Ухвала

від 29.09.2022 по справі 320/15294/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа №320/15294/21

адміністративне провадження № К/990/25501/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 320/15294/21 за позовом ОСОБА_1 до Калинівської селищної ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити ді,

УСТАНОВИВ:

У 2021 році ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Калинівської селищної ради (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії «бездіяльність» відповідача, яка пов`язана із здійсненням управлінських функцій при вчиненні дій/прийнятті рішення, та наявності факту протиправної поведінки службових осіб відповідача до яких відноситься голова селищної ради ОСОБА_2 , перший заступник селищного голови ОСОБА_4 голова земельної комісії ОСОБА_3 , які не проводили належну роботу у відповідності земельного законодавства України, що регулював земельні правовідносини у громаді, і у першу чергу Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІП, не оцінювали порушення Закону України «Про бджільництво», у частинні не сприяння по збереженню генотипів бджіл, та регулювання відносин щодо розведення позивачем бджіл, і не вживали заходи по використанню та охороні бджіл, що у результаті привело до прийняття протиправного рішення сьомої сесії VIII скликання від 05.08.2021 № 161-07-УШ, яким було відмовлено позивачеві у безоплатному наданні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення Фермерського господарства по бджільництву, та ухвалити рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову позивача;

- скасувати рішення сьомої сесії VIII скликання № 161-07-УШ від 05.08.2021 відповідача про відмову позивачеві на безоплатне надання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, так як у відповідача не було права приймати рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою позивачеві після спливу встановленого законом місячного строку з дня реєстрації клопотання позивача і яке прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України, та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо безоплатного надання у власність земельної ділянки із земель запасу державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства по бджільництву, зважаючи на те, що своїм зверненням від 17.06.2021 до відповідача, позивач намагався усунути перешкоду у реалізації його Конституційного права, однак із-за бездіяльності відповідача позивачеві не вдалося;

- у відповідності пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визнати протиправними дії «бездіяльність» відповідача, яка пов`язана із здійсненням управлінських функцій при вчиненні дій/прийнятті рішення, та наявності факту протиправної поведінки відповідача при ухваленні протиправного рішення сьомої сесії VIII скликання № 161-07-VIII від 05.08.2021, після спливу місячного строку, так як пропуск цього строку сам по собі свідчить про протиправність ухваленого рішення;

- зобов`язати відповідача припинити умисно створену загрозу життю і здоров`ю позивача, з боку суміжних землекористувачів поряд з орендованою позивачем земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , на території Варовицької сільської ради, які умисно створили загрозу життю, здоров`ю позивача, та розповсюджували неправдиву і недостовірну інформацію (наклепи) відповідно до частини третьої статті 277 ЦК України вважаються недостовірною і є такою, що порочать честь і гідність позивача серед односельчан громади, про напади бджіл позивача на людей громади, й за своїм змістом і формою порочили честь і гідність позивача та носили образливий характер, так як у період конфлікту інтересів в громаді знаходилась кочівна пасіка позивача;

- у відповідності зі статтею 1 Закону України від 01.12.1994 № 266/94- ВР, ст. 23 ЦК України зобов`язати відповідача відшкодувати моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн, завдану позивачеві внаслідок дії «бездіяльність» відповідача, яка пов`язана із здійсненням управлінських функцій органами державної влади і місцевого самоврядування за рахунок держави, та у відповідності вимог пункту 1 статті 276 ЦК України вчинити необхідні дії для негайного поновлення порушених Конституційних прав та інтересів позивача якому завдано збитків у результаті порушення його цивільного права. Збитками є втрати, які позивач зазнав у зв`язку з витратами, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- у відповідності вимог ст. 417 ЦПК України, та частин другої та третьої статті 125 Кримінального кодексу України вирішити питання про вид та міру адміністративного покарання правопорушників суміжних землекористувачів поряд з орендованою позивачем земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , на території Варовицької сільської ради, а також визнати їх винними у наклепі і образі позивача, при цьому врахувати вимоги ст. 39 Кримінального кодексу України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 N 22( V0022700-95 ) «Про практику призначення судами кримінального покарання», та постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 6 «Про практику призначення судами України мір кримінального покарання», зважаючи на те, що суд має право за вимогами частин другої та третьої статті 125 Кримінального кодексу України порушити кримінальну справу проти порушників, які розповсюджували наклеп, без позову позивача, або може накласти на них штраф у порядку і розмірі, передбачених статтею 417 ЦПК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2021, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022, позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з указаними ухвалою та постановою, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2022 касаційну скаргу повернуто позивачеві.

Через підсистему «Електронний Суд» 20.09.2022, позивач вдруге надіслав касаційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 320/15294/21.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Суд керується такими мотивами.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Частиною другою статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення позовної заяви, поставивши можливість такого оскарження у залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.

Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 320/15294/21

На підставі викладеного та керуючись частиною другою статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 320/15294/21.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук