Постанова

від 07.09.2022 по справі 921/433/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2022 р. м. Львів Справа №921/433/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді І.Б. Малех

суддів В.М. Гриців

О.В. Зварич

секретар судового засідання Залуцький Д.Т.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Промінь" за вих. №17/02/2 від 17.02.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/568/22 від 21.02.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2021 року (суддя Сидорук А.М., повний текст рішення складено 31.01.2022, м. Тернопіль)

у справі №921/433/21

за позовом Приватного агропромислового підприємства "Промінь", с. Бариш Бучацького району Тернопільської області

до відповідача Чортківської районної державної адміністрації, м. Чортків, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Бучацька міська рада, м. Бучач, Тернопільська область

про визнання протиправним та скасування розпорядження Бучацької районної державної адміністрації №480 від 19 листопада 2004 року "Про переведення земель колективних сільськогосподарських підприємств та не витребуваних земельних часток (паїв) до земель запасу", в частині переведення земель, загальною площею 458,0га, які перебували у власності та користуванні Селянської спілки "Промінь" (код ЄДРПОУ 03780754) до земель запасу Бариської сільської ради (згідно додатку №1).

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Лось А.М. - директор;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 року на розгляд Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Приватного агропромислового підприємства "Промінь" до Бучацької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Бучацька міська рада, про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Бучацької районної державної адміністрації №480 від 19 листопада 2004 року «Про переведення земель колективних сільськогосподарських підприємств та не витребуваних земельних часток (паїв) до земель запасу», в частині переведення земель, загальною площею 458,0 га, які перебували у власності та користуванні Селянської спілки «Промінь» /код ЄДРПОУ 03780754/ до земель запасу Бариської сільської ради /згідно з додатком № 1/.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2021 у справі №921/433/21 в позові відмовлено повністю.

Позивач - Приватне агропромислове підприємство «Промінь», не погодившись з винесеним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом неповно встановлено обставини справи, які мають значення для справи, висновки не відповідають встановленим обставинам справи, а саме:

- Селянська спілка «Промінь», як юридична особа припинила свою діяльність, внаслідок реорганізації, шляхом приєднання (ст. 104 ЦК України).

- безпідставним є посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19.

- суд повинен був залишити без розгляду відзив на позовну заяву №01-17/1640 від 21.09.2021 Чортківської РДА.

Також апелянт вважає, що судом неправильно застосовано та порушено норми ст.ст. 2, 20, 22 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України, ст. 165 ГПК України.

Відповідно до цього просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2021 у даній справі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2022 поновлено ПАП "Промінь" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2022 року у справі №921/433/21 та відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою; витребувано в Господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2021 року у справі №921/433/21.

В подальшому ухвалою суду від 21.03.2022 призначено розгляд справи №921/433/21 в судове засідання на 18.05.2022.

Ухвалою суду від 18.05.2022 відкладено розгляд справи №921/433/21 в судове засідання на 08 червня 2022 року.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 розгляд справи відкладено на 06.07.2022.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 розгляд справи відкладено на 03.08.2022.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 розгляд справи відкладено на 07.09.2022.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та заслухавши пояснення представника апелянта, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2022 року у справі №921/433/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головою Бучацької районної державної адміністрації було прийнято Розпорядження №480 від 19 листопада 2004 року «Про переведення земель колективних сільськогосподарських підприємств та не витребуваних земельних часток (паїв) до земель запасу».

Даним розпорядженням землі, які перебували у користуванні Селянської спілки «Промінь» (код ЄДРПОУ 03780754) переведено до земель запасу Бариської сільської ради, на території якої вони розташовані, (згідно з додатком №1).

Позивач вважав вказане розпорядження, в частині переведення земель, загальною площею 458,0 га, які перебували у користуванні Селянської спілки «Промінь» (код ЄДРПОУ 03780754) до земель запасу Бариської сільської ради (згідно з додатком №1), протиправним та просив скасувати, посилаючись на таке:

- правовідносини з припинення права колективної власності на землю, які регулюються нормами Земельного кодексу України у редакції 1990 року, який втратив чинність з 01 січня 2002 року та Земельним кодексом України у редакції 2001 року, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року, Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 8 серпня 1995 року.

Згідно ст.ст. 3, 5 Земельного Кодексу України у редакції 1990 року, власність на землю в Україні має такі форми державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Земля передається у колективну власність безоплатно.

Згідно ч.1ст. 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України у редакції 1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчувались державними актами, які видавались і реєструвались, у тому числі, сільськими Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видавався колективному сільськогосподарському підприємству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства і у колективній власності громадян;

- селянська спілка «Промінь», реорганізована у Приватне агропромислове підприємство «Промінь», отримала Державний акт на право колективної власності на землю серії ТР №28, виданий Бариською сільською радою народних депутатів та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1, згідно із яким Селянській спілці «Промінь» передано у колективну власність 2013,8 га земель сільськогосподарського використання.

Відповідно до інформації, наявної у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу: ПАП "Промінь"; ідентифікаційний код: 30812017; місцезнаходження: вулиця Зелена 70, село Бариш, Бучацький район, Тернопільська область. 48424) до Єдиного державного реєстру 21.03.2000 включено відомості про юридичну особу. Згідно відомостей, отриманих в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів органів статистики, Міндоходів, Пенсійного фонду України, вказана юридична особа перебуває на обліку: 22.03.2000, Головне управління регіональної статистики, 21680000; 23.03.2000, 55, Головне управління ДПС у Тернопільській області, Теребовлянське управління, Бучацька ДПІ (Бучацький район), 43142763 (дані про взяття на облік як платника податків); 30.06.2002, 19030419, Головне управління ДПС у Тернопільській області, Теребовлянське управління, Бучацька ДПІ (Бучацький район), 43142763 (дані про взяття на облік як платника єдиного внеску). Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа: 03780754, селянська спілка Промінь, 48424, с. Бариш, Бучацький район, Тернопільська області.

- Селянська спілка «Промінь», реорганізована у Приватне агропромислове підприємство «Промінь», отримала належним чином оформлений Державний акт на право колективної власності на землю серії ТР №28, виданий Бариською сільською радою народних депутатів та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1.

Згідно з державним актом, довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем) по Бариській сільській раді, Бучацького району, Тернопільської області станом на 01.01.2004 року, відповіді Відділу у Бучацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 04.12.2020 року № 29-19-0 23-128/103-20, земельні ділянки з кадастровими номерами:

6121280400:01:001:1246 площею 9,1143 га, 6121280400:01:001:1248 площею 13,9027 га, 6121280400:01:001:0605 площею 5,1872 га, 6121280400:01:001:1274 площею 3,27 га, 6121280400:01:001:0850 площею 12,0 га, 6121280400:01:002:1254 площею 14,0 га,

6121280400:01:002:0604 площею 13,36 га, 6121280400:01:002:1261 площею 8,98 га, 6121280400:01:002:1262 площею 8,5 га, 6121280400:01:002:0659 площею 11,8964 га, 6121280400:01:001:1265 площею 10,0 га, 6121280400:01:001:1292 площею 1,9934 га, 6121280400:01:001:1294 площею 1,9934 га, 6121280400:01:001:1289 площею 1,209 га, 6121280400:01:001:1283 площею 2,0 га, 6121280400:01:002:0658 площею 3,81 га, 6121280400:01:002:1256 площею 16,26 га, 6121280400:01:002:0617 площею 1,1055 га, 6121280400:01:002:1253 площею 9,24 га, 6121280400:01:002:0618 площею 2,1824 га, 6121280400:01:002:1252 площею 3,98 га, 6121280400:01:002:0654 площею 8,809 га, 6121280400:01:002:0655 площею 2,0 га, 6121280400:01:002:0649 площею 2,0 га, 6121280400:01:002:0652 площею 2,0 га, 6121280400:01:002:0650 площею 2,0 га, 6121280400:01:002:0651 площею 2,0 га, 6121280400:01:002:0603 площею 9,18 га, 6121280400:01:002:1282 площею 1,23 га, 6121280400:01:002:0606 площею 10,4 га, 6121280400:01:002:1281 площею 5,54 га, 6121280400:01:002:0597 площею 1,88 га, 6121280400:01:002:0657 площею 2,2029 га, 6121280400:01:002:0620 площею 14,929 га, згідно землевпорядної документації та плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, дійсно входили до складу земель, які були надані Селянській спілці «Промінь» (код 03780754) у колективну власність та постійне користування, на підставі державного акту на право колективної власності на землю серія ТР №28, виданого Бариською сільською радою народних депутатів 17.02.1997 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1. який є чинним, ніким не скасований, відомості про належним чином оформлену відмову від землі відсутні, рішення суду про припинення права власності та користування відсутнє.

А відтак, зміни в земельному законодавстві після видачі Державного акту на право колективної власності на землю серії ТР №28, відсутність у новому законодавстві колективної форми власності, не можуть бути підставою для припинення колективної власності на землю.

Позивач, обгрунтовучи позов, наполягав на тому, що Розпорядження Бучацької районної державної адміністрації № 480 від 19 листопада 2004 року "Про переведення земель колективних сільськогосподарських підприємств та не витребуваних земельних часток (паїв) до земель запасу" прийнято відповідачем за відсутності необхідного обсягу повноважень та з численними порушеннями порядку встановлення, зміни цільового призначення земель та передачі земель в запас сільської ради, відтак, наявні достатні правові підстави для задоволення позову про визнання недійсним та скасування розпорядження № 480 від 19 листопада 2004 року «Про переведення земель колективних сільськогосподарських підприємств та не витребуваних земельних часток (паїв) до земель запасу».

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Таким чином, обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.

Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 вересня 2020 року по справі № 907/29/19.

Земельні відносини, щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст.ст. 13, 41 Конституції України, від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статей 142, 143 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

В силу приписів частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 статті 59 цього ж Закону передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси

Таким чином, обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, Селянській спілці "Промінь", відповідно до державного акта серії ТР №28 від 17.02.1997 було передано у колективну власність (відповідно до рішення Бариської сільської ради від 14.04.1997) 2013,8 га землі для сільськогосподарського використання. Додатком до акту є план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність та список громадян - членів селянської спілки, про що наявна відмітка на акті.

Як вбачається з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань селянська спілка "Промінь" ідентифікаційний номер 03780754 припинила діяльність в 2004 році.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 17.03.2020 року, ПАП "Промінь" значиться в реєстрі з номером 30812017 та записом про правонаступництво з 2000 року.

Згідно ст. 37 ЦК УРСР (в редакції, чинній на той час) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Частина 4 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" передбачала, що підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до п. 5 Положення про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №538 від 14.07.1993, яка втратила чинність з 01.01.1996 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996) державний реєстратор складається з інформаційного фонду, до якого входять такі дані: ідентифікаційний код господарюючого суб`єкта, який є єдиним для всього інформаційного простору України, найменування суб`єкта українською, російською та, за бажанням, англійською мовами, юридична адреса, ознака особи, територіальна належність, відомча підпорядкованість, форма власності, форма господарської діяльності, кількість підрозділів (філій), ознака підрозділу (філії, дочірнього підприємства), прізвище керівника, види діяльності, а також дані про державну реєстрацію, інформація про засновників або інвесторів. Джерелом формування інвестиційного фонду є дані з резерву ідентифікаційний кодів, національні та міжнародні класифікатори, які використовуються під час обробки інформації в статистичних спостереженнях або при здійсненні фінансових та економічних операцій, а також інформація довідкового характеру.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 створено Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, формування бази даних якого, згідно з п. 5 вказаної постанови, здійснювалось на основі Державного реєстру звітних /статистичних/ одиниць України із збереженням присвоєних суб`єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів.

В п. 15 Положення «Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 (в редакції, чинній на час перереєстрації селянської спілки у сільськогосподарське товариство) зазначалось, що у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування. У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Перереєстрація суб`єкта підприємницької діяльності здійснюється у порядку встановленому для реєстрації. Перереєстрація проводиться у разі зміни форми власності, організаційної форми або назви суб`єкта підприємництва (ч.8, ч.9 ст.8 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 №698-XII 9 в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Норма такого ж змісту викладена у п. 15 Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності (затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №276 від 29.04.1994), зокрема, що перереєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для їх реєстрації.

Припинення юридичної особи тягне за собою виключення юридичної особи з державного реєстру України. Перереєстрація ж юридичної особи не має бути наслідком її припинення, виключення її з державного реєстру України, і при цьому залишається незмінним її ідентифікаційний код.

Отже, відповідно до наведених норм ідентифікаційний код особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній собі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається.

Таким чином, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне агропромислове підприємство "Промінь" зареєстроване, як нова юридична особа, а не реорганізовано, шляхом перетворення з Селянської спілки "Промінь", оскільки при прийнятті рішення про реорганізацію, шляхом перетворення в іншу юридичну особу, колишні члени селянської спілки "Промінь" автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворення юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу учасників.

Натомість згідно зі статутом ПАП "Промінь", єдиним засновником є ОСОБА_1 (згідно редакції Статуту від 15.03.2000 року), ОСОБА_2 (згідно Нової редакції Статуту від 10.03.2020 року). Тобто перетворення селянської спілки "Промінь" у Приватне агропромислове підприємство "Промінь" не відбулося, оскільки склад засновників (учасників) СС "Промінь", ЄДРПОУ 03780754 та ПАП "Промінь" ЄДРПОУ 30812017 не співпадають, ідентифікаційні коди юридичних осіб є різними.

Отже, реорганізація СС "Промінь", ЄДРПОУ 03780754, шляхом перетворення у ПАП "Промінь", ЄДРПОУ 30812017 не відбулося, оскільки 21.03.2000 року було проведено реєстрацію нового підприємства ПАП "Промінь", ЄДРПОУ 30812017.

За таких обставин ПАП "Промінь", ЄДРПОУ 30812017 не набуло статусу землекористувача чи статусу власника спірних ділянок СС "Промінь" ЄДРПОУ 03780754, що є предметом спору.

З огляду на положення ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ГПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може трактуватися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражається в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Зокрема, ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17.

За змістом ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуваним розпорядженням Бучацької районної державної адміністрації № 480 від 19.11.2004 "Про переведення земель колективних сільськогосподарських підприємств та не витребуваних земельних ділянок (паїв) до земель запасу" не порушені права позивача, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судова колегія апеляційного суду при цьому зазначає, що посилання скаржника на те, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, які мають значення для справи та неправильно їх оцінено, спростовано вищевикладеним.

Не знайшли свого підтвердження і твердження апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення від 3 грудня 2021 року у справі №921/433/21, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Тернопільської області від 03 грудня 2021 року у справі №921/433/21 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Промінь» - без задоволення.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Промінь" за вих. №17/02/2 від 17.02.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/568/22 від 21.02.2022) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 3 грудня 2021 року у справі №921/433/21 - залишити без змін

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Приватне агропромислове підприємство «Промінь».

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5. Матеріали справи №921/433/21 повернути Господарському суду Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 28.09.2022.

Головуючий суддя І.Б. Малех

суддя В.М. Гриців

суддя О.В. Зварич