Ухвала

від 30.09.2022 по справі 2-928/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 2-928/2011

Провадження № 4-с/317/15/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участю:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), заінтересована особа ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Скаржник просить:

визнати незаконною відмову Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) вчинити дії щодо виключення з реєстру обтяжень нерухомого майна записів про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у зв`язку з визнанням таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого на підставі рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28.08.2012 у справі № 2-928/2011 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 ;

зобов`язати Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна записи про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_1 , а саме арешт: номер запису про обтяження 295277 (спеціальний розділ); дата та час реєстрації 07.03.2013; постанова про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП № 34621113; видавник державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Рясна А.С.; обтяжувач Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції; опис предмета обтяження все нерухоме майно.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що 28.08.2012 Запорізьким районним судом Запорізької області було винесено рішення у справі № 2-928/11, яким задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та стягнуто заборгованість за кредитним договором № 16/2008/1043Фжр від 11.06.2008 у розмірі 1326122,38 грн.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 29.11.2021 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у вказаній справі.

З реєстру речових прав на нерухоме майно скаржник дізнався, що на все його майно накладено арешт в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-928/11.

В інтересах скаржника адвокатом Працевитим Г.О. направлялась заява про скасування арештів з майна боржника. 02.08.2022 представник скаржника отримав від Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) лист №8212/11, яким заявнику відмовлено у знятті арештів.

Скаржник вважає відмову незаконною. Посилається на те, що наявність арештів порушує його право власності та вказує на необхідність застосування правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11.

До суду електронною поштою надійшли заперечення на скаргу від 27.09.2022, підписані електронним цифровим підписом.

Представник Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) просить відмовити у задоволенні скарги. В обґрунтування своєї позиції посилається на наступне.

По-перше, 01.02.2022 на адресу відділу надійшла заява від адвоката ПрацевитогоГ.О. про скасування арештів з майна боржника від 25.01.2022. Надалі 11.02.2022 було надано відповідь у якій зазначено про відсутність підстав для скасування арештів з майна боржника. Дана відповідь була направлена лише 30.05.2022, про що свідчить реєстр відправлення простої кореспонденції відділу. У кінці липня 2022 року до державного виконавця зателефонувала помічник адвоката Працевитого Г.О. з проханням надіслати повторно відповідь у зв`язку з її неотриманням. 26.07.2022 повторно направлено відповідь рекомендованим листом. Отже, строки на оскарження пропущені.

По-друге, на виконанні Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебувало виконавче провадження № 34621113 з примусового виконання виконавчого листа № 2-928/2011 від 28.08.2012 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 1326122,38 грн. 10.01.2013 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 20.06.2013 державним виконавцем винесено акт опису й арешту майна боржника, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження. 07.06.2014 набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у зв`язку з чим звернення стягнення на квартиру не є можливим. 14.11.2014 державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Арешт не знято у зв`язку з відсутністю правових підстав на підставі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Завершене виконавче провадження № 34621113 знищено законно і відновленню не підлягає. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві не була оскаржена. Повторно вищезазачений виконавчий документ на виконання не надходив.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи учасники справи до суду не з`явились.

У поданій скарзі скаржник просив у разі неявки скаржника чи його представника розгляд справи проводити за їх відсутності.

У поданих запереченнях представник Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) просив розглянути скаргу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Запорізькогорайонного судуЗапорізької областівід 27.10.2011з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 166180,75 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 1326122,38 грн.

На виконання цього судового рішення Запорізьким районним судом Запорізької області видано виконавчий лист № 2-928/2011 від 28.08.2012.

У Вознесенівському відділі державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) знаходилось виконавче провадження № 34621113 щодо виконання виконавчого листа № 2-928/2011 від 28.08.2012.

Постановою державного виконавця від 10.01.2013 на все належне ОСОБА_1 майно було накладено арешт (номер запису про обтяження 295277).

Постановою від 14.11.2014 державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначає представник Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), матеріали виконавчого провадження № 34621113 були знищені.

Право вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра», у кінцевому рахунку було відступлене на користь ОСОБА_3 .

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 29.11.2021 виконавчий лист, виданий Запорізьким районним судом Запоріхької області у справі № 2-928/2011, визнано таким, що не підлягає виконанню з підстав повного виконання боржником своїх зобов`язань.

У вказаній ухвалі зазначено, що 11.08.2021 ОСОБА_1 була видана довідка щодо відсутності заборгованості за кредитним договором № 16/2008/1043Фжр від 11.06.2008, яку надав новий кредитор ОСОБА_4 .

Дана довідка знаходиться у матеріалах справи та була досліджена судом при розгляді даної скарги.

Як видно із матеріалів справи, представник ОСОБА_1 , адвокат ПрацевитийГ.О., подав до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) заяву від 25.01.2022 про скасування арештів з майна боржника.

Листом № 8212/11 від 11.02.2022 Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) повідомив ОСОБА_5 про відсутність підстав для відновлення виконавчого провадження та скасування арешту майна боржника.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання вказаного листа представником скаржника 02.08.2022.

Сама по собі надана Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) копія пакету поштових відправлень простої кореспонденції за 30.05.2022 не підтверджує факту отримання ОСОБА_5 листа № 8212/11 від 11.02.2022 та ознайомлення із його змістом раніше 02.08.2022, а тому немає підстав вважати, що строк оскарження пропущений.

Вирішуючи питання обґрунтованості скарги, суд виходить із наступного.

Згідно із положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у ст. 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів)боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Чинна на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачала, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.

Водночас, у даному разі спір виник не у зв`язку з оскарженням бездіяльності у вигляді незняття арешту державним виконавцем, який здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні № 34621113 на стадії його завершення під час повернення виконавчого документа стягувачу у 2014 році. Спір виник у зв`язку з тим, що на заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Працевитого Г.О. від 25.01.2022 про зняття арешту у зв`язку з виконання виконавчого документа поза межами виконавчого провадження, державний виконавець відмовився зняти арешт з майна боржника.

За таких обставин ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчого документа стягувачу) не є тим законом, який регулює спірні правовідносини.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом, який державний виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Після повернення банку виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості особа, яка придбала право вимоги, підтвердила повне виконання зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з чим виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу.

Подаючи заяву про зняття арешту з майна, представник ОСОБА_1 , адвокат Працевитий Г.О., просив зняти арешт поза межами виконавчого провадження, яке є завершеним та матеріали якого знищені виконавчою службою.

Суд вважає доцільним зняття арешту, накладеного на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки наразі відсутня необхідність у застосуванні арешту.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (ст. 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній ситуації відмова у задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 34621113, унеможливлює у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Суд приходить до висновку, що незняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) вчинити відповідні дії.

За таких обставин, враховуючи добровільне погашення боржником боргу перед кредитором, відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майні боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, суд приходить до висновку про необхідність задоволення скарги.

Викладені у даній ухвалі мотиви узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), заінтересована особа ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконною відмову Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) вчинити дії щодо виключення з реєстру обтяжень нерухомого майна записів про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у зв`язку з визнанням таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого на підставі рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28.08.2012 у справі № 2-928/2011 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 .

Зобов`язати Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна записи про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_1 , а саме: номер запису про обтяження 295277 (спеціальний розділ); дата та час реєстрації 07.03.2013; постанова про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП № 34621113; видавник державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Рясна А.С.; обтяжувач Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції; опис предмета обтяження все нерухоме майно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Д.І. Сакоян