Ухвала

від 28.09.2022 по справі 495/7512/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 495/7512/22

Номер провадження 2-з/495/74/2022

28 вересня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі Коліниченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Дочірнє підприємство «КОМПРОМІС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТУС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Дочірнє підприємство «КОМПРОМІС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТУС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності.

За результатами автоматизованого розподілу від 26.09.2022 року справа передана для розгляду судді Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областіАнісімової Н.Д., яка отримана суддею 27.09.2022 року.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.09.2022 року провадження у справі було відкрито, справу було призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову у якій просить суд:

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районним державним адміністраціям), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», ідентифікаційний код юридичної особи: 39279197, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 44496312, Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 32015107.

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам реєстрації, в тому числі нотаріусам, іншим особам та будь-яким органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в тому числі посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам вчинятибудь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме:

?земельної ділянки за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Маразлієвка, кадастровий номер 5120884200:01:001:0018, площею 6,1766 га.

?Нежитлової будівлі загальною площею 3747, 4 кв.м., яка в цілому складається з приміщень підвального, I-го, II-го, III-го поверхів за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101;

?нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 139,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496135251101;

?квартири загальною площею 220,0 кв.м., житловою площею 144,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496181951101;

?квартири загальною площею 71,1 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496228951101;

?квартири загальною площею 41,7 кв.м., житловою площею 35,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589866451101;

?квартиризагальною площею 27,9 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589810951101;

?квартири загальною площею 63,5 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496260251101;

?квартири загальною площею 115,1 кв.м., житловою площею 65,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851385251101;

?квартири загальною площею 41,3 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589831551101;

?нежитлового приміщення загальною площею 47,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851401051101;

?вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 2739,5 кв. м., розмір частки: 9999/10000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 391266451101;

?вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 2739,5 кв. м., розмір частки: 1/10000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 391266451101;

?вбудовані приміщення громадськогопризначення для торгівлі за адресою АДРЕСА_9 , загальною площею 3236,05 кв. м., розмір частки: 9999/10000; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391224551101

?квартира за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 224,9 кв. м., житловою площею 164,3 кв. м., розмір частки: 153/1000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107161251101

?квартира за адресою: АДРЕСА_11 загальною площею 179, 5 кв.м., житловою площею 105, 0 кв.м., розмір частки 397/1000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 515679651101.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на те, що позов, поданий ним до ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Дочірнє підприємство «КОМПРОМІС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТУС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності з наступних підстав.

15 червня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги № 1 за договором позики від 10 серпня 2021 року та Додатковим Договором № 1 від 08 грудня 2021 року до Договору позики від 10 серпня 2021 року.

Між ОСОБА_3 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики від 10 серпня 2021 року, відповідно якого Позикодавець передав, а Позичальник отримав у борг грошову суму у розмірі 40000000,00 (сорок мільйонів) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 2 Договору грошові кошти, які є предметом цього договору, передані Позикодавцем та одержані Позичальником до підписання цього договору. Підписанням цього Договору Сторони підтверджують, що не мають один до одного претензій щодо повної передачі грошових коштів за Договором.

Відповідно п. 3 Договору позики Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику, а саме грошові кошти у сумі, передбаченій у п. 1 цього договору, у строк до «10» грудня 2021 року (десятого грудня дві тисячі двадцять першого року).

08 грудня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір № 1 до Договору позики від 10 серпня 2021 року, відповідно якого ОСОБА_1 було передано ОСОБА_2 додатково 40000000, 00 (сорок мільйонів) гривень, разом сума заборгованості стала складати 80000000,00 (вісімдесят мільйонів) гривень 00 копійок, які він зобов`язаний повернути у строк до «10» квітня 2022 року (десятого квітня дві тисячі двадцять другого року). Грошові кошти повинні бути повернені згідно встановленого Сторонами графіку:

?10000 000,00 гривень (десять мільйонів) гривень 00 копійок - не пізніше 24 грудня 2021 року;

?10000 000,00 гривень (десять мільйонів) гривень 00 копійок - не пізніше 10 січня 2022 року;

?20 000 000,00 гривень (двадцять мільйонів) гривень 00 копійок не пізніше 10 лютого 2022 року;

?20 000 000,00 гривень (двадцять мільйонів) гривень 00 копійок - не пізніше 10 березня 2022 року;

?20 000 000,00 гривень (двадцять мільйонів) гривень 00 копійок не пізніше 10 квітня 2022 року.

У разі коли Позичальник своєчасно не поверне Позикодавцю позику згідно визначеного у пункті 3 цього договору строку, в тому числі порушуючи графік повернення грошових коштів, або сплатить її не в повному обсязі, то за неналежне виконання умов цього договору він зобов`язаний сплатити штраф у однократному розмірі від суми позики, вказаної у п. 1 Договору позики (з урахуванням зміни суми позики відповідно умов Додаткового договору), а саме 80000000,00 (вісімдесят мільйонів) гривень 00 копійок.

Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Договором позики від 10 серпня 2021 року та Додаткового договору від 8 грудня 2021 року № 1 до Договору позики від 10 серпня 2021 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ТОВ «Басарі», ТОВ «Ларгєнт», ТОВ «Істус» та ДП «Компроміс» були укладені договори поруки. Таким чином, ОСОБА_2 та зазначені юридичні особи є солідарними боржниками.

В порушення графіку, визначеному Договором позики, ОСОБА_2 грошові кошти, взяті в борг за Договором позики, не повернув ані за встановленим графіком, ані у кінцевий строк, визначений договором.

З п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги № 1 від 15 червня 2022 року вбачається, що в порядку та на умовах, визначених Договором, Позикодавець відступає за плату Новому Позикодавцю належні йому Права Вимоги за Договором позики, а Новий Позикодавець заміняє Позикодавця як сторону Позикодавця у Договорі позики, та приймає на себе всі його права та обов`язки за Договором позики. Новий Позикодавець сплачує Позикодавцю вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. Таким чином, позивач, має право звернутися до суду за отриманням компенсації матеріальної шкоди за договором позики.

Також у заяві зазначено, що після укладення договору про відступлення права вимоги, позивач ОСОБА_1 звертався до боржника ОСОБА_2 , який за сумісництвом є єдиним учасником і директором ТОВ «Ларгєнт» та ТОВ «Басарі», крім того через ОСОБА_4 був зв`язок з ДП «Компроміс» та ТОВ «Істус», позивач вказує, що повідомив йому про укладення договору відступлення прав вимоги за укладеними ним договорами з ОСОБА_3 декілька разів він виходив на зв`язок з ОСОБА_1 , зустрічався та гарантував виплатити всі запозичені кошти, однак наразі не виходить на будь-який зв`язок.

ОСОБА_1 вказує, що вважає за необхідне також звернутися із вимогою до ОСОБА_2 про компенсацію моральної шкоди у розмірі 50000 гривень за наступних підстав.

Протягом двох місяців позивач відчував нервову напругу, через те, що ОСОБА_2 не вчиняються жодні дії з відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди (повернення грошових коштів, запозичених ним за вищезазначеними договорами), що призвело до значного погіршення стану здоров`я позивача. Вказує, що наразі він проходить медичні дослідження і докази зазначеного будуть надані ним додатково у підготовчому судовому засіданні.

Обґрунтовуючизаяву позивачзазначає,що йомувідомо проте,що ОСОБА_2 належить направі особистоїприватної власностіземельна ділянка в Одеській області, Білгород-Дністровський район, с. Маразлієвка, кадастровий номер 5120884200:01:001:0018, площею 6,1766 га, на якій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічалися та останній планував в якості часткового повернення боргу переоформити її на ім`я ОСОБА_1 , на що погодився позивач, однак після початку підготовки до правочину, ОСОБА_2 припинив виходити на зв`язок, тому враховуючи те, що згідно вищезазначених договорів ОСОБА_2 має повернути ОСОБА_1 велику суму заборгованості, позивач вважає за можливе визнати за ним право власності на зазначену земельну ділянку.

Наразі у позивача є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що вбачається з наступного через намір продажу майна, належного Відповідачам, а саме:

Як стало випадково відомо з сайтуdom.riaна продаж виставлено 2 об`єкта нерухомості, належних Відповідачам, а саме: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та квартира за адресою: АДРЕСА_7 , площа та інші дані приміщень співпадають.

Відповідно до постанови ВС України від 27.08.2019 у справі № 910/608/19 суд зазначив, що підставою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідна інформація, а саме: оголошення про продаж об`єктів майна, належні відповідачам (деякі з об`єктів), розміщені в мережі Інтернет, можуть бути підставою для обґрунтованого припущення щодо можливості продажу чи відчуження цього майна будь-яким іншим способом і у разі, якщо достовірно встановити особу, яка розмістила це оголошення, не видається за можливе. Відчуження ж об`єкта нерухомого майна особою, до якої заявлено позов призведе до неможливості ефективного реального захисту прав позивача та їх поновлення зазначеним шляхом.

Обґрунтовуючи доводи заяви в частині співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, позивач вказує, що звертаючись з вимогами про забезпечення позову щодо заборони вчинення реєстраційних дій на частки у Статутному капіталі ТОВ «Басарі», ДП «Компроміс», ТОВ «Ларгєнт» та на майно належне цим юридичним особам, ним дотримано принцип співмірності, оскільки відповідачі повинні повернути позивачу 160050000 млн. гривень, при цьому Статутний капітал ТОВ « Басарі» дорівнює 129670749 грн., статутний капітал ТОВ «Ларгєнт» -28 252000 грн., статутний капітал ДП «Компроміс» - 1218500 грн., що вбачається з Витягів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій станом на 22.09.2022 року, Статутний капітал зазначених підприємств сформований за рахунок майна, тому принцип співрозмірності дотримано.

ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та власником 100 відсотків частки у Статутному капіталі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» є власником 100 відсотків частки у Статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс», таким чином зазначені підприємства, що є поручителями за зобов`язаннями ОСОБА_2 за договором позики на 160000000 гривень можуть вільно здійснити відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, що матиме наслідком зменшення вартості статутного капіталу юридичних осіб , внаслідок чого Позивач буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги.

Вчинення Відповідачами дій спрямованих на реалізацію вказаних вище часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та Дочірньому підприємстві «Компроміс» та відчуження юридичними особами належного на праві власності нерухомого майна, унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Отже, існує ризик того, що частка у статутному капіталізазначених юридичних осіб, яка належить наразі відповідачам на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, що у свою чергу значно ускладнить або ж взагалі зробить неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.

З огляду на викладені обставини, значну ціну позову, наявні обґрунтовані підстави для забезпечення позову, у зв`язку з чим позивач вказує, що існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, яка підтверджується тим, що майно яке належить відповідачам, наразі виставлено на продаж, що підтверджується відповідними доказами, доданими до матеріалів заяви. На підставі викладеного просить задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви про забезпечення позову суд приходить до наступного.

Забезпечення позову-це сукупністьпроцесуальних дій,які гарантуютьвиконання рішеннясуду вразі задоволенняпозовних вимог.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею150Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК Українизаходів забезпечення позову.

Згідно зч.2ст.149ЦПКУкраїни, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.1-3 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; інше.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який просить позивач вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову знайшли своє підтвердження доводипозивача про наявність правовідносин з приводу укладення між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 15 червня 2022 року договору про відступлення права вимоги № 1 за договором позики від 10 серпня 2021 року та Додатковим Договором № 1 від 08 грудня 2021 року до Договору позики від 10 серпня 2021 року.

Також матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_3 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики від 10 серпня 2021 року, відповідно якого Позикодавець передав, а Позичальник отримав у борг грошову суму у розмірі 40000000,00 (сорок мільйонів) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 2 Договору грошові кошти, які є предметом цього договору, передані Позикодавцем та одержані Позичальником до підписання цього договору. Підписанням цього Договору Сторони підтверджують, що не мають один до одного претензій щодо повної передачі грошових коштів за Договором.

Відповідно п. 3 Договору позики Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику, а саме грошові кошти у сумі, передбаченій у п. 1 цього договору, у строк до «10» грудня 2021 року (десятого грудня дві тисячі двадцять першого року).

08 грудня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір № 1 до Договору позики від 10 серпня 2021 року, відповідно якого ОСОБА_1 було передано ОСОБА_2 додатково 40000000, 00 (сорок мільйонів) гривень, разом сума заборгованості стала складати 80000000,00 (вісімдесят мільйонів) гривень 00 копійок, які він зобов`язаний повернути у строк до «10» квітня 2022 року (десятого квітня дві тисячі двадцять другого року). Грошові кошти повинні бути повернені згідно встановленого Сторонами графіку:

?10000 000,00 гривень (десять мільйонів) гривень 00 копійок - не пізніше 24 грудня 2021 року;

?10000 000,00 гривень (десять мільйонів) гривень 00 копійок - не пізніше 10 січня 2022 року;

?20 000 000,00 гривень (двадцять мільйонів) гривень 00 копійок не пізніше 10 лютого 2022 року;

?20 000 000,00 гривень (двадцять мільйонів) гривень 00 копійок - не пізніше 10 березня 2022 року;

?20 000 000,00 гривень (двадцять мільйонів) гривень 00 копійок не пізніше 10 квітня 2022 року.

У разі коли Позичальник своєчасно не поверне Позикодавцю позику згідно визначеного у пункті 3 цього договору строку, в тому числі порушуючи графік повернення грошових коштів, або сплатить її не в повному обсязі, то за неналежне виконання умов цього договору він зобов`язаний сплатити штраф у однократному розмірі від суми позики, вказаної у п. 1 Договору позики (з урахуванням зміни суми позики відповідно умов Додаткового договору), а саме 80000000,00 (вісімдесят мільйонів) гривень 00 копійок.

Крім того, судом встановлено, що Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Договором позики від 10 серпня 2021 року та Додаткового договору від 8 грудня 2021 року № 1 до Договору позики від 10 серпня 2021 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ТОВ «Басарі», ТОВ «Ларгєнт», ТОВ «Істус» та ДП «Компроміс» були укладені договори поруки. Таким чином, ОСОБА_2 та зазначені юридичні особи є солідарними боржниками.

В порушення графіку, визначеному Договором позики, ОСОБА_2 грошові кошти, взяті в борг за Договором позики, не повернув ані за встановленим графіком, ані у кінцевий строк, визначений договором.

Судом встановлено, що підставами для звернення до суду з зазначеною позовною заявою стало фактичне невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за за договором позики від 10 серпня 2021 року та Додатковим Договором № 1 від 08 грудня 2021 року до Договору позики від 10 серпня 2021 року.

Матеріали справи містять інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до яких вбачається, майно, яким забезпечуються вимоги Позикодавця, належить ТОВ «БАСАРІ», ДП «Компроміс», ТОВ «ЛАРГЄНТ», на час подання заяви про забезпечення позову не вибуло з їх власності, а також інформацію про те, що ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та власником 100 відсотків частки у Статутному капіталі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» є власником 100 відсотків частки у Статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс», таким чином зазначені підприємства, що є поручителями за зобов`язаннями ОСОБА_2 за договором позики на 160000000 гривень можуть вільно здійснити відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, що матиме наслідком зменшення вартості статутного капіталу юридичних осіб, внаслідок чого Позивач буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги.

Судзвертає увагуна те,що звертаючисьіз вказаноюзаявою ОСОБА_1 зазначає,що ОСОБА_2 належить направі особистоїприватної власностіземельна ділянка в Одеській області, Білгород-Дністровський район, с. Маразлієвка, кадастровий номер 5120884200:01:001:0018, площею 6,1766 га, натомість матеріали справи не містять відповідних доказів, у зв`язку із чим вимоги заяви у цій частині не можуть бути задоволені судом.

Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з необхідності дотримання балансу інтересів учасників судового розгляду, дотримання принципів справедливості та розумності, та враховує наскільки заходи забезпечення позову, які пропонує вжити заявник, пов`язані з предметом позову, та наскільки вони співрозмірні позовним вимогам, і яким чином фактично реалізують мету його вжиття. ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та власником 100 відсотків частки у Статутному капіталі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» є власником 100 відсотків частки у Статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс», таким чином зазначені підприємства, що є поручителями за зобов`язаннями ОСОБА_2 за договором позики на 160000000 гривень можуть вільно здійснити відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, що матиме наслідком зменшення вартості статутного капіталу юридичних осіб , внаслідок чого Позивач буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги.

Вчинення відповідачами дій спрямованих на реалізацію вказаних вище часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» та Дочірньому підприємстві «КОМПРОМІС» та відчуження юридичними особами належного на праві власності нерухомого майна, унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Отже, існує ризик того, що частка у статутному капіталі зазначених юридичних осіб, яка належить наразі відповідачам на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, що у свою чергу значно ускладнить або ж взагалі зробить неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що заявником доведено належними та допустимими доказами те, що майно, яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову, та частка у Статутному капіталі ТОВ «БАСАРІ» та ТОВ «ЛАРГЄНТ», ДП «КОМПРОМІС» можуть бути відчужені, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на значну ціну позову, наданих заявником доказів ймовірного відчуження об`єктів нерухомого майна, яким забезпечуються вимоги Позикодавця та належних Відповідачам часток у Статутному капіталі юридичних осіб, у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ухилення відповідачами від виконання взятого на себе обов`язку задовольнити вимоги Позикодавця в разі невиконання боржником основного зобов`язання.

При цьому, суд зауважує, що вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна та корпоративних прав юридичних осіб не виключає його з використання, а тому додаткових обмежень крім неможливості його відчуження не існує.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви позивача про забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 , суд також бере до уваги наступні правові висновки.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статі 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою. (Рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999 року, заява № 22774\93).

Необхідність забезпечення позову має відповідати вимозі пропорційності втручання у право особи цілям, яких потрібно досягти. З одного боку перед судом стоїть завдання гарантувати конституційний та міжнародно-правовий принцип обов`язковості судового рішення в тому, що стосується його виконання, а з іншого повага до права особи мирно володіти своїм майном. Таким чином, метою тесту пропорційності є встановлення способу та ступеню обмеження особи у реалізації його права; до яких саме негативних наслідків призведе таке обмеження, покладене на цю особу.

Не існує вичерпного переліку факторів, які мають бути враховані під час оцінювання судом необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Ці фактори можуть змінюватись, залежно від фактичних обставин справи та характеру відповідного втручання.

Зокрема, при дослідженні питання про відповідність забезпечення позову вимозі пропорційності суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також необхідно звернути увагу на положення ч. 2 ст.80та ст.89 ЦПК України, відповідно до яких цивільному судочинству загалом, та питанню забезпечення позову зокрема, притаманний стандарт доведення «внутрішнє переконання судді».

Таким чином, вимоги цивільного процесуального законодавства щодо доведення певних фактів як підстав для вжиття заходів забезпечення позову вказують на необхідність їх вжиття у тому випадку, коли наявні в матеріалах справи докази скоріше вказують на ймовірність настання певних обставин, ніж на протилежний висновок.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року справа № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19).

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи позивача, давши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам, виходячи із пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 8ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 1ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідачів.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року (справа № 61-11274св18).

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Так, позивач, як фізична особа, має зареєстроване в установленому законом порядку місцезнаходження на території України і суду не надано доказів, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження його майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З викладених підстав, вирішуючи питання щодо зустрічного забезпечення, суд вважає за необхідне не вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обраний захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, не впливає на матеріальний стан відповідачів, та власників вказаного нерухомого майна та не може вплинути на фінансову діяльність підприємств у разі її здійснення, чи понесення ними додаткових витрат, тобто, застосований вид забезпечення позову не може завдати відповідачів будь-яких збитків. Відповідно дост. 153 ЦПК Українизалежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення та застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки. (ч. 3ст. 154 ЦПК України).

Одночасно суд звертає увагу відповідачів на те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом та може бути скасований у разі представлення суду доказів щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Судпостановляє вказанерішення напідставі наявних матеріалахсправи доказів.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що захід забезпечення позову у вигляді заборони державним адміністраціям), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», ідентифікаційний код юридичної особи: 39279197, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 44496312, Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 32015107, а також заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам реєстрації, в тому числі нотаріусам, іншим особам та будь-яким органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в тому числі посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам вчинятибудь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке належить відповідачам, є достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, та виключить можливість обмеження права відповідачів на користування нерухомим майном у повному обсязі, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», Дочірнє підприємство «КОМПРОМІС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТУС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди та визнання права власності задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, районним державним адміністраціям), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам реєстрації за Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за заявами та/або зверненнями будь-яких осіб відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», ідентифікаційний код юридичної особи: 39279197, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГЄНТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 44496312, Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 32015107.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам реєстрації, в тому числі нотаріусам, іншим особам та будь-яким органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в тому числі посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам вчинятибудь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме:

?Нежитлової будівлі загальною площею 3747, 4 кв.м., яка в цілому складається з приміщень підвального, I-го, II-го, III-го поверхів за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101;

?нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 139,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496135251101;

?квартири загальною площею 220,0 кв.м., житловою площею 144,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496181951101;

?квартири загальною площею 71,1 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496228951101;

?квартири загальною площею 41,7 кв.м., житловою площею 35,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589866451101;

?квартиризагальною площею 27,9 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589810951101;

?квартири загальною площею 63,5 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496260251101;

?квартири загальною площею 115,1 кв.м., житловою площею 65,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851385251101;

?квартири загальною площею 41,3 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589831551101;

?нежитлового приміщення загальною площею 47,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851401051101;

?вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 2739,5 кв. м., розмір частки: 9999/10000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 391266451101;

?вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 2739,5 кв. м., розмір частки: 1/10000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 391266451101;

?вбудовані приміщення громадськогопризначення для торгівлі за адресою АДРЕСА_9 , загальною площею 3236,05 кв. м., розмір частки: 9999/10000; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391224551101

?квартира за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 224,9 кв. м., житловою площею 164,3 кв. м., розмір частки: 153/1000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107161251101

?квартира за адресою: АДРЕСА_11 загальною площею 179, 5 кв.м., житловою площею 105, 0 кв.м., розмір частки 397/1000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 515679651101.

В решті вимог заяви відмовити у задоволенні.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.Д. Анісімова