Постанова

від 04.04.2024 по справі 906/799/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Справа № 906/799/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного управління справами на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.08.2021 у справі №906/799/21 (суддя Сікорська Н.А., повний текст рішення складено 30.08.2021)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесфакторсервіс"

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами

про стягнення 5 190 000 грн

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Вершняк В.М.;

третьої особи - Любавська І.Р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнесфакторсервіс" (далі - позивач, ТОВ "Бізнесфакторсервіс") звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (далі - відповідач, ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод") 5 190 000 грн боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Бізнесфакторсервіс" зазначає про неналежне виконання ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" умов договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/03-1 від 02.03.2020, № 15/06-1 від 15.06.2020, № 16/06-1 від 16.06.2020 та № 24/06-1 від 24.06.2020 в частині повернення грошових коштів на загальну суму 5 190 000 грн, право на стягнення яких належить позивачу згідно з договором про відступлення права вимоги № 20/07-2 від 20.07.2020.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.08.2021 позов задоволено. Стягнуто з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь ТОВ "Бізнесфакторсервіс" 5190000 грн заборгованості та 38 925 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 190 000 грн боргу є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, не заперечуються та визнаються відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне управління справами звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" є державним унітарним комерційним підприємством, права якого щодо укладання договорів позики обмежені в силу ч. 4 ст. 67 ГК України, постанови КМ України від 15.06.2011 № 809 та статуту ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", затвердженого розпорядженням керівника Державного управління справами від 19.12.2016 № 329. Відповідно, договори про надання безвідсоткової фінансової допомоги були укладені без згоди органу управління майном відповідача;

- апелянт вказує на існування двох ідентичних договорів про відступлення права вимоги на одну і ту ж саму вимогу (предмет) тільки з різними кредиторами;

- звертає увагу суду апеляційної інстанції на неправомірності визнання відповідачем позовних вимог, що стало передумовою задоволення позову, оскільки судом першої інстанції не було перевірено обсяг повноважень підписанта заяви відповідача про визнання позову, а також всупереч ст. 191 ГПК України, порушення зазначеною дією прав та інтересів інших осіб, зокрема, Державного управління справами.

- апелянт просить суд визнати поважними причини неподання до суду доказів, поновити строк для їх подання та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Укроптмастер-Енерго".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд скарги на 20.07.2022 о 14:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 розгляд справи відкладено на 07.09.2022 о 14:15 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 розгляд справи відкладено на 20.09.2022 о 11:30 год

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 розгляд справи відкладено на 29.09.2022 о 14:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 залучено до участі у справі № 906/799/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами; зупинено провадження у справі №906/799/21 до вирішення пов`язаної з нею справою № 910/9452/22, що розглядається Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 906/799/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.04.2024 о 11:30 год.

ТОВ "Бізнесфакторсервіс" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Позивач зазначає наступне:

- Положенням про Державне управління справами, затвердженим указом Президента України від 17.12.2002 № 1180/2002 не передбачено повноважень для ДУС щодо погодження кредитних договорів, договорів поворотної (безвідсоткової) фіндопомоги чи позик;

- станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції, відповідач отримав кошти у вигляді поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 5 810 000 грн та витратив їх на власні господарські потреби. На вимогу про повернення - не зреагував. Рішення суду, що оскаржується виконав частково у процесі примусового виконання органами ДВС;

- залучення чи не залучення у якості третьої особи на стороні відповідача чи як співвідповідача не змінило би суті предмету та підстав позову та не спричинило би ніяких інших юридичних наслідків;

- констатація апелянтом як порушення, допущене судом першої інстанції, про перехід до нового кредитора прав вимоги на суму не 5 690 000 грн, а 5 190 000 грн може лише вказувати на збільшення кредиторської грошової вимоги до відповідача, що явно не в інтересах останнього;

- доводи апелянта про існування інших правочинів, стороною яких позивач не є, як от договір відступлення права вимоги № 21/07-2 між ДП "Житомирський ЛГЗ", ТОВ "Укроптмастер Енерго", ТОВ "Агроплюсервіс", то даний договір не був предметом розгляду судом першої інстанції відповідно до суті позову та тексту рішення суду. Станом на 19.08.2021 судової справи за позовом ТОВ "Укроптмастер-Енерго" про стягнення з ДП "Житомирський ЛГЗ" грошових коштів в принципі не існувало та не існує.

ТОВ "Бізнесфакторсервіс" надіслало до суду клопотання, в якому просить суд залишити законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в силі, а апеляційну скаргу ДУС - без задоволення та просить суд розглядати справу за його відсутності.

Державне управління справами надіслало до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що судове рішення у справі № 910/9452/22, яке набрало законної сили та яким встановлено недійсність договорів надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують. У ТОВ "Бізнесфакторсервіс" відсутнє право вимоги за договором про відступлення права вимоги від 20.07.2020 № 20/07-2 на суму 5 190 000 грн, оскільки основні договори, які складали дану суму, визнані судом недійсними.

Розглянувши клопотання апелянта про долучення доказів, суд зазначає таке.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Із змісту ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи те, що апелянт не брав участі у розгляді даної справи у суді першої інстанції та був позбавлений можливості подати відповідні докази на обґрунтування своїх вимог, суд задовольняє таке клопотання та долучає подані третьою особою - Державним управлінням справами докази до матеріалів справи для надання їм правової оцінки.

Розглянувши клопотання скаржника про залучення до участі у справі ТОВ "Укроптмастер-Енерго" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, суд зазначає наступне.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Аналіз вказаних приписів процесуального закону дає підстави стверджувати, що клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, має бути обґрунтоване з наданням суду відповідних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки особи, яка звертається з відповідною заявою.

Заявник вказує, що боржником (ДП "Житомирський ЛГЗ") та первісним кредитором (ТОВ "Агроплюссервіс") було укладено два ідентичні договори про відступлення права вимоги на одну і ту ж вимогу (предмет) тільки з різними кредиторами. Зокрема, договір № 20/07-1 від 20.07.2020 з ТОВ "Бізнесфакторсервіс" та договір № 21/07-1 від 21.07.2020 з ТОВ "Укроптмастер-Енерго". З огляду на вказане, заявник вважає, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки ТОВ "Укроптмастер-Енерго".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позов у справі № 906/799/21 обґрунтований договором відступлення права вимоги № 20/07-2 від 20.07.2020, який укладено між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (боржник), ТОВ "Агроплюссервіс" (первісний кредитор) та ТОВ "Бізнесфакторсервіс" (новий кредитор), і обставинами його невиконання з боку боржника. При цьому розгляд цього спору здійснювався в межах позовних вимог та кола осіб, між якими виникли правовідносини за цим договором.

З огляду на те, що ТОВ "Укроптмастер-Енерго" не є стороною цього договору (учасником цих правовідносин), а тому рішення суду не впливає на його права та обов`язки, і суб`єктом звернення не доведено підстав для залучення цієї особи у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та не обґрунтовано, яким чином ухвалене рішення суду безпосередньо впливає на права чи обов`язки цієї особи. За таких обставин, апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання про залучення ТОВ "Укроптмастер-Енерго" третьою особою.

В судових засіданнях представники апелянта та відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просять її задоволити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2022 заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Позивач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 03.04.2024, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи те, що судом вчинено необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представників апелянта та відповідача, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, ТОВ "Агроплюссервіс" (сторона-2) та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (сторона-1) були укладені договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги: № 02/03-1 від 02.03.2020 на суму 1 1900 00 грн (а. с. 16-17); № 15/06-1 від 15.06.2020 на суму 500 000 грн (а. с. 18-19); № 16/06-1 від 16.06.2020 на суму 1 500 000 грн (а. с. 20-21); № 24/06-1 від 24.06.2020 на суму 2 000 000 грн (а. с. 22-23).

Відповідно до п.1.1 договорів, сторона 2 надає стороні 1 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а сторона 1 зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 2.3 договорів, безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається терміном на 1 рік.

На виконання умов договору № 02/03-1 від 02.03.2020, ТОВ "Агроплюссервіс" згідно платіжних доручень № № 52, 53, 54 від 03.04.2020 перерахувало ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" кошти в сумі 1 190 000 грн (а. с. 24-25).

На виконання умов договору № 15/06-1 від 15.06.2020, ТОВ "Агроплюссервіс" згідно платіжного доручення № 92 перерахувало ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" кошти в сумі 500 000 грн (а. с.26).

На виконання умов договору № 16/06-1 від 16.06.2020, ТОВ "Агроплюссервіс" згідно платіжних доручень № № 93, 94, 95, 96 від 16.06.2020 перерахувало ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" кошти в сумі 1 500 000 грн (а. с. 27-28).

На виконання умов договору № 24/06-1 від 24.06.2020, ТОВ "Агроплюссервіс" згідно платіжних доручень № № 101, 102, 103, 104, 105, 106 від 24.06.2020 перерахувало ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" кошти в сумі 2 000 000 грн (а. с. 29-31).

20.07.2020 між ТОВ "Агроплюссервіс" (первісний кредитор), ТОВ "Бізнесфакторсервіс" (новий кредитор) та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (боржник) було укладено договір відступлення права вимоги № 20/07-2 (а. с.13-14), згідно п.1.1 якого первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника, яке виникло у первісного кредитора на підставі наступних договорів:

- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/03-1 від 02.03.2020;

- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 15/06-1 від 15.06.2020;

- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 16/06-1 від 16.06.2020;

- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 24/06-1 від 24.06.2020 (надалі основні договори), що були укладені між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до п. 1.2 договору, з моменту його підписання до нового кредитора переходить право вимоги щодо оплати боржником грошових коштів за договорами, вказаними в п. 1.1 даного договору, в загальному розмірі 5 190 000 грн, з яких:

- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/03-1 від 02.03.2020 - 1190000 грн;

- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 15/06-1 від 15.06.2020 - 500 000 грн;

- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 16/06-1 від 16.06.2020 - 1 500 000 грн;

- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 24/06-1 від 24.06.2020 - 2 000 000 грн.

Пунктом 2.1 договору визначено, що боржник не заперечує проти заміни первісного кредитора новим кредитором в основних договорах і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідну заміну в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також підтверджує, що він є належним чином повідомлений про відступлення права вимоги за даним договором.

20.07.2020 ТОВ "Агроплюссервіс" та ТОВ "Бізнесфакторсервіс" було підписано акт приймання-передачі первинних документів (додаток № 1 до договору про відступлення права вимоги № 20/07-2 від 20.07.2020 (а. с. 15).

29.06.2021 між ТОВ "Бізнесфакторсервіс" та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за 2020-2021 роки, згідно якого станом на 29.06.2021 заборгованість відповідача становить 5 190 000 грн (а. с. 32).

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що 21.05.2020 року між ДП "Житомирський лікеро - горілчаний завод" (боржник), ТОВ "Агроплюссервіс" (первісний кредитор) та ТОВ відповідальністю "Укроптмастер-Енерго" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 21/07-2, згідно з яким первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника, яке виникло у первісного кредитора на підставі наступних договорів: договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/03-1 від 02.03.2020 на суму 1 690 000 грн; договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 15/06-1 від 15.06.2020 на суму 500 000 грн; договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 16/06-1 від 16.06.2020 на суму 1 500 000 грн; договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 24/06-1 від 24.06.2020 на суму 2 000 000 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору про відступлення права вимоги № 21/07-2 від 21.07.2020 з моменту підписання до нового кредитора переходить право вимоги щодо оплати боржником грошових коштів за договорами, вказаними у п. 1.1 цього договору, в загальному розмірі 5 690 000 грн.

Таким чином, заявник апеляційної скарги вказує, що боржник - ДП "Житомирський лікеро - горілчаний завод" та первісний кредитор - ТОВ "Агроплюссервіс" уклали два ідентичні договори про відступлення права вимоги на одну і ту ж саму вимогу (предмет) тільки з різними кредиторами: з ТОВ "Бізнесфакторсервіс" договір про відступлення права вимоги від 20.07.2020 № 20/07-2 на суму 5 690 000 грн, а з ТОВ "Укроптмастер-Енерго" договір про відступлення права вимоги від 21.07.2020 № 21/07-2 на суму 5 690 000 грн.

Предметом позову у цій справі є вимога ТОВ "Бізнесфакторсервіс" про стягнення із ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 5 190 000 грн боргу у зв`язку із неналежним виконанням умов договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/03-1 від 02.03.2020, № 15/06-1 від 15.06.2020, № 16/06-1 від 16.06.2020 та № 24/06-1 від 24.06.2020, право на стягнення яких належить позивачу згідно з договором про відступлення права вимоги № 20/07-2 від 20.07.2020.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Бізнесфакторсервіс" про стягнення із ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 5 190 000 грн боргу, виходив із того, що вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, не заперечуються та визнаються відповідачем.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Так, апеляційним господарським судом своєю ухвалою від 29.09.2022 було зупинено провадження у справі № 906/799/21 до вирішення пов`язаної з нею справою № 910/9452/22, що розглядається Господарським судом м. Києва.

Предметом розгляду у справі № 910/9452/22 є вимоги Державного управління справами до ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", ТОВ "Бізнесфакторсервіс", ТОВ "Укроптмастер-Енерго", ТОВ "Інуолд Груп", ТОВ "Ін Волд" про визнання недійсними договорів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державне управління справами, як орган у віданні якого перебуває ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", не надавало погодження на укладення договорів фінансової допомоги. ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" не зверталося до позивача за погодженням щодо укладення оспорюваних договорів, а тому, за доводами останнього, ці договори мають бути визнані недійсними.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.11.2023 у справі № 910/9452/22 позовні вимоги задоволено та, зокрема:

- визнано недійсним договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №02/03-1 від 02.03.2020, укладений між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та ТОВ "Агроплюссервіс" (нова назва юридичної особи ТОВ "Інуолд Груп") на суму 1 190 000 грн;

- визнано недійсним договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №15/06-1 від 15.06.2020, укладений між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та ТОВ "Агроплюссервіс" (нова назва юридичної особи ТОВ "Інуолд Груп") на суму 500 000 грн;

- визнано недійсним договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №16/06-1 від 16.06.2020, укладений між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та ТОВ "Агроплюссервіс" (нова назва юридичної особи ТОВ "Інуолд Груп") на суму 1 500 000 грн;

- визнано недійсним договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №24/06-1 від 24.06.2020, укладений між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та ТОВ "Агроплюссервіс" (нова назва юридичної особи ТОВ "Інуолд Груп") на суму 2 000 000 грн;

У справі № 910/9452/22 Господарським судом м. Києва було встановлено, що спірні договори безвідсоткової поворотної фінансової допомоги були укладені без згоди компетентних органів державної влади, а отже, в момент укладання ДП "Житомирський лікеро - горілчаний завод" не володів повною цивільною дієздатністю на укладення цих договорів, що не відповідає встановленим ст. 203 ЦК України вимогам та є підставою для визнання цих правочинів недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

Судове рішення у справі № 910/9452/22 не оскаржувалося та набрало законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вказує, що відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що ч. 1 ст. 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту.

У розумінні положень ст. 519 ЦК України недійсною є вимога, яка не має правової підстави: зокрема, яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, що був визнаний судом недійсним до чи після відповідного відступлення; яка не належала первісному кредитору або на момент відступлення вже припинилася.

З огляду на те, що рішенням суду у справі № 910/9452/22, яке набрало законної сили було визнано недійсними договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №02/03-1 від 02.03.2020, № 15/06-1 від 15.06.2020, № 16/06-1 від 16.06.2020 та № 24/06-1 від 24.06.2020 про неналежне виконання яких вказує позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, що свідчить про те, що право вимоги за вказаними договорами, яке перейшло до ТОВ "Бізнесфакторсервіс" згідно договору про відступлення права вимоги від 20.07.2020 № 20/07-2, не можна вважати дійсним та таким, що виникло.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позову ТОВ "Бізнесфакторсервіс" до ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення 5 190 000 грн боргу слід відмовити.

При цьому дійсність договору про відступлення права вимоги від 20.07.2020 № 20/07-2 на суму 5 190 000 грн не є підставою для задоволення позову у справі, оскільки у позивача відсутнє право вимоги за вказаним договором, оскільки основні договори (договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги), які складали дану суму, визнані судом недійсними.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Стаття 277 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу Державного управління справами слід задоволити, рішення Господарського суду Житомирської області від 19.08.2021 у справі № 906/799/21 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного управління справами задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.08.2021 у справі №906/799/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесфакторсервіс" (04082, м.Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 2, код ЄДРПОУ 38765554) на користь Державного управління справами (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11, код ЄДРПОУ 00037256) 58 387, 50 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повни текст постанови складено 15 квітня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.