Ухвала

від 23.09.2022 по справі 758/18361/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/18361/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2022 року, Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибалки Ю.В.,при секретарісудового засіданняКужелєвій Ю.В.,розглянувши заявупредставника Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФІПТРЕВЕЛ» адвоката ПравдюкаВ.М. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 758/18361/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІП ТРЕВЕЛ»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русашок Золтан Золтанович, про усунення перешкод у користуванні спільним майном, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2022 року до суду звернувся представник ТОВ «ФІП ТРЕВЕЛ» - адвокат Правдюк В.М. із заявою про скасування заходів забезпечення позову у даній цивільній справі, вжитих ухвалами суду від 04.01.2022 року, від 24.06.2022 року.

В обґрунтування заяви зазначив, що у провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 758/18361/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФІП ТРЕВЕЛ», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русашок З.З., про усунення перешкод у користуванні спільним майном, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та припинення права власності на нерухоме майно.

Позивачем заявлено наступні вимоги: усунути перешкоди в користуванні спільним майном багатоквартирного будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ТОВ «ФІП ТРЕВЕЛ» привести квартиру АДРЕСА_2 , яка була набута цим товариством у власність 19.07.2021 року, у первісний стан, що існував до її поділу на нові квартири; скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Русашка З.З. від 09.08.2021 року про державну реєстрацію прав власності відповідача на нові квартири (сім рішень), які виникли після поділу квартири АДРЕСА_2 . Припинити право власності відповідача на нові квартири.

22.06.2022 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову, згідно з якою заявлено такі позовні вимоги: усунути перешкоди в користуванні спільним майном багатоквартирного будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ТОВ «ФІП ТРЕВЕЛ» привести квартиру АДРЕСА_2 , яка була набута у власність відповідачем 19.07.2021 року, у первісний стан, що існував до поділу цієї квартири на нові квартири; скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Русашка З.З. від 09.08.2021 року про державну реєстрацію права власності відповідача на нові квартири (сім рішень); скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Бояринцевої О.В. від 03.02.2022 року (два рішення) про державну реєстрацію права власності відповідача на нові квартири. Припинити право власності відповідача на нові квартири, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду Подільського районного суду м. Києва від 04.01.2022 року у даній цивільній справі задоволено заяву позивача про забезпечення позову, якою постановлено: заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирами, що знаходяться за адресою: 1) квартири АДРЕСА_4 (загальна площа 16,1 кв.м, житлова 12,2 кв.м.), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2429138580000; 2) квартири АДРЕСА_4 , (загальна площа 13,6 кв.м, житлова 5,8 кв.м), у м, яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -2429146680000; 3) квартири АДРЕСА_4 (загальна площа 14,6 кв.м, житлова 10,4 кв.м.), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429153380000; 4) квартири АДРЕСА_4 (загальна площа 26,1 кв.м. житлова 18 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429158280000; 5) квартири АДРЕСА_4 (загальна площа 12,7 кв.м, житлова 5,8 кв.м.), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429164180000; 6) квартири АДРЕСА_4 (загальна площа 14,6 кв.м, житлова 10,4 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429169180000; 7) квартири АДРЕСА_4 (загальна площа 26,1 кв.м, житлова 18 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429173380000.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.06.2022 року, за заявою позивача, вжиті заходи забезпечення аналогічні заборони, застосовані щодо квартир: АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 .

Представник відповідача просить скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову, посилаючись на наступне.

Зазначає, що позивачем не заявлено віндикаційного позову, тобто позивач не заявляє про необхідність повернення належних відповідачу квартир у свою власність.

Багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 , в якому розташовані належні позивачу та відповідачу квартири, було введено в експлуатацію нещодавно. Обидві квартири були передані інвесторам в стані так званої загальної будівельної готовності, тобто без ремонтних робіт, оздоблення та меблів.

Належна позивачу квартира АДРЕСА_7 , розташована на 8-му поверсі даного будинку, належна відповідачу первісна квартира АДРЕСА_2 - безпосередньо над нею на двох рівнях на 9-му та 10-му поверхах.

Власники у різний час виконували відповідні ремонтні роботи у своїх квартирах, зокрема, відповідач виконував такі роботи у 2021 році, позивач виконав їх раніше.

Саме розташування квартир одна зверху, інша знизу, вже створювало, на думку позивача, об`єктивні передумови для побутового конфлікту між двома власниками (позивачем і відповідачем), а виконання робіт у період, коли позивач вже проживав у своїй оселі, поглиблювало ці передумови.

По суті відносини виникли на емоційному побутовому конфлікті у зв`язку із випадковим затіканням води з квартири відповідача у квартиру позивача, що мало місце у 2021 році.

Відповідач пропонував залагодити по сусідські даний побутовий конфлікт, сотні і тисячі яких відбуваються щодня в кожному багатоквартирному будинку під час виконання ремонтних робіт, але натомість, замість пошуку діалогу, позивач зайняв позицію не мирового вирішення даного інциденту.

Заяви позивача про забезпечення позову фактично повторюють обґрунтування самої позовної заяви. Твердження про обмеження права на ефективний судовий захист, у разі відчуження відповідачем квартир, носить декларативний характер та не доведено.

Позивач жодним чином не обґрунтував, чому невжиття запропонованих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Між сторонами відсутній спір щодо належності квартир чи законності набуття відповідачем прав на відповідне майно, отже обмеження права власності відповідача виходять за межі спору.

22 серпня 2021 року позивачем вже оскаржувались дії приватного нотаріуса КМНО Русанюка З.З., як державного реєстратора, щодо реєстрації права власності відповідача на дані квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 у вищенаведеному будинку, шляхом звернення зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 01.10.2021 року за № СК-2247-21).

Наказом Міністраюстиції Українивід 10.01.2022року №32/7у задоволенніскарги позивачавідмовлено, на підставі Висновку Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України, оскільки згідно з цим висновком ОСОБА_1 не доведено факту порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень щодо реєстрації права власності відповідача на дані квартири ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 ). Члени відповідної Колегії Міністерства юстиції України за прийняте рішення голосували одноголосно.

Відповідні докази додані відповідачем до відзиву на позовну заяву та містяться у матеріалах справи.

Тобто, позивач з надуманих підстав, без належного доказового підтвердження своїх порушених прав здійснив ініціювання таких заходів забезпечення позову, що по суті є втручання у право власності відповідача.

Також, позивач не довів, що відповідач має намір відчужувати квартири. Не доведено, що захист прав, свобод та інтересів позивача був би неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат.

Крім того зазначив, що заходи забезпечення позову перешкоджають законній господарській діяльності відповідача і є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідачем витрачені значні кошти на придбання арештованого майна, і внаслідок застосованих заходів забезпечення позову, відповідач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися ним.

При оцінці такої співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом, позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Після застосування заходів забезпечення позивач продовжує вільно користуватись належною йому квартирою, натомість правомочності відповідача істотно обмежені.

З огляду на те, що не заявлено позовних вимог щодо витребування квартир, то невжиття заходів забезпечення позову не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вищенаведені обмеження є надмірно абстрактними та невизначеними, що може призвести до неможливості будь-якого законного використання, у тому числі у господарській діяльності, належних відповідачу квартир, адже заборона може стосуватись також і реєстрації права оренди, сервітуту, тобто заборона прямо стосується використання будь-яких із правомочностей власника.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Заявлені вимоги позову в у даній цивільній справі по суті зводяться до зобов`язання відповідача виконати певні ремонтні роботи, приведення своєї квартири у попередній стан, до її поділу на нові квартири, скасування рішень про реєстрацію права власності на нові квартири, припинення права власності на них.

Як убачається з матеріалів справи позивачем оскаржувались дії приватного нотаріуса Русанюка З.З., як державного реєстратора, щодо реєстрації права власності відповідача на нові квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 у вищенаведеному будинку.

Наказом Міністра юстиції України від 10.01.2022 року № 32/7 у задоволенні скарги позивача відмовлено на підставі висновку Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора. У вказаному висновку зазначено, що скаржником ОСОБА_1 (позивачем) не доведено факту порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень. Члени відповідної Колегії Мінюсту за прийняте рішення голосували одноголосно, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з правовим висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, наведеним у постанові від 20.09.2018 року у справі № 523/18503/16, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Надані позивачем роздруківки з оголошень щодо продажу квартир не містять ані поверху, ані номеру квартир та відомостей щодо продавця, даних про те, що відповідач має намір їх відчужити. Із врахуванням того, що у вищенаведеному будинку розташовано кілька сотень квартир, такі оголошення не можуть свідчити про відповідні наміри відповідача.

Позивачем, на цей час не доведено будь-якими іншими доказами, що відповідач мав або має наміри здійснити відчуження квартир. Усі реєстраційні дії щодо квартир, що були вчинені за заявами відповідача не призвели до втрати ним права власності на це нерухоме майно. Реальність намірів відповідача щодо продажу квартир, станом на час розгляду даної заяви, не підтверджена.

Крім того, суд ураховує, що на даний час не доведено, що захист прав, свобод та інтересів позивача був би неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат.

Так, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна, загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном, іноді призводить до незворотних наслідків.

Так, відповідачем витрачені певні кошти на придбання арештованого нерухомого майна (п`ятикімнатної квартири, яка у подальшому поділена на сім однокімнатних квартир) і внаслідок застосованих заходів забезпечення позову у даній справі, відповідач позбавлений права як розпоряджатися так і користуватися своїм майном.

Верховний Суд України у вищенаведеній постанові Пленуму № 9 зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову. Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити, право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. Не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, зазначена наступна правова позиція: «.. співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу ..».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обстати справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливить виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 644/3734/21, наведено ознаки співмірності заходів забезпечення позову.

Зокрема, конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також, суд ураховує правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 757/42929/20, у якій наведено, що при оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно з матеріалами справи, ураховуючи вжиті заходи забезпечення позову, суд вважає, що правомочності відповідача тривалий час суттєво обмежені, зокрема, щодо права щодо користування належними йому квартирами.

З огляду на предмет спору та вищенаведені обставини, не доведено, що не вжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того слід ураховувати, що у практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання у право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається, та засобами, які використовуються.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд уважає такі обмеження (заходи забезпечення) непропорційними, ураховуючи, що це призводить до неможливості будь-якого законного використання належних відповідачу квартир, адже заборона може стосуватися також і реєстрації права оренди, сервітуту, тобто прямо стосується використання будь-яких із правомочностей власника.

Ураховуючи вищенаведене, а також предмет спору у даній справі, принципи співмірності, пропорційності, статус відповідача, як суб`єкта підприємницької діяльності та використання у ній відповідного нерухомого майна, яке належить йому на праві приватної власності, права та законні інтереси учасників справи, негативні наслідки, які можуть настати у зв`язку із подальшою забороною використовувати власність, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки на даний час застосування таких заходів є непропорційним та може призвести до істотного порушення прав особи. На думку суду, на цей час, доцільність застосування саме таких заходів забезпечення позову відсутня.

Керуючись ст. 43, 81, 158 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ТОВ «ФІП ТРЕВЕЛ» адвоката Правдюка В.М. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 758/18361/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІП ТРЕВЕЛ»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русашок Золтан Золтанович, про усунення перешкод у користуванні спільним майном, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та припинення права власності задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 04.01.2022 року у справі № 758/18361/21, а саме: заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирами, що знаходяться за адресами:

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 16,1 кв.м, житлова площа 12,2 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2429138580000;

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 13,6 кв.м, житлова площа 5,8 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -2429146680000;

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 14,6 кв.м, житлова площа 10,4 кв.м.), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429153380000;

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 26,1 кв.м, житлова площа 18 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429158280000;

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 12,7 кв.м, житлова площа 5,8 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429164180000;

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 14,6 кв.м, житлова площа 10,4 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429169180000;

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 26,1 кв.м, житлова площа 18 кв.м), яка належить ТОВ «ФІП Тревел» (код ЄДРПОУ - 37833413), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2429173380000.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.06.2022 року у справі № 758/18361/21, а саме: заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирами, що знаходяться за адресами:

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 30,2 кв.м, житлова площа 12 кв.м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2573582280000;

квартира АДРЕСА_4 (загальна площа 32,7 кв.м, житлова площа 12,7 кв.м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2573588780000.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складений 26.09.2022 року.

СуддяЮ. В. Рибалка