Постанова

від 28.09.2022 по справі 640/25381/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25381/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна`на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» задоволено повністю.

Стягнуто з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди лютий-квітень, липень, грудень 2014 року, в розмірі 8 473 906 (вісім мільйонів чотириста сімдесят три тисячі дев"ятсот шість) грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» сплачений ним судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Зокрема, апелянт вказує, що Верховний Суд, який не прийняв рішення по суті спору, а відправив справу на новий розгляд, не міг вирішити питання розподілених судових витрат, оскільки за змістом статті 139 КАС України, розподіл витрат залежить від правомірності позиції тієї чи іншої сторони, що може бути встановлено тільки під час розгляду справи по суті.

Апелянт зазначає, що в рішенні суд вирішив питання розподілу судових витрат частково, хоча відповідно до ст. 139 КАС України, розподілу підлягають всі судові витрати.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна`на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» з позовом до Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (далі - відповідач-2) та просить суд стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди лютий-квітень, липень, грудень 2014 року, в розмірі 8473906, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2020 року позов задоволено повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.03.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнив, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2020 скасував, ухвалив нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства відмовив.

Постановою Верховного Суду від 03.08.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 року скасовано, справу №640/25381/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2021 року позов задоволено повністю.

Також, судом першої інстанції було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» сплачений ним судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

29 листопада 2021 року представником позивача подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останні просив стягнути сплачений позивачем судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 38 420,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вищевказаної заяви, суд першої інстанції вказав, що під час прийняття рішення у справі судом вирішено питання про судові витрати. При цьому, з питань відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги позивач до ухвалення рішення у справі до суду не звертався.

Також, суд першої інстанції вказав, що доказів звернення до Верховного Суду із заявою про відшкодування понесених судових витрат та відмови у її задоволенні позивачем до позову не надано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

За правилами частин першої-другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини шостої вищевказаної статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Верховного Суду від 03.08.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 року скасовано, справу №640/25381/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Таким чином, очевидно, що судом касаційної інстанції не вирішувалось і не могло вирішуватись питання розподілу судових витрат, оскільки справу №640/25381/19 було направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

В подальшому, після прийняття справи до провадження судом першої інстанції, позивачем було подано письмові пояснення (т. 2 а.с. 229), в яких позивач, окрім іншого, просив судові витрати покласти на відповідачів відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Вищевикладене спростовує висновки суду першої інстанції про те, що з питань відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги позивач до ухвалення рішення у справі до суду не звертався.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2021 року позов задоволено повністю.

Також, судом першої інстанції було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» сплачений ним судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Отже, судом першої інстанції було вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору не в повному обсязі, оскільки питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги судом першої інстанції не було вирішено.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги, суд першої інстанції помилково вказав, що доказів звернення до Верховного Суду із заявою про відшкодування понесених судових витрат та відмови у її задоволенні позивачем до позову не надано, оскільки Верховний Суд направляв справу на новий розгляд, тому не міг вирішувати питання розподілу судових витрат.

В межах спірних правовідносин, саме суд першої інстанції, який розглядав справу по суті, мав здійснити розподіл всіх судових витрат, понесених стороною, в тому числі і судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнути з відповідача судовий збір за подання касаційної скарги.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не розглянуто по суті питання стягнення з відповідача судового збору за подання касаційної скарги, а саме, не перевірено факт сплати останнього, відповідну суму тощо, а оскаржуване судове рішення прийнято у формі ухвали.

Викладені обставини, у свою чергу, свідчать, що у межах апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не надається оцінка наявності підстав для присудження за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесених витрат у розрізі положень статті 139 КАС України, оскільки повноваженнями щодо ухвалення додаткового рішення у справі наділений той суд, який приймав рішення по суті спору.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись ст. 243, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна`на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна