Рішення

від 22.09.2022 по справі 144/634/16-ц

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/634/16-ц

Провадження № 2/144/41/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

секретаря Пігулі А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клінчикова С.О.,

представника відповідача ПП «ЗІС» - Притули В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "ЗІС", третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «ЗІС», третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним.

В подальшому 01.04.2021 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Клінчиковим С.О., було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить усунути перешкоди, які йому чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання, останнього повернути позивачу земельну ділянку, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523785000:02:002:0184. Позивачу стало відомо, що існує договір оренди землі укладений нібито між ним та ПП «ЗІС», відповідно до якого відповідач має право користуватися належною позивачу земельною ділянкою. Вказує, що він вказаного договору оренди землі не підписував та нікого не уповноважував на його підписання, а тому ПП «ЗІС» на даний час користується, належною її земельною ділянкою, на підставі неукладеного договору оренди землі. Просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що чиняться відповідачем та повернути його вказану земельну ділянку. Також просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Клінчиков С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Вказав, що позивач договору оренди землі, не підписував, бажає самостійно обробляти свою земельну ділянку та просить повернути належну йому земельну ділянку.

Представник відповідача ПП «ЗІС» адвокат Притула В.Л. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 за власним волевиявленням 19 квітня 2006 року уклала договір оренди землі з ПП «ЗІС», 07.05.2010 підписала з ПП «ЗІС» зміни (доповнення) до договору оренди землі. Вказує, що договір оренди землі та зміни (доповнення) до договору оренди землі підписувалися ОСОБА_1 , при підписанні останньою було надано правовстановлюючі документи на земельну ділянку, а також паспорт та ідентифікаційний код. Також просить зменшити розмір витрат на правову допомогу заявлених позивачем до 3000 грн., оскільки вважає їх недоведеними та неспівмірними із складністю справи.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , яка працює бухгалтером ПП «ЗІС», вказала, що в 2006 році між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС» було укладено договір оренди землі, а в 2010 підписано зміни (доповнення) до договору оренди землі, якими продовжено дії договору та збільшено оренду плату. Орендну плату позивач отримувала вчасно, жодних нарікань та претензій, щодо отримання орендної плати не мала.

Свідок ОСОБА_3 , яка працює завідувачем складських приміщень ПП «ЗІС» вказала, що від ОСОБА_1 нарікань та скарг щодо оплати орендної плати не надходило, але з часом позивач відмовилась від отримання орендної плати.

Від третьої особи на стороні відповідача відділу Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області (відділ № 5 Управління у Гайсинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, рішення просять прийняти на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, відзив на позов, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши за сукупністю докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі державного акту серії ЯА №104330 від 16 березня 2005 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1827 га, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Теплицького району та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з договором оренди землі №244 від 19.04.2006, про визнання недійсним якого пред`явлено позов, земельна ділянка площею 2,1827 га, що належить позивачу, передана в оренду ПП «ЗІС»». Пунктом 9 вказаного договору установлено розмір орендної плати422,45 грн., яка вноситься орендарем грошовою формою у розмірі 1,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказаний договір зареєстрований Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної Філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.08.2006 за № 040685000310.

Відповідно до змін (доповнень) до договору оренди землі зареєстрованого у Теплицькому районному відділі ДП «Центр ДЗК» від 09.08.2006 за № 040685000310, термін договору оренди землі продовжується до 2025 року та орендну плату установлено розмір 1059,86 грн., яка вноситься орендарем грошовою формою у розмірі 3,0% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказані зміни зареєстровані Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної Філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №041005900305 від 12.05.2010.

Подаючи позовну заяву, позивач стверджувала, що оспорюваний договір та ОСОБА_1 не підписував, підпис у них вчинено іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № 10652/10653/16-32 від 13.09.2016 року підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі №244 від 19.04.2006, який укладено між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС», виконаний не ОСОБА_1 , зокрема, навмисно зміненим почерком, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

За змістом статті 11 ЦК України - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьоюстатті 203 ЦК України - передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України - встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»(тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»- визначено істотні умови договору оренди землі, відсутність хоча б однієї з них, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони не досягли згоди щодо встановлення істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-127цс13, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судому у постанові від 11.06.2018 у справі № 151/117/17.

Крім того, у іншій постанові Верховного Суду України у справі № 6-162цс13 від 19.02.2014, вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі йогопорушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, де позивач наполягає на поверненні йому земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі, посилаючись на те, що даний договір не підписувала, а умови не погоджувала, в подальшому, шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог, змінила предмет позову, просила усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідача повернути її власнику з тих же підстав, що не підписувала договір оренди землі та не погоджувала його умов.

Судом встановлено,що договіроренди землі№244від 19квітня 2006року,зареєстрований вТеплицькому районномувідділі Вінницькоїрегіональної філіїДП «ЦентрДЗК» 09.08.2006за №040685000310є неукладеним,оскільки непідписаний позивачем,а томуземельна ділянка, кадастровий номер 0523785000:02:002:0184, площею 2,1827 га, що належить позивачу, знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Згідно ст.391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності з ч.2ст.152 ЗК України - власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 16.06.2020 № 145/2047/16-ц, так як позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 0523785000:02:002:0184, площею 2,1827 га, а відповідач у фактичному користуванні якого без установлених законом підстав знаходиться вказана земельна ділянка, своїми діями, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушує права позивача, як власника земельної ділянки та створює перешкоди у користуванні позивачем своїм майном, тому порушене право позивача підлягає захисту, що полягає в усуненні перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідача повернути її власнику та забороні проведення будь-яких робіт на вказаній земельній ділянці.

Витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн., та витрати на проведення судово-почеркознавчої експерти в розмірі 3082,80 грн., відповідно до ч. ч. 3-7 ст. 139, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, розмір яких підтверджується угодою про надання правової допомоги та опис-розрахунком судових витрат у цивільній справі № 144/634/16-ц та складає: вивчення документів - 1000,00 грн.; складання заяви про зміну предмету позову 5000,00 грн.; витрати на приїзд в Теплицький районний суд (мінімум 3 рази) 1000,00 грн.; ведення справи в суді 8000,00 грн., та в загальній сумі складає 15000,00 грн., суд враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вважає, що дана сума є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди, ОСОБА_1 - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 0523785000:02:002:0184, які чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання його повернути їй дану земельну ділянку, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці.

Стягнути з приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати в сумі 12 634 (дванадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде виготовлено 30.09.2022.

Суддя