Постанова

від 20.09.2022 по справі 140/5905/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5905/21 пров. № А/857/22338/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Святецького В.В., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Державного архіву Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Костюкевич С.Ф.,

час ухвалення рішення: 11:58:36,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення: 15.11.2021,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Волинської обласної державної адміністрації, Державного архіву Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.05.2021 року №29-ОС, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії.

09.11.2021 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 від 09.11.2021 про збільшення позовних вимог щодо зобов`язання Державного архіву Волинської області, Волинської обласної державної адміністрації внести зміни до пункту 12 Положення про державний архів Волинської області, затвердженого розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за №202, залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даною заявою.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що така є необгрунтованою, незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та справу в цій частині позовної вимоги передати на розгляд суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд дійшов помилкового висновку, що ним пропущено строк звернення. Також вважає помилковим висновок суду, що вимога про зобов`язання Державного архіву Волинської області, Волинської обласної державної адміністрації внести зміни до пункту 12 Положення про державний архів Волинської області, затвердженого розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за №202, де передбачивши посаду заступників є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування Положення №202.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить зобов`язати Державний архів Волинської області, Волинську обласну державну адміністрацію внести зміни до пункту 12 Положення про державний архів Волинської області, затвердженого розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за №202 «Про затвердження у новій редакції Положення про державний архів Волинської області» виклавши його в наступній редакції: «Директор державного архіву області має заступників, який призначається на посаду та звільняється з посади директора архіву відповідно до Закону України «Про державну службу».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Як передбачено ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як встановлено судом, 27.10.2021 позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за № 202 «Про затвердження у новій редакції Положення про державний архів Волинської області», зобов`язати Державний архів Волинської області та Волинську державну обласну адміністрацію розробити, затвердити та прийняти у новій редакції Положення про державний архів Волинської області з посадою заступника директора Державного архіву Волинської області.

Ухвалою суду від 03.11.2021 заяву ОСОБА_1 від 27.10.2021 про збільшення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за № 202 «Про затвердження у новій редакції Положення про державний архів Волинської області» залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків останньої у відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України. Недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем протягом п`яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду від 03.11.2021 ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, як пропущеного з поважних причин.

Ухвалою суду від 09.11.2021 заяву ОСОБА_1 від 27.10.2021 про збільшення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за № 202 «Про затвердження у новій редакції Положення про державний архів Волинської області» залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, таким чином вже судом при розгляді даної справи вирішувалось питання щодо розгляду заяви про збільшення позовних вимог, в якій заявлялись аналогічні вимоги щодо оскарження розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за № 202.

У заяві від 09.11.2021 позивач вказує, що копію розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за № 202 «Про затвердження у новій редакції Положення про державний архів Волинської області» на 1 аркуші та Положення про державний архів Волинської області (далі - Положення) на 9 аркушах вона отримала в судовому засіданні 12.10.2021, проте не просить про поновлення строку звернення з даною вимогою.

Крім того, як встановлено судом, при розгляді Волинським окружним адміністративним судом справи №140/2060/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Волинської області, директора Державного архіву Волинської області Карасюка Сергія Вікторовича, Волинської обласної державної адміністрації, голови Волинської обласної державної адміністрації Савченка Олександра Ілліча, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент фінансів Волинської обласної державної адміністрації, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування розпорядження, наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 24.06.2019 подавала заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просила визнати протиправним розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 9 квітня 2018 року за №202 «Про затвердження у новій редакції Положення про Державний архів Волинської області» та ухвалою суду від 24.06.2019 залишено без розгляду уточнені позовні вимоги, згідно поданої заяви від 23 червня 2019 року, що вбачається з вказаної ухвали суду від 24.06.2019, яка додана до матеріалів позову.

Таким чином, ОСОБА_1 станом на 24.06.2019 було відомо про розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 9 квітня 2018 року за №202 «Про затвердження у новій редакції Положення про Державний архів Волинської області».

Із заявою про збільшення позовних вимог позивач звернулася 27.10.2021, більш як через два роки, тобто із пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України місячного строку.

Подавши 09.11.2021 року в судовому засіданні заяву про збільшення позовних вимог шляхом зобов`язання Державного архіву Волинської області, Волинської обласної державної адміністрації внести зміни до пункту 12 Положення про державний архів Волинської області, затвердженого розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2019 за №202, де передбачивши посаду заступників, вимога позивача стосується зобов`язання внесення змін в Положення №202, тому являється похідною вимогою від вимоги про визнання протиправним та скасування Положення №202, а відтак строк звернення в цьому випадку з позовом перевищує шестимісячний термін, що є підставою для залишення заяви ОСОБА_1 від 09.11.2021 року без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/17879/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява про збільшення позовних вимог підлягала залишенню без розгляду.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. За висновком Суду, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог у справі № 140/5905/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Святецький Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 30.09.2022.