Рішення

від 29.09.2022 по справі 580/3227/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року справа № 580/3227/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Рекар-Україна» до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Гончара С.М. (18001, м.Черкаси, бул.Шевченка, 266, оф.316) від імені Приватного підприємства «Рекар-Україна» (юридична адреса: 19812, Черкаська обл., Драбівський р-н., с.Шрамківка, вул.Набережна, буд.1, адреса для листування:18015, м.Черкаси, вул.Нарбутівська, буд.20, кв.49; код ЄДРПОУ 41358005) (далі позивач) до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19812, Черкаська обл., Драбівський р-н, с. Шрамківка, вул.Незалежності, будинок 16; код ЄДРПОУ 34238355) (далі відповідач), в якому з урахуванням заяви вх.від 10.08.2022 №23494/22 просив:

визнати протиправним і нечинним рішення від 23.02.2021 №5-82/VIII «Про затвердження розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Шрамківської сільської територіальної громади»;

визнати протиправним і скасувати рішення від 29.07.2022 №23-7/VIII «Про відмову у задоволенні клопотання про повторне затвердження проекту землеустрою та про повторну передачу земельної ділянки в оренду», зобов`язавши при цьому прийняти рішення щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7120655700:01:001:1500, яка розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський (до 01.01.2021 Драбівський) район, с.Шрамківка, вул.Набережна,1, - згідно з клопотанням про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надісланим позивачем 10.06.2022 та отриманим відповідачем 16.06.2022 із обов`язковим дотриманням вимог Податкового кодексу України при визначенні розміру ставки орендної плати за землю.

В обґрунтування зазначено, що відповідач в оскаржуваному рішенні на власний розсуд змінив розмір ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Шрамківської сільської територіальної громади. Стверджує, що відповідач не мав права приймати рішення щодо встановлення ставок орендної плати для всіх орендарів. Вважає, що станом на 18.06.2021 права на прийняття рішень щодо вказаної вище земельної ділянки відповідач не мав, оскільки право власності на неї зареєстроване лише 07.07.2021.

Ухвалою від 01 серпня 2022 року суд прийняв до свого провадження позовну заяву, відкрив провадження у справі та вирішив на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) її розгляд здійснювати правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання.

12 серпня 2022 року ухвалою суд прийняв до розгляду заяву (вх.від 10.08.2022 №23494/22) адвоката Гончара С.М. від імені позивача про зміну предмету позову.

22.08.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що спірне рішення №5-82/VIII не є регуляторним актом. Тому відповідач не мав правових підстав для застосування процедур, передбачених ст.ст.7-9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.02.2021 у справі №904/1104/20 та від 18.02.2022 у справі №904/2403/18. Стверджує, що право комунальної власності виникло у територіальної громади в силу прямої норми Закону України №5245-VI з дати набрання ним чинності, тобто з 01.01.2013. Відмовив у задоволенні клопотання позивача про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з мотивів його затвердження рішенням від 18.06.2021 №8-82/VIII, яке є чинним та нескасованим.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви з огляду на таке.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.06.2017 №89130493 підтверджується, що позивач є власником комплексу будівель загальною площею 3377,6 кв.м. за адресою: Черкаська обл., Драбівський р-н., с.Шрамківка, вул. Пролетарська (Набережна), буд.1.

Відповідно до витягу Управління у Золотоніському районі Відділ 2 Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.09.2021 №428/379-21 земельна ділянка з кадастровим номером 7120655700:01:001:1500 відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн 1676925,37.

23.02.2021 відповідач для забезпечення ефективного використання земельного фонду населених пунктів сільської територіальної громади та врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, з метою забезпечення соціально-економічного розвитку сільської громади, формування збалансованого бюджету та оперативного вирішення питань у сфері землекористування, відповідно до ст.ст. 142-144 Конституції України, ст.ст.10, 12, 288 Податкового кодексу України, ст.12 Земельного кодексу України, керуючись п.п.24, 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняв рішення №5-82/VIII «Про затвердження розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Шрамківської сільської територіальної громади» (далі спірне рішення №1). Вказаним рішенням відповідач затвердив Порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки в адміністративних межах населених пунктів Шрамківської сільської територіальної громади (додаток 1) та ставки орендної плати за земельні ділянки, які надані у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам в адміністративних межах населених пунктів Шрамківської сільської територіальної громади (додаток 2). У п.3 спірного рішення №1 зазначив, що у разі розбіжностей ставок орендної плати з діючими договорами оренди землі протягом 3 місяців з дня прийняття вказаного рішення, повідомити орендарів земельних ділянок про необхідність внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни ставки орендної плати. Згідно з додатком 2 до спірного рішення №1 ставкою орендної плати за земельну ділянку, яка надана у користування на умовах оренди з цільовим призначенням землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за кодом 11.02, є 12 %.

Рішенням від 18.06.2021 №8-82/VIII відповідач затвердив позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,4369 га, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості кадастровий номер 7120655700:01:001:1500, в межах с.Шрамківка вул.Набережна, 1 Драбівського району, Черкаської області. Доручив сільському голові зареєструвати право комунальної власності на земельні ділянки за Шрамківською сільською радою. Передав позивачу в оренду терміном на 49 років вказану вище земельну ділянку. Вирішив укласти з позивачем договір оренди на вказану земельну ділянку терміном на 49 років та. встановив орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі. Вирішив зареєструвати речове право на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку. Доручив сільському голові організувати перевірку наявності підстав для відшкодування (повернення) позивачу безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за використання вказаної вище земельної ділянки.

Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.09.2021 підтверджується, що 07.07.2021 здійснено державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) земельної ділянки з кадастровим номером 7120655700:01:001:1500, відповідно до якої власником є відповідач.

31.01.2022 відповідач листом №02.1-12/140 на запит Адвокатського об`єднання «Гончар і Давигора» від 20.01.2022 №20-01/22-ц надіслав копії рішень та повідомив, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель смт.Шрамківка та с-ща Вишневе Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області виготовлена та затверджена у 2016 році.

10.06.2022 позивач повторно подав відповідачу клопотання №10/06-1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки, в якому просив затвердити проєкт землеустрою, передати вказану вище земельну ділянку в оренду та укласти договір оренди земельної ділянки. У ньому серед іншого зазначив, що проєкт землеустрою виготовлено ФОП ОСОБА_1 та вперше подано на затвердження у 2021 році. Право власності на зазначену земельну ділянку за відповідачем зареєстроване 07.07.2021. Отже, 18.06.2021 відповідач ухвалював рішення №8-82/VIII не маючи зареєстрованого права власності на земельну ділянку. Зазначене рішення є неправомочним і сторони не можуть керуватися ним. Тому враховуючи фактичну відсутність рішення про затвердження проєкту землеустрою та передання в оренду земельної ділянки звернувся до відповідача, як правомочного з 07.07.2021 власника земельної ділянки зі вказаним клопотанням.

29.07.2022 відповідач прийняв рішення №23-7/VIII «Про відмову у задоволенні клопотання про повторне затвердження проекту землеустрою та про повторну передачу земельної ділянки в оренду» (далі спірне рішення №2). У ньому серед іншого зазначив, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 7120655700:01:001:1500 знаходиться в межах села Шрамківка, право власності громади виникло на підставі прямої норми закону. Оскільки рішення від 18.06.2021 №8-82/VIII є чинним та у встановленому порядку не оскаржене, не скасоване, у відповідача відсутні правові підстави для прийняття повторного рішення про затвердження проєкту та передачу земельної ділянки в оренду.

Не погоджуючись зі спірними рішеннями позивач звернувся в суд з позовом.

Щодо визнання протиправним і нечинним спірного рішення №1.

Відповідно до положень ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 25 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 24 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, питання щодо встановлення податків і зборів відповідач має вирішувати на пленарному засіданні.

Згідно з п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до п.8.1. ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Згідно з п.п. 8.2.-8.3. ст.8 ПК України до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підп.10.1.1. п. 10.1. ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.

Згідно з підп.14.1.147. п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, плата за землю відноситься до місцевих податків.

Відповідно до підп.14.1.136. п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з підіп.підіп.12.4.1.- 12.4.3. п.12.4. ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать:

встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;

прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Отже, на відповідача покладено обов`язок щодо встановлення місцевих податків в межах ставок та прийняття відповідних рішень.

Суд урахував, що спірним рішенням №1 затверджено Порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, як додаток 1, та ставки орендної плати за земельні ділянки, надані у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам в адміністративних межах населених пунктів Шрамківської сільської територіальної громади, як додаток 2. Доводів щодо порушення всім вказаним актом заявлених прав позивача позовна заява не містить.

На виконання ч.5 ст. 242 КАС України врахувано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах щодо оскарження рішень сільської ради про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) від 10 лютого 2022 року у справі №200/2587/19-а.

Аналізуючи норми ПК України, Закону України від 11 вересня 2003 року №1160-ІV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", ВС зазначив, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів Податкового кодексу України і оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку, не належать до регуляторних актів у розумінні Закону № 1160-IV, у зв`язку з чим цей Закон не поширює свою дію на такі рішення загалом.

Згідно з п.284.1. ст.284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Отже, відповідач, як орган місцевого самоврядування уповноважений встановлювати ставки плати за землю.

Згідно з ч.4 ст.173 ЗК України землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

З дня набрання чинності цим пунктом 24 розділу Х ЗК Україниземлями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, вказаних у зазначеному пункті, що якого земельна ділянка позивача не входить.

Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 6 вересня 2012 року № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітезис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно зі ст.122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або користування.

Тому доводи позивача щодо виходу відповідача за межі повноважень не обгрунтовані.

Водночас відповідно до абз.1 п.288.1. ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п.288.4. ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Отже, сторони укладаючи договір оренди встановлюють у ньому розмір та умови внесення орендної плати.

Відповідно до підп.підп. 288.5.1.-288.5.2. п. 288.5. ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, приймаючи спірне рішення №1 щодо встановлення ставок орендної плати, в т.ч. за земельну ділянку з кадастровим номером 7120655700:01:001:1500, яка передана позивачу на праві оренди в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки за цільовим призначенням 11.02, відповідач не вийшов за межі мінімальних та максимальних розмірів орендної плати, визначених ст.288 ПК України.

Подальша зміна ставок у законодавчих актах є підставою для її зміни в укладеному договорі оренди та зміни податкового обов`язку платника на виконання вимог ст.ст.6, 92,143 Конституції України, та не може свідчити про протиправність рішення щодо встановлених ставок податків та зборів.

Оспорюючи таке рішення позивач піддає сумніву власний укладений з відповідачем договір оренди землі, в якому зазначено ставку земельного податку.

Відповідач приймаючи спірне рішення №1 діяв в межах, спосіб та порядку, передбаченому законодавством. Підстави для визнання протиправним і скасування спірного рішення №1 не встановлені.

Щодо визнання протиправним і скасування спірного рішення №2.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Абзацом 2 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки та його надання відповідному органу.

Згідно з вимогами ст.50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Визначення ставки земельного податку у вказаному проекті законом не передбачено.

Відповідно до ч.6 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з ч.12 ст.123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з п.6 ч.3 ст.186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Повторного затвердження того ж проекту не передбачено. Натомість допускається за рішенням власника у визначеному законом порядку зміна цільового призначення земельної ділянки, розмірів тощо, які можуть стати приводом для розробки нового проекта землеустрою. Водночас таких обставин у цій справі в межах заявлених доводів не встановлено.

На підставі ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Належних, достовірних та допустимих доказів оскарження рішення відповідача від 18.06.2021 №8-82/VIII, яким позивачу затверджено проєкт земелеустрою, сторони до суду не надали. Отже, на дату вирішення спору наявне чинне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки.

Спірне рішення №2 прийняте з дотриманням законодавчо встановленої процедури та не порушує прав позивача, позаяк проект землеустрою позивача затверджений та укладений договір оренди землі. Відмовляючи у повторному затвердженні відповідач заявлених прав позивача не порушив.

Тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оспорених рішень і, відповідно, зобов`язання прийняти рішення щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з клопотанням, надісланим позивачем 10.06.2022 та отриманим відповідачем 16.06.2022 із обов`язковим дотриманням вимог Податкового кодексу України при визначенні розміру ставки орендної плати за землю. Позивач обрав невірний спосіб судового захисту в межах заявлених у цій справі позовних вимог, оскільки він не відновить заявлене право.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову адвоката Гончара С.М. (18001, м.Черкаси, бул.Шевченка, 266, оф.316) від імені Приватного підприємства «Рекар-Україна» (юридична адреса: 19812, Черкаська обл., Драбівський р-н., с.Шрамківка, вул.Набережна, буд.1, адреса для листування:18015, м.Черкаси, вул.Нарбутівська, буд.20, кв.49; код ЄДРПОУ 41358005) до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19812, Черкаська обл., Драбівський р-н, с. Шрамківка, вул.Незалежності, будинок 16; код ЄДРПОУ 34238355) про:

визнання протиправним і нечинним рішення від 23.02.2021 №5-82/VIII «Про затвердження розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на території Шрамківської сільської територіальної громади»;

визнання протиправним і скасування рішення від 29.07.2022 №23-7/VIII «Про відмову у задоволенні клопотання про повторне затвердження проекту землеустрою та про повторну передачу земельної ділянки в оренду», зобов`язавши при цьому прийняти рішення щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7120655700:01:001:1500, яка розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський (до 01.01.2021 Драбівський) район, с.Шрамківка, вул.Набережна,1, - згідно з клопотанням про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надісланим позивачем 10.06.2022 та отриманим відповідачем 16.06.2022 із обов`язковим дотриманням вимог Податкового кодексу України при визначенні розміру ставки орендної плати за землю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного її тексту та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 15 днів.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 29.09.2022.