Постанова

від 29.09.2022 по справі 160/2366/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа №160/2366/19

адміністративне провадження № К/9901/32485/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 (головуючий суддя: Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.В.) у справі № 160/2366/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬК-АВТО» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-Дніпровська міська рада, про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

14.03.2019 Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОПЕТРОВСЬК-АВТО" (далі також ПАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬК-АВТО" або позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області або відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська міська рада (далі також Дніпровська міська рада, третя особа), в якій просить суд:

визнати дії з внесення до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 № 16/110618/03-07, сформованого відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області інформації «Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017» як протиправні, вчинені з перевищенням наданих владних повноважень та такими, що не відповідають наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 «Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за № 1647/29777.

Рішенням Дніпровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровськ - Авто» задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 скасовано та прийнято нову постанову про задоволенні позову.

Дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з внесення до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 №16/110618/03-07 інформації "Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017" визнано неправомірними.

20.11.2019 Дніпровською міською радою направлено до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

26.12.2019 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Інші учасники правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., за результатами автоматизованого розподілу визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2022 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому з акту перевірки про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 23.10.2018 № 61854/04-36-14-16/20220933 стало відомо про витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 № 16/110618/03-07, який сформований відповідачем, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки по пр. Праці, 16, площею, 1,2271 га станом на 01.01.2017 складає 34590335,36 грн. З моменту видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 до моменту видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки зросла з 27 672 268,29 грн до 34 590 335,36 грн. Позивач вважає, що дії відповідача з зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 №16/110618/03-07 грошової оцінки станом на 01.01.2017 є перевищенням наданих владних повноважень, передбачених Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489. Водночас різні відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що містяться у витягах від 14.02.2017 та 13.06.2018 створюють підстави для суперечок з органами ДФС з приводу нарахування орендної плати за землю.

За позицією відповідача, яка зазначена у відзиву, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням управління - як органу владних повноважень, це роздруковані дані, які є у Державному земельному кадастрі та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпро. Також відповідач зазначив, що на час видачі витягу (13.02.2017) діяв наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (надалі - Порядок №489), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777. У зв`язку з тим, що у примітці додатку 1 до Порядку № 489 зазначено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0, враховуючи, що станом на 13.02.2017 землекористувачем не була внесена актуальна інформація до Даних земельного кадастру, КФ, застосовувався із значенням 2,0. В подальшому внаслідок того, що землекористувач великий проміжок часу не вносив відомості до Державного земельного кадастру щодо приведення у відповідність цільового використання земельної ділянки з УКЦВЗ на КВЦПЗ, за заявою Дніпровської міської ради від 08.05.2018 за №ЗВ-1207144212018, як розпорядника земельної ділянки, внесені зміни до відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до правовстановлюючих документів на земельну ділянки, а саме коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,5, відповідно до наказу Порядку № 489. Відтак сформований 13.06.2018 за № 16/11018/03-07 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки містить інформацію, яка фактично відображає цільове використання земельної ділянки з 01.01.2017.

Представник Дніпровської міської ради надав пояснення по справі, у яких просив суд відмовити у задоволенні позову. Доводи, викладені в поясненнях, аналогічні доводам, викладених відповідачем у відзиві на позов.

ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.05.2006 між ПАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬК-АВТО" (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,2271 га, яка знаходиться за адресою: просп. Праці, 16 (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:011:0001.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору становить 6 955 962 грн 37 коп. (пункт 2.3 договору).

У пункті 4.2 цього договору передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.

У довідці про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2006 № 733, яка є додатком до договору оренду, визначено, що коефіцієнт функціонального використання Кф земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:011:0001 складає 2,50.

За змістом витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 №430/86-17, цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ), кадастровий номер 1210100000:03:011:0001: інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт Кф - 2,00, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 27 672 268,29 грн.

На момент складання вказаного витягу відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:011:0001 не були внесені до Державного земельного кадастру.

08.05.2018 Дніпровська міська рада, як власник земельної ділянки, звернулась до державного реєстратора із заявою щодо внесення інформації про цільове призначення земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 16, загальною площею 1, 2271 га, кадастровий номер 1210100000:03:011:0001.

На підставі поданої інформації, державним реєстратором внесено інформацію до Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки та присвоєно код цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, а саме: 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

За змістом витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 №16/110618/03-07 вбачається, що цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ): 03.10 для буд.та обслуг. будівель ринкової інфраструктури (адм. буд., оф. прим. та інших буд. гром. забуд., які викор. для здійсн. підприємн. та інш. діяльності, повяз. з отрим. прибутку), коефіцієнт Кф - 2,5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по пр. Праці, 16, площею, 1,2271 га складає 34590335,36 грн, грошова оцінка визначена станом на 01.01.2017 року.

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо зазначення у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 №16/110618/03-07, що грошова оцінка визначена станом на 01.01.2017 року, звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що під час укладання договору оренди земельної ділянки, Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів була видана довідка № 733 від 29.03.2006, що є додатком до договору оренди, в якій коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф складає 2,5. В подальшому, 13.02.2017 позивачу видано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в якому Кф визначено - 2 внаслідок відсутності інформації в Державному земельному кадастрі щодо цільового призначення земельної ділянки. Після внесення Дніпровською міською радою інформації до Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельної ділянки, у витязі від 13.06.2018 року Кф визначено - 2,5.

За позицією суду першої інстанції, Порядок № 489, який набрав чинності з 01.01.2017, не містить положень щодо обмеження дії у часі інформації, яка вноситься до Державного земельного кадастру. Враховуючи, що у спірній ситуації не відбувалось змін у цільовому призначенні земельної ділянки з моменту укладення договору оренди між позивачем та третьою особою до внесення Дніпровською міською радою інформації до кадастру, суд дійшов висновку, що внесена третьою особою інформація до Державного земельного кадастру на підставі Порядку №489 є актуальною саме з 01.01.2017.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції покликався на примітку у Додатку І до Порядку № 489, у якій визначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2,0.

За позицією суду апеляційної інстанції, єдиною умовою за якої починаючи з 01.01.2017 повинен застосовуватися Кф інший, ніж із значенням 2,0, є наявність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель.

Водночас суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що до 08.05.2018 відомості Державного земельного кадастру не містили інформації про код Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача. Такі відомості були внесені до Державного земельного кадастру 08.05.2018 на підставі заяви власника земельної ділянки - Дніпровської міської ради.

Суд апеляційної інстанції вважає, що застосування Кф із значенням 2,5, який відповідає коду цільового призначення земель 03.10, може мати місце з дати внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає неправомірним визначення відповідачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням Кф - 2,5 з 01.01.2017.

Також суд апеляційної інстанції погодився з аргументами позивача про те, що згідно із Додатком № 9 до Порядку № 489, яким затверджено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку, передбачено зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише дати формування витягу. Зазначення у витязі інших дат, в тому числі стосовно визначення нормативної грошової оцінки станом на будь-яку іншу дату, Додатком 9 до Порядку № 489 не передбачено. Отже, встановивши дату грошової оцінки (01.01.2017) у витязі від 13.06.2018, відповідач вчинив дії, які не передбачено Порядком № 489.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ І ВІДЗИВУ

За змістом касаційної скарги скаржник зазначає про неоспорюваний факт правомірності внесення інформації до Державного земельного кадастру щодо цільового призначення орендованої земельної ділянки та застосування коефіцієнту Кф 2,5, який вплинув на розмір грошової оцінки ділянки. Спірним є лише питання щодо застосування коефіцієнту Кф-2,5 з 01.01.2017, а не з дати внесення інформації -08.05.2018.

Також скаржник стверджує, що сформований 13.06.2018 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки містить інформацію, яка фактично відображає цільове використання земельної ділянки позивачем з початку укладення договору та на сьогоднішній день, тобто з тим самим коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) та застосовується із значенням 2,5, а саме таким, який був раніше до початку дії наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів».

За позицією скаржника, у затвердженій формі витягу дійсно відсутня приставка «станом на», проте жодним нормативно -правовим актом не передбачено заборону у формуванні витягів з зазначенням періоду.

Вважає, що дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо формування спірного витягу від 13.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:011:0001 з визначенням грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.10.2017 є правомірними.

Водночас вважає свої повноваження щодо застосування у витязі з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки дискреційними.

В свою чергу позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає про протиправність дій відповідача щодо внесення до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 № 16/110618/03-07 інформації «Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року» що, на його думку, не відповідає законодавству України як за змістом, так і за формою.

Вважає рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Згідно з частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Частинами 1-3 статті 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (надалі - Закон № 1378-IV) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Частиною 5 статті 5 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У статті 13 Закону № 1378-IV визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Статтею 18 Закону №1378-IV визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

У силу вимог частин 1 і 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 193 ЗК України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777, затверджено Порядок №489.

Відповідно до пункту 3 вказаного наказу № 489 нормативний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.

Таким чином, в даному випадку, Порядок №489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Додатком 1 до Порядку, який має назву "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" визначено дві примітки наступного змісту:

1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Отже, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.

Коефіцієнт функціонального використання Кф не розраховувався та не коригувався, цей коефіцієнт визначений у додатку 1 таблиці Класифікації Наказу № 489.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 808/995/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 826/9340/17, від 21 жовтня 2021 року у справі № 804/4835/17, від 23 червня 2022 року у справі № 826/2254/18.

За такого правового регулювання, Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що застосування Кф із значенням 2,5, що відповідає коду цільового призначення земель 03.10, може мати місце з дати внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача.

Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що до 08.05.2018 відомості Державного земельного кадастру не містили інформації про код Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача.

Такі відомості, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечувалось учасниками справи, були внесені до Державного земельного кадастру 08.05.2018 на підставі заяви власника земельної ділянки - Дніпровської міської ради.

Проте відповідачем сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 №16/110618/03-07, в якому зазначено про дату нормативної грошової оцінки земельної ділянки (01.01.2017), при цьому, грошова оцінка, на вказану дату, визначена із застосуванням Кф 2,5.

Додатком 9 Порядку № 489 встановлено форму витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що внесення до витягу будь-яких приміток, в т.ч і стосовно того, що «грошова оцінка земельних ділянок визначена станом на 01.01.2017 р» є протиправним.

Відповідач помилково вважає, що має дискреційні повноваження по внесенню додаткових даних до витягу, оскільки це прямо не передбачено нормами чинного законодавства.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо неправомірного визначення відповідачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням Кф - 2,5 з 01.01.2017.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухвалені судового рішення та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.

Рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 160/2366/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа