Ухвала

від 27.09.2022 по справі 914/3773/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.09.2022 Справа № 914/3773/21

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши матеріали заяви

стягувача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», м. Львів,про:зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2022 у справі № 914/3773/21.У справі за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», м. Львів,до відповідача:Бродівської міської ради Львівської області, м. Броди Львівської області,про: стягнення 13'493,26 грн заборгованості за Договором № 28 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 13.11.2019.За участю представників учасників процесу:стягувач:не з`явився,боржник:не з`явився,виконавчий комітет боржника:не з`явився.Встановив

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.02.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Бродівської міської ради Львівської області 13'493,26 грн за Договором № 28 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 13.11.2019 та 2'270,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

28 березня 2022 року на примусове виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Стягувач 14.09.2022 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядок виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 15.09.2022 подану заяву прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2022.

Позиції учасників процесу.

Обґрунтування стягувача.

22 липня 2022 року Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області листом № 04-08/1-06/7187 повідомило стягувача, що боржник не має рахунків, відкритих в органах Казначейства. Водночас, для здійснення місцевого самоврядування місцевою радою створено Виконавчий комітет міської ради (ідентифікаційний код 04055989), який має відкриті рахунки в ГУ ДКС України у Львівській області.

Боржник листом від 05.09.2022 № 978/03-01 повідомив стягувача про відсутність відкритих рахунків, а Виконавчий комітет боржника листом від 05.09.2022 № 976/03-01 повідомив, що має відкриті рахунки в органах казначейства та надав їх реквізити.

Так, Товариство зазначає, що боржник не є розпорядником бюджетних коштів та немає відкритих рахунків ні в органах казначейства, ні в банківських установах. Натомість, Виконавчий комітет боржника є головним розпорядником бюджетних коштів територіальної громади. Для виконання повноважень, покладених на виконавчий комітет, та обліку коштів загального і спеціального фондів бюджету виконавчий комітет має відкриті у Казначействі рахунки (реєстраційні та спеціальні).

Правовими підставами поданої заяви стягувач визначає норми ст. 11 закону України «про місцеве самоврядування в Україні», ст. 22 Бюджетного кодексу України та процесуального закону ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з Виконавчого комітету Бродівської міської ради стягнутих рішення суду сум.

Позиція боржника.

Бродівська міська рада 27.09.2022 подала заяву про визнання заявлених вимог, у якій повідомлено, що міська рада не заперечує щодо задоволення заяви про зміну способу виконання рішення (заміну сторони виконавчого провадження). Разом з тим, повідомлено, що наслідки вчинення відповідних дій зрозумілі.

Позиція Виконавчого комітету Бродівської МР.

Станом на дату розгляду заяви до суду жодних заяв чи клопотань від виконавчого комітету не надходило.

Позиція суду.

Загальні положення про обов`язковість виконання рішення суду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України (заява N 60750/00), від 27.07.2004 по справі «Ромашов проти України» (заява N 67534/01), від 19.03.97 «Горнсбі проти Греції» зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява N 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).

У справі «Кайсин проти України» Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Статтею 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).

Загальні положення про зміну порядку та способу виконання рішення суду.

У частині третій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Така ж норма міститься і в статті 331 ГПК України.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Так, у даному спорі, стягувач звернувшись до суду вказав спосіб, який хотів, щоб суд визначив для виконання майбутнього рішення суду, зокрема, шляхом стягнення коштів.

Разом з тим, у поданій заяві про зміну способу та порядку виконання рішення стягувач не вказує іншого способу чи порядку виконання рішення, замінивши який, рішення суду буде можливо виконати. Одночасно, стягувач залишає той самий спосіб, який просив у позові і який визначено судом у рішенні, та просить замінити боржника у зобов`язання.

Таким чином суд зазначає заявнику, що подана заява не спрямована на зміну способу чи порядку виконання рішення суду.

Загальні положення про зміну сторони у виконавчому провадженні (заміну боржника у виконавчому листі).

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною п`ятою вказаної вище ст. 334 ГПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 334 ГПК України, заміна сторони у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового учасника переходять права заміненої сторони у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну сторони.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 334 ГПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, або як передбачено ч. 5 замінити сторону у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи положення Конституції України, якими закріплено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, останній роз`яснює заявнику/стягувачу передбачене законом право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про заміну боржника у виконавчому листі, для подальшого належного виконання рішення суду без будь-яких затримок виконання.

Разом з тим, суд вказує, що ЄСПЛ у багатьох справах відзначив, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Тому суд вважав за необхідне детально роз`яснити заявнику про можливість звернення до суду із належною заявою, що забезпечить можливість належного виконання рішення суду та не призведе до порушення права на справедливий суд.

Як наслідок, суд розглянувши вимоги стягувача за заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, дійшов висновку, що у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити та роз`яснити заявнику його право на подання заяви, що буде спрямована на реальне виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 11, 18, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2022 у справі № 914/3773/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 30.09.2022.

Суддя Трускавецький В.П.