Постанова

від 29.09.2022 по справі 916/2976/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/2976/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19, м. Херсон не з`явився;

від Южненської міської ради Одеської області, м. Южне, - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області, м. Южне

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року, м. Одеса, суддя Невінгловська Ю.М., повний текст рішення складено та підписано 24.01.2022 року

у справі №916/2976/21

за позовом Южненської міської ради Одеської області, м. Южне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19, м. Херсон

про стягнення 1 844 500 грн. 08 коп.,-

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог, рішення суду першої інстанції.

В жовтні 2021 року Южненська міська рада Одеської області, м. Южне звернулась до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19, м. Херсон у яких просила стягнути з відповідача на його користь безпідставно отриманий дохід за користування земельною ділянкою у розмірі 1844500 грн. 08 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

Зокрема, позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, який фактично є користувачем земельної ділянки, яка належить до комунальної власності, без достатньої правової підстави (відсутність правовстановлюючих документів на користування) зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити позивачу за користування спірною земельною ділянкою у нарахованому останнім розмірі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року у справі №916/2976/21 (суддя Невінгловська Ю.М.) позовні вимоги Южненської міської ради Одеської області, м. Южне до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19, м. Херсон задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19, м.Херсон на користь Южненської міської ради Одеської області, м. Южне безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 1745116 грн. 08 коп. та 26176 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19, м. Херсон, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої на те правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, а відтак зобов`язано повернути кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України у нарахованому ним розмірі.

Разом з тим, місцевий господарський суд, розглядаючи заяву представника відповідача щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності у три роки, дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у позові в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м. Херсон безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою, що нараховані до 30.09.2018 року в розмірі 99384 грн., у зв`язку із чим задовольнив позов Южненської міської ради Одеської області, м. Южне частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Южненська міська рада Одеської області, м. Южне з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м. Херсон безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 99384 грн. не погодилась, тому звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року у справі №916/2976/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 99384 грн. скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги останньої задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права в частині застосування строків позовної давності.

Зокрема, скаржник, посилаючись на вимоги п. 287.3, 287.4 Податкового кодексу України, зазначає, що при визначеннi перiоду нарахування безпiдставно отриманого доходу вiдповiдачем за користування земельною дiлянкою, Южненською мiською радою Одеської області враховується рiшення Господарського суду Одеської областi вiд 13.05.2019 року по справi № 916/2820/18 за позовною заявою Южненської мiської ради до Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м. Херсон в якiй позивач просив суд стягнути з вiдповiдача збитки у розмiрi 826 018 грн. 85 коп. нарахованих за перiод з 19.05.2017 року - по 01.08.2018 року, яким позовну заяву задоволено в повному обсязi. Таким чином, на думку скаржника, перiод нарахування коштiв за використання земельної дiлянки без правовстановлюючих документiв становить з 02.08.2018 року по 01.08.2021 року.

Отже, як зазначив позивач, право на звернення до суду з позовом у Южненської мiської ради Одеського району Одеської областi виникло з 01.10.2018 року.

Інших доводів стосовно неправомірності застосування судом першої інстанції строку позовної давності до спірних правовідносин під час вирішення справи, яка переглядається, матеріали апеляційної скарги не містять.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Южненської міської ради Одеської області, м. Южне на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року у справі №916/2976/21, справу призначено до судового розгляду.

23.06.2022 року електронною поштою від представника позивача до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи (вх. №590/22), у якому Южненська мiська рада Одеської області просила суд апеляційної інстанції приєднати до матеріалів справи копію листа Головного управління ДПС в Одеській області від 24.05.2022 року та копію листа Одеської обласної державної адміністрації від 10.06.2022 року, у яких, на думку скаржника, чітко виражена позиція вказаних вище державних органів влади щодо обов`язковості сплати плати за землю суб`єктами господарювання для організації наповнення бюджету.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу, в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судове засідання, яке відкладалося за об`єктивних обставин, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, шляхом направлення на його електронну адресу ухвали про призначення справи до розгляду.

Проте, 28.09.2022 року, скаржник направив до Південно-західного апеляційного господарського суду клопотання (вх. №590/22/Д3), у якому просив суд розгляд справи №916/2976/21 проводити без участі його представника.

Розглянувши вказане вище клопотання скаржника, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення та вирішила переглянути оскаржуване рішення у справі за відсутності представника скаржника.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про надіслання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду засобами електронного зв`язку, а також оголошення, розміщене на офіційному сайті «Судова влада України».

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Южненської міської ради Одеської області, м. Южне не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року у справі №916/2976/21 не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

29.01.2010 року між Южненською міською радою Одеської області, м. Южне (орендодавець) та Приватним підприємством «РЕСУРС ЮГСТРОЙ» (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення категорії землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Южне, вздовж вул. Новобілярська (від профілакторію ДП «МТП «ЮЖНИЙ» до вул. Хіміків) (п.1 договору оренди). Вказаний договір зареєстрований в Комінтернівському районному відділі Одеської регіональної філії Державного земельного кадастру» державного комітету України по земельним ресурсам 04.02.2010 року за №041051100003.

Пунктом 2 вказаного договору оренди встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,1500 га., в тому числі: рілля 3,3478 га, інші багаторічні насадження 0,0604 га, під господарським шляхами і прогонами 0,3006 га, інші 0,4412 га із земель територіальної громади м. Южного.

Кадастровий номер земельної ділянки 5111700000:02:006:0023.

Земельна ділянка передається в оренду без об`єктів нерухомого майна. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6111277 грн. 67 коп. (п. п. 3, 4 договору оренди).

Земельна ділянка передається в короткострокову оренду терміном на 5 років під розміщення рекреаційного комплексу, за адресою: Одеська область м. Южне, вздовж вул. Новобілярська (від профілакторію ДП «МТП «ЮЖНИЙ» до вул. Хіміків) (п.14 договору оренди).

Згідно із п. 42 договору оренди, орендар може передавати земельну ділянку або її частину в суборенду без згоди орендодавця. При цьому термін суборенди не може перевищувати термін дії цього договору.

22.08.2013 року між Приватним підприємством «РЕСУРС ЮГСТРОЙ» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 19», м. Херсон (Суборендар) був укладений договір суборенди землі, за умовами якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення категорії землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Южне, вздовж вул. Ново-Білярська (від профілакторію ДП «МТП «ЮЖНИЙ» до вул. Хіміків) (п.1.1 договору суборенди).

Пунктом 2.1 договору суборенди встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Южне, вздовж вул. Ново-Білярська (від профілакторію ДП «МТП «ЮЖНИЙ» до вул. Хіміків). Кадастровий номер земельної ділянки 5111700000:02:006:0023.

Договір укладено терміном до 29.01.2015 (п.3.1 договору суборенди).

Рішенням Южненської міської ради від 06.01.2017 року №497-VІІ Про внесення змін до пункту 1 рішення Южненської міської ради від 19.05.2016 року №281-VІІ Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, які знаходяться в оренді Приватного підприємства «РЕСУРС ЮГСТРОЙ», земельну ділянку під кадастровим номером 5111700000:02:006:0023 поділено на три ділянки, а саме на: земельну ділянку площею 0,8932 га (кадастровий номер 5111700000:006:0150); земельну ділянку площею 0,9410 га (кадастровий номер 5111700000:006:0151); земельну ділянку площею 2,3158 га (кадастровий номер 5111700000:006:0152).

Факт зайняття земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 19», м. Херсон та розміщення на ньому магазину засвідчено Актом перевірки стану використання земельної ділянки (кадастровий номер 5111700000:02:006:0150) від 03.02.2017 з фото фіксацією, який складено при виході на місцевість комісією з перевірки стану використання земельної ділянки (кадастровий номер 5111700000:02:006:0150) площею 0,8932 га, яка розташована за адресою: м. Южне Одеської області, вздовж вул. Новобілярська (від профілакторію ДП «МТП «ЮЖНИЙ» до вул. Хіміків), яка діяла на підставі розпорядження міського голови від 30.01.2017 року № 02-02-42р.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №26826944, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м.Херсон зареєстровано право власності на громадський будинок, новозбудована четверта черга рекреаційного комплексу, торгівельно-виставкового комплексу за адресою: Одеська обл., м. Южне, вулиця Іванова, 9, площею 5127,8 кв.м.

28.03.2019 року Южненською міською радою було прийняте рішення № 1342 - VII «Про надання дозволу на передачу земельної ділянки (кадастровий номер 5111700000:02:006:0150) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 19», м. Херсон та надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м. Херсон на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 5111700000:02:006:0150), орендованої товариством, (із земель "07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення" до земель "03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (під розміщення та обслуговування торговельно- виставкового комплексу)" відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548).

Також рішеннями Господарського суду Одеської області від 06.04.2018 року у справі №916/2840/17, від 13.05.2019 року у справі №916/2820/18, які набрали законної сили та не скасовані чи змінені у встановленому законом порядку, було задоволено позовні вимоги Южненської міської ради Одеської області, м. Южне та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м. Херсон безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою.

30.07.2021 року Южненською міською радою прийняте рішення № 535-VIII «Про надання дозволу Фонду комунального майна Южненської міської ради Одеського району Одеської області на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 5111700000:02:006:0150)».

На підтверджування того, що у 2018 році у м. Южному застосувалася саме орендна ставка - 3% від нормативної оцінки землі позивачем надано: копію рішення Южненської міської ради від 12.12.2017 року № 817 - VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території м. Южне на 2018 рік»; копію рішення Южненської міської ради від 31.05.2018 року № 932 - VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території м. Южне на 2019 рік».

Зокрема, пп. 9.3 п. 9 додатку 3 до рішення Южненської міської ради від 12.12.2017 року № 817 - VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території м. Южне на 2018 рік» зазначено, що розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, річна сума платежу 3 відсотка від нормативно грошової оцінки.

18.06.2020 року Южненською міською радою прийнято рішення № 1753 VIII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території м. Южне на 2021 рік», в якому пунктом 4 доручено Фонду комунального майна Южненської міської ради розробити Положення про диференційовані ставки орендної плати за земельні ділянки, а на період, до прийняття рішення, при поновлені договорів оренди застосовувати ставку 3%.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки 31-15-0.253-1874/483-21 від 13.09.2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за адресою: Одеська область м. Южне пр-т Миру. 19 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) кадастровий номер 5111700000:02:006:0150, площею 0.8932 га станом на 01.01.2021 рік складає 4 588 993 грн. 64 коп. при Кф - 0.5 (землі рекреаційного призначення).

Договору оренди земельної ділянки, який би підтвердив право відповідача на користування спірною земельною ділянкою матеріали справи не містять.

Відтак, враховуючи наведені вище фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є встановлення судом наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманого доходу за користування земельною ділянкою у розмірі 1844500 грн. 08 коп.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року у справі № 916/2976/21 позивачем фактично оскаржується лише в частині відмови місцевого господарського суду у стягненні з відповідача на його користь 99384 грн. у зв`язку із застосуванням судом першої інстанції строку позовної давності у спірних правовідносинах, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині правомірності розрахунків нарахованого позивачем безпідставного отриманого відповідачем доходу за користування земельною ділянкою та підстави для такого нарахування не переглядаються.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення ЄСПЛ у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Від визначення початкового моменту перебігу позовної давності залежить правильність обчислення позовної давності і захист порушеного права (постанова Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/9452/17).

У той же час, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно з нормами ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску строку позовної давності, саме на позивача покладено обов`язок доведення тієї обставини, що зазначений строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17.

Верховний Суд неодноразово наголошував, якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив (постанови Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №910/5349/18, від 23.02.2021 у справі №910/5349/18, від 18.05.2021 у справі №922/4571/14, від 13.10.2021 у справі №914/687/20 тощо).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов`язується з конкретною вимогою про захист окремого порушено права (постанова Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/9452/17).

Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 у справі №910/13119/17 навів правовий висновок, за яким для правильного застосування ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, та не заперечується позивачем по справі, що саме 22.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м. Херсон набуло право користування спірною земельною ділянку на підставі договору суборенди землі, однак після спливу строку дії вказаного договору, його не було поновлено, не було укладено нового договору оренди спірної земельної ділянки з Южненською міською радою Одеської області, м. Южне.

Проте, за відсутності правовстановлюючих документів на право користування спірною земельною ділянкою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м. Херсон з 30.01.2015 року відкрито продовжувала користуватися земельною ділянкою, про що свідчить розміщення на ній нерухомого майна (будівлі), яке використовується для обслуговування магазину будівельних матеріалів « 33м2», що належить на праві власності відповідачу. Вказаний факт ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції позивачем не заперечувався.

Як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду з аудіо-запису судового засідання суду першої інстанції, під час розгляду справи судом, представником відповідача було заявлене усне клопотання про застосування до спірних правовідносин позовної давності у 3 роки.

Так, з матеріалів справи та з розрахунку безпідставно отриманого доходу за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що належить позивачу на праві комунальної власності убачається, що період для такого розрахунку встановлено з 02.08.2018 року (тобто з початку наступного дня після встановленого рішенням Господарського суду Одеської області від 13.05.2019 року у справі №916/2820/18 періоду попереднього нарахування суми безпідставно отриманого доходу) по 01.08.2021 року.

Таким чином, моментом, з якого позивачу стало відомо або мало бути відомо про порушення його права, є 02.08.2018 року.

Верховний Суд, у постанові від 01.02.2019 року у справі №916/678/18 зазначив, що при дослідженні питання пропуску позовної давності в спорі слід з`ясувати, чи відбулося переривання перебігу позовної давності, та, виходячи зі встановлених обставин, правильно встановити його початок та перебіг.

Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, початком перебігу строку позовної давності у даному спорі є 02.08.2018 року, а кінцевим строком, за яким позивач мав звернутися до суду за захистом свого охоронюваного права та інтересу є 02.08.2021 року.

Проте, судами було, що позивач звернувся у даній справі з позовом 30.09.2021 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи копія квитанції «Укрпошта Експрес» та опис вкладення до цінного листа (відправлення №0505024639317) від 30.09.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності 59 днів.

Відтак, враховуючи те, що ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що строк позовної давності у спірних правовідносинах було перервано чи зупинено, клопотання Южненською міською радою Одеської області, м. Южне щодо поважності пропуску ним такого строку не заявлялось та судом не вирішувалось, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає про правомірність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для відмови Южненській міській раді Одеської області, м. Южне у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №19», м. Херсон в частині стягнення з останнього 99384 грн., оскільки до 30.09.2018 року, такі нарахування є безпідставними у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

При цьому, доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, що у даному випадку строк позовної давності не застосовується з огляду на обов`язок орендаря періодично вносити орендну плату за користування спільною земельною ділянкою у відповідності до вимог Податкового кодексу України, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що предметом спору у даній справі є встановлення судом наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманого доходу за користування земельною ділянкою за відповідний період без відповідної правової підстави, який розраховується також з урахуванням норм Податкового кодексу України, а не встановлення обставин внесення орендарем орендної плати за землю та її періодичності.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови позивачу у позовних вимогах в частині стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без належних правових підстав у розмірі 99384 грн., при цьому доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та висновками суду.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Приймаючи до уваги наведені вище обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, а суд першої інстанції дійшов вірного по суті справи висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Южненської міської ради Одеської області, м. Южне не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року у справі №916/2976/21 не потребує скасування в оскаржуваній частині після його апеляційного перегляду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області, м. Южне на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року у справі №916/2976/21 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року у справі №916/2976/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

А.І. Ярош