Ухвала

від 29.09.2022 по справі 906/799/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"29" вересня 2022 р. Справа № 906/799/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Олексюк Г.Є.

судді Петухов М.Г.

судді Гудак А.В.

секретар судового засідання Ільчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та Державного управління справами про зупинення провадження у справі № 906/799/21

за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі - Державного управління справами на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.08.2021 р. у справі №906/799/21 (суддя Сікорська Н.А., повний текст рішення складено 30.08.2021 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесфакторсервіс"

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"

про стягнення 5 190 000 грн

за участю представників сторін:

скаржника - Любавська І.Р.;

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнесфакторсервіс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 5 190 000 грн боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору про відступлення права вимоги №20/07-2 від 20.07.2020 р. ТОВ "Агроплюссервіс" передало ТОВ "Бізнесфакторсервіс" право вимоги до ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" за договорами надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/03-1 від 02.03.2020 р. на суму 1 190 000 грн, № 15/06-1 від 15.06.2020 р. на суму 500 000 грн, № 16/06-1 від 16.06.2020 р. на суму 1 500 000 грн, № 24/06-1 від 24.06.2020 р. на суму 2 000 000 грн. Пунктом 2.3 вищевказаних договорів визначено, що безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається терміном на 1 (один) рік. В свою чергу, актом звірки взаєморозрахунків від 29.06.2021 р., підписаним ТОВ "Бізнесфакторсервіс" та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" підтверджується невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на загальну суму 5 190 000 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.08.2021 р. у справі №906/799/21 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 190 000 грн заборгованості та 38 925 грн судового збору.

Приймаючи рішення суд першої інстанції зазначив наступне:

- ТОВ "Бізнесфакторсервіс" набуло статус кредитора за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/03-1 від 02.03.2020 р., № 15/06-1 від 15.06.2020 р., № 16/06-1 від 16.06.2020 р., № 24/06-1 від 24.06.2020 р. на підставі договору про відступлення права вимоги № 20/07-2 від 20.07.2020 р., укладеного з ТОВ "Агроплюссервіс";

- відповідач за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги отримав кошти в загальній сумі 5 190 000 грн, заборгованість перед позивачем в сумі 5 190 000 грн визнав в повному обсязі, про що зазначено у заяві від 18.08.2021 р. та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні;

- враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги положення ст. ст. 512, 514, 516, 525, 526, 629, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 185, 191, 192 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 5 190 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне управління справами (далі - скаржник) в порядку ч. 1 ст. 254 ГПК України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду та поновити його, відкрити провадження у справі, зупинити дію оскаржуваного рішення, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 р. скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд скарги на 20.07.2022 р. об 14:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 р. розгляд скарги відкладено на 07.09.2022 р. о 14:15 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 р. розгляд скарги відкладено на 20.09.2022 р. о 11:30 год.

Державне управління справами та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" надіслали до суду клопотання, в яких просять зупинити провадження у справі № 906/799/21 до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 910/9452/22 за позовом Державного управління справами до відповідачів: ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", ТОВ "Бізнесфакторсервіс", ТОВ "Укроптмастер-Енерго", ТОВ "Інуолд Груп" та ТОВ "Ін Волд" про визнання недійсними договорів про надання безвідсоткової поворотної допомоги та відступлення права вимоги. До клопотань долучено ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.09.2022 р. про відкриття провадження у справі № 910/9452/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 р. розгляд скарги відкладено на 29.09.2022 р. о 14:30 год. Зобов`язано особу, яка не приймала участі у справі - Державне управління справами та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" надіслати на адресу ТОВ "Бізнесфакторсервіс" копії клопотань про зупинення провадження у справі (із доданими до них документами), докази чого надати суду до 29.09.2022 р. Запропоновано ТОВ "Бізнесфакторсервіс" надіслати суду до 29.09.2022 р. письмові пояснення щодо клопотань особи, яка не приймала участі у справі - Державного управління справами та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про зупинення провадження у даній справі.

ТОВ "Бізнесфакторсервіс" вимог ухвали суду від 20.09.2022 р. не виконало, письмових пояснень щодо клопотань про зупинення провадження у даній справі суду не надіслало.

В судовому засіданні 29.09.2022 р. представник скаржника підтримала клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що в силу ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення. А у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Положення ст. 261 ГПК України не передбачають випадків відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав відсутності порушень прав, інтересів або обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу.

Так, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі - Державного управління справами на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.08.2021 р. у справі № 906/799/21; скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні.

ТОВ "Бізнесфакторсервіс" заперечує проти можливості Державного управління справами оскаржувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.08.2021 р. у справі № 906/799/21, оскільки апелянт не є учасником справи, а також не вказує, які саме його права порушені оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що за змістом ч. 5 ст. 22 ГПК України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно - господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Державне управління справами є допоміжним органом, створеним Президентом України відповідно до п. 28 ст. 106 Конституції України, яким установлено, що Президент України створює в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Правовий статус Державного управління справам визначено Указом Президента України від 17.12.2002 р. № 1180 "Про Положення про Державне управління справами" (далі - Положення).

Для виконання покладених на Державне управління справами завдань та функцій йому в установленому порядку передані в управління об`єкти державної власності.

Відповідно до пп. 15 пп 4 Положення, Державне управління справами відповідно до переданих йому повноважень щодо управління державним майном затверджує статути (положення) підприємств Державного управління справами, контролює їх додержання та приймає рішення у зв`язку з порушенням статутів (положень); укладає і розриває контракти з керівниками підприємств Державного управління справами; здійснює контроль за ефективністю використання і збереженням державного майна, закріпленого за підприємствами Державного управління справами; організовує діяльність підприємств Державного управління справами, затверджує фінансово - економічні показники і нормативи їх діяльності; організовує бухгалтерський облік на підприємствах Державного управління справами; здійснює внутрішній фінансовий контроль за діяльністю підприємств Державного управління справами, складає та подає зведену фінансову звітність щодо них.

В управлінні Державного управління справами перебуває, зокрема, Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (код згідно з ЄДРПОУ 00375504).

Відповідно до п. 7.2. статуту Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод", затвердженого розпорядженням Керівника Державного управління справами від 19.12.2016 р. № 329, (далі - статут) Підприємство зобов`язане:

- інформувати орган управління майном щодо укладання підприємством договору (угоди, контракту) або іншого правочину на суму понад 5 000 000 грн;

- погоджувати з органом управлінням майном укладання кредитних договорів у порядку визначеному чинним законодавством;

- погоджувати з юридичною службою органу управління майном укладання мирових угод, стороною в яких є підприємство, відмови від позовів, зміни предмета позовів.

Управління підприємством здійснює генеральний директор підприємства, який призначається на посаду і звільняється з посади розпорядженням керівника органу управління (п. 8.1. статуту). Генеральний директор підприємства, зокрема, зобов`язаний погоджувати з юридичною службою органу управління майном укладання мирових угод, стороною в яких є підприємство, відмови від позовів, зміни предмета позовів.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 73 ГК України, Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 74 ГК України, державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом. Статутний капітал державного комерційного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що виходячи із наведених ознак та статуту відповідача, останній є державним унітарним комерційним підприємством.

В свою чергу, ч. 4 ст. 67 ГК України передбачено, що державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 р. № 809, (далі - Порядок) залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов`язанням погоджується: Мінфіном - щодо внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик); органом виконавчої влади, який здійснює функції з управління державною власністю, або Мінекономіки, якщо функції управління державною власністю здійснює Кабінет Міністрів України, - щодо внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

Відповідно до Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Апелянт звертає увагу суду на те, що предметом спору у даній справі є повернення поворотної фінансової допомоги, що передбачено договором, який підпадає під визначення операції із залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик) та підлягав погодженню з боку органу управління майном; за юридичним змістом така допомога є позикою (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.11.2020 р. у справі № 908/2997/19); органом управління та власником майна відповідача є Державне управління справами; в даному випадку, рішення про надання відповідачу погодження на укладення договорів про залучення (надання) поворотної фінансової допомоги в компетенції Державного управління справами.

Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1-2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Статтею 51 ГПК України передбачені наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета опору, а саме якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета опору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Суд апеляційної інстанції також має повноваження стосовно залучення третіх осіб, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 267 ГПК України.

У постановах від 13.02.2020 р. у справі № 922/1240/19, від 18.11.2020 р. у справі №904/6059/19, від 22.07.2021 р. у справі № 910/12732/20, від 07.10.2021 р. у справі №910/12803/18 Верховний Суд вже звертав увагу на те, що процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі за заявою учасників справи або з ініціативи апеляційного господарського суду.

З метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залучити Державне управління справами до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Разом з тим, від ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та Державного управління справами до суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі № 906/799/21 з огляду на те, що на даний час в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/9452/22 за позовом Державного управління справами до ТОВ "Ін волд", ТОВ "Інуолд Груп", ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", ТОВ "Бізнесфакторсервіс" та ТОВ "Укроптмастер-Енерго" про визнання недійсними ряду договорів, зокрема тих, на підставі яких у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 5 190 000 грн, що є предметом розгляду справи № 906/799/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Суд повинен керуватись положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, відповідно до яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

В ході розгляду справи № 906/799/21 було встановлено, що між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та ТОВ "Агроплюссервіс" було укладено ряд договорів поворотної фінансової допомоги, а саме: № 02/03-1 від 02.03.2020 р. на суму 1 190 000 грн (а.с.16-17); № 15/06-1 від 15.06.2020 р. на суму 500 000 грн (а.с.18-19); № 16/06-1 від 16.06.2020 р. на суму 1 500 000 грн (а.с. 20-21); № 24/06-1 від 24.06.2020 р. на суму 2 000 000 грн (а.с. 22-23).

В подальшому, ТОВ "Агроплюссервіс" (первісний кредитор) уклав з ТОВ "Бізнесфакторсервіс" (новий кредитор) договір відступлення права вимоги від 20.07.2020 р. № 20/07-2, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги згідно із вищенаведеними договорами поворотної фінансової допомоги.

Рішення суду першої інстанції від 19.08.2021 р. у справі № 906/799/21 мотивоване тим, що на підставі договорів поворотної фінансової допомоги і договору відступлення права вимоги у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 5 190 000 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заборгованість відповідача виникла на підставі спірних договорів, які є предметом розгляду справи № 910/9452/22, тому у разі скасування вказаних вище договорів поворотної фінансової допомоги та договору відступлення права вимоги у справі № 910/9452/22, у позивача буде відсутнє право на стягнення коштів, що є предметом розгляду справи № 906/799/21.

Отже, у зв`язку із тим, що рішення по справі № 910/9452/22 за позовом Державного управління справами про визнання недійсними договорів, укладених ДП "Житомирський-лікерогорілчаний завод" прямо впливає на розгляд справи № 906/799/21, тому існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 906/9452/22 та набрання у цій справі судовим рішенням законної сили, а відтак провадження у справі № 906/799/21 підлягає зупиненню в силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 227, п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 227, 233, 234, 267 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі № 906/799/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами.

2. Заяви Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та Державного управління справами про зупинення провадження у справі № 906/799/21 - задоволити.

3. Зупинити провадження у справі № 906/799/21 до вирішення пов`язаної з нею справою №910/9452/22, що розглядається Господарським судом міста Києва.

4. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про набрання законної сили рішенням у справі № 910/9452/22.

5. Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.