжанськхімбуд».

Таким чином, період навчання позивача з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року (2 роки 8 місяців 15 днів) у Міському професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.

Позивач з заявою про призначення пенсії звернувся до відповідача після спливу трьох місяців з дати отримання права на таку пенсію (з 26.03.2021 року - наступного дня після досягнення пенсійного віку 55 років), відповідно до вимог статті 45 Закону № 1058 та Порядку 22-1 пенсія йому має бути призначена з часу звернення.

Отже, позивач має право за заявою від 30.11.2021 року на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788 при стажі роботи більше 26 років, з них більше 18 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ в Донецькій області від 07.12.2021 року № 121630009815 про відмову позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання пенсійного органу призначити позивачу за заявою від 30.11.2021 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30.11.2021 року, зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи у ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.02.2003 року по 28.02.2005 року згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 року № 439, № 440, період роботи в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» з 30.07.1984 року по 20.09.1984 року, в Сєвєродонецькому ордені Леніна виробничого об`єднання «АЗОТ» з 07.04.1988 року по 13.08.1988 року, за виключенням періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, періоду навчання з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року у Міському професійно-технічному училищі № 11 м. Рубіжне.

Щодо розподілу заяви про призначення пенсії за правилами екстериторіальності.

Позивач звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої були додані відповідні документи.

За ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).

Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший.

У зв`язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.

Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про хибність висновку суду першої інстанції про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати спірні періоди трудової діяльності та призначити пенсію позивачу, оскільки подана позивачем заява з документами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області по суті взагалі не розглядалась і рішення про відмову у призначенні пенсії не приймалось. В даному випадку спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято відповідачем 1.

Враховуючи те, що апеляційним судом визнано правомірність визначення органу, який розглянув заяву позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності, та те, що спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято відповідачем 1, апеляційний суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача 1 зарахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу та призначити пенсію позивачу.

Твердження відповідачів про те, що право призначення пенсії покладено на територіальний орган Пенсійного фонду та є виключно їх дискреційними повноваженнями, суд відхиляє з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом № 1058.

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, частково неправильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню в частині вимог до відповідача 2, з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні вимог; та зміні в частині визначення територіального пенсійного органу, якого зобов`язано зарахувати спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу та якого зобов`язано призначити пенсію; в решті без змін.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 360/1423/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити позивачу за заявою від 30.11.2021 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30.11.2021, зарахувавши до пільгового стажу за списком №2 періоди його роботи у ВАТ «Укрхіменерго» з 01.01.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2003 по 28.02.2005 згідно з довідками про підтвердження пільгового характеру роботи від 10.07.2014 №439, №440, а також періоди роботи в Пересувній механізованій колоні треста «Рубіжанськхімбуд» з 30.07.1984 по 20.09.1984 та в Сєвєродонецькому ордена Леніна виробничому об`єднанні «АЗОТ» з 07.04.1988 по 13.08.1988, за виключенням періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, а також періоду навчання з 01.09.1981 по 16.07.1984 у Міському професійно-технічному училищі №11 м. Рубіжне, прийняти нову постанову в цій частині про відмову у задоволенні позову в повному обсязі до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 360/1423/22 - змінити в мотивувальній частині щодо визнання територіального органу пенсійного фонду, який зобов`язано вчинити певні дії.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 360/1423/22 - змінити, в абзаці 3 резолютивної частини рішення шляхом зазначення пенсійного органу, а саме, замість «Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області», зазначити «Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Повний текст постанови складений 22 березня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв