Рішення

від 29.09.2022 по справі 910/5647/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2022Справа № 910/5647/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл

доТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Леон

простягнення 870 719,90 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Леон (далі відповідач) грошових коштів у загальному розмірі 870 719,90 грн., з яких: 766 370,40 грн. основний борг, 94 574,30 грн. інфляційні втрати, 9 775,20 грн. 3 % річних.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами 22.12.2021 року договору на послуги по автоперевезенню № 22\12-2021-1 в частині оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажів, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Леон утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування і стягнення компенсаційних виплат.

Слід також зазначити, що у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл вказало, що попередній (орієнтовний) розмір його витрат на професійну правничу допомогу в цій справі складає 12 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2022 року відкрито провадження у справі № 910/5647/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін. Крім того, цією ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

08.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача, в якому останній, посилаючись на необхідність детального розгляду судом вказаної справи та її велике значення для Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Леон, просив суд здійснювати розгляд справи № 910/5647/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року клопотання відповідача про розгляд справи № 910/5647/22 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 766 370,40 коп. основного боргу, 9 775,20 коп. 3 % річних, 94 574,30 коп. інфляційних втрат, а також 13 060,80 коп. витрат по сплаті судового збору.

19.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл від 14.09.2022 року про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в сумі 12 500,00 грн., до якої останнім долучено копії договору про надання правової допомоги від 30.05.2022, копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 30.05.2022, копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 13.09.2022 та копію платіжного доручення від 14.09.2022 № 3208.

Розглянувши заяву про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл 12 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Так, за умовами частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як судом зазначалось вище, згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позовній заяві, очікуваний розмір витрат позивача на правову допомогу в даній справі склав 12 500,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було надано суду копію укладеного 30.05.2022 року між ним (клієнт) та адвокатом Антоновою Світланою Юріївною (далі адвокат) договору про надання правової допомоги (далі Договір), за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а клієнт сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень.

У пункті 4.1 Договору його сторони погодили, що гонорар є формою винагороди за надання правової допомоги клієнту.

Зі змісту пункту 4.2 Договору вбачається, що розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього Договору.

З долученої позивачем до матеріалів справи копії додаткової угоди від 30.05.2022 № 1 до Договору (далі Додаткова угода) вбачається, що у ній адвокат та клієнт погодили порядок оплати правової допомоги (гонорару) за надання правової допомоги у справі про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Леон за договором на послуги по автоперевезенню № 22/12-2021-1 від 22.12.2021.

У пункті 2 Додаткової угоди адвокат та клієнт передбачили наступну вартість послуг:

-ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції (консультування) 1 000,00 грн.;

-підготовка та направлення претензії 2 000,00 грн.;

-підготовка та подання до суду позову, складення інших процесуальних документів, додаткових письмових пояснень, заперечень, запитів 8 000,00 грн.;

-формування доказової бази, технічна робота з документами 1 500,00 грн.;

-представництво інтересів у суді першої інстанції 2 000,00 грн.

За умовами пункту 3.1 Додаткової угоди оплата послуг (гонорару) здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги.

Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (пункт 7.1 Додаткової угоди).

З акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 13.09.2022 вбачається, що адвокат надав Товариству з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл, а позивач прийняв послуги, що полягали у ознайомленні з матеріалами справи та формування правової позиції (консультування), підготовці та направленні претензії, підготовці та поданні до суду позову, формуванні доказової бази, а також технічній роботі з документами.

Загальна вартість послуг, наданих адвокатом позивачу за Договором, склала 12 500,00 грн.

З долученої до матеріалів справи копії платіжного доручення від 14.09.2022 № 3208 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл сплатило на користь адвоката 12 500,00 грн. з призначенням платежу: За надану правову допомогу у справі № 910/5647/22 згідно акту від 13.09.2022 р. Без ПДВ..

Крім того, у матеріалах справи наявні копії свідоцтва від 26.07.2013 року КР № 13 про право на заняття Антоновою Світланою Юріївною адвокатською діяльністю та ордер від 04.07.2022 серії ВА № 1035186 на надання вказаним адвокатом правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл.

Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 року).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Разом із тим, від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Леон клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи № 910/5647/22, не надходило.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідач не надав.

У той же час, із доданих до матеріалів справи документів вбачається, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн. є підтвердженими.

У пункті 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких віднесено витрати на оплату професійної правничої допомоги), покладаються на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не подано будь-яких клопотань про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення судових витрат та не доведено суду належними та допустимим доказами обставин, які свідчать про наявність підстав для зменшення розміру адвокатських витрат, та які безпосередньо вказані у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи), зважаючи на те, що фактично понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є підтвердженими, враховуючи задоволення рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2022 позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл, суд дійшов висновку про те, що обов`язок з відшкодування заявлених позивачем витрат у сумі 12 500,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Леон (03189, місто Київ, вулиця Вільямса Академіка, будинок 2Б; код ЄДРПОУ 41193465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупп-Ойл (27630, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Обознівка(пн), вулиця Набережна, будинок 2; код ЄДРПОУ 40913027) 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4.Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 29.09.2022 року.

Суддя В.С. Ломака