Постанова

від 07.11.2019 по справі 160/2366/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/2366/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Дніпропетровськ - Авто

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (суддя - Бондар М.В., повний текст складено 15.07.2019р.) у справі №160/2366/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпропетровськ-Авто до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровська міська рада про визнання дій протиправними,-

в с т а н о в и В :

ПрАТ Дніпропетровськ-Авто звернулося до суду з позовом в якому просило визнати дії відповідача з внесення до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 року №16/110618/03-07, сформованого відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області інформації «Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017» , протиправними та такими, що вчинені з перевищенням наданих владних повноважень та не відповідають наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 року «Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 року за №1647/29777.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 затверджено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку, яка передбачає зазначення в витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише дати формування витягу. Зазначення в витязі інших дат, в тому числі стосовно визначення нормативної грошової оцінки станом на будь-яку іншу дату, Порядком №489 не передбачено. З цих підстав позивач вказував на те, що визначивши у витязі дату визначення нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2017р., відповідач вийшов за межі наданих повноважень. Крім цього позивач вказував на те, що у відповідача не існувало правових підстав для застосування Кф в розмірі 2,5 при формуванні витягу станом на 01.01.2017р., оскільки відповідно до Порядку №489 при визначення розміру нормативної грошової оцінки відповідач повинен був застосувати Кф в розмірі 2,0.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про те, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 року №16/110618/03-07 сформований

відповідачем на підставі інформації із Державного земельного кадастру, в якому, зокрема, визначено код цільового призначення земельної ділянки, а саме: 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. У свою чергу, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель. Оскільки виду цільового призначення 03.10 відповідає Кф 2,5, то відповідачем правомірно сформовано витяг із застосуванням вказаного Кф, що вплинуло на розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з визначенням якого фактично і не погоджується позивачем. Щодо аргументів позивача про неправомірність зазначення у витязі дати визначення нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2017р., суд першої інстанції вказав на те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена на підставі Порядку №489, у свою чергу Порядок №489 не містить положень щодо обмеження дії у часі інформації, яка вноситься до Державного земельного кадастру. З цих підстав, суд зазначив, що оскільки у спірному випадку не відбувалось змін у цільовому призначенні земельної ділянки з моменту укладення договору оренди між позивачем та третьою особою, до внесення Дніпровською міською радою інформації до кадастру, внесена третьою особою інформація до Державного земельного кадастру (08.05.2018р.) на підставі Порядку №489 є актуальною саме з 01.01.2017 року.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в яких посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що ним не заперечується факт правомірності внесення інформації до Державного земельного кадастру щодо цільового призначення орендованої земельної ділянки та застосування коефіцієнту Кф 2,5, який вплинув на розмір грошової оцінки ділянки. Натомість такий факт мав місце лише 08.05.2018р.. До вказаного часу в Державному земельному кадастрі була відсутня інформація про код цільового призначення земельної ділянки, у зв`язку з чим, до 08.05.2018р., відповідачем мав бути застосований Кф у розмірі 2,0, що прямо передбачено Порядком №489.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Фактично позиція третьої особи полягає у тому, що сформований відповідачем Витяг відповідає вимогам Порядку №489 та відображає цільове використанні земельної ділянки позивачем з початку укладення договору оренди.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 30.05.2006 року між ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬК-АВТО» (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,2271 га, яка знаходиться за адресою: просп. Праці, 16 (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:011:0001.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору становить 6 955 962 грн. 37 коп. (пункт 2.3 договору).

У пункті 4.2 цього договору передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.

У довідці про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2006 року №733, яка є додатком до договору оренду, визначено, що коефіцієнт функціонального використання Кф земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:011:0001 складає 2,50.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 року №430/86-17, цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ), кадастровий номер 1210100000:03:011:0001: інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт Кф - 2,00, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 27 672 268,29 грн. (а.с. 17).

З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 року №16/110618/03-07 вбачається, що цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ): 03.10 для буд.та обслуг. будівель ринкової інфраструктури (адм. буд., оф. прим. та інших буд. гром. забуд., які викор. для здійсн. підприємн. та інш. діяльності, повяз. з отрим. прибутку), коефіцієнт Кф - 2,5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по пр. Праці, 16, площею, 1,2271 га складає 34590335,36 грн., грошова оцінка визначена станом на 01.01.2017 року (а.с. 18).

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо зазначення у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 року №16/110618/03-07, дати грошової оцінка станом на 01.01.2017 року, звернувся до суду з позовом.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 01.01.2017р. визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 року за №1647/29777.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №489 нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів:

В х Нп

Цн = -------- х Кф х Км, (1)

Нк

де

Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Згідно із п.5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

Отже коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, який впливає на визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є базою оподаткування плати за землю, встановлюється залежно від коду виду цільового призначення земель.

При цьому у Примітках Додатку І до Порядку №489 визначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2,0.

Тобто, єдиною умовою за якої починаючи з 01.01.2017р. повинен застосовуватися Кф інший, ніж із значенням 2,0, є наявність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель.

Встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що до 08.05.2018р. відомості Державного земельного кадастру не містили інформації про код Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача.

Такі відомості, як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось учасниками справи, були внесені до Державного земельного кадастру 08.05.2018р. на підставі заяви власника земельної ділянки - Дніпровської міської ради.

Отже застосування Кф із значенням 2,5, що відповідає коду цільового призначення земель 03.10, може мати місце з дати внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача.

У спірному випадку відповідачем сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 року №16/110618/03-07, в якому зазначено про дату нормативної грошової оцінки земельної ділянки (01.01.2017р.), при цьому, грошова оцінка, на вказану дату, визначена із застосуванням Кф 2,5.

Такі дії призвели до необґрунтованого збільшення нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2017р., а у свою чергу нормативна грошова оцінка земельної ділянки є базою оподаткування плати за землю.

Отже дії відповідача щодо зазначення у витязі дати нормативної грошової оцінки земельної ділянки 01.01.2017р., безперечно стосуються законних інтересів позивача як суб`єкта плати за землю.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає неправомірним визначення відповідачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням Кф - 2,5 з 01.01.2017р.

Крім цього, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами позивача про те, що згідно із Додатком №9 до Порядку №489, яким затверджено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку, передбачено зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише дати формування витягу. Зазначення у витязі інших дат, в тому числі стосовно визначення нормативної грошової оцінки станом на будь-яку іншу дату, Додатком 9 до Порядку №489 не передбачено. Отже, встановивши дату грошової оцінки (01.01.2017р.) у витязі від 13.06.2018р., відповідач вчинив дії, які не передбачено Порядком №489.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

З огляду на задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, у вигляді сплаченого судового збору, на загальну суму 4802,50грн., а саме: за подання позову - 1921,0грн., за подання апеляційної скарги - 2881,50грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Дніпропетровськ - Авто - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року по справі №160/2366/19 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволенні позову.

Дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з внесення до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 року №16/110618/03-07 інформації «Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017» - визнати неправомірними.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства Дніпропетровськ - Авто судові витрати у розмірі 4802,50грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступна та резолютивна частини проголошено 07.11.2019р.

Повне судове рішення складено 08.11.2019 р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк