Рішення

від 20.09.2022 по справі 916/2064/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2064/20

За позовом: Приватного підприємства Агрофірми «Промінь» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Зелена, 2, код ЄДРПОУ 05539318, електронна адреса: ppapromin@ukr.net)

До відповідачів: Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області (67602, Одеська обл., м. Біляївка, просп. Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 33579244, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2); Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Кравченка, 1-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 42291979, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (67600, Одеська обл., м. Біляївка, проспект Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 04057095, електронна адреса: genotdel@bilyaivka.odessa.gov.ua)

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Аббасалієв Р.Р. - на підставі довіреності від 13.07.2022р.; Тварковський В.Д. в порядку самопредставництва;

Від відповідача (Біляївська міська рада): Неплій І.А. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача (ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ»): Римарчук С.В. - в порядку самопредставництва;

Від третьої особи: не з`явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Аббасалієв Р.Р. - на підставі довіреності від 13.07.2022р.; Тварковський В.Д. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача (Біляївська міська рада):Неплій І.А. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача (ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ»): не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Приватне підприємство (далі - ПП) Агрофірма «Промінь», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області та ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» про визнання протиправним та скасування рішення Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду» від 28.11.2019р.№1077-51/VII; визнання недійсним Договору оренди землі від 28.11.2019р., укладеного між Біляївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2021р. (суддя Шаратов Ю.А.) позовні вимоги ПП Агрофірми «Промінь» задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Біляївської міської ради від 28.11.2019р.№ 1077-51/VII «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду»; визнано недійсним Договір оренди землі від 28.11.2019р., укладений між Біляївською міською радою та ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146), стягнуто судові витрати.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021р. апеляційну скаргу Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2021р. у справі№916/2064/20 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2021р. касаційну скаргу Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021р. та рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2021р. у справі№916/2064/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 11.01.2022р. справу№916/2064/20 прийнято до провадження суддею Рога Н.В., справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2022р. Ухвалою суду від 03.02.2022р. відкладено підготовче засідання на 22.02.2022р.

Ухвалою суду від 22.02.2022р. підготовче засідання відкладено на 10.03.2022р. Крім того, протокольною ухвалою суду від 22.02.2022р. відмовлено у задоволенні клопотання ПП Агрофірми «Промінь» про витребування доказів, а саме: витребування з Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області копії переліків орендарів земельних ділянок, з якими укладено договори оренди землі за період з 2006р. по 2022 р., що подавались Біляївською міською радою Біляївського району Одеської області та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області на виконання п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України; витребувати з Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області копії переліків орендарів земельних ділянок, з якими укладено договори оренди землі за період з 2006р. по 2022 р., що подавались до Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області на виконання п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України; витребувати з Одеської обласної державної адміністрації копію розпорядження про передачу земельної ділянки у користування ПП Агрофірма «Промінь» на підставі укладеного договору оренди землі від 10.07.2006р.

Відмовляючи у задоволенні даного клопотання суд виходив з того, що відповідно до вимог ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст.81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Але, позивачем у справі не дотримано положень ч.2 ст.81 ГПК України, що є підставою для відмови у задоволенні даного клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 16.03.2022р. призначено підготовче засідання на 05.05.2022р. Ухвалою суду від 05.05.2022р. відкладено підготовче засідання на 26.05.2022р. Ухвалою суду від 26.05.2022р. відкладено підготовче засідання на 07.07.2022р. Ухвалою суду від 07.07.2022р. відкладено підготовче засідання на 02.08.2022р. Ухвалою суду від 02.08.2022р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 23.08.2022р.

Ухвалою суду від 23.08.2022р. відкладено судове засідання на 06.09.2022р. Крім того, протокольною ухвалою суду від 23.08.2022р. відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» про зупинення провадження у справі у звязку із зарахуванням директора Товариства Римарчука С.В. до лав Збройних Сил України.

В обґрунтування клопотання відповідач послався на п.3 ч.1 ст.227 ГПК України

Представник ПП Агрофірми «Промінь» у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечує, посилаючись на його безпідставність.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача, суд виходив з того, що у відповідності до п.3 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У даному випадку, стороною у справі є юридична особа - ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», директором якого є Римарчук С.В .

При цьому, засновниками (учасниками) Товариства є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не позбавлені можливості на період військової служби Римарчука С.В. прийняти на посаду директора іншу особу, або укласти з будь-яким адвокатом договір на надання правової допомоги з метою представництва інтересів Товариства у суді, зокрема, при розгляді справи№916/2064/20.

Вирішуючи питання щодо правомірності зупинення провадження в цій справі слід зауважити, що реалізація судом наданого йому процесуальним законом права вирішувати питання щодо зупинення провадження має бути доцільною та належним чином мотивованою, зокрема, суд повинен проаналізувати ймовірні наслідки зупинення, з урахуванням суті спірних правовідносин, підставами позову і оцінкою змісту позовної заяви у контексті захисту прав позивача саме у обраний ним спосіб та можливість його виконання в подальшому, що буде відповідати завданню господарського судочинства та не призведе до безпідставного затягування строків розгляду справи.

Отже, зупинення провадження у справі є доцільним та законним, окрім випадків, коли воно не буде мати правового значення для розгляду справи, може зашкодити ефективності правозастосування та призведе до порушення принципу розумності дотримання процесуальних строків розгляду справи.

Частиною 2 ст.2 ГПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ухвалою суду від 06.09.2022р. відкладено судове засідання на 20.09.2022р.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява№ 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява№11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява№30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява№41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява№9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява№ 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії до 23.11.2022р., суд вважає, що у даному випадку справу№916/2064/20 було розглянуто у розумні строки.

Позивач - ПП Агрофірма «Промінь», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, поясненнях, що надійшли до суду 04.02.2022р.

Відповідач - ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, клопотанні щодо врахування висновків про застосування норм права, що надійшло до суду 22.02.2022р.

Відповідач - Біляївська міська рада, заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 25.08.2021р., запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 14.09.2021р., та поясненнях, що надійшли до суду 18.01.2022р.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Біляївська районна державна адміністрація Одеської області, при новому розгляді справи будь-яких пояснень до суду не надавала, явку свого представника у судові засідання не забезпечила. Згідно заяв, що надійшли до суду 25.11.2020р., 26.01.2021р. третя особа просила розглядати справу за відсутністю її представника за наявними у справі матеріалами.

Позивач у справі зазначає, що 04.05.2006р. комісією в складі заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, заступника начальника управління районного відділу земельних ресурсів, землевпорядника Біляївської міської ради та заступника директора ПП Агрофірма «Промінь» було проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 149,2 га, яка розташована на території Біляївської міської ради Одеської області і знаходиться в тимчасовому користуванні ПП Агрофірма «Промінь», за результатами якої було складено акт від 04.05.2006 р., яким рекомендовано результати обстеження земельної ділянки загальною площею 149,2 га розглянути на засіданні районної земельної комісії.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин№7 від 01.06.2006р. ухвалено зобов`язати ПП Агрофірма «Промінь» укласти договір оренди землі з Біляївською райдержадміністрацією на земельні ділянки, які розташовані на території Біляївської міської ради та встановити орендну плату згідно уточнених розрахунків грошової оцінки орних земель резервного фонду по ПП Агрофірма «Промінь» з урахуванням коефіцієнта індексації на 2006 рік.

10 липня 2006 р. між ПП Агрофірма «Промінь» (Орендар) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) був укладений Договір оренди землі, відповідно до п. 1, 2 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове, платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за адресою: територія Біляївської міської ради (за межами населеного пункту) Одеської області, загальною площею 149,2 га з них: 1-й масив - 4,00 га (при фермерська сівозміна) - сміттєзвалище; 2-й масив - 32,6 га, 4-поле овочевої сівозміни, землі малопродуктивні, знаходяться в межах населеного пункту; 3-й масив - 31,00 га 1-2 поле овочевої сівозміни; 4-й масив - 38,5 га, 5 - поле польової сівозміни; 5-й масив - 43,00 га, 7- поле польової сівозміни.

Строк дії договору вказаний у п. 7 договору та складає 25 років.

Позивач також звернув увагу суду на те, що в ході розгляду адміністративним судом справи №420/3397/20 було проведено допит свідків - головного спеціаліста-землевпорядника управління економіки та інвестиційної діяльності Біляївської райдержадміністрації та головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку та охорони довкілля Біляївської райдержадміністрації, які підтвердили зазначені вище факти.

На виконання п.18 Договору, згідно якого передача земельних ділянок Орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього Договору за актом приймання-передачі, 10.07.2006р. був складений акт приймання-передачі об`єкта оренди строком на 25 років ПП «Промінь» для ведення сільськогосподарського виробництва, який містить підписи голови Біляївської районної державної адміністрації, голови Біляївської міської ради, начальника Біляївського районного відділу земельних ресурсів Одеського обласного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах, землевпорядника Біляївської міської ради.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що Біляївська міська рада у складі комісії надала згоду на передачу земельної ділянки згідно Договору оренди землі від 10.07.2006р.

Крім того, позивач вважає, що враховуючи положення ст.18 Договору оренди, комісія складанням акта приймання-передачі об`єкта оренди підтвердила факт державної реєстрації Договору оренди землі від 10.07.2006р.

На думку позивача, має бути враховане також те, що відповідно до вказівки Державного комітету земельних ресурсів №12 від 20.03.2002р. зобов`язано саме керівників управлінь земельних ресурсів забезпечити проведення державної реєстрації земельних ділянок. Таким чином, ПП Агрофірма «Промінь» не мало відношення до виконання внутрішньовідомчої роботи держаними інституціями, оскільки державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводилася посадовими особами відповідних державних органів з питань земельних ресурсів, а, відповідно, і дотримання порядку такої реєстрації, як і подальше внесення відомостей у відповідні книги, покладалось безпосередньо на таких осіб.

Позивач у справі зазначає, що він належним чином виконує свої зобов`язання, визначені Договором оренди від 10.07.2006р., зокрема, щодо цільового використання земельних ділянок та сплати орендної плати, що підтверджується Актами обстеження, листами Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, відсутністю будь-яких претензій щодо сплати орендної плати.

Зокрема, у листі Головного управління ДФС в Одеській області від 14.06.2019р.№ 13046/10/15-32-53-06-06 зазначено, що Біляївська міська рада і Біляївська районна державна адміністрація, на виконання вимог пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, з 2006 року по 2019 рік подавали звіти до фіскального органу про перелік орендарів земельних ділянок, які розташовані в межах підпорядкованої їм території. Відповідно до цих переліків орендарів, з якими укладено договори оренди державної або комунальної власності, у користуванні ПП Агрофірма «Промінь» (код ЄДРПОУ 05539318) на території Біляївської міської ради на умовах оренди рахуються наступні земельні ділянки: площею 34,595 га згідно договору оренди від 03.04.2003р; площею 149,20 га згідно договору від 10.07.2006р.

Згідно листа Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області від 17.05.2019№ 02-28-1186 орендна плата, сплачена ПП Агрофірма «Промінь» протягом 2016-2018 років, зараховувалась в бюджет Біляївської ОТГ.

Окрім того, позивач звертає увагу на рішення Біляївської міської ради від 28.02.2019р.№ 813-41/VII «Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку Біляївської об`єднаної територіальної громади на 2019 рік», у якому вказано, що ПП Агрофірма «Промінь» займає площу 1772 га.

Ця площа повністю співпадає з загальною площею земель, які використовує ПП Агрофірма «Промінь», що підтверджується Звітом про зміни, які сталися у складі земель, що знаходяться в користуванні сільськогосподарських підприємств станом на 01.01.2018р., який був поданий підприємством до Біляївської міської ради і підписаний її головою Бухтіяровим М.П. та начальником управління Малодід Т.В.

Також позивач зазначив, що на орендованій ним земельній ділянці наявні системи меліорації, що підтверджується Актом від 04.05.2006р. обстеження земельної ділянки, загальною площею 149,2 га, з якого вбачається, що на обстежуваних земельних ділянках знаходяться водогони й колодязі для їх обслуговування. Окрім того, ця обставина підтверджується Технічним звітом№ 07/19-ТЗ обстеження системи гідромеліорації ПП Агрофірма «Промінь» на основі дощувальних машин кругової дії «Фрегат» ДМУ-Бим 463-72 на території Біляївської міської ради Одеської області.

При цьому, ПП Агрофірма «Промінь» є власником гідромеліоративної системи і двох поливних (дощувальних) машин кругової дії «Фрегат».

Відповідно ж до ст.23 Закону України «Про меліорацію земель» землі, зайняті окремими об`єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем (меліоративною мережею з гідротехнічними спорудами та насосними станціями, захисними дамбами, спостережною мережею, технологічними дорогами та спорудами на них), а також землі, виділені під смуги відведення для них, надаються у користування або у власність суб`єктам права власності на меліоративні системи, які забезпечують відповідно до цього Закону експлуатацію меліоративних систем або утворюють з цією метою спеціальні служби.

ПП Агрофірма «Промінь» зазначає, що Біляївська міська рада на протязі всіх років з моменту укладення та реєстрації Договору оренди землі від 10.07.2006р. підтверджувала наявність орендних відносин ПП Агрофірма «Промінь» щодо земельної ділянки площею 149,20 га на підставі договору оренди землі від 10.07.2006р., що підтверджується рішенням Біляївської міської ради від 28.02.2019р.№ 813-41/VII «Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку Біляївської об`єднаної територіальної громади на 2019 рік», у якому вказано, що ПП Агрофірма «Промінь» займає площу 1772 га. За твердженням позивача, ця площа повністю співпадає з загальною площею земель, які він використовує, що підтверджується Звітом про зміни, які сталися у складі земель, що знаходяться в користуванні сільськогосподарських підприємств станом на 01.01.2018р., який був поданий підприємством до Біляївської міської ради і підписаний її головою Бухтіяровим М.П. та начальником управління Малодід Т.В.

В обґрунтування позову позивач також зазначає, що згідно ч.7 Перехідних положень Земельного кодексу України (розділ Х) громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Враховуючи викладене, положення ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України, умови Договору оренди землі від 10.07.2006р., який підписаний повноважними представниками обох сторін, складання акту приймання-передачі об`єкта оренди, ПП Агрофірма «Промінь» вважає, що даний Договір набрав чинності після досягнення домовленостей сторонами цього Договору з усіх істотних умов і його державної реєстрації.

При цьому, позивач зауважив, що питання державної реєстрації Договору оренди землі від 10.07.2006р. було предметом дослідження в рамках страви№420/6054/19, у постанові від 05.10.2020р. по якій Верховний Суд дійшов висновку про те, що передчасним є висновок про фактичне використання ПП «Агрофірма «Промінь» спірної земельної ділянки.

Таким чином, як зазначає позивач, Верховний суд дійшов висновку про правомірність Договору оренди землі від 10.07.2006р., укладеного між ПП «Агрофірма «Промінь» та Біляївською районною державною адміністрацією.

Крім того, позивач посилається на положення ст.204 Цивільного кодексу України щодо презумпції правомірності правочину.

Але, позивачу стало відомо, що рішенням від 28.11.2019р. №1077-51/VІI «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду» Біляївська міська рада Біляївського району Одеської області вирішила затвердити ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, б/н.; передати ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» земельну ділянку орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, б/н.

У той же день, 28.11.2019р. між ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (орендар) та Біляївською міською радою Біляївського району Одеської області (орендодавець) області було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована за адресою м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, б/н (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 40 га. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (п. 3 договору).

Відповідно до п. 7 договору строк його дії складає 35 років.

Також, 28.11.2019 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію іншого речового права щодо вищевказаної земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав.

ПП Агрофірма «Промінь» вважає дане рішення Біляївської міської ради незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а укладений на підставі цього рішення договір оренди землі від 28.11.2019р. між ТОВ »ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та Біляївською міською радою Біляївського району Одеської області підлягає визнанню судом недійсним, як такі, що порушують права та охоронювані законом інтереси ПП Агрофірма «Промінь» та не відповідають положенням чинного законодавства.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що Договір оренди землі від 10.07.2006р., укладений між ПП Агрофірма «Промінь» (орендар) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець), на підставі якого ПП Агрофірма «Промінь» користується земельною ділянкою загальною площею 149, 2 га, до складу якої ходить і земельна ділянка площею 40,0 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146), є чинним, не визнаний судом недійсним, виконується сторонами.

Згідно ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідач - Біляївська міська рада, проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що Договір оренди землі від 10.07.2006 є неукладеним та нікчемним.

Зокрема, відповідач зазначає, що згідно листа Відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.03.2019 №568/105-19 відсутній запис №6 від 17.07.2006р. про реєстрацію договору оренди землі на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі.

Таким чином, на думку Біляївської міської ради, враховуючи те, що державну реєстрацію Договору оренди землі від 10.07.2006р. не було проведено, він є невчинений, а відтак ПП Агрофірма «Промінь» не набуло жодних прав на спірну земельну ділянку.

Також, Біляївська міська рада, із посиланням на статі 13, 14 Конституції України, ст.ст. 12, 17, 124, 125, 184, п. 12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, ч.ч.1,2 ст. 228 Цивільного кодексу України, вказує на нікчемність Договору оренди землі від 10.07.2006р. у зв`язку з порушенням публічного порядку з підстав його укладення без землевпорядної документації, без прийняття рішення (розпорядження) Біляївською райдержадміністрацією щодо передачі землі ПП Агрофірма «Промінь», а також розпорядження райдержадміністрацією землями комунальної власності (в межах населеного пункту) з виходом за межі своїх повноважень.

Крім того, відповідач зазначає про відсутність на спірній земельній ділянці меліоративної системи позивача, що підтверджується технічним звітом з топографо-геодезичних вишукувань щодо встановлення місць розташування елементів гідроспоруд Дністровського міжрайонного управління водного господарства на території Біляївської міської ради Одеської області, складеного ФОП Рогачко М.М., залученим до матеріалів адміністративної справи №420/3397/19. При цьому, відповідач зазначає, що поливні машини «Фрегат» не є складовою частиною меліоративної системи в розумінні Законну України «Про меліорацію земель».

Заперечуючи проти доводу позивача, що спірна земельна ділянка знаходилася в державній власності, Біляївська міська рада, із посиланням на ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р.№ 5245-VI, що набрав чинності з 01.01.2013р., п.п.3, 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012р.№ 5245-VI, зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Біляївка, перебуває у комунальній власності Біляївської об`єднаної територіальної громади в особі Біляївської міської ради.

Відповідач - ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», проти позову заперечує, підтримує позицію Біляївської міської ради, та додатково зазначає, що Договір оренди землі від 10.07.2006р., укладений між ПП «Агрофірма «Промінь» та Біляївською районною державною адміністрацією з порушенням законодавства (тобто порядку його укладання), яке регулює порядок надання землі особами публічного права (органами місцевого самоврядування, районними державними адміністраціями, органами ДЗК), у зв`язку із чим є нікчемним в силу наявності самого факту їх порушень, що підтверджується судовою практикою та правовими позиціями (висновками) Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.04.2016р. у справі №6-1528цс15, від 29.09.2020р. справі №688/2908/16-ц, від 02.06.2021р. у справі№152/671/19.

Крім того, відповідач зазначив, що згідно позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 19.01.2022р. у справі№910/599/21, зі змісту ч.ч.1,2 ст.228, ст.761 Цивільного кодексу України у контексті спірних правовідносин можна дійти висновку, що у разі розпорядження майном шляхом передання його в оренду з порушенням публічного порядку настають наслідки, передбачені ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідач, із посиланням на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 10.04.2019р. у справі №463/5896/14-ц, від 04.06.2019р. у справі №916/3156/17, від 16.02.2022р у справі №909/485/21 зазначив, що якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захист прав чи інтересів позивача.

Таким чином, враховуючи нікчемність Договору оренди землі від 10.07.2006р. між ПП «Агрофірма «Промінь» та Біляївською районною державною адміністрацією, ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» вважає, що відсутні підстави для задоволення позову ПП «Агрофірма «Промінь» про визнання незаконним та скасування рішення Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області від 28.11.2019р. №1077-51/VІI «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду» та визнання недійсним договору оренди землі від 28.11.2019р., укладеного між ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та Біляївською міською радою Біляївського району Одеської області.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, із змісту ст.16 Цивільного кодексу України та завдання господарського судочинства, викладеного у ч.1 ст.2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує: 1) чи існує у позивача право або законний інтерес; 2) чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; 3) чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

В іншому випадку у позові слід відмовити.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 04.05.2006р. комісією у складі заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, заступника начальника управління районного відділу земельних ресурсів, землевпорядника Біляївської міської ради та заступника директора ПП Агрофірма «Промінь» було проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 149,2 га, яка розташована на території Біляївської міської ради Одеської області і знаходиться у тимчасовому користуванні ПП Агрофірма «Промінь», за результатами якої було складено акт від 04.05.2006р., та рекомендовано результати обстеження земельної ділянки загальною площею 149,2 га розглянути на засіданні районної земельної комісії.

Відповідно до витягу із протоколу№7 засідання комісії з питань регулювання земельних відносин від 01.06.2006р., за результатами розгляду листа Біляївської міської ради про вирішення питання про укладення договору оренди землі сільськогосподарського призначення з ПП Агрофірма «Промінь», ухвалено зобов`язати ПП Агрофірма «Промінь» укласти договір оренди землі з Біляївською райдержадміністрацією на земельні ділянки, які розташовані на території Біляївської міської ради, та встановити орендну плату згідно з уточненими розрахунками грошової оцінки земель резервного фонду з урахуванням коефіцієнта індексації на 2006 рік.

У матеріалах справи наявний Договір оренди землі від 10.07.2006р., укладений між ПП Агрофірма «Промінь» (орендар) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець), відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за адресою: територія Біляївської міської ради (за межами населеного пункту) Одеської області, загальною площею 149,2 га з них: 1-й масив - 4,00 га (фермерська сівозміна) - сміттєзвалище; 2-й масив - 32,6 га, 4-поле овочевої сівозміни, землі малопродуктивні, знаходяться в межах населеного пункту; 3-й масив - 31,00 га 1-2 поле овочевої сівозміни; 4-й масив - 38,5 га, 5 - поле польової сівозміни; 5-й масив - 43,00 га, 7- поле польової сівозміни.

Пунктом 4 Договору оренди визначено, що цей договір укладено на 25 років.

При цьому, матеріали справи містять підписаний головою Біляївської районної державної адміністрації, головою Біляївської міської ради, начальником Біляївського райвідділу земресурсів, землевпорядником Біляївської міської ради, директором ПП Агрофірма «Промінь» та скріплений печатками Акт приймання-передачі об`єкта оренди в користування ПП Агрофірма «Промінь». Згідно зазначеного Акта власник землі (орендодавець) - Біляївська районна державна адміністрація в особі голови, передає згідно Договору оренди землі та плану землекористування земельну ділянку загальною площею 149,2 га, з них: 1-й масив - 4,00 га (фермерська сівозміна) - сміттєзвалище; 2-й масив - 32,6 га, 4-поле овочевої сівозміни, землі малопродуктивні, знаходяться в межах населеного пункту; 3-й масив - 31,00 га 1-2 поле овочевої сівозміни; 4-й масив - 38,5 га, 5 - поле польової сівозміни; 5-й масив - 43,00 га, 7- поле польової сівозміни, сільськогосподарського призначення, територія Біляївської міської ради, а землекористувач (орендар) ПП Агрофірма «Промінь» приймає в оренду вищезгадану земельну ділянку строком на 25 років, згідно договору оренди землі, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Також Договір містить відомості про його реєстрацію в Книзі реєстрації договорів оренди землі в ДП «ЦДЗК» ОРФ Біляївський реєстраційний офіс 17.07.2006р. №6.

Але, відповідно до листа відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.03.2019р. №568/105-19 в Книзі реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою відсутній такий запис.

На підставі відповідей відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 27.01.2012р. №6-6-03/22407, відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 29.01.2013р. №6-6-10/180, відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 06.02.2014р. №01-05-14/651, відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 13.02.2015р. №27-1502-05-870/215, відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 02.02.2016р. №250/86-16, відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 14.02.2017р. №493/86-17 судом також встановлено, що ПП Агрофірма «Промінь» використовує земельні ділянки на підставі договорів оренди, в тому числі, на підставі Договору оренди землі №6 від 10.07.2006р.

Судом також встановлено, що 27.09.2018р. за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру в Одеській області передало із державної власності, а Біляївська міська рада Біляївського району Одеської області прийняла у комунальну власність Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області земельні ділянки згідно з додатком.

13 вересня 2019р. Біляївська міська рада направила на адресу ПП Агрофірма «Промінь» лист №07-16/982, яким, як власник земельної ділянки, вимагала припинити фактичне використання земельної ділянки, що розміщена за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого. У відповідь на цей лист ПП Агрофірма «Промінь» листом від 22.10.2019№ 212 повідомило Біляївську міську раду про те, що вимога про невикористання ПП Агрофірма «Промінь» земельної ділянки є незаконною, оскільки підприємство використовує зазначену земельну ділянку на підставі діючого договору оренди від 10.07.2006р.

18 листопада 2019р. в Державний земельний кадастр України було внесено відомості щодо земельної ділянки площею 40 га, цільове призначення: для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розміщена за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

Рішенням Біляївської міської ради від 28.11.2019р.№ 1077-51/VІI «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду» вирішено затвердити ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого; передати ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» земельну ділянку орієнтовною площею 40,0 га у довгострокову оренду строком на 35 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: м. Біляївка, вул. Отамана Головатого.

На підставі зазначеного рішення ради, 28.11.2019р. між ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (орендар) та Біляївською міською радою (орендодавець) області було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована за адресою м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

Згідно з п. 2 зазначеного договору в оренду передається земельна ділянка площею 40 га. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (пункт 3 договору). Відповідно до п.7 договору строк його дії складає 35 років.

Також, 28.11.2019р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію іншого речового права щодо вказаної земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, рішення Біляївської міської ради від 28.11.2019р.№ 1077-51/VII «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду» та договір оренди землі від 28.11.2019, укладений між Біляївською міською радою та ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146), порушують права ПП Агрофірма «Промінь».

Відтак, для правильного вирішення спору у цій справі важливе значення має встановлення обставин щодо правових підстав передачі земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди між ПП Агрофірма «Промінь» і Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, наявності повноважень у Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на передачу в оренду спірної земельної ділянки на момент укладення договору оренди від 10.07.2006р.

Суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції станом на момент укладення договору оренди між ПП Агрофірма «Промінь» та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області- 10.07.2006р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, укладанню договору оренди передує прийняття відповідного рішення повноважним органом, якому в свою чергу передує отримання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вчинення інших передбачених Земельним Кодексом України, дій.

Отже, законодавством передбачено певний алгоритм, стадійність та поетапність процесу передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у користування.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

З відповіді архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 26.06.2019р. №67 вбачається, що по документах архівного фонду Біляївської районної державної адміністрації Одеської області - розпорядження про укладання договору оренди земельної ділянки ПП «Агрофірма «Промінь» за період 2005-2006 роки не видавалось.

Крім того, в ході розгляду справи представником ПП Агрофірма «Промінь» було наголошено, що землевпорядна документація щодо передачі в оренду земельної ділянки не розроблялася, кадастровий номер земельній ділянці не присвоювався.

Таким чином, наявні підстави вважати, що Договір оренди землі від 10.07.2006р. укладений між ПП Агрофірма «Промінь» та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області з порушенням положень діючого на той час законодавства.

Але, Верховний Суд неодноразово зазначав, що суду слід у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин та фактів за власною оцінкою ухвалювати рішення, яке б відповідало «справедливій рівновазі між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини».

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі№924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі№ 922/3928/20.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд у справі «Рісовський проти України» наголосив, що принцип «належного урядування», як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Європейський Суд з прав людини послідовно зазначав, що «помилки державних органів повинні служити на користь постраждалих осіб, особливо за відсутності іншого приватного інтересу. Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються» (рішення в справах «Ґаші проти Хорватії» (заява N 32457/05, пункт 40); «Лелас проти Хорватії» (заява N 55555/08, пункт 74); «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (заява N 36548/97, пункт 58); «Трґо проти Хорватії» (заява N 35298/04, пункт 67)).

Європейський Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», »Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010, «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер`їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»).

Європейський Суд також наголосив на тому, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що у нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Таким чином, враховуючи зазначені висновки Європейського Суду з прав людини, на думку суду, найбільш вірогідним є те, що з урахуванням Акту обстеження від 04.05.2006р., складеного комісією у складі заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, заступника начальника управління районного відділу земельних ресурсів, землевпорядника Біляївської міської ради та заступника директора ПП Агрофірма «Промінь» ; протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин №7 від 01.06.2006р., якою ухвалено зобов`язати ПП Агрофірма «Промінь» укласти договір оренди землі з Біляївською райдержадміністрацією на земельні ділянки, які розташовані на території Біляївської міської ради; Договору оренди землі від 10.07.2006р., що був підписаний від імені орендодавця головою Біляївської районної державної адміністрації Одеської області Тарлєвим І.М. та посвідчений печаткою райадміністрації; Акта приймання-передачі об`єкта оренди в користування ПП Агрофірма «Промінь», що був підписаний головою Біляївської районної державної адміністрації, головою Біляївської міської ради, начальником Біляївського райвідділу земресурсів, землевпорядником Біляївської міської ради, підписи яких засвідчено відповідними печатками; вчинення на Договорі оренди начальником Біляївського районного відділу земельних ресурсів напису щодо реєстрації його у книзі записів реєстрації договорів оренди землі із посвідченням підпису печаткою установи, ПП Агрофірма «Промінь» мало повне право вважати та розраховувати на те, що зазначеними посадовими особами вчинено всі встановлені законодавством дії щодо передачі земельної ділянки в орендне користування ПП Агрофірма «Промінь».

Має бути враховане також те, що відповідно до вказівки Державного комітету земельних ресурсів №12 від 20.03.2002р. зобов`язано саме керівників управлінь земельних ресурсів забезпечити проведення державної реєстрації земельних ділянок.

Таким чином, ПП Агрофірма «Промінь» не мало відношення до виконання внутрішньовідомчої роботи державними інституціями, оскільки передача в оренду земельних ділянок, державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводилася посадовими особами відповідних державних органів, а, відповідно, і дотримання порядку передачі земельних ділянок в орендне користування, реєстрації договору оренди, як і подальше внесення відомостей у відповідні книги, покладалось безпосередньо на таких осіб.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких перешкод у здійсненні права оренди земельних ділянок ПП Агрофірма «Промінь» не вчинялося фактично до 2019 р., позивач використовував земельні ділянки відповідно до умов Договору оренди землі від 10.07.2006р., сплачував орендну плату, яка приймалася, у тому числі Біляївською міською радою без будь-яких заперечень.

Крім того, матеріали справи містять рішення Біляївської міської ради від 04.04.2019р. №858-43/УІІ «Про укладання тимчасових договорів оренди» та від 25.04.2019р. №900-45/УІІ «Про укладання тимчасових договорів оренди та додаткових угод», з яких вбачається намір Біляївської міської ради укласти з ПП Агрофірма «Промінь» тимчасові договори оренди.

Зазначене, на думку суду, свідчить про намір Біляївської міської ради привести орендні відносини з ПП Агрофірма «Промінь» у відповідність до вимог законодавства, що є справедливим у даному випадку.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість.

При цьому, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку, наявне порушення прав та інтересів ПП Агрофірма «Промінь», як орендаря земельної ділянки площею 149,2 га внаслідок прийняття Біляївською міською радою рішення від 28.11.2019р.№ 1077-51/VІI «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду», та укладення на підставі цього рішення 28.11.2019р. між ТОВ «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (орендар) та Біляївською міською радою (орендодавець) договору оренди землі щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146) яка розташована за адресою м. Біляївка, вул. Отамана Головатого.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.01.2019р. у справі№911/1453/17, згідно ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 2 ст. 393 цього Кодексу визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що рішення від 28.11.2019р.№ 1077-51/VІI «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду» було прийнято Біляївською міською радою з порушенням прав та інтересів ПП Агрофірма «Промінь» та відносно земельної ділянки, яка вже знаходиться у орендному користуванні, на думку суду, наявні підстави для визнання цього рішення незаконним та його скасування.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі№ 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі№ 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі№ 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі№ 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі№ 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі№ 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі№ 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20 тощо.

Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи похідний характер позовних вимог щодо визнання недійсним Договору оренди землі від 28.11.2019р., укладеного між Біляївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

Таким чином, що позовні вимоги ПП Агрофірма «Промінь» підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до положень ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р.у справі№ 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі№ 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі№ 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі№ 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі№ 129/1033/13-ц (провадження№ 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р.№ 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідачів у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» до Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» про визнання протиправним та скасування рішення Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області від 28.11.2019р. №1077-51/VII «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду»; визнання недійсним Договору оренди землі від 28.11.2019р., укладеного між Біляївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146) - задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області від 28.11.2019р. №1077-51/VII «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду».

3. Визнати недійсним Договір оренди землі від 28.11.2019р., укладений між Біляївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ», щодо оренди земельної ділянки загальною площею 40,00 га (кадастровий номер 5121010100:02:009:0146).

4. Стягнути з Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області (67602, Одеська обл., м. Біляївка, просп. Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 33579244) на користь Приватного підприємства Агрофірми «Промінь» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Зелена, 2, код ЄДРПОУ 05539318) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 153 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕР ЕН ЕС ЕНЕРДЖИ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Кравченка, 1-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 42291979) на користь Приватного підприємства Агрофірми «Промінь» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Зелена, 2, код ЄДРПОУ 05539318) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 153 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2022 р.

Суддя Н.В. Рога