Рішення

від 30.09.2022 по справі 613/1391/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1391/21 Провадження № 2/613/129/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року Богодухівський районнийсуд Харківськоїобласті ускладі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові заяву представника позивача адвоката Пономаренка П.О., про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі №613/1391/21 за позовом ОСОБА_1 , представники позивача адвокати: Бондаренко Н.В., Пономаренко П.О. до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Богодухівська районна рада Богодухівського району Харківської області, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської державної адміністрації, про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2022 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Богодухівська районна рада Богодухівського району Харківської області, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської державної адміністрації, про стягнення заробітної плати та стягнуто з Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області на її користь суму заборгованості із заробітної плати в розмірі 66 673 грн. 89 коп.

За заявою представника позивача адвоката Пономаренка П.О. судом вирішується питання про ухвалення додаткового рішення, оскільки при винесенні судом рішення суду, про стягнення заробітної плати, не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до п. 3 ч.1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З метою ухвалення додаткового рішення та вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., суд викликав сторони в судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представники в судове засідання не з`явились, від адвоката Пономаренка П.О. до суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх з позивачем відсутності.

Представник Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про ухвалення по справі додаткового рішення за його відсутності. Проти ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. заперечував, просив зменшити суму витрат позивача на правову допомогу відповідно їх фактичному обґрунтованому та документально підтвердженому розміру, оскільки, Богодухівська районна державна адміністрація є юридичною особою публічного права і фінансується за рахунок державного бюджету, вважав , що з наданих представником позивача документів не можливо встановити, які конкретно роботи чи послуги були надані адвокатом, їх вартість.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши питання про розподіл судових витрат в межах справи № 613/1391/21, суд зазначає наступне.

Частиною 1ст.133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України,до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно дост. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2022 року між позивачем у справі ОСОБА_1 та адвокатом Пономаренком П.О., укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до п. 4.2 Договору, за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги складає 5000 грн.

З акту приймання передачі наданої правової допомоги адвокатських послуг від 20 вересня 2022 року вбачається, що сторони підтверджують, що адвокат Пономаренко П.О. надав ОСОБА_1 наступні послуги: надання усних та письмових консультацій з законодавства; складання заяв; складання та подання уточненої позовної заяви до суду; представництво інтересів в судових засіданнях. ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила, що послуги надані в повному обсязі і належної якості, їх вартість складає 5000 грн.

Відповідно до копії квитанції від 20 вересня 2022 року, позивачем ОСОБА_1 сплачено адвокату Пономаренко П.О. 5000 грн. за надання правової допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд не вирішив питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу при ухваленні рішення, про стягнення заробітної плати, у справі необхідно ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн., які були сплачені ОСОБА_1 та документально підтверджені, зокрема копією квитанції та актом приймання наданих послуг, при цьому, представник позивача у справі належним чином підтвердив витрати та їх розмір є співмірним.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 270, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 613/1391/21 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Богодухівська районна рада Богодухівського району Харківської області, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської державної адміністрації, про стягнення заробітної плати.

Стягнути з Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (код за ЄДРПОУ 04059616) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя