Рішення

від 30.09.2022 по справі 442/5679/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5679/22

Провадження №2/442/1181/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сторонянської ЗЗСО І-ІІ р. Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом,в якому просить визнати незаконним, дискримінаційним та скасувати наказ Сторонянського закладу середньої освіти І-ІІ рівнів Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області від 31.05.2022 за №19, яким її звільнено з посади вчителя української мови у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України, поновити її на посаді вчителя української мови в Сторонянському закладі середньої освіти І-ІІ рівнів Східницької селищної ради, стягнути із Сторонянського закладу середньої освіти І-ІІ рівнів Східницької селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.06.2022 до дня поновлення її на роботі, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100000 гривень та понесені судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що наказом №К-19 від 31.05.2022 її звільнено з посади вчителя української мови Сторонянського закладу середньої освіти І-ІІ рівні Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору від 30.06.2022, згідно п.2 ст.36 КЗпП України. З даним наказом вона не була ознайомлена і лише 02.09.2022 наручно отримала трудову книжку із записом про звільнення, про що розписалась в книзі про видачу трудової книжки. Вважає, що її звільнення є незаконним, оскільки роботодавець звільнив її із займаної посади із порушенням трудового законодавства та за відсутності правових підстав. Всупереч Закону України «Про повну загальну середню освіту», ст.23 КЗпП України та без дотримання роз`яснення Міністерства освіти та науки України щодо переведення поданих працівників, яким виплачується пенсія за віком, з безстрокових трудових договорів на строкові, роботодавець безпідставно не уклав з нею строковий трудовий договір, а відтак допустив порушення вимог законодавства, що призвело до незаконного звільнення на підставі п.2 ст.36 КЗпП України. Крім того, оскільки роботодавець не уклав з нею самостійного строкового договору, між сторонами не було погоджено строку дії трудових відносин, що свідчить про те, що вона продовжувала працювати на умовах безстрокового трудового договору, а не працювала на строковій основі, о уне6можливлювало її звільнення із зазначених вище підстав. Відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не уклав з нею строковий трудовий договір. Закон містить імперативну норму про те, що безстроковий трудовий договір безумовно припиняється, а працівнику гарантується продовження роботи строком на 1 рік, подання заяви працівником не вимагається, та після створення адміністрацією нових умов роботи, такий працівник може відмовитись працювати на нових умовах.

Ухвалою судді від 15.09.2022 позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем недоліки позовної заяви усунено, ухвалою суду від 15.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дану ухвалу надіслано сторонам по справі.

Відповідно до ч.5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив:

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом судового розгляду справи є звільнення працівника на підставі строкового трудового договору, строк якого закінчився, тобто правові відносини в даному випадку регулюються ст.36 КЗпП України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала вчителем української мови та літератури Сторонянської ЗЗСО І-ІІ рівнів.

Дане стверджується, зокрема, витягом з наказу Сторонянської ЗЗСО І-ІІ рівнів №К-25 від 18.06.2021.

Із зазначеного договору вбачається, що між ОСОБА_1 та Сторонянською ЗЗСО І-ІІ рівнів укладено строковий трудовий договір з 01.07.2021 по 30.06.2022, підставою такого договору була заява ОСОБА_1 від 27.05.2021.

Згідно з витягу з наказу Сторонянської ЗЗСО І-ІІ рівнів №К-19 від 31.05.2022 у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору п.2 ч.1 ст.36 КЗпП Укаїни 30.06.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя української мови та літератури.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 5-1 Конституції України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою,за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю. Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Пунктом 2 ч.3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абз. 3 ч.2 ст.22 цього Закону.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти до 01 липня 2020 року були зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік, а підставою для цього є не згода працівника, а імперативна норма п.2 ч.3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Наведе свідчить, що відповідач мав до 01 липня 2020 року видати наказ про припинення з позивачем безстрокового трудового договору та укласти з нею трудовий договір строком на один рік. Згоди позивача на укладення строкового трудового договору відповідно до п. 2 ч. 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» не вимагалось.

Крім того, Закон України «Про повну загальну середню освіту» не зобов`язує працівника подавати у певний строк адміністрації заяву про згоду укласти строковий трудовий договір та ще й з умовою, що якщо така заява не буде подана, працівник буде звільнений.

Закон містить імперативну норму про те, що безстроковий трудовий договір безумовно припиняється, а працівнику гарантується продовження роботи строком на 1 рік, подання заяви працівником не вимагається, та після створення адміністрацією нових умов роботи такий працівник може відмовитися працювати на нових умовах. Для того щоб працівник виявив свою незгоду з новими умовами роботи, адміністрація створює умови роботи (видає наказ про припинення безстрокового трудового договору і укладення строкового трудового договору) і лише після цього з`ясовує, чи бажає працівник продовжувати роботу, чи ні.

Доводи позивача про те, що вона не подавала письмової заяви про перехід на умови строкового трудового договору та такий договір з нею не укладався, а тому вона продовжила працювати на умовах безстрокового трудового договору є безпідставними, оскільки, як зазначено вище, Законом України «Про повну загальну середню освіту» не зобов`язано працівника подавати у певний строк адміністрації заяву про згоду укласти строковий трудовий договір та ще й з умовою, що якщо така заява не буде подана, працівник буде звільнений. Вказаний Закон містить імперативну норму про те, що безстроковий трудовий договір безумовно припиняється, а працівнику гарантується продовження роботи строком на 1 рік. Отже, згоди позивача на укладення строкового трудового договору відповідно до п. 2 ч. 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» не вимагалось.

Крім цього, як вбачається з витягу з наказу про продовження строкового трудового договору з педпрацівниками №К-25 підставою укладення строкового трудового договору є заява ОСОБА_1 від 27.05.2021.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

В цьому випадку обов`язку власника чи уповноваженого ним органу повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту чинним трудовим законодавством не передбачено.

Із закінченням строку трудового договору трудові відносини припиняються навіть тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин, зокрема, до такого висновку дійшов у своїй постанові від 22 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі №607/18964/18.

Таким чином, твердження позивача про те, що трудові відносини з нею тривають на підставі безстрокового трудового договору не відповідають дійсності та є безпідставними.

Позивачем не представлено суду доказів несвоєчасного ознайомлення із наказом про звільнення та отримання трудової книжки.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити, що дані вимоги є безпідставними, зокрема й через їх необґрунтованість.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності наявних у справі доказів в розумінні ст. 76 - 81 ЦПК України, обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивачки ОСОБА_1 , а відтак похідні вимоги про поновлення останньої на роботі, виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.09.2022 сплату судового збору ОСОБА_1 відстрочено до ухвалення рішення суду у зв`язку з тим, що на утримання останньої знаходиться дитина-інвалід з дитинства.

Враховуючи зазначену обставину, суд вважає, що позивачку слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 206, 264, 430 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сторонянської ЗЗСО І-ІІ р. Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Сторонянська ЗЗСО І-ІІ Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області код ЄДРПОУ 20830293, адреса: с.Сторона вул.Л.Українки, 184, Дрогобицького району Львівської області.

Суддя Павлів З.С.