Постанова

від 29.09.2022 по справі 804/1305/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 804/1305/18

адміністративне провадження № К/9901/46055/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/1305/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона» на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021(головуючий суддя Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просив:

- визнати неправомірним рішення комісії Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №113 від 27.11.2017 про відмову позивачу в нарахуванні пільгової пенсії відповідності до п.б) ст. ст.13, 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 55 років;

- зобов`язати Управління зробити позивачу нарахування пенсії відповідно до ст. ст.13, 56, 62, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 30.05.2017.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Новомосковського ОУ ПФУ Дніпропетровської області №113 від 27.11.2017 про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язано правонаступника Новомосковського ОУ ПФУ Дніпропетровської області - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Надавши правову оцінку обставинам справи, суд першої інстанції, з метою захисту прав та інтересів позивача та з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його у апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 скасовано та прийнято нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Новомосковського ОУ ПФУ Дніпропетровської області №113 від 27.11.2017 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» наступні періоди роботи ОСОБА_1 :

- з 10.09.2003 по 17.05.2004 на посаді волочильника дроту 3-го розряду сталедротового цеху ТОВ «Теко»;

- з 22.06.2004 по 11.07.2007 на посаді волочильника дроту Українсько-Російського підприємства ТОВ «Дніпропетровський дротовий завод»;

- з 12.07.2007 по 19.06.2015 на посаді волочильника дроту ТОВ «Торговий дім «Дона», правонаступником якого є ТОВ Метизний завод «Дона»;

- з 08.07.2015 по 23.08.2017 на посаді волочильника 5-го розряду сталедротового цеху № 2 ПАТ «Дніпрометиз», реорганізованого в ПрАТ «Дніпрометиз».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 з 23.08.2017.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №2 у відповідності до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Разом з тим, прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині покладення на відповідача обов`язку призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію з 31.05.2017, оскільки стаж роботи, необхідний для призначення пільгової пенсії, станом на 30.05.2017 є меншим за передбачений чинним законодавством (26 років 6 місяців), то така вимога підлягає задоволенню з 23.08.2017.

В касаційному порядку постанова суду апеляційної інстанції сторонами не оскаржувалася.

01.09.2021 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі, проте вважає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 порушені її права - Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона» (далі також - Товариство), в якій останнє просило рішення суду першої інстанції від 19.03.2018 скасувати; постанову суду апеляційної інстанції від 13.12.2018 скасувати у відповідності до положень ч.3 ст.323 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); у задоволенні позову - відмовити. Також Товариством заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2018.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона» залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків шляхом зазначення яким чином та стосовно яких саме його прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків було вирішено питання оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та надання ґрунтовних пояснень щодо поважності причин для поновлення строку апеляційного оскарження.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.11.2021 відмовив Товариству у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №804/1305/18.

Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що згідно трудової книжки № НОМЕР_1 у ОСОБА_1 з 20.09.1977 розпочався трудовий стаж в радгоспі «Революціонер» в якості різноробочого.

28.03.1982 позивач був звільнений з роботи у зв`язку з призивом до лав Збройних Сил СРСР, де прослужив до 10.07.1983 року (копію облікової карки до військового квитка наявна в матеріалах справи).

Записи в трудовій книжці позивача та зміст довідок Метизного заводу «Дона» №02/26-1 від 28.08.2017, ПАТ «Дніпрометиз»№97 від 30.06.2017, №40 -21- 13 свідчать про те, що в період з 12.11.1990 по 04.04.1991 позивач працював учнем волочильника дроту в сталедротовому цеху № 2 «Дніпропетровского метизного виробничого об`єднання м. Дніпропетровська» (4 місяці 23 дні), а починаючи з 04.04.1991 по 14.10.1991 на посаді волочильника проволоки 2-го розряду (06 місяців 11 днів);

з 05.04.2001 по 10.04.2002 на посаді волочильника кабельного цеху ТОВ НВП «Енергопром» (1 рік 6 днів);

з 23.04.2002 по 04.04.2003 на посаді волочильника дроту ТОВ «Дніпропетровський кабельний завод» (11 місяців 12 днів);

з 22.04.2003 по 04.07.2003 на посаді волочильника дроту ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» (2 місяці 13 днів);

з 10.09.2003 по 17.05.2004 на посаді волочильника дроту 3-го розряду сталедротового цеху ТОВ «Теко» (8 місяців 8 днів);

з 22.06.2004 по 11.07.2007 на посаді волочильника дроту Українсько-Російського підприємства ТОВ «Дніпропетровський дротовий завод» (3 роки 20 днів);

з 12.07.2007 по 19.06.2015 на посаді волочильника дроту ТОВ «Торговий дім «Дона», правонаступником якого є ТОВ Метизний завод «Дона» (7 років 11 місяців 8 днів);

з 08.07.2015 на посаді волочильника 5-го розряду сталедротового цеху № 2 ПАТ «Дніпрометиз», реорганізованого в ПрАТ «Дніпрометиз» (2 роки 1 місяць 16 днів).

23.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за результатами розгляду якої комісією Управління прийнято рішення №113 від 27.11.2017.

У вказаному рішенні зазначено про відсутність підстав для призначення позивачу пільгової пенсії, оскільки у останнього немає необхідного пільгового стажу по списку № 2 (12 років 6 місяців).

Не погодившись з таким рішенням відповідач, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що в межах спірних правовідносин питання щодо прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона» не вирішувалось, а наявність у особи зацікавленості у результатах розгляду справи сама по собі ще не наділяє таку правом на оскарження рішення суду. Також суд вказав на відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження, Товариство подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення щодо призначення пенсії на пільгових умовах за списками №1 та №2 створює майнові зобов`язання для підприємства, на якому працювала особа, яка претендує на таку пенсію, а саме відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Таким чином, рішення суду про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» безпосередньо впливає на права та обов`язки підприємств, де працював позивач.

Відзиви сторін на касаційну скаргу не надходили.

За правилами, встановленими частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Надаючи правову оцінку в контексті доводів касаційної скарги та спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Водночас, положеннями ст. 293 КАС України не врегульовуються питання відмови у відкритті апеляційного провадження.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені нормами ст. 299 КАС України, до яких не віднесено підставу, зокрема, застосовану судом апеляційної інстанції у даному провадженні.

Натомість п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За такого правового регулювання слідує висновок, що встановлення обставин та оцінка доводів щодо вирішення судом питання про права, свободи та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, здійснюється судом апеляційної інстанції не на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а при розгляді справи по суті.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 160/5596/16, від 12 березня 2020 року у справі № 804/3153/16, від 07 грудня 2021 року у справі № 2а-2193/09/1570.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права в частині застосування підстави відмови у відкритті провадження, не передбаченої положеннями ст. 299 КАС України.

Водночас, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції не наведено будь-якого обґрунтування щодо визнання неповажними наведених Товариством підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона».

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до цього суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона» задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021 скасувати, а справу № 804/1305/18 направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук