Постанова

від 27.09.2022 по справі 128/564/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/564/21

Провадження № 22-ц/801/1591/2022, 22-ц/801/1589/2022

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Васільєва Т.Ю.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 рокуСправа № 128/564/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

за участюсекретаря судовогозасідання: Безрученко Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №128/564/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення певних дій,

за апеляційними скаргами Товариства зобмеженою відповідальністю«Оператор газотранспортноїсистеми України»на ухвалуВінницького районногосуду Вінницькоїобласті від15липня 2022року провідмову узадоволенні заявипро виправленняпомилки увиконавчому листіщодо зобов`язаннявчинити певнідії,та наухвалу Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 15липня 2022року провідмову узадоволенні заявипро виправленняпомилки увиконавчому листіщодо стягненнясудового збору,постановлені у складі судді Васильєвої Т.Ю.

встановив:

05 липня 2022 року до Вінницького районного суду Вінницької області звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» із заявами про виправлення помилок у виконавчих документах, виданих про зобов`язання відповідача до вчинення зазначених в рішенні дій, та про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, які мотивує тим, що 07.04.2022 районний суд Вінницької області видав виконавчі листи, в яких при оформленні була допущена помилка, а саме не вказано реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію та номер паспорта боржника, у зв`язку з чим примусове виконання рішення не є можливим. Також заявник зазначає, що ним самостійно вживались заходи щодо отримання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 та її паспортних даних, а саме 10.06.2022 представник ТОВ «Оператор ГТС України» звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із відповідним адвокатським запитом, однак у наданні запитуваної інформації було відмовлено у зв`язку з її обмеженим доступом.

За вказаних обставин заявник просив виправити помилку у виконавчих листах від 07.04.2020 шляхом зазначення у них реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта боржника.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 липня 2022 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про виправлення помилки у виконавчому документі, по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення певних дій, відмовлено.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 липня 2022 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про виправлення помилки у виконавчому документі, по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення певних дій, відмовлено.

В апеляційних скаргах Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» просить ухвали суду першої інстанції від 15 липня 2022 року скасувати та постановити нові про направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо приведення у відповідність виконавчих листів із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» шляхом зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії та номеру паспорту боржника. Посилаючись на те, що під час постановлення ухвал судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме безпідставне відмовлення у задоволені заяви про внесення виправлення у виконавчих документах.

Відзиви на апеляційні скарги від учасників справи на адресу Вінницького апеляційного суду не надходили.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в судовому засіданні апеляційні скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Інші учасники справи будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції розглядає справу у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення певних дій.

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28.12.2021 позов задоволено та зобов`язано ОСОБА_1 усунути загрозу газопроводам-відводам Ду - 200 мм, Ду - 300 мм і Ду - 500 мм до ГРС «Вінниця Північна» шляхом невідкладного знесення (демонтажу) складу бетонних блоків, ємностей, металевих будівель, переміщення насипів із сипучих будівельних матеріалів та вагового комплексу для вантажних великогабаритних автомобілів, за межі охоронної зони газопроводів-відводів Ду 200 та Ду 300, Ду 500 до ГРС «Вінниця Північна», яка знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 0520655900:07:009:0025, 0520655900:07:009:0026 і 0520655900:07:009:0033. Також стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 гривень (а.с. 196 - 201).

Вінницьким районним судом Вінницької області за заявою представника позивача було видано виконавчі листи на виконання вказаного рішення суду (а.с. 209).

При цьому, у виконавччих листах, не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Тобто, у резолютивній частині рішення реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) зазначається за його наявності.

Представник позивача у поданих заявах просить зазначити «реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта боржника» у виконавчих листах, однак у матеріалах цивільної справи жодного документу з вказівкою на паспортні дані та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача немає.

Також суд першої інстанції правильно звернув увагу, що в матеріалах справи не міститься жодних заяв чи клопотань позивача, як під час розгляду справи, так і до отримання виконавчого листа, до суду з вимогою про направлення відповідних запитів суду з метою отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків сторони відповідача.

Отже, наявні матеріали справи не містять відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та/або номер і серію паспорта відповідача.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Під описками розуміють, як правило, випадкове перекручення слів, зокрема прізвищ, імен, по-батькові, назв юридичних осіб тощо.

Як на тому наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення). Також виправлення описки не повинно зачіпати суті прийнятого рішення. Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, є підставою для зміни чи скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку.

Також у постанові Верховного Суду від 21.07.2020 у справі №521/1074/17 вказано, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічні роз`яснення містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Тому не зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків чи паспортних даних у виконавчому листі, за відсутності таких відомостей, не є опискою чи помилкою у розумінні статті432 ЦПК України.

Крім того позивачем не доведено, що не зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків чи паспортних даних у виконавчих листах є перешкодою для реалізації судового рішення.

Так, за змістом клопотання про виправлення помилки, єдиною підставою для звернення до суду з даною заявою є неможливість примусового виконання рішення. Однак жодних доказів на обґрунтування даної обставини та доказів того, що стягувач взагалі звертався до відділу державної виконавчої служби до суду та йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з причин відсутності у виконавчому листі реєстраційного номеру облікової картки платника податків чи паспортних даних відповідача не надано.

Суд звертає увагу, що у постанові Верховного суду від 29.04.2021 у справі № 686/3941/19 наголошено, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційний номер не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16 (провадження№ К/9901/21841/18), від 19.09.2019 у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18). Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання, згідно висновку, викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19).

Обґрунтовуючи такий висновок, Верховний Суд посилався на ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тобто відомості, які просить зазначити позивач за даним клопотанням, можуть бути встановлені виконавцем в ході примусового виконання рішення.

Суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваних ухвал вірно зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Водночас, зазначення судом реєстраційного номеру облікової картки платника податків чи паспортних даних відповідача у виконавчому документі, чого не зазначено в рішенні суду та не було предметом дослідження в ході судового розгляду, є фактично зміною змісту рішення Вінницького районного суду Вінницької області, не є виправленням змісту рішення, а його доповненням.

Таким чином, вивчивши заяви та дослідивши матеріали цивільної справи, суд правильно не знайшов підстав для виправлення помилки у виконавчих листах, виданих на підставі рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 28.12.2021, оскільки виконавчі листи видані у точній відповідності із текстом рішення суду, а зазначені заявником обставини не є помилкою, що допущена при їх оформленні або видачі, та не є перешкодою у зверненні рішення до примусового виконання.

Ураховуючи вище викладене, суд дійшов вірного переконання про відсутність підстав для задоволення заяв про виправлення помилок у виконавчих листах.

Доводи апеляційних скарг зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанцій, власного тлумачення скаржником вимог чинного законодавства та характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводиапеляційних скаргвисновків судуне спростовуютьта недають підставдля висновкупро незаконністьчи необґрунтованістьоскаржуваних судовихрішеннь, тому відповідно до положеньст. 375 ЦПК Україниапеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін.

Керуючись 375, 381-384, 389, 390ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишити без задоволення, а ухвалиВінницького районного суду Вінницької області від 15 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиіз дняїї прийняттята касаційномуоскарженню непідлягає.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник